Ухвала

від 19.02.2024 по справі 372/853/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/853/24

Провадження № 2-з-12/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваксенс Прод» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваксенс Прод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та 3% річних,

В С Т А Н О В И В :

16.02.2024 року ТОВ «Ваксенс Прод» звернулось до Обухівського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на свою користь 9 772 536 грн. 37 коп., з яких 8 204 074 грн. 95 коп. сума основного боргу, 1 568 461 грн. 42 коп. 3 % річних.

19.02.2024 року ТОВ «Ваксенс Прод» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, у якому просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:025:0041, загальною площею 0,1702 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , та встановити заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень), стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:025:0041, загальною площею 0,1702 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 . Заява обґрунтована тим, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення, оскільки існує висока ймовірність, що на момент ухвалення рішення у справі у ОСОБА_1 буде відсутнє майно на яке може бути звернене стягнення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, учасники справи до судового засідання не викликалися.

Відповідно до пункт1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Судом прийнято до уваги, що ціна пред`явленого позову становить 9 772 536 грн. 37 коп.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

При цьому, застосування такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежить право реалізувати вказане майно третім особам.

До того ж, як зауважував Європейський суд з прав людини у рішенні від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008, вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес. Дана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19.

Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Відповідно до частини 7 статті 153 ЦПК України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 7 статті 153 ЦПК України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні суд постановляє ухвалу.

Крім того, суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме лише накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача та завдання йому збитків.

Керуючись статтями 149, 152, 153, 258, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваксенс Прод» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваксенс Прод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та 3% річних, задовольнити.

З метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:025:0041, загальною площею 0,1702 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

Встановити заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень), стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:025:0041, загальною площею 0,1702 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваксенс Прод» (ЄДРПОУ 44358956; адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6);

Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя : Т.Г. Сташків