Постанова

від 20.02.2024 по справі 921/404/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа№ 921/404/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Варода П.Б.;

від відповідача 1: Барда С.Ю.;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

від прокуратури: Збарих С.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна компанія Сатурн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року (повний текст складено 08.11.2023)

у справі №921/404/23 ( суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Будівельна компанія Сатурн"

до Міністерства оборони України,

Тернопільської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державний реєстратор прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради Мартиняк Анастасія Володимирівна

та за участю заступника керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону

про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Будівельна компанія Сатурн" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ, відповідач) та Тернопільської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно ТМР Мартиняк Анастасії Володимирівни (далі - Реєстратор) про скасування державної реєстрації прав: від 20.01.2023 №66153304; від 14.02.2023 №66404575; від 14.02.2023 №66402926; від 14.02.2023 №66400767; від 14.02.2023 №66399722; від 14.02.2023 №66398277; від 14.02.2023 №66394899; від 14.03.2023 №66767706; від 14.03.2023 №66773248; від 14.03.2023 №66772409; від 14.03.2023 №66769192; від 14.03.2023 №66768555; 21.03.2023 №66853796; від 14.03.2023 №66772839; від 21.03.2023 №66868395; від 21.03.2023 №66868176.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення Реєстратора є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки Реєстратор при прийнятті оскаржуваних рішень не врахувала, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 у справі №921/273/20 відмовлено у скасуванні тієї ж самої державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, як і відмовлено у визнанні права власності на це ж нерухоме майно в силу спливу строку позовної давності, а тому скасування державної реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно та державна реєстрація права власності на це ж нерухоме майно за МОУ є порушенням принципів «юридичної визначеності» (legal certainty) та «належного урядування» (good governance), які є елементами верховенства права.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що реєстратор діяла у відповідності до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», скасування права власності позивача відбулося на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі №921/488/15-г/11, якою встановлено неправомірність набуття Приватним підприємством "Будівельна компанія Сатурн" права власності на нерухоме майно, а реєстрація прав власності за Міністерством оборони України - на підставі відповідних заяв і листа Фонду державного майна України від 10.03.2023 №10-15-5855 з долученим до нього витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, яке перебуває на балансі Концерну «Військторгсервіс».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Будівельна компанія Сатурн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року у справі №921/404/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- у рішенні суду від 10.08.2022 у справі № 921/273/20 зазначено, що судом було відмовлено у позовних вимогах про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем з одночасним визнанням права власності за Міністерством оборони України в силу пропуску строку позовної давності;

- тобто відповідачу судовими рішеннями, які набрали законної сили, відмовлено у поверненні у державну власність спірного нерухомого майна, яка належить позивачу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №921/404/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №921/404/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 04.12.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будівельна компанія Сатурн" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року у справі №921/404/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна компанія Сатурн" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року у справі №921/404/23 залишено без руху.

При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання доказів направлення (фіскальні чеки та опис вкладення у цінний лист) копій апеляційної скарги заступнику керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №921/404/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 20.02.2024.

Ухвалою суду від 23.01.2024 розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

18.01.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

19.01.2024 через відділ документального забезпечення суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

31.01.2024 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору.

Явка представників сторін

Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання 20.02.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів поштовим шляхом та до електронного кабінету в системі ЄСІТС

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 20.02.2024 за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.04.2020 Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «Будівельна компанія «Сатурн» та Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Концерн «Військторгсервіс», про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності з одночасним визнанням права власності.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 у справі №921/273/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, позовні вимоги задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 23.10.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами: №49297568, №49297460, №49298084, №49298336, №49297891, 49298273, №49297639, №49298015, №49297705 про відмову у скасуванні запису про право власності Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В межах розгляду справи №921/273/20 судом було встановлено наступне.

12.08.2008 Рівненською міжрегіональною універсальною товарно-майновою біржею "Прайс" проведено аукціон (публічні торги) з продажу комплексу будівель та споруд у складі одного біржового лота, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64 , за результатами якого право укладення договору купівлі-продажу об`єкта отримав учасник під № 134, а саме ПП "БК "Сатурн".

03.09.2008 між Концерном "Військторгсервіс" (продавець) та ПП "БК "Сатурн", (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення).

За змістом п.1 договору продавець відчужує на користь та у власність покупця за плату комплекс нежитлових будівель та споруд, а саме: адміністративний будинок (літера "А") загальною площею 1106,8 м2; тарний склад (літера "Б") загальною площею 653 м2; підсобне приміщення (літера "В") загальною площею 962,2 м2; промтоварний матеріальний склад (літера "Г") загальною площею 1603,5 м2; автогараж (літера "Д") загальною площею 1049,8 м2; промтоварний склад (літера "Е") загальною площею 449,3 м2; продтоварний склад (літера "Ж") загальною площею 693,2 м2; безалкогольний та кондитерський цех (літера "З") загальною площею 688,0 м2; фруктосховище (літера "К") загальною площею 804,7 м2; автовага (літера "Л") загальною площею 5,9 м2, а також навіс площею 130 м2 та огорожу по периметру 408,4 м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64.

30.09.2008 між сторонами підписано акт приймання-передачі, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв комплекс вищезазначених нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64. В акті зазначено, що будівлі перебувають у задовільному стані; покупець здійснив повну оплату за вказаний об`єкт; жодних претензій ні одна із сторін до іншої не має; одночасно, покупцеві передається інвентарна справа Тернопільського БТІ на вказані будівлі.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при "Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 10.10.2008 у справі № 12/08 визнано чинним договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 30.09.2008, укладений між Концерном "Військторгсервіс" та ПП "БК" Сатурн" та визнано за ПП "БК" Сатурн" право власності на спірне нерухоме майно; вирішено, що це рішення слід вважати правовстановлюючим документом, який дає право здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, відповідно до п.10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.

21.11.2008 здійснено реєстрацію права власності за ПП "БК" Сатурн" на спірне нерухоме майно за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64. Підставою для проведення державної реєстрації права власності за ПП "БК" Сатурн" на спірне нерухоме майно були: договір купівлі-продажу від 30.09.2008, акт прийняття-передачі від 30.09.2008, рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 10.10.2008, ухвала Рівненського міського суду від 20.10.2008 та виконавчий лист Рівненського міського суду від 20.10.2008 у справі № 6-333/08.

07.05.2015 заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Концерну "Військторгсервіс" та ПП БК "Сатурн", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФДМ України, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.09.2008 та зобов`язання повернути до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Концерну "Військторгсервіс" нежитлові будівлі та споруди, а саме: адміністративний будинок (літера "А") загальною площею 1 106,8 кв.м., тарний склад (літера "Б") загальною площею 653 кв.м., підсобне приміщення (літера "В") загальною площею 962,2 кв.м., промтоварний матеріальний склад (літера "Г") загальною площею 1 603,5 кв.м., автогараж (літера "Д") загальною площею 1 049,8 кв.м., промтоварний склад (літера "Е") загальною площею 449,3 кв.м., продтоварний склад (літера "Ж") загальною площею 693,2 кв.м., безалкогольний та кондитерський цех (літера "З") загальною площею 688 кв.м., фруктосховище (літера "К") загальною площею 804,7 кв.м., автовага (літера "Л") загальною площею 5,9 кв.м., навіс площею 130 кв.м. та огорожа по периметру 408,4 м., що знаходиться у м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 64, загальною вартістю 5 478 207,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Концерн порушив вимоги чинного законодавства України, а саме прийняв рішення про відчуження нежитлових будівель та споруд на підставі Договору, не погодивши його з органом Фонду державного майна України та уклав його без дозволу органу управління майном концерну МОУ.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.10.2015 у справі №921/488/15-г/11 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 921/488/15-г/11 рішення господарського суду Тернопільської області від 08.10.2015 у справі №921/488/15-г/11 скасовано, прийнято нове рішення, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.09.2008, укладений між Концерном "Військторгсервіс" та ПП "БК Сатурн". В частині позовних вимог про зобов`язання ПП БК "Сатурн" повернути у державну власність в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Концерну "Військторгсервіс" спірне нерухоме майно згідно з переліком відмовлено. Ця постанова набрала законної сили.

Під час ухвалення цієї постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відчуження спірного нерухомого майна, яке є об`єктом державної власності, відбулося з порушенням вимог законодавства, чинного на час укладення оспорюваного правочину, зокрема без згоди та погодження органу управління майном (Міністерства оборони України) та ФДМ України, за відсутності у представника Концерну "Військторгсервіс" необхідного обсягу дієздатності на укладення цього правочину.

Підставою для відмови у частині позовних вимог про зобов`язання ПП БК "Сатурн" повернути у державну власність в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Концерну "Військторгсервіс" спірне нерухоме майно згідно з переліком стали фактичні обставини щодо істотних змін спірного нерухомого майна. Зокрема, суд установив, що адміністративні будівлі реконструйовано під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, квартири у вказаному житловому будинку зареєстровано за фізичними особами, які не могли знати про обмеження, що існували на момент укладення договору купівлі-продажу.

В рішенні Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 у справі №921/273/20 встановлено, що адміністративну будівлю, придбану ПП "БК "Сатурн" згідно договору купівлі-продажу від 30.09.2008 у Концерну "Військторгсервіс", реконструйовано під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, що підтверджується Інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідачем відчужено 30 квартир приватним особам у тому числі фізичним особам.

Разом з цим із змісту позовних вимог, позивачем заявлена вимога щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ПП "БК "Сатурн" з одночасним визнанням права державної власності в особі Міністерства оборони України на майно згідно з переліком, а саме:

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501323, тарний склад під літ. Б загальною площею 653,0 м.кв.;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501580, підсобне приміщення під літ В загальною площею 962,2 м2; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501707, промтоварний матеріальний склад під літ. Г загальною площею 1 603,5 м.кв.;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501833, автогараж під літ. Д загальною площею 1 049,8 м.кв.;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501921, промтоварний склад під літ. Е загальною площею 449,3 м.кв.;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25501987, продтоварний склад під літ. Ж загальною площею 693,2 м.кв.;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25503005, безалкогольний та кондитерський цех під літ. З загальною площею 688, 0 м.кв.;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25503277, фруктосховище під літ. К загальною площею 804, 7 м.кв.;

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 25503371, автовага під літ. Л загальною площею 5, 9 м.кв.

Отже, у цьому переліку відсутній будинок, позначений літерою «А».

Зазначене підтверджується і висновком експерта від 26.05.2021 №7576/1820-1828 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи у кримінальному провадженні №42013100330000004 (МОУ у даному провадженні є потерпілою особою) під час проведення якого здійснювався огляд спірного майна. Зокрема, під час огляду експертом встановлено, що на місці адмінбудівлі знаходиться житловий будинок.

Все інше майно згідно з переліком зареєстровано на праві власності за Компанією, що не спростовано останньою.

Розглянувши і оцінивши підстави, які 23.10.2019 слугували державному реєстратору для відмови МОУ, у сукупності із підставами, які слугували реєстратору для зупинення розгляду заяв МОУ від 10.09.2019, суд в межах справи №921/273/20 встановив, що державний реєстратор, крім поданого рішення суду про визнання недійсним Договору, вимагав від заявника подання і інших документів, зокрема, додатково рішення суду про скасування документів:

- Договору;

- акта прийняття-передачі від 30.09.2008;

- рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі «Прайс-Агро» від 10.10.2008 у справі №12/08;

- ухвали Рівненського міського суду від 20.10.2008 у справі №6-333/08;

- виконавчого листа Рівненського міського суду від 20.10.2008 у справі №6-333/08.

Невиконання МОУ протягом 30-ти днів вимог державного реєстратора, викладених у рішеннях про зупинення розгляду заяв від 10.09.2019, в частині неподання зазначених документів, стало підставою для прийняття реєстратором рішень від 23.10.2019 про відмову у вчиненні реєстраційних дій.

Проте, за висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.08.2021 зі справи №921/273/20 визнання у судовому порядку недійсним договору, який був підставою для реєстрації права власності, є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Таким чином, суд в межах справи №921/273/20 вказав, що відповідна відмова державного реєстратора не відповідає вимогам закону, так як державний реєстратор формально вимагав від позивача більше документів, ніж необхідно для безпосереднього розгляду заяв про вчинення реєстраційних дій.

Суд з в межах справи №921/273/20 зазначив, що рішення державного реєстратора Ради №49297568, №49297460, №49298084, №49298336, №49297891, №49298273, №49297639, №49298015 і №49297705 про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є незаконними та підлягають скасуванню, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, обставини, встановлені під час розгляду справ №921/488/15-г/11 і №921/273/20, не доказуються при розгляді даного спору.

Відтак, з огляду на те, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 зі справи №921/273/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Ради про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 23.10.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами: №49297568, №49297460, №49298084, №49298336, №49297891, 49298273, №49297639, №49298015, №49297705, Міністерство оборони України подало Реєстратору лист Фонду державного майна України від 10.03.2023 №10-15-5855 з долученим до нього витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, а Реєстратором, у свою чергу, проведено реєстрацію права власності за Міністерством оборони України.

Подаючи зазначений позов, позивач посилається на те, що оскаржувані рішення Реєстратора є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки Реєстратор при прийнятті оскаржуваних рішень не врахувала, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 у справі №921/273/20 МОУ відмовлено у скасуванні тієї ж самої державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, як і відмовлено у визнанні права власності на це ж нерухоме майно в силу спливу строку позовної давності, а тому скасування державної реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно та державна реєстрація права власності на це ж нерухоме майно за МОУ є порушенням принципів «юридичної визначеності» (legal certainty) та «належного урядування» (good governance), які є елементами верховенства права.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 2 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій) передбачено, що державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить забезпечення, зокрема, проведення державної реєстрації прав, ведення Державного реєстру прав.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи. Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили щодо права власності на нерухоме майно (правова позиція ВП ВС, викладена в постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, речові права на вказані об`єкти нерухомого майна позивач набув на підставі Договору, який визнано недійсним за результатами розгляду справи № 921/488/15-г/11.

Наведеною постановою було встановлено неправомірне набуття позивачем права власності на нежитлові будівлі та споруди.

Колегією суддів також враховується рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 у справі № 921/273/20, що набрало законної сили та відповідно до якого частково задоволено позовні вимоги Міноборони до Підприємства та Тернопільської міської ради, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради про відмову у скасуванні державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами: № 49297568, № 49297460, № 49298084, № 49298336, № 49297891, № 49298273, № 49297639, № 492976639, № 49298015, № 49297705 від 23 жовтня 2019.

Предметом спору у справі № 921/273/20, зокрема, були рішення державного реєстратора про відмову у скасуванні державної реєстрації права власності Підприємства на тарний склад загальною площею 653,0 кв. м, підсобне приміщення загальною площею 962,2 кв. м, промтоварний матеріальний склад загальною площею 1 603,5 кв. м, автогараж загальною площею 1049,8 кв. м, промтоварний склад загальною площею 449,3 кв. м, продтоварний склад загальною площею 693,2 кв. м, безалкогольний та кондитерський цех загальною площею 688,0 кв. м, фруктосховище загальною площею 804,7 кв. м, автовагу загальною площею 5,9 кв. м., розміщені за адресою: вул. Микулинецька, буд. 64, м. Тернопіль.

Згадане рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2022 мотивовано тим, що Договір, за умовами якого позивач набув право власності на об`єкти нерухомого майна, визнано недійсним у справі № 921/488/15-г/11, а також тим, що за результатами розгляду справи № 921/488/15-г/11 встановлено незаконність набуття права власності Підприємства на спірне майно.

Під час розгляду справи № 921/273/20 судами зроблено висновки про те, що визнання у судовому порядку недійсним такого договору є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

ПП «БК «Сатурн» не спростовано як визнання недійсною, відповідно до рішення суду апеляційної інстанції у справі № 921/488/15-г/11, підстави набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно (визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.09.2008), так і перебування даного майна в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності.

Посилання апелянта на те, що в межах справи № 921/273/20 Міністерству оборони України було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем з одночасним визнанням права власності за Міністерством оборони України в силу пропуску строку позовної давності, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Норма ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до практики Верховного Суду суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ПП "БК "Сатурн" з одночасним визнанням права державної власності в особі Міністерства оборони України з підстав пропуску строку позовної давності, суди в межах справи № 921/273/20 дослідили обставини незаконності набуття права власності на спірне майно за ПП "БК "Сатурн" та вказали, що останній не набув речових прав на спірне майно, то відповідно державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ПП "БК "Сатурн" порушує права та інтереси позивача.

А тому, відмова у задоволенні відповідної позовної вимоги з підстав пропуску строку позовної давності не спростовує висновків суду першої інстанції щодо незаконності набуття права власності на спірне майно за ПП "БК "Сатурн"ю

А тому доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє.

Абзацами другим-четвертим частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час прийняття відповідних рішень державного реєстратора) визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження припиняються;

у разі визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними; державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

З огляду на те, що підстава набуття ПП «Будівельна компанія «Сатурн» права власності на нежитлові будівлі та споруди відпала, Міністерство оборони України було подано державному реєстратору заяви про реєстрацію права власності за відповідачем 1.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з підпунктом другим пункту 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (із змінами) для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подається витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності). З

Як вбачається з матеріалів справи, Міноборони державному реєстратору подано лист Фонду державного майна України від 10.03.2023 № 10-15-5855 з долученим до нього витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна.

Тобто, державна реєстрація права державної власності Міністерства оборони України на спірне нерухоме майно відбулася не тільки на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 921/488/15-г/11, але також на підставі витягів з Єдиного реєстру об`єктів державної власності на вказане нерухоме майно, отриманих оборонним відомством від Фонду державного майна України листом від 10.03.2023 № 10-15-5855.

Посилання позивача на те, що згідно із службовим листом ТВО директора Департаменту державної власності Міністерства оборони України Дяченка С.В. від 06.07.2016 № 355/1/1980 вказав на недоцільність повертати у державну власність спірне нерухоме майно, колегія суддів вказує, що зазначений лист є внутрішнім документом (листуванням) у Міністерстві оборони України та немає жодного значення для прийняття державним реєстратором оскаржуваних рішень.

Крім того, вказаний лист датований 06.07.2016, тобто за 6 років до ухвалення господарським судом Тернопільської області рішення від 10.08.2022 у справі № 921/273/20, яке набрало законної сили.

А тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спірні рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради Мартиняк Анастасії Володимирівни про державну реєстрацію прав прийнято у відповідності з вимогами законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року у справі № 921/404/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна компанія Сатурн" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 921/404/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 921/404/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 921/404/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 26.02.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко