Рішення

від 26.01.2024 по справі 910/15709/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2024Справа № 910/15709/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Пауер"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 7023,32 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ПАУЕР" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості в розмірі 7023,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/15709/23 та призначено засідання на 27.11.2023.

27.11.2023 розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 відкладено розгляд справи на 26.01.2024.

25.01.2024 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано пояснення у справі.

26.01.2024 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 26.01.2024 представники сторін не з`явилися.

В судовому засіданні 26.01.2024 винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

19.10.2022 р. між ТОВ «ПРОМ ПАУЕР» та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» було укладено Договір поставки №Л/НХ-22470/НЮ (далі - Договір), за яким Відповідач виступив як Покупець, а Позивач як Постачальник (додаток 1).

Предметом Договору (згідно з пунктом 1.1) було постачання Позивачем у власність Відповідача частин до тепловозів 2М62 (вкладиші МОП) код ДК 021:2015 - 34630000- 2 (далі - Товар).

Виконуючи умови Договору, Позивачем було здійснено наступні поставки Товару: на підставі рознарядки від 24.11.2022 р. №НЗІ/НГ-40/1375 Позивачем було здійснено постачання Товару, що підтверджується наступним:видатковою накладною від 28.11.2022 р. № 27 на суму 831 600,00 грн (у т.ч. ПДВ); актом приймання - передачі від 23.12.2022 р. №б/н.

На підставі рознарядки від 29.11.2022 р. №НЗІ/НГ-40/1397 Позивачем було здійснено постачання Товару, що підтверджується наступним: видатковою накладною від 07.12.2022 р. № 29 на суму 332 640,00 грн (у т.ч. ПДВ); видатковою накладною від 23.12.2022 р. № ЗО на суму 166 320,00 грн (у т.ч. ПДВ); актом приймання - передачі від 28.12.2022 р. №б/н на суму 332 640,00 грн; актом приймання - передачі від 30.12.2022 р. №б/н на суму 166 320,00 грн.

Позивач зазначив, що ним було виконано умови Договору в повному обсязі, відповідачем було прийнято товар відповідно до умов Договору.

Згідно з положеннями пункту 7.2 Договору оплата за кожну партію поставленого Товару за цим Договором проводиться Покупцем на 15-й банківський день з дати реєстрації Постачальником складеної відповідно до Податкового кодексу України податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 8.1.1 Договору Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отриманий Товар, кількість, якість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього Договору.

Згідно з положеннями пункту 9.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством.

Згідно з положеннями пункту 9.2 Договору Сторони відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Позивачем, на виконання умов Договору було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: податкова накладна від 28.11.2022 р. № 5 на суму 831 600,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 10), дата реєстрації - 19.01.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8116429/41824918 (додаток 11); податкова накладна від 07.12.2022 р. № 2 на суму 332 640,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 12), дата реєстрації - 06.02.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8219425/41824918 (додаток 13); податкова накладна від 23.12.2022 р. № 3 на суму 166 320,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 14), дата реєстрації - 06.02.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8219428/41824918.

Позивач зазначив, що позовні вимоги виникли в зв`язку із порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строків оплати вартості товару.

Відповідач не надав ніяких доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 0,1 % річних в розмірі 58,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6964,87 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ПАУЕР» (04053, м. Київ, провулок Киянівський, буд. 3-7, офіс П-5А, ідентифікаційний код 41824918) інфляційні втрати в розмірі 6964 (шість тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 87 коп., 0,1 річних в розмірі 58 (п`ятдесят вісім) грн. 45 коп., судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09.02.2024.

Суддя В.І. Мельник