Постанова

від 02.12.2024 по справі 910/15709/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа№ 910/15709/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі №910/15709/23 (суддя Мельник В.І., повний текст складено 09.02.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Пауер" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 7023,32 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Пауер" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 7023,32 грн., з яких: 6 964, 87 грн. інфляційних втрат, 58, 45 грн. 0,1 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі №910/15709/23 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 6964 (шість тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 87 коп., 0,1 річних в розмірі 58 (п`ятдесят вісім) грн. 45 коп., судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на невірність здійснення розрахунку інфляційних.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

19.10.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Пауер" (постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця було укладено Договір поставки №Л/НХ-22470/НЮ (далі - Договір).

Предметом Договору (згідно з пунктом 1.1) було постачання частин до тепловозів 2М62 (вкладиші МОП) код ДК 021:2015 - 34630000- 2 (далі - Товар).

Згідно з положеннями пункту 7.2 Договору оплата за кожну партію поставленого Товару за цим Договором проводиться Покупцем на 15-й банківський день з дати реєстрації Постачальником складеної відповідно до Податкового кодексу України податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 8.1.1 Договору Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отриманий Товар, кількість, якість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього Договору.

Згідно з положеннями пункту 9.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством.

Згідно з положеннями пункту 9.2 Договору Сторони відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Виконуючи умови Договору, Позивачем було здійснено наступні поставки Товару: на підставі рознарядки від 24.11.2022 р. №НЗІ/НГ-40/1375 Позивачем було здійснено постачання Товару, що підтверджується наступним: видатковою накладною від 28.11.2022 р. № 27 на суму 831 600,00 грн (у т.ч. ПДВ); актом приймання - передачі від 23.12.2022 р. №б/н.

На підставі рознарядки від 29.11.2022 р. №НЗІ/НГ-40/1397 Позивачем було здійснено постачання Товару, що підтверджується наступним: видатковою накладною від 07.12.2022 р. № 29 на суму 332 640,00 грн (у т.ч. ПДВ); видатковою накладною від 23.12.2022 р. № ЗО на суму 166 320,00 грн (у т.ч. ПДВ); актом приймання - передачі від 28.12.2022 р. №б/н на суму 332 640,00 грн; актом приймання - передачі від 30.12.2022 р. №б/н на суму 166 320,00 грн.

Позивачем, на виконання умов Договору було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: податкова накладна від 28.11.2022 р. № 5 на суму 831 600,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 10), дата реєстрації - 19.01.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8116429/41824918 (додаток 11); податкова накладна від 07.12.2022 р. № 2 на суму 332 640,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 12), дата реєстрації - 06.02.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8219425/41824918 (додаток 13); податкова накладна від 23.12.2022 р. № 3 на суму 166 320,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 14), дата реєстрації - 06.02.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8219428/41824918.

Відповідачем оплачено товар, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: від 28.02.2023 №107371, від 10.03.2023 №140157, від 10.03.2023 №140164.

Позивач стверджує, що відповідач всупереч умовам договору взяте на себе зобов`язання по оплаті поставленого позивачем товару виконав з простроченням, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями пункту 7.2 Договору оплата за кожну партію поставленого Товару за цим Договором проводиться Покупцем на 15-й банківський день з дати реєстрації Постачальником складеної відповідно до Податкового кодексу України податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем, на виконання умов Договору було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: податкова накладна від 28.11.2022 р. № 5 на суму 831 600,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 10), дата реєстрації - 19.01.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8116429/41824918 (додаток 11); податкова накладна від 07.12.2022 р. № 2 на суму 332 640,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 12), дата реєстрації - 06.02.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8219425/41824918 (додаток 13); податкова накладна від 23.12.2022 р. № 3 на суму 166 320,00 грн (у т.ч. ПДВ) (додаток 14), дата реєстрації - 06.02.2023, про що свідчить рішення про реєстрацію №8219428/41824918.

В свою чергу, відповідачем оплачено товар з простроченням, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: від 28.02.2023 №107371, від 10.03.2023 №140157, від 10.03.2023 №140164.

Таким чином, відповідачем зобов`язання з оплати отриманого товару, виконувались неналежним чином, тобто з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пункту 9.2 Договору Сторони відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

З урахуванням того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 0,1 % річних в розмірі 58,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6964,87 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Стосовно доводів апелянта про необґрунтованість розрахунку інфляційних, з огляду на те, що їх нарахування відбувалося за неповний місяць прострочення, то колегія суддів звертається до позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, згідно якої сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Розрахунок позивача відповідає наведеній методиці розрахунку інфляційних втрат.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання розрахунку інфляційних, здійсненого позивачем, необґрунтованим.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі №910/15709/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 у справі №910/15709/23.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 02.12.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук