Рішення

від 05.02.2024 по справі 922/4067/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024м. ХарківСправа № 922/4067/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Янтарний 94В (61118, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 94В) провизнання недійсним рішення зборів, скасування державної реєстрації,за участю :

позивача - ОСОБА_1 ;

представника відповідача - адв. ОСОБА_2 ;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до ОСББ "Янтарний 94В" (відповідач), в якій просить:

- визнати недійсними рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (ЄРДПОУ: 43157612) від "19 липня 2019 року", яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію (дата запису "05 серпня 2019 року"; номер запису №2853, 2854 в ЄДР) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (ЄРДПОУ: 43157612).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", оформлене протоколом загальних зборів членів об`єднання від 19.09.2019 є недійсним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із порушенням процедури скликання установчих зборів та порядку голосування за них. Вказане рішення зборів співвласників про створення ОСББ приймалися особами, які не є співвласниками багатоквартирного будинку, так як підписане не уповноваженою особою.

Ухвалою від 25.09.2023 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 17.10.2023 о 16:30 год, про що повідомив сторін.

Підготовче засідання 17.10.2023 не відбулось через знаходження судді-доповідача на лікарняному.

Ухвалою від 07.11.2023 Господарський суд Харківської області продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 20.11.2023 о 16:30 год, про що повідомив учасників справи.

20.11.2023 суд повідомив сторін ухвалою про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 04.12.2023 о 15:00 год.

22.11.2023 позивач надав до суду через систему "Електронний суд" клопотання про долучення матеріалів до справи (копії свідоцтва на право власності ОСОБА_1 ), в якому просить приєднати до матеріалів справи копію свідоцтва на право власності на нерухоме майно ОСОБА_1

27.11.2023 позивач надав до суду через систему "Електронний суд" клопотання про долучення матеріалів до справи (копії статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В"), в якому просить приєднати до матеріалів справи копію статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В".

01.12.2023 позивач надав до суду через систему "Електронний суд" клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у голови ОСББ "Янтарний 94В" додаток №1 та додаток №2 до "Протоколу зборів утворення ОСББ "Янтарний 94В" від 19 липня 2019 року.

04.12.2023 протокольними ухвалами суд залишив клопотання позивача про приєднання документів до матеріалів справи без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України та відхилив клопотання позивача про витребування доказів на підставі ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Ухвалою від 04.12.2023 Господарський суд Харківської області повідомив учасників справи про відкладення підготовчого засідання у справі на 18.12.2023 о 12:30 год.

06.12.2023 позивач надав клопотання про долучення доказів, в якому просить поновити строки подання доказів, витребувати у голови ОСББ "Янтарний 94В" додаток №1 та додаток №2 до "Протоколу установчих зборів про утворення ОСББ "Янтарний 94В" від 19 липня 2019 року, приєднати до матеріалів справи квитанції про поштове відправлення, а також приєднати до матеріалів справи копії документів, що вказані у цьому клопотанні, зокрема, статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В".

18.12.2023 протокольними ухвалами суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строків на подання доказів, задовольнив клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказів.

Ухвалою від 18.12.2023 Господарський суд Харківської області задовольнив клопотання позивача від 06.12.2023 про витребування доказів та витребував у голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (61118, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 94В, кв. 253. Код ЄРДПОУ 43157612) Додаток №1 та Додаток №2 до Протоколу установчих зборів про утворення ОСББ "Янтарний 94В" від 19 липня 2019 року.

18.12.2023 відповідач надав до суду електронною поштою відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити повністю позивачу в задоволенні позовної заяви, а також просить поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Також 18.12.2023 відповідач надав до суду електронною поштою додаткові пояснення, які просить прийняти та долучити їх до матеріалів цієї справи.

18.12.2023 протокольними ухвалами суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, прийняв відзив відповідача на позовну заяву до розгляду та приєднав додаткові пояснення відповідача до матеріалів справи.

Ухвалою від 18.12.2023 Господарський суд Харківської області повідомив сторін про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.01.2024 о 14:30 год.

Судове засідання 03.01.2024 не відбулось через знаходження судді-доповідача у відпустці.

05.01.2024 відповідач надав до суду клопотання про долучення доказів повноважень представника відповідача.

Ухвалою від 15.01.2024 Господарський суд Харківської області повідомив учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 31.01.2024 о 14:30 год.

Відповідач надав заяву від 25.12.2023 (вх. №35668 від 26.12.2023) про часткове виконання ухвали про витребування доказів, в якій просить долучити до матеріалів справи №922/4067/23 копію додатку №1 до протоколу установчих зборів про утворення ОСББ "Янтарний 94В" та копію додатку №2 до протоколу установчих зборів про утворення ОСББ "Янтарний 94В" в частині бюлетеня голосування/листка письмового опитування позивача - ОСОБА_1 . Решту частини додатку №2 відповідач зазначає, що не має права надати суду, оскільки вона містить персональні дані співвласників багатоквартирного будинку, які не давали своєї згоди на їх поширення.

Протокольною ухвалою від 31.01.2024 суд задовольнив заяву відповідача про виконання ухвали про витребування доказів, приєднав докази до матеріалів цієї справи, а також оголосив перерву у судовому засіданні до 05.02.2024 о 15:30 год, про що повідомив позивача та представника відповідача під розпис.

31.01.2024 відповідач надав до суду електронною поштою заяву, в якій просить: 1) прийняти заяву про подання доказів понесених Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (ІКЮО: 43157612) судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в справі №922/4067/23; 2) долучити до матеріалів справи №922/4067/23 документи, що підтверджують правовідносини з представництва Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (ІКЮО: 43157612) Адвокатським об`єднанням "АРХОНТ" при розгляді справи №922/4067/23: договір №01/0112/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №01/0112/2023 від 01.12.2023.

02.02.2024 позивач надав до суду через систему "Електронний суд" клопотання про визнання недійсним повноважень адвоката на представництво, в якому просить визнати недійсним повноваження представника відповідача на представництво ОСББ "Янтарний 94В" інтересів у суді.

05.02.2024 відповідач надав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, в якій просить долучити до матеріалів справи №922/4067/23 документи, що підтверджують угоду Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (ІКЮО: 43157612) та Адвокатського об`єднання "АРХОНТ" (ІКЮО: 41129845) про надання правової допомоги під час розгляду справи №922/4067/23 Господарським судом Харківської області, та понесені витрати на професійну правничу допомогу; 2) ухвалити додаткове рішення в справі №922/4067/23 та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (ІКЮО: 43157612) 60000,00 (шістдесят тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання 05.02.2024 з`явились учасники судового процесу.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

19.07.2019 протоколом №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 (далі по тексту - протокол) прийнято рішення про: обрання голови та секретаря установчих зборів; створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви "Янтарний 94В" із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_3 ; затвердження статуту ОСББ "Янтарний 94В" у редакції, запропонованій ініціативною групою зі скликання установчих зборів; обрання правління ОСББ "Янтарний 94В" у складі: ОСОБА_3 (кв.420), ОСОБА_4 (кв.395), ОСОБА_5 (кв.281), ОСОБА_6 (кв.253), ОСОБА_7 (кв.253), ОСОБА_8 (кв.36, 106), ОСОБА_9 (кв.404), ОСОБА_10 (кв.116), ОСОБА_11 (кв.382), ОСОБА_12 (кв.357), ОСОБА_13 (кв.68, 391); обрання ревізійної комісії у складі: ОСОБА_14 (кв.119), ОСОБА_15 (кв.194), ОСОБА_16 (кв.219, 311, 322); надання повноваження щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів ОСББ, статуту ОСББ та державної реєстрації ОСББ "Янтарний 94В" персонально власнику квартири 420 ОСОБА_3 .

Відповідно до відомостей, вказаних у протоколі, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 435 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень: 27714,50 м кв.

У зборах взяли участь особисто та/або через свого представника співвласники в кількості 70 осіб, що складає 16,09% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4961,45 м кв.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через свого представника співвласники в кількості 160 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 10236,60 м кв, що складає 36,94% від загальної площі.

Враховуючи письмове опитування в голосуванні прийняло участь 230 осіб, що становить 52,87% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку площею 15198,05 м кв, що складає 54,84% від загальної площі.

06.08.2019 ОСББ "Янтарний 94В" було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 14801020000081758.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.02.2011.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України статті 6 Закону України "Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон).

За приписами ст. 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За приписами ст. 6 Закону об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Частинами 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у ст. 111 ЦК України.

Статтею 28 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання (асоціація) вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об`єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об`єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об`єднання. У разі ліквідації об`єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об`єднанням відповідно до статуту цього об`єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об`єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.

Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, оформлених протоколом від 19.07.2019, вказує на порушення приписів ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Позивач зазначає, що ОСОБА_7 ставила свій особистий підпис у протоколі, хоча згідно з довідкою №345720051 (Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) не є власником квартири 253 і не мала права ставити свій підпис у протоколі.

Порушення норм ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» під час проведення установчих зборів, на думку позивача, є підставою для скасування державної реєстрації ОСББ.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.

Водночас відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Суд встановив, що за результатами проведення оспорюваних установчих зборів прийняті такі рішення: обрано голову та секретаря зборів; вирішено створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затверджено його назву; затверджено статут у запропонованій редакції; обрано правління ОСББ, ревізійну комісію; уповноважено представника установчих зборів для державної реєстрації об`єднання.

Тобто, всі рішення, які були прийняті на установчих зборах, стосувалися питань створення ОСББ, як юридичної особи.

Як убачається з ЄДРПОУ реєстрацію ОСББ "Янтарний 94В" проведено 06.08.2019.

Таким чином, на час розгляду цієї справи судом ОСББ "Янтарний 94В" існує 4,5 роки.

Позивач аргументує порушення своїх прав тим, що ОСОБА_7 було обрано головою правління ОСББ, а вона не є власником квартири 253, а відтак не мала права бути обраною як секретарем установчих зборів, так і головою правління.

Також позивач вказує, що підписи співвласників, що не брали участь у зборах, збирали особисто ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у вечірні часи без оформлення листків письмового опитування та казали всім: "Підпишиться так як усі вже підписалися», не даючи ознайомитися з тим, що підписують. Проте, доказів на підтвердження цьому, позивач не надав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Позивач, звертаючись із зазначеним позовом, повинен довести, які саме порушення були допущені при створенні ОСББ, чи є вони такими, що їх неможливо усунути, яким саме чином створення та діяльність ОСББ порушують його права чи законні інтереси позивача, як учасника ОСББ, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ.

Натомість суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, його наслідки, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.

Суд констатує, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами або загальними зборами співвласників.

Суд наголошує, що створення ОСББ жодним чином не позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, в тому числі щодо прийняття рішень стосовно розміру внесків на утримання загального майна співвласників. Натомість задоволення зазначеного позову призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення яких спрямоване саме на створення ОСББ.

Визнання недійсним рішення установчих зборів не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача в цій справі та фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ, що є недопустимим, оскільки неможливо провести нові установчі збори. Таке визнання недійсним оскаржуваного рішення установчих зборів призведе до суттєвої правової невизначеності в діяльності ОСББ за період з дати створення ОСББ і до дати ухвалення відповідного судового рішення.

Прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації ОСББ призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення яких спрямоване саме на створення ОСББ, метою створення якого є здійснення функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

З суті поданої позовної заяви позивача вбачається, що вона зводиться виключно до незгоди з обранням головою правління Новікової О.В., оскільки вона згідно з Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №345720051 від07.09.2023 не є власником квартири АДРЕСА_5 .

Проте, позивач просить визнати недійсним рішення установчих зборів ОСББ від 19.07.2019 в повному обсязі, а не лише в частині обрання ОСОБА_7 до складу правління.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема, положеннями Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Господарського та Цивільного кодексів України.

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно з ч. 12 ст. 6 Закону України "Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Тобто, ця частина норми Закону передбачає, що для ухвалення рішення про створення ОСББ має значення кількість голосів співвласників (яка визначається пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень), а не більшість загальної кількості співвласників.

З наданого відповідачем додатку №1 до протоколу установчих зборів від 19.07.2019 убачається, що враховуючи письмове опитування в голосуванні прийняло участь 230 осіб, що становить 52,87% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку площею 15198,05 м кв, що складає 54,84% від загальної площі.

Відтак відповідачем було дотримано вимоги ч. 13 статті 6 Закону України "Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників).

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація змін до статуту об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

Недотримання відповідачем вимог щодо порядку повідомлення власників про проведення установчих зборів та вимог щодо порядку прийняття рішення про створення об`єднання судом не було встановлено через ненадання відповідачем на вимогу суду додатку №2 до протоколу установчих зборів від 19.07.2019.

Лише саме обрання ОСОБА_7 , яка не є власником квартири 253, секретарем установчих зборів та головою правління ОСББ не може бути підставою для визнання недійсним в цілому рішення установчих зборів від 19.07.2019.

Обраний позивачем спосіб захисту його права спрямований не на вирішення спору з відповідачем, а на ліквідацію самого відповідача, порушує межі здійснення прав, визначені статтею 13 ЦК України, а також порушує принцип пропорційності, що визначається як загальний принцип права, який спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

Верховний Суд у пунктах 59 - 64 постанови від 12.01.2023 у справі №917/559/21 зазначив наступне.

Позивач, звертаючись із зазначеним позовом, повинен довести, які саме порушення були допущені при створенні ОСББ, чи є вони такими, що їх неможливо усунути, яким саме чином створення та діяльність ОСББ порушують його права чи законні інтереси позивача, як учасника ОСББ, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ.

Суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, його наслідки, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними установчих зборів та припинення ОСББ шляхом ліквідації, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами або загальними зборами співвласників.

Створення ОСББ жодним чином не позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, в тому числі щодо прийняття рішень стосовно розміру внесків на утримання загального майна співвласників. Натомість задоволення зазначеного позову призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення яких спрямоване саме на створення ОСББ.

