Ухвала

від 27.02.2024 по справі 752/11099/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11099/18

Провадження №: 1-кп/752/1336/24

У Х В А Л А

Іменем України

27.02.2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження №12018100010003857 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

встановив:

з 04.08.2018 року в провадженні судді Голосіївського районого суду м. Києва ДідикаМ.В. перебувало кримінальне провадження № 12018100010003857 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року було постановлено здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки останній в судові засідання не з`являвся.

20.09.2019 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва вищевказаний обвинувальний акт було повернуто прокурору у зв`язку з тим, що в обвинувальному акті відображено не дійсне місце проживання обвинуваченого, а саме: АДРЕСА_1 , оскільки даний будинок є багатоквартирним, а тому необхідно визначити дійсне місце проживання особи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2019 року було призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12018100010003857.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.09.2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100010003857 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України, було повернуто прокурору у зв`язку з внесенням змін відповідно до п. 5 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 20.12.2019 року. Крім того, в ухвалі вказано, що станом на 01.07.2020 року обвинувальний акт не призначено до судового розгялду у зв`язку з тривалою неявкою овинуваченого до суду.

05.11.2020 року кримінальне провадження № 12018100010003857 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України, повторно надійшло в провадження судді ОСОБА_5 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100010003857 було повернуто прокурору для усунення недоліків, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 обвинувальний акт та реєстр було направлено поштою, а не вручено під розписку. Крім того, в ухвалі вказано, що матеріали справи не містять інформацію, що після повернення обвинувального акту прокурору, ОСОБА_3 викликався до органу досудового розслідування для вручення йому матеріалів. Також, суд вказав, що ОСОБА_3 не було розяснено вимоги ст. 302 КПК України.

Прокурор після отримання вищевказаної ухвали, не оскаржив її у визначений законодавством строк та за минуванням двох років, та не усунувши недоліки, зазначені в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року, яка є обов`яковою до виконання, в чергове направив до суду 01.12.2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100010003857 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України, який надійшов в провадження судді ОСОБА_5 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження керівника апарату суду від 07.02.2024 року № 193 вищевказане кримінальне провадження надійшло в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 08.02.2024 року.

В підготовче судове засідання 27.02.2024 року ОСОБА_3 до суду не з`явився, у встановленому законом порядку повідомлявся повісткою за місцем свого проживання, яке зазначене в обвинувальному акті. Інформація щодо мобільного телефону останнього в матеріалах справи відсутня.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 у зв"язку з неявкою обвинуваченого просить здійснити його привід за адресою яка вказана в обвинувальному акті: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 32/38.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає що надісланий до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а тому йому необхідно повернути прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається: зокрема, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст. 293 КПК України, одночасно з переданням зокрема, обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному.

Як було вказано вище, прокурор, не усунувши недоліки, зазначені в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року, яка є обов`язковою до виконання, направив до суду за минуванням двох років, а саме 01.12.2023 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100010003857 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, до якого знову долучив документи про направлення вищевказаного обвинувального акту обвинуваченому засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за накладною №0315080877650, що є порушенням вимог ст. 291, 293 КПК України.

Крім того, на сайті АТ «Укрпошта» https://www.ukrposhta.ua/ua/, в розділі «Трекінг» судом було відстежено поштове відправлення обвинувального акту за №0315080877650. З даних вбачається, що вищевказане поштове відправлення 06.12.2023 року не вручене під час доставки з інших причин.

Вказані обставини свідчать про те, що вручення обвинувального акту ОСОБА_3 не здійснено. Із врахуванням терміну часу, що минув від останнього надходження справи до суду та даних реєстру матеріалів, долученого до обвинувального акту, вказана в обвинувальному акті адреса обвинуваченого органом досудового розслідування не перевірялась, так само як і інші дані відносно ОСОБА_3 .

Варто зауважити, що право знати та розуміти, в чому особа обвинувачується, є одним із складових елементів визначеного в статті 6 Конвенції права на справедливий суд. Так, стаття 6 § 3 a) вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень Камазінскі проти Австрії. Стаття 6 § 3 a) Конвенції визнає за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів Маточча проти Італії. Обов`язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію і не повідомляючи про це сторону захисту Маточча проти Італії.

Сам факт складання та затвердження письмового тексту обвинувального акту та формальне направлення його засобами поштового зв`язку за неактуальною/невірною адресою обвинуваченого, не може бути розцінений як виконання органом досудового розслідування комплексу дій, що охоплюють поняття «надання копії обвинувального акту підозрюваному».

За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_3 жодного разу не з`явився на виклики до органу досудового розслідування після повернення акту прокурору, тобто з 09.02.2021 року, а також враховуючи і те, що ОСОБА_3 не отримав вищевказаний обвинувальний акт, суд стверджує, що ОСОБА_3 не відомо про те, що відносно нього складено обвинувальний акт та, відповідно, останньому не відомо, що вищевказаний акт відносно нього перебуває на розгляді у суді.

Суду не надано доказів щодо умисного ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від отримання обвинувального акту та від явки до суду, що позбавляє суд можливості застосувати привід чи оголосити його в розшук і зупинити провадження у справі. Тому клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення, має як найменш таке право: бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причину обвинувачення проти неї.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що прокурором не було усунуто недоліки, які вказано в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року, органом досудового розслідування не було здійснено жодних дій для встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_3 , та обвинувальний акт фактично останньому не вручений, із врахуванням вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення вищевказаних недоліків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що 3 абзац ч. 4 в ст. 284 КПК України передбачає, що прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених ч. 1 ст. 284 КПК України, зокрема в разі якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100010003857 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, було повернуто прокурору, у зв"язку з тим, що, зокрема, обвинувальний акт не вручено під розписку обвинуваченому.

Разом з цим, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, під час досудового розслідування було прийнято такі процесуальні рішення: 10.11.2021 року винесено постанову про призначення групи прокурорів, 28.11.2023 року винесено постанову про призначення групи дізнавачів, 30.11.2023 року винесено постанову про зміну групи прокурорів, 30.11.2023 року винесено постанову про зміну групи дізнавачів, 28.11.2023 року винесено постанову про визнання представником потерпілого, 30.11.2023 року складено та затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 .

З вищевказаного вбачається, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні тривало з 09.02.2021 року по 30.11.2023 року і повторно акт було направлено за минуванням майже 2 років з дня винесення ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 09.02.2021 року, що не відповідає вимогам ст. 219 КПК України та вимогам ч.1 ст. 28 КПК України, відповідно до якої кожна процесуальна дія або процесуальні рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

А тому, суд зазначає, що стороною обвинувачення не було прийнято постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених ч. 1 ст.284 КПК України, хоча такі підстави наявні і обов"язок закриття справи з даних підстав законом покладений в першу чергу на орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру, зокрема, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Суд зазначає, що в разі спливу строку давності на сторону обвинувачення покладається обов`язок роз`яснити обвинуваченому можливість звільнення від відповідальності, а також на стороні обвинувачення лежить обов`язок звернутись до суду з відповідним клопотанням про звільнення від відповідальності.

З обвинувального акту вбачається, що кримінальний проступок обвинуваченим вчинено 19.04.2018 року, а отже станом на дату складення обвинувального акту строки передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України вже сплинули. Проте у зв"язку з даними обставинами орган досудового розслідування свої обов"язки також не виконав.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому, суд, звертає увагу на те, що під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу, судовий розгляд справи здійснюється саме на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності із законом, при цьому суд не може усувати недоліки, які допущені на стадії досудового розслідування кримінального провадження, оскільки на судову гілку влади покладена функція щодо здійснення правосуддя, а не виконання обов`язків, покладених на сторону обвинувачення.

Вказане свідчить, що сторона обвинувачення перекладає на суд обов`язки, які повинна була виконати у розумні строки самостійно.

Із врахуванням вказаного, розгляд кримінального провадження протягом розумних строків неможливий, обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, тому суд із врахуванням принципів диспозитивності вважає за необхідне повернути прокурору даний обвинувальний акт з метою подальшого спрямування його до суду згідно вимог закону.

Враховуючи викладене, із врахуванням вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд

ухвалив:

обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100010003857 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, повернути прокурору Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, у зв?язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

В задоволенні клопотання прокурора про здійснення приводу відносно ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1