Ухвала

від 21.02.2024 по справі 297/3734/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/3734/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

за участі прокурора ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/648/23 за апеляційною скаргою прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року задоволено скаргу захисника адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження № 42022070000000233 від 04.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Скасовано письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 09.12.2022 року, складене слідчим в особливо важливих справах відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_9 за погодженням з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_10 в кримінальному проваджені №42022070000000233, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Зобов`язано прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42022070000000233 вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному проваджені № 42022070000000233 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

З матеріалів провадження слідує, що адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру від 09.12.2022 в рамках кримінального провадження № 42022070000000233 від 04.11.2022 з вимогою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, складене слідчим в особливо важливих справах відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_11 та зобов`язати прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42022070000000233 вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному проваджені № 42022070000000233 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У скарзі захисник послався на незаконність та необґрунтованість повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вказаному кримінальному провадженні як такої, що не відповідає вимогам ст. ст.8, 9, 42, 110, 135, 276, 277, 278, КПК України.

На думку захисника, повідомлення про підозру від 09.12.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, є безпідставним та очевидно необґрунтованим. Зокрема, не містить зазначення часу, місця вчинення, а також інших суттєвих обставин, які б вказували на наявність у підозрюваної умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами заявника, обставин щодо способу такого заволодіння, фальсифікації волі потерпілого та отримання підозрюваною грошових коштів як предмету злочину, можливість підозрюваної розпорядитися таким майном та виключали бсумніви щодо того, що кримінальне правопорушення справді відбулося, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою, діяння підозрюваної особи містить об`єктивну сторону складу даного кримінального правопорушення.

Сторона захисту зазначила, що ОСОБА_8 фактично інкримінується наявність умислу на вчинення ряду діянь іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , що за версією слідства, містять ознаки шахрайства, зокрема, отримання грошових коштів від потерпілого у кримінальному провадженні.

Разом з тим, захисник послався на те, що на момент повідомлення про підозру матеріали кримінального провадження № 42022070000000233 від 04.11.2022 року не містили жодних належних та достатніх доказів, які підтверджували б виникнення та наявність у ОСОБА_8 злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом обману; факт попередньої змови ОСОБА_8 з ОСОБА_12 щодо цього; наявність факту обману з боку ОСОБА_8 по відношенню до потерпілого; отримання ОСОБА_8 грошових коштів в розмірі 315 000 доларів США та завдання потерпілого матеріальної шкоди. Також органом досудового розслідування не надано доказів, які б підтверджували наявність корисливого мотиву у ОСОБА_8 .

Зокрема, захисник зазначив, що матеріалами кримінального провадження, борговими розписками ОСОБА_12 спростовуються викладені у повідомленні про підозру твердження органу досудового розслідування щодо нібито заволодіння саме ОСОБА_8 грошовими коштами потерпілого.

Наявні в матеріалах кримінального провадження боргові розписки підписані виключно ОСОБА_12 , відомості та докази про причетність ОСОБА_8 до відносин щодо позики, які були оформлені борговими розписками ОСОБА_12 в матеріалах кримінального провадження відсутні. Наявність в матеріалах кримінального провадження письмових доказів «розписок» свідчить про цивільно-правовий характер правовідносин, які виникли щодо договору позики грошових коштів.

Також, сторона захисту вказала, що особисте повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 09 грудня 2022 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України у кримінальному провадженні № 42022070000000233 від 04.11.2022 року, не було здійснено відповідно до вимог КПК України у зв`язку із чим вона фактично не набула статусу підозрюваної, а також те, що норми КПК України не передбачають здійснення повідомлення про підозру особі у спосіб вручення повідомлення про підозру захисникам такої особи.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя послався на те, що письмове повідомлення про підозру від 09.12.2022 не містить відомостей та доказів щодо його особистого вручення ОСОБА_8 чи в спосіб передбачений ст.111, 135, 136 КПК України; що КПК України не передбачено здійснення повідомлення про підозру особі у спосіб вручення такого повідомлення захисникам особи.

Слідчий суддя зазначив, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження докази, які наявні в матеріалах кримінального провадження № 42022070000000233, які б підтверджували на думку органу досудового розслідування факт отримання (заволодіння) ОСОБА_8 грошовими коштами потерпілого. Слідчий суддя погодився із твердженнями сторони захисту, що у змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як це передбачає п.6 ч.1 ст. 277 КПК України. Матеріали кримінального провадження не містять безсумнівної системи належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б вказували на можливу наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, та яка б виключала сумніви щодо того, що кримінальне правопорушення вчинене саме підозрюваною особою, що, у свою чергу, дозволяє зробити висновок про відсутність підстав вважати повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, викладене в оскаржуваному повідомленні про підозру, обґрунтованим.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржуванаухвала слідчогосудді єнеобґрунтованою,незаконною,прийнята зістотним порушеннямпроцесуальних вимог,а томупідлягає скасуванню.Щодо неврученняповідомлення прокримінальне правопорушеннябезпосередньо ОСОБА_8 особисто,зазначає,що ОСОБА_8 відмовилась відотримання повідомленняпро підозру,а їїзахисники упорушення вимогч.6ст.104КПК Україницей фактне посвідчили,відтак повідомленняпро підозруостанній скерованопоштовим зв`язком. Стверджує, що підозра пред`явлена ОСОБА_8 цілком обґрунтована, її зміст та порядок вручення повністю відповідає вимогам ст.ст. 277, 278 КПК України. Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_8 повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування. Вважає, що судом при розгляді клопотання захисника про скасування повідомлення про підозру допущено процесуальні порушення, оскільки на час розгляду зазначеного клопотання пройшло лише 18 днів досудового розслідування, тобто 09.12.2023 здійснено повідомлення про підозру, а 27.12.2023 досудове розслідування зупинено у зв`язку із розшуком підозрюваної ОСОБА_8 . Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 захисника підозрюваної ОСОБА_8 за ч. 4 ст.190 КК України у кримінальному провадженні № 42022070000000233 від 04.11.2022 про скасування повідомлення останньому про підозру та зобов`язання прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей.

На апеляційну скаргу прокурора адвокатом ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подані заперечення, в яких наводяться аргументи на спростування доводів апеляційної скарги прокурора, просить відмовити у її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення прокурорана підтримкудоводів поданоїапеляційної скарги, та який наполягав на її задоволенні у повному обсязі, вислухавши думку захисника ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого суду без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як зазначено у ч. 2 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є, зокрема, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею дотримано зазначених вимог закону у повному обсязі, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та достатньо мотивованою з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, - слідчим відділенням Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022070000000233, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

09 грудня 2022 року старшим слідчим в особливо важливих справах відділу слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_13 в рамках кримінального провадження № 42022070000000233 від 04.11.2022 року складено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном, шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачений ст.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст.277 КПК України.

Положеннями ст.277 КПК України визначено вимоги до змісту повідомлення про підозру, тобто що саме у ньому має міститися.

Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є, в тому числі, порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Подання скарги на повідомлення про підозру є реалізацією підозрюваним прав, закріплених в КПК України, а саме: пунктом 16 ч. 3 ст. 42 та пунктом 10 частини 1 статті 303. Відповідну скаргу слідчому судді може подати підозрюваний, його захисник або законний представник.

В Кримінальному процесуальному кодексі України відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру. Однак, з аналізу положень статей 276 - 278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру: неналежний суб`єкт складення та вручення повідомлення про підозру; повідомлення про підозру складено слідчим, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення); зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного; підозра вручена не уповноваженою особою (підозру має право вручити тільки прокурор, у порядку, визначеному ст. 481 КПК України);порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру; підставою для скасування повідомлення про підозру також є порушення порядку його вручення, (зокрема факт, що на момент вручення підозри, по кримінальному провадженню закінчився строк досудового розслідування); підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру (процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення уповноваженою особою); необґрунтованість підозри; повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимог КПК є грубим порушенням права на захист; зміст повідомлення про підозру не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення; матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Виходячи з аналізу змісту повідомлення про підозру та аналізу внесених відомостей до ЄРДР за № 42022070000000233 від 04.11.2022, слідчий суддя правильно прийшов до висновку про те, що твердження сторони обвинувачення, зважаючи на всі викладені у їх сукупності в оскаржуваному повідомленні про підозру обставини, ґрунтується на суб`єктивних припущеннях, оскільки не підкріплене конкретними доказами у даному кримінальному провадженні, на що вказує сам текст оскаржуваного повідомлення. Це дозволило слідчому судді зробити висновок про відсутність підстав вважати повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, викладене в оскаржуваному повідомленні про підозру, обґрунтованим.

У відповідності до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.

З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

При цьому, факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, відповідно до змісту повідомленої підозри, досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 2019 по 2022 рік ОСОБА_8 , будучи у попередній злочинній змові з колишнім чоловіком ОСОБА_12 , користуючись довірливими відносинами з потерпілим, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та караність, керуючись мотивом, спрямованим на особисте незаконне збагачення за рахунок чужих коштів, зловживаючи довірою, заснованою на особистих дружніх відносинах з потерпілим шляхом обману, що виражалось у повідомленні останньому неправдивих відомостей прибутковості бізнесу щодо інвестицій у продаж золотих прикрас у м. Ужгороді, запевнивши останнього у можливості отримання більш ніж 2.5 відсотків місячного прибутку від суми інвестицій, приховавши від потерпілого, що ніякі золоті прикраси у їх розпорядженні не має, чим викликали у потерпілого, упевненості у вигідності передачі ОСОБА_12 та ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 315 000 доларів США. У результаті злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_12 незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілого на загальну суму 11 519 109 гривень.

Під час апеляційного перегляду прокурор не посилався на докази, які є належними та достатніми для висунутої підозри. Прокурор і не заявляв клопотань про дослідження апеляційним судом доказів, які слугували підставою для висунення підозри.

Водночас, досліджені апеляційним судом матеріали кримінального провадження не містять безсумнівної системи належних, допустимих, достатніх доказів, які б підтверджували факт отримання (заволодіння) ОСОБА_8 грошовими коштами потерпілого.

При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що в оригіналах розписок, складених та підписаних ОСОБА_12 , вказується про одержання саме ОСОБА_12 грошових коштів в борг. Підписи ОСОБА_8 на розписках відсутні.

Зі змісту розписок від 26.07.2019, 30.03.2020, 31.05.2020 слідує, що ОСОБА_12 взяв у борг грошові кошти в сумі 30 000 доларів США під зобов`язання повернення до 20.08.2019, 197 450 доларів США під зобов?язання повернення до кінця доби, 202 250 доларів під зобов`язання повернення до 18.06.2020 року.

У розписці від 16.09.2022 року вказано проодержання саме ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 315 000 доларів США під зобов`язання повернення до 06.10.2022 року.

Досліджені апеляційним судом інші матеріали справи не містять будьяких даних про причетність ОСОБА_8 до виготовлення та підписання розписок, а також будь- яких даних про те, що саме ОСОБА_8 вчинила які не будь дії спрямовані на володіння коштів потерпілого.

У зв?язку з цим, колегія констатує, що відповідно до ст. 198 КПК України висновки висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо будьяких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду, та такі відхиляються.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що питання щодо обгрунтованості підозри було предметом дослідження судом під час вирішення питання щодо застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного у сукупності вбачається, що станом на 09.12.2022 повідомлення про підозру ОСОБА_8 та сукупність зібраних у справі доказів, на даному етапі досудового розслідування не дає достатніх підстав для висновку про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення, а тому, на думку апеляційного суду, дане повідомлення про підозру є передчасним.

Зазначена обставина є підставою для скасування повідомлення про підозру від 09.12.2022 ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора, то вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження та в своїй більшості стосуються фактично дослідження та оцінки доказів, що стосується обставин діянь вчинених іншою особою- ОСОБА_12 .

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що під час апеляційного розгляду справи, прокурор не посилався на докази, які є належні, обґрунтовані та достатні для оголошення підозри, а також не заявляв клопотань про дослідження таких доказів, які слугували для висунення підозри ОСОБА_8 .

Таким чином, перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів не вбачає порушень норм КПК України для скасування ухвали слідчого судді, оскільки органом досудового розслідування на моментпред`явлення підозри не доведено причетність ОСОБА_8 до підписання та складання текстів розписок, а також будь-яких даних про те, що ОСОБА_8 вчинила дії спрямовані та отримання (заволодіння) грошовими коштами потерпілого, що є беззаперечною підставою для його скасування.

За наведених обставин, підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 42 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року, якою задоволено скаргу захисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді