ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/8888/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коробенко Г.П., Козир Т.П., Кравчук Г.А.
від 11.12.2023
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27
про стягнення 360 896 042,77 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 про:
1) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_27 - осіб, що отримали пряму вигоду від кредитування, на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 30 407 781,05 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Фінанс солюшин" за договором кредитної лінії № 09/12 від 11.04.2012;
2) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 15 067 277,88 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Бізнес індастріз" за договором кредитної лінії № 42/11 від 27.12.2011;
3) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 46 466 584,54 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Гірське повітря" за договором кредитної лінії №01/12 від 18.01.2012;
4) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 33 680 216,45 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Корнел інтернепшл за договором кредитної лінії № 40/11 від 26.12.2011;
5) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_4 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 15 714 204,44 грн, завданої в результаті прийняття та реалізації рішення щодо припинення застави депозитних вкладів та прав на них, належних ОСОБА_9 , що виступали забезпеченням за договором врахування векселя № 1 від 11.02.2011 (векселедавець ТОВ "СТЕКА");
6) стягнення солідарно з ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 - осіб, що отримали пряму вигоду від операції, на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 2 200 000,00 грн, завданої в результаті прийняття та реалізації рішення щодо виведення з-під застави частини вкладу по договору № 14966 банківського вкладу "Класичний" від 16.03.2011 укладеного з ОСОБА_10 , що виступав забезпеченням по договору врахування векселя № 2 від 14.03.2011 (векселедавець ТОВ "СТЕКА");
7) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 20 025 800,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "ВЕНТА ФУДС", серії АА № 2178225, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя № 01/12 від 13.08.2012;
8) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 34 435 000,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "ВЕНТА ФУДС", серії АА № 2178225, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя № 01/12 від 13.08.2012;
9) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 20 075 453,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "БОНА ДЕА 8", серії АА №2178220, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя № 02/12 від 20.08.2012;
10) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 34 706 000,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "БОНА ДЕА 8", серії АА № 2178220, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя № 02/12 від 20.08.2012;
11) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в загальній сумі 2 954 385,17 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "Вента фудс", серії АА №2178226, номіналом 4 140 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів № 05/12 від 06.09.2012, та векселя ТОВ "Бона деа", серії АА №2178221, номіналом 4 110 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя № 04/12 від 06.09.2012;
12) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в загальній сумі 5 253 620,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселів ТОВ "Вента фудс" серії АА №2178226 та ТОВ "Бона деа" серії АА №2178221;
13) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 17 718 600,00 грн, завданої прийняттям рішення щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "СВР груп", серії АА № 2178290, номіналом 51 800 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів № 03/12 від 28.08.2012;
14) стягнення солідарно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 33 667 000,00 грн, завданої прийняттям рішення щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "СВР ГРУП", серії АА №2178290, номіналом 51 800 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів № 03/12 від 28.08.2012;
15) стягнення солідарно з ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків), завданої прийняттям рішень щодо придбання цінних паперів, в загальному розмірі 29 525 637,76 грн, в тому числі: 27 821 774,08 грн - збитків від прийняття рішення щодо придбання акцій емітента ПАТ "Управління механізованих робіт Агробуду", код ISIN UA4000133946, в кількості 5 564 800 шт.; 1 703 863,68 грн - збитків від прийняття рішення щодо придбання інвестиційних сертифікатів ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" (ТОВ "КУА "Нью Ессет", код ЄДРПОУ 35253505), ЄДРІСІ 2311678, код ISIN UA400131866, в кількості 1 704 шт.;
16) стягнення солідарно з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", шкоди (збитків) в розмірі 18 998 482,28 грн, завданої прийняттям рішень щодо придбання акцій емітента ПАТ "Комбінат експериментально-будівельного обладнання" (код ЄДРПОУ 35557023), код ISIN UA4000028823.
Позов обґрунтовано тим, що дії відповідачів, як пов`язаних осіб (членів кредитного комітету, правління та спостережної ради, президента, голови спостережної ради банку, радника президента спостережної ради, начальника управління економічної безпеки, головного бухгалтеру), які полягали у невиправдано ризикових операціях з кредитування, призвели до завдання збитків Публічному акціонерному товаристві "КБ "Експобанк" у загальній сумі 360 896 042,77 грн.
2. Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/8888/23 позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернуто без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач заявляє шістнадцять вимог про солідарне стягнення із відповідачів шкоди (збитків), завданої внаслідок прийняття рішень щодо різних операцій до договорів кредитної лінії, укладених із різними товариствами; про солідарне стягнення з відповідачів шкоди (збитків), завданої внаслідок прийняття та реалізації рішень щодо припинення застави депозитних вкладів та прав на них, що виступали забезпеченням по договору; про солідарне стягнення з відповідачів шкоди (збитків), завданої внаслідок прийняття та реалізації рішень щодо виведення з-під застави частини вкладу по договору банківського вкладу, що виступав забезпеченням по договору врахування векселя; про солідарне стягнення з відповідачів шкоди (збитків), завданої внаслідок прийняття рішень щодо проведення операцій з врахування векселів за різними договорами; про солідарне стягнення з відповідачів шкоди (збитків), завданої внаслідок прийняття рішення щодо придбання інвестиційних сертифікатів; про солідарне стягнення з відповідачів шкоди (збитків), завданої внаслідок прийняття рішень щодо придбання акцій емітента;
- кожна із заявлених вимог є окремим предметом спору, оскільки вони пред`явлені у зв`язку з різними рішеннями прийнятими неоднорідним складом відповідачів відносно окремих договорів та обставин, які потребують нарізного дослідження;
- таким чином зазначені вимоги не пов`язані за принципом однорідності та підставами виникнення, а також не є похідними. При сумісному розгляді указаних вимог вирішення спору буде утрудненим та потребуватиме значного часу для дослідження доказів та надання оцінки всім цим обставинам у сукупності.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/8888/23 скасовано, а матеріали справи передано на розгляд Господарському суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не допустив порушення правил об`єднання позовних вимог, а тому підстави для повернення його позову без розгляду, у відповідності до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України були відсутні.
Такий висновок суду апеляційної інстанції зроблено з посиланням на постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у даній справі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- суд апеляційної інстанції відступив від висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, наведених у пунктах 4.20-4.23 постанови від 20.11.2018 у справі № 911/1431/18;
- позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до працівників банку, що не належали до переліку керівників неплатоспроможного банку, та до фізичних осіб, що отримали вигоду від банківських операцій не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Враховуючи відсутність підстав для розгляду позовних вимог до фізичних осіб, що не належали до керівників АТ "КБ "Експобанк", в порядку господарського судочинства, такі позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства;
- враховуючи передбачену статтею 21, частиною 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України пряму заборону об`єднання позовних вимог, що підлягають розгляду у порядку різного судочинства, у суду першої інстанції були об`єктивно відсутні правові підстави постановити будь-яке інше судове рішення, окрім ухвали про повернення позовної заяви;
- розгляд господарськими судами позовних вимог до фізичних осіб, не віднесених до керівництва банку, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства призведе до істотних порушень права таких відповідачів на розгляд цієї справи судом, встановленим законом;
- відсутні підстави для звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи по цьому спору, що є підставою для повернення позовної заяви судом першої інстанції на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України;
- відсутні правові висновки Верховного Суду щодо застосування частини 7 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» при вирішенні питань, передбачених пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України;
- справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, внаслідок порушення судом апеляційної інстанції предметної юрисдикції, що полягає в передачі на розгляд місцевого господарського суду справи, у якій предметом позову є вимоги про стягнення збитків з не пов`язаних з банком третіх осіб (цивільно-правові деліктні правовідносини) та співробітників банку, що не належали до переліку керівників банку (трудові правовідносини).
