Рішення

від 07.02.2024 по справі 333/7023/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

07.02.2024 Єдиний унікальний номер 333/7023/23

Справа №333/7023/23

2о/205/46/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Зибалової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу №333/7023/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області, Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 22.08.2022 року звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з заявою про встановлення факту перебування на утриманні дітей, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області, Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24.08.2024 року цивільну справу №333/7023/23 передано для розгляду за підсудністю до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська.

Ухвалою судді від 24.10.2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 07.11.2023 року прийнято заяву до розгляду і відкрито провадження в порядку окремого провадження. Залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що 03.09.2019 року уклав шлюб з ОСОБА_2 .

Від спільного подружнього життя з ОСОБА_2 мають сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, проживають однією сім*єю за адресою: АДРЕСА_1 разом з неповнолітніми дітьми: сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є спільною дитиною, а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_5 від першого шлюбу.

Крім того, перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , який був зареєстрований 27.04.2007 року у Відділа РАЦС по м.Мелітополю Мелітопольського МУЮ Запорізької області. Вказаний шлюб був розірваний рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 08.11.2016 року.

У даному шлюбі народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Не дивлячись на те, що розлучені з матір*ю сина- ОСОБА_7 , постійно спілкується з дитиною, приймає участь у його вихованні та матеріальному забезпеченні. Колишня дружина ОСОБА_8 не зверталась з позовом про стягнення аліментів на утримання сина, оскільки в добровільному порядку надає кошти на утримання дитини, займається його вихованням, піклується про його здоров*я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчанням, стровює йому належні умови для розвитку його природних здібностій.

Отже, син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повністю перебуває на його утриманні, оскільки його матір ОСОБА_6 не в змозі самостійно утримувати сина та матеріально забезпечувати.

Дружина ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 , який був зареєстрований 19.02.2011 року відділом державної реєстрацій актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського управління юстиції Запорізької області. У вказаному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 у неї народився син- ОСОБА_9 . Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.03.2019 року шлюб було розірвано.

Оскільки дружина ОСОБА_2 не працює та наразі є домогосподаркою, то він фактично утримує та матеріально забезпечує свою дружину та дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також пасинка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З моменту народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та по теперішній час, дружина ОСОБА_2 не зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини до його бутька ОСОБА_9 .

У зв*язку з тим, що в добровільному порядку ОСОБА_9 не надає достатньо коштів на утримання свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то фактично дитина перебуває на його повному матеріальному забезпеченні, а також піклується про його фізичний і духовний розвиток, його навчанням, підготовкою до самостійного життя.

На підставі викладеного просить встановити факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29.01.2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника заінтересованої особи: Міністерства оборони України - Матвєєнко Г.М.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ігнатов Є.Є заяву підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні заінтересована особа: ОСОБА_2 заяву підтримала та просила задовольнити.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи-Міністерства оборони України Матвєєнко Г.М. в задоволенні заяви просила відмовити.

В судове засідання представник заінтересованої особи: Служби у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області не з*явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши поянення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

За ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження-це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами, 2) перебування фізичної особи на утриманні, 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов*язковому державному соціальному страхуванню, 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, 5) проживання однією сім*єю чоловіка та жінки без шлюбу, 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім*я, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За приписами ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Згідно з роз*ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення факту не пов*язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою від 01.08.2022 року №1204-5001942361 (а.с. 10 зв.).

З 27.04.2007 року по 08.11.2016 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 . Від спільного подружнього життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9), який проживає з матір*ю.

03.09.2019 року уклав шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №632 ( а.с.8 зв.).

Від спільного подружнього життя мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14 ).

ОСОБА_2 з 19.02.2011 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_9 , який було розірвано заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.03.2019 року. (а.с.16).

Від спільного подружнього життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після розірвання шлюбу проживає з матір*ю та знаходиться на її утриманні.

З 01.08.2022 року ОСОБА_1 разом з дружиною- ОСОБА_2 , сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та пасинком- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як внутрішньо переміщені особи фактично проживають однією сім*єю за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідками від 01.08.2022 року (а.с.8, 10, 12, 13 зв.).

ОСОБА_6 до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не зверталась. ОСОБА_1 надає матеріальну допомогу на утримання сина в добровільному порядку.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_9 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 не зверталась.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов*язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров*я, фізичний, духований та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Як визначено ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім*ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Як встановлено частинами 1-3 ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов*язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

В силу ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов*язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов*язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 СК України.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов*язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ч.1 ст.14, ч.1 ст.15 СК України сімейні права є такими, що тісно пов*язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Сімейні обов*язки є такими, що тісно пов*язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Ухилення від виконання своїх обо*язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав.

Таким чином, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися з настанням певних юридичних фактів.

Разом з тим, заявником не наведено жодної обставини, яка б перешкоджала матері дитини ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , а також батькові дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_9 виконувати баттьківські обов*язки щодо виховання та утримання своїх неповнолітніх дітей і що такі обо*язки стосовно дітей виконує виключно заявник ОСОБА_1 .

Мати ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , а також батько дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_9 - не є померлими, не були визнані безвісно відсутніми, не були позбавлені батьківських прав стосовно своїх дітей.

За твердженнями заявника, ОСОБА_6 не спроможна утримувати свого сина. ОСОБА_9 не приймає участь в утриманні дітини. Разом з тим, жодного доказу на підтвердження таких обставин не надано.

Частиною першою та частиною п*ятою ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, заявником не доведено обставини перебування трьох дітей на повному його утриманні. Сам по собі факт проживання в ісм*ї ОСОБА_4 , за відсутності об*єктивних перешкод для виконання батьківських обов*язків по вихованню та утриманню дитини батьком ОСОБА_9 , не є підставою для встановлення факту утримання дитини, окрім того такий обов*язок має і мати ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 15, 141, 150, ч.1-3, 5 ст.157, 180 СК України, ст.ст.4, 5, 10, 11, 13, 76-81, 211, 223, 263-265, 268, 283, 294, 315-319, 254 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області, Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г.Остапенко