Обрання позивачем такого способу захисту його прав, який спрямований не на вирішення спору з його опонентом, а на ліквідацію самого опонента, порушує межі здійснення прав визначені статтею 13 ЦК України, а також порушує принцип пропорційності, що визначається як загальний принцип права, який спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

Верховний Суд у постановах від 22 червня 2021 року у справі №910/9672/20, від 11 серпня 2021 у справі №920/1245/20, від 31 серпня 2021 року у справі №925/753/20, від 07 жовтня 2021 року у справі №909/1393/19, від 07 вересня 2022 року у справі №910/8311/20, від 10 листопада 2022 року у справі №925/524/21 дійшов висновків про те, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (про створення такого об`єднання як юридичної особи) спрямовані на припинення вже створеного об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а не на захист прав та/або охоронюваних інтересів позивача.

Ні рішення установчих зборів, ні статут, ні існування юридичної особи об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не порушує прав та/або інтересів позивача, що звертається з таким позовом, а позивачі, звертаючись до суду з таким позовом та посилаючись у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні об`єднання співвласників багатоквартирного будинку фактично обґрунтовують свій інтерес у припиненні існування такого юридичної особи, що вказує на відсутність підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку про створення у багатоквартирному будинку такого об`єднання.

Врахувавши зазначені висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що заявлені у цій справі позовні вимоги про визнання недійсними рішень установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку про створення такого об`єднання та скасування державної реєстрації створеного об`єднання як юридичної особи за своєю метою фактично спрямовані на припинення вже створеного об`єднання, а не на захист прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №918/130/22, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 06.07.2022 у справі №910/2396/20 (п. 5.28).

Скасування державної реєстрації ОСББ за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду із цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява №4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява №36760/06, пункт 230).

Частиною третьою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов`язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів.

За змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звернення позивача з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як убачається з пояснень позивача, між позивачем та головою правління Новіковою О.В. виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати шляхом визнання недійсним установчих зборів ОСББ, прийняттям рішення про припинення ОСББ шляхом скасування державної реєстрації.

Оскільки ні рішення установчих зборів, ні існування ОСББ не порушують прав або законних інтересів позивача, який, вказуючи в позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні цієї юридичної особи, та не обґрунтовує співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ та волевиявлення яких спрямоване на створення та функціонування ОСББ, і які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ та виконують свої обов`язки зі сплати внесків та інших платежів, пов`язаних з утриманням будинку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Янтарний 94В" від 19.07.2019, а в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "Янтарний 94В" - закрити провадження за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Крім того, відповідачем заявлено до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 60000,00 грн.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 - 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У заяві про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу відповідач вказує, що він очікує понести витрати на правову допомогу у сумі 60000,00 грн, які він просить стягнути з позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 60000,00 грн відповідач надав копії: договору №01/0112/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Архонт" та ОСББ "Янтарний 94В"; додаткової угоди №1 від 01.12.2023 до договору №01/0112/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023; звіту №01/2024 від 02.02.2024 до договору №01/0112/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023; акту наданих послуг від 02.02.2024 до договору №01/0112/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023; рахунку-фактури від 02.02.2024 на суму 60000,00 грн.

Позивач усно заперечував проти задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 60000,00 грн посилаючись на те, що справа є нескладною та витрати заявлені відповідачем до стягнення є завищеними.

Згідно з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові КГС ВС від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п. 27.2).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи і доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи заперечення позивача проти заявлених відповідачем витрат на послуги адвоката, статус позивача та те, що спір є немайновим; справа не містить складних розрахунків, є нескладною для Адвокатського об`єднання; відзив на позов, підготовлений адвокатом, містить лише один доказ; рівень участі адвоката у судових засіданнях; витрачений адвокатом час на участь у судових засіданнях; вчинення адвокатом окремих дій по збиранню доказів, суд вважає заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу по цій справі неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

До того ж, відповідач не виконав дії, покладені на нього господарським судом, а саме без поважних причин не надав витребувані судом документи, вказані в ухвалі від 18.12.2023.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України" заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Також, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 та додатковій постанові від 12.09.2019 у справі №9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду: від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 26.05.2020 у справі №908/299/18.

На підставі викладеного, беручи до уваги баланс інтересів сторін у цьому питанні, суд вважає адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на позивача - 200,00 грн.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Так, відповідно до ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Проте, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року (який продовжено на даний час).

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, відключення електроенергії, обстріли міста Харкова, наявною у зв`язку з цим загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників апарату суду, суддів, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 233 ГПК України.

Крім того, суддя Ольшанченко В.І. у період з 12.02.2024 по 20.02.2024 включно знаходився на лікарняному, що унеможливило своєчасне підписання повного тексту судового рішення.

Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 13, 15, 16, 104, 110, 111, 386 ЦК України, ст. 1, 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. 1, 4, 6, 28 Закону України "Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ст. 14, 16, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 231, 233, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В частині позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Янтарний 94В" від 19.07.2019 відмовити повністю.

В частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "Янтарний 94В" закрити провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (61118, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 94В. Код ЄДРПОУ 43157612) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 200,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "23" лютого 2024 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.