Ухвала

від 20.05.2024 по справі 922/4067/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4067/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024,

постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024

та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В"

про визнання недійсним рішення зборів, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", в якому просив суд:

1) визнати недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" від 19.07.2019, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) скасувати державну реєстрацію (дата запису 05.08.2019; номер запису №2853, 2854) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В".

2. Господарський суд Харківської області рішенням від 05.02.2024 відмовив в позові в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" від 19.07.2019; закрив провадження в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В"; стягнув з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 200,00 грн.

3. Східний апеляційний господарський суд постановою від 03.04.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 скасував в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200,00 грн та ухвалив в цій частині нове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн; в іншій частині рішення залишив без змін.

4. Східний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 18.04.2024 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" задовольнив частково та стягнув з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 000,00 грн.

5. 29.04.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

7. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

8. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

9. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

10. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

11. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

12. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

13. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

14. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

15. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

16. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

17. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

18. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

19. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

20. Однак, всупереч зазначеному, скаржник не посилається на відповідну підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) ч.2 ст.287 ГПК та не наводить обґрунтувань щодо такої (таких).

21. Отже, скаржнику необхідно зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 9-19 цієї ухвали.

22. Також, відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

23. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

24. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

25. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

27. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

28. Враховуючи вимоги касаційної скарги, скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 588,80 грн (2 684 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023) х 2 вимоги немайнового характеру х 200%).

29. Відповідно до частин 1, 2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

30. Згідно з ч.1 ст.6 Закону "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

31. Правління Національного банку України постановою від 29.07.2022 №163 затвердило Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), яка визначає порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку; обов`язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення; порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках користувачів. Вимоги цієї Інструкції поширюються на ініціаторів, надавачів платіжних послуг і обов`язкові для виконання ними.

32. Із п.37 Інструкції вбачається, що одним із обов`язкових реквізитів платіжної інструкції є "Призначення платежу".

33. Пункт 41 Інструкції визначає, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

34. Необхідно зауважити, що на офіційному сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "громадянам - судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

35. Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.

36. У доданій скаржником квитанції про сплату від 29.04.2024 №7495-1825-8840-4717 у графі "Призначення платежу" зазначено: "101 2698713855;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Верховний суд (Касаційний господарський суд)", тобто вказана квитанція не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дати прийняття судового рішення, що оскаржується, з огляду на що з останньої не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.

37. Отже, квитанція від 29.04.2024 №7495-1825-8840-4717 про сплату 10 736 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №922/4067/23 у встановленому законом порядку.

38. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

39. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статей 4, 8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №922/4067/23 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Cуддя О. Кібенко