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
12 лютого 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_24 надійшли пояснення, в яких вона зазначає, що підтримує подану ОСОБА_1 касаційну скаргу та просить її задовольнити.
Подані ОСОБА_24 пояснення не можуть бути прийняті до розгляду разом з касаційною скаргою, виходячи із наступного.
Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
Згідно із статтею 297 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (частина перша). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (частина третя).
Оскільки подані пояснення не містять обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а містять вимогу про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , отже, за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак до пояснень не додано документів про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, тому подані ОСОБА_24 пояснення залишаються без розгляду (такі висновки щодо застосування статей 295, 297 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 916/875/20, від 09.05.2023 у справі № 910/158/22, від 11.04.2023 у справі № 924/793/21, від 25.01.2023 у справі № 903/933/21, 23.01.2024 у справі № 908/174/20).
4. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2023 у справі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у справі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.
За змістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті (об`єднані вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).
За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу)
У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з приписами частини 6 статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.
Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.
Крім того обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин 1, 6 статті 173 та пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. А тому великий обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення правил об`єднання позовних вимог. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.
Крім того, відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21 позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мають розглядатися разом у межах однієї справи, адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі шляхом дослідження проведених банківських операцій у їх сукупності та взаємозв`язку і їх впливу на фінансове становище банку в цілому. А тому операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.
У даній справі № 910/8888/23 суд першої інстанції не встановив заборон об`єднання позовних вимог, передбачених частинами 4 (вимоги, які підлягають розгляду за правилами різного судочинства), 5 (вимоги щодо яких встановлено виключну підсудність) статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу від 12.06.2023 у даній справі, виходив виключно з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог, оскільки сумісний розгляд заявлених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору.
Натомість суд апеляційної інстанції, встановивши, що правовідносини у даній справі стосуються солідарного стягнення шкоди, завданої банку, внаслідок дій відповідачів, як пов`язаних осіб (членів кредитного комітету, членів правління та спостережної ради, президента, голови спостережної ради банку, радника президента спостережної ради, начальника управління економічної безпеки, головного бухгалтеру), обґрунтовано зазначив про те, що підстав для повернення позовної заяви згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України були відсутні, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не допустив порушення правил об`єднання позовних вимог.
Суд відхиляє доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для повернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позовної заяви саме на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому Суд зауважує, що предметом апеляційного провадження була ухвала суду першої інстанції від 12.06.2023 у даній справі. Отже, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційне провадження, перевіряв виключно наявність/відсутність порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічно, предметом даного касаційного провадження є перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій зазначених норм процесуального закону на час прийняття відповідних судових рішень.
Слід зазначити, що приймаючи ухвалу від 12.06.2023 у даній справі, суд першої інстанції не встановив заборон об`єднання позовних вимог, передбачених частинами 4 (вимоги, які підлягають розгляду за правилами різного судочинства), 5 (вимоги щодо яких встановлено виключну підсудність) статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість доводи касаційної скарги зводяться до намагання суду касаційної інстанції встановити нові обставини справи, не встановлені судами попередніх інстанцій та, як наслідок, змінити мотиви, підстави повернення позовної заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це прямо суперечить повноваженням суду касаційної інстанції, передбаченим статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи предмет даного касаційного провадження, встановлені судами попередніх інстанцій обставини та норми процесуального закону, застосовані судами першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи вищевикладене, Суд відхиляє доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, як необґрунтовані.
Щодо клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
У даному випадку ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановлював обставин того, що: 1) в одне провадження об`єднано кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства; 2) ОСОБА_1 не заявляла про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції в судах першої чи апеляційної інстанції.
Зазначені обставини виключають можливість застосування Судом частини 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, можливість Суду задовольнити клопотання скаржника про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
6. Судові витрати
З огляду на те, що Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/8888/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді І.Д. Кондратова
В.І. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2024 |
Оприлюднено | 29.02.2024 |
Номер документу | 117307153 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні