Постанова

від 21.02.2024 по справі 369/6839/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 369/6839/21

провадження № 61-17013св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач -- ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Сиротюка Романа Валерійовича, на постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Нежури В. А., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Позовна заява мотивована тим, що з жовтня 2017 року до вересня 2018 року він передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 163 000 доларів США за будівельні роботи у будинку АДРЕСА_1 . На підтвердження отримання цих коштів відповідачем було написано відповідну розписку. Між ними не укладалися будь-які письмові договори (правочини) підряду, послуг та/або інше.

Позивач вважав, що ОСОБА_2 без достатньої правової підстави отримав від нього зазначені грошові кошти, тому звернувся до нього з вимогою повернути їх, але вимога була залишена без відповіді.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 163 000 доларів США та на підставі статті 625 ЦК України три проценти річних у розмірі 10 181,92 доларів США, а всього -- 173 181,92 доларів США.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року у складі судді Ковальчук Л. М. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 163 000 доларів США, що еквівалентно 4 573 388,84 грн, три проценти річних у сумі 10 181,92 доларів США, що еквівалентно 28 580,24 грн, а всього - 173 181,92 доларів США, що еквівалентно 4 859 069,08 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 350 грн.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката Сиротюка Р. В., про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 78 000 грн відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що розписка не є укладенням попереднього договору купівлі-продажу будинку з огляду на те, що не містить домовленості щодо продажної ціни будинку та строку (терміну) укладення основного договору, що є істотними умовами попереднього договору переходу права власності на будинок. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача була відсутня підстава, за якою він отримав від позивача кошти у розмірі 163 000 доларів США, а тому правомірним є застосування до спірних правовідносинах статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 17 025 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що отримані відповідачем від позивача кошти є безпідставно отриманими, застосувавши до спірних правовідносин статтю 1212 ЦК України, оскільки між сторонами існували договірні правовідносини, пов`язані з виконанням будівельних робіт, притаманні договору підряду, що виключає можливість застосування вказаної норми права.

Суд застосував відповідну практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - адвокат Сиротюк Р. В., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги докази, які не були долучені відповідачем в суді першої інстанції, оскільки він не надав суду доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції, чим порушено вимоги змагальності цивільного судочинства.

Вважає, що висновок апеляційного суду про існування між сторонами договірних відносин підряду є помилковими, оскільки сторони не досягли всіх істотних умов такого договору, а позивач не підписував його. Розписка не може вказувати на існування договору підряду між сторонами.

Вважає, що розписка про отримання коштів не свідчить про укладення будь-яких договорів між сторонами, а підтверджує факт отримання відповідачем коштів без правових підстав, тобто такі кошти є безпідставно отриманими й підлягають стягненню на підставі статті 1212 ЦК України, що районний суд правильно застосував.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Перемежко А. О., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення спору судом апеляційної інстанції, який забезпечив повний та всебічний розгляд справи, встановив дійсні обставини, що склалися між сторонами, а саме договірні відносини з будівництва та введення до експлуатації будинку, зробивши законні та обґрунтовані висновки, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

21 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А., у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Ступак О. В.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_2 склав та передав ОСОБА_4 розписку такого змісту:

«ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_3 грошову суму 3000 Євро в якості завдатку за будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Будинок: 192-197 м2

Земельна ділянка 6 соток

Тераса - 30 м2

Критий навіс на 2 авто - 52 м2 + автоматичні ворота

Калітка

Огорожа по периметру ділянки

Септік 12 м3

Відмостка і стоянка (укладка брущатки)

Чорнозем 200 мм (без поливу)

Оздоблення будинку

чистова штукатурка, чистова стяжка

Гіпсокартон 2-й поверх

Опалення газове, котел «Протерм 24 кв»

1-й поверх тепла підлога на пінопласт

2-й поверх батареї тепла, підлога в с/у

Електрика (розетки, вимикачі) без люстр

Розводка сигналізації та Інтернету

Утеплення криші (потолок) мінвата 200 мм

Стіни утеплення пінопласт 150 мм

Слідуючи етапи: І 16-18 жовтня Ігор передає

ОСОБА_2 10000 $ ІІ ОСОБА_2 повертає Ігорю 3000 Євро

ІІІ 23-25 жовтня переоформлення ділянки оплата + 9

ІV ОСОБА_2 здає терасу і навіс для авто 2-4 листопада + 15000 $ США

V ОСОБА_2 здає огорожу, ворота, калітку, брущатку, чорнозем 16-18 листопада + 15000 $

США VІ ОСОБА_2 вводить будинок в експлуатацію + 8000 $ США

Витрати по нотаріусу 50/50

Додаткові роботи

+ два вікна в криші

+ утеплення криші

+ 1 шт. батарея

+ хоз-блок і альтанка

+ вхідна група (входить у ціну будинку)

+ електрика по факту.

19.10.2017 отримав 50000 $ США і повернув 3000 Євро /підпис/

1.11.2017 отримав 10000 $ США /підпис/

11.11.2017 отримав 60000 $ США /підпис/

2.12.2017 отримав 10000 $ США /підпис/

(24700 грн) отримав 10000 грн /підпис/ +14700 грн…

14.12.2017 отримав 10000 $ США /підпис/ (925 $=) 2670 $

20.01.2018 отримав 5000 $ США /підпис/

22.12.2017 отримав 5000 $ США /підпис/

28.02.2018 отримав 3000 $ США /підпис/

31/03/18 17000 грн Сантехніка 153000 $ + 925 $ = 153925 $

27/08/18 1000 $ Электрик.

27/08/18 3000 $ ОСОБА_2

29/08/18 2000 $ ОСОБА_2

В вересні

2800 $ ОСОБА_2

1200 $ ОСОБА_2

163 $» (том 1, а. с. 6-7, 72-73).

У листі від 22 квітня 2021 року представник позивача звернувся до відповідача з досудовою вимогою про повернення безпідставно отриманих грошових коштів на загальну суму 173 181,92 доларів США. З тексту листа вбачається, що вказана сума становить суму вимоги 163 000 доларів США, яка мотивована відсутністю укладеного між сторонами договору, та нараховані на цю суму на підставі частини другої статті 625 ЦПК України три проценти річних у розмірі 10 181,92 доларів США.

Також ОСОБА_2 до апеляційної скарги були додані докази, які апеляційним судом прийняті:

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 березня 2023 року, згідно з якою житловий будинок загальною площею 200,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_8 з 29 жовтня 2018 року. У розділі «Деталізована інформація про речове право» вказано, що вперше право власності було зареєстровано на цей будинок 18 грудня 2017 року на підставі декларації про готовність від 14 грудня 2017 року також за ОСОБА_8 , 01 лютого 2018 року право власності було зареєстровано за ОСОБА_9 , але було припинено 29 жовтня 2018 року (том 2, а. с. 75-77);

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 березня 2023 року, згідно з якою земельна ділянка загальною площею 0,0608 га за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_8 з 29 жовтня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу від 10 листопада 2017 року. В розділі «Деталізована інформація про речове право» містить дані про належність земельної ділянки в період з 03 листопада 2017 року по 10 листопада 2017 року ОСОБА_2 , з 10 листопада 2018 року по 01 лютого 2018 року ОСОБА_8 , а у період з 01 лютого 2018 року до 29 жовтня 2018 року ОСОБА_4 (том 2, а. с. 78-31).

- копія договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 03 листопада 2017 року, за умовами якого ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0608 га за адресою: АДРЕСА_2 (том 2, а. с. 82-83);

- копія листа Відділу реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 09 лютого 2023 року № 20-05/166, наданий адвокату відповідача ОСОБА_10 , згідно з яким за адресою: АДРЕСА_2 значаться зареєстрованими особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 16.04.2018 року по теперішній час; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16 квітня 2018 року по 25 жовтня 2018 року та з 03 серпня 2020 року по теперішній час; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16 квітня 2018 року до 25 жовтня 2018 року та з 03 серпня 2020 року по теперішній час; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 16 квітня 2018 року по 25 жовтня 2018 року та з 03 серпня 2020 року по теперішній час (том 2, а. с.107);

- копія договору про розірвання договору дарування житлового будинку від 29 жовтня 2018 року укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (том 2, а. с. 108);

- копія довіреності від 29 жовтня 2018 року, якою ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_3 на здійснення представництва її інтересів щодо розпорядження з правом продажу, передачі в оренду житловим будинком та земельною ділянко. На якій він розташований, загальною площею 0,0608 га, за адресою: АДРЕСА_2 (том 2, а. с.110);

-- викопіювання з Генерального плану села Софіївська Борщагівка (в районі перетину вулиць Петропавлівська та Зоряна) (том 2, а. с. 111,112);

- дані про відзначення відповідача за активну громадянську позицію та допомогу військовослужбовцям (том 2, а. с. 114-125);

- копія заяви ОСОБА_3 від 16 березня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення, в якій вказується на те, що ОСОБА_2 у період з жовтня 2017 року до 29 серпня 2018 року отримав у нього під зобов`язання гроші у сумі 170 000 доларів США (том 2, а. с. 211, 212);

- копія пояснень від 19 березня 2020 року, наданих ОСОБА_9 у межах кримінального провадження, згідно з якими ОСОБА_1 вказував, що на початку осені 2017 року ОСОБА_2 почав виконувати будівельні роботи і до кінця серпня 2018 року. Договору на проведення робіт між ним та ОСОБА_2 не укладалось. За цей час він отримав на будівельні роботи близько 175 000 доларів США. Остання сума грошей була передана ОСОБА_2 29 серпня 2018 року, того ж дня він передав документи по введенню будинку в експлуатацію. У документах зазначено, що будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на будинок було оформлено на його тітку - ОСОБА_8 , яка надала йому генеральну довіреність на розпорядження будинком. Однак, фактично ОСОБА_2 було введено його в оману відносно будівництва, оскільки по факту будівництво не доведено до кінця ним, будівельні роботи заявлені у розписі не виконані (і не передані йому, як замовнику). Більшість робіт він переробляв за власні кошти, у тому числі дах, опалення, покрівля будинку тощо (том 2, а. с. 213, 214).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульовані у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 683/1084/21.

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Сиротюка Р. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

Системний аналіз положень статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня. Отже норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши, що між сторонами існували договірні відносини, а саме правовідносини, пов`язані з виконанням відповідачем будівельних робіт, притаманні договору підряду, а кошти були отримані відповідачем у зв`язку з виконанням ним обов`язків у цих правовідносинах, суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення районного суду й дійшов обґрунтованого висновку про те, що отримані ОСОБА_2 кошти не мають характер безпідставно отриманих, оскільки договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них положення статті 1212 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи ОСОБА_3 , які є аналогічними з доводами його касаційної скарги, про те, що ОСОБА_2 були отримані кошти, як завдаток за будинок, який йому не належав, проаналізувавши, що на початку розписки вказано: « ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_3 грошову суму 3000 Євро в якості завдатку за будинок…», однак далі по тексту розписки вказано: «19.10.2017 отримав 50000 $ США і повернув 3000 Євро /підпис/». Вказана сума не заявлена позивачем до стягнення, так як вона не входить до загальної суми заявлених вимог. При цьому вказане не дає підстав стверджувати про правовідносини щодо придбання в майбутньому будинку, оскільки згідно з текстом розписки ці кошти повернуті, вимога про їх стягнення не заявлена, а після цієї дати повернення, згідно з текстом розписки, сторонами продовжуються вчинятися дії щодо передачі коштів.

Далі по тексту розписки йде детальний опис будинку, зокрема його оздоблення, вказаний розмір земельної ділянки, зазначено облаштування земельної ділянки, наведений опис додаткових робіт. Деякі суми коштів зазначені із позначкою «електрик», «сантехніка». Також в тексті розписки визначені і певні строки, зокрема вказано « ОСОБА_2 здає терасу і навіс для авто 2-4 листопада + 15000 $ США», « ОСОБА_2 здає огорожу, ворота, калітку, брущатку, чорнозем 16-18 листопада + 15000 $ США», « ОСОБА_2 вводить будинок в експлуатацію + 8000 $ США». При цьому у листопаді 2018 року, згідно з розпискою відповідач отримує від позивача: «1.11.2017 отримав 10000 $ США /підпис/», «11.11.2017 отримав 60000 $ США /підпис/», а «2.12.2017 отримав 10000 $ США /підпис/». Ця сума не була останньою з переданих.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказане у своїй сукупності свідчить про те, що між сторонами існували договірні правовідносини, а саме правовідносини, пов`язані з виконанням відповідачем будівельних робіт, притаманні договору підряду, і вони стосувались саме здійснення відповідачем за замовленням позивача певних будівельних робіт, що характеризує ці правовідносини як правовідносини будівельного підряду.

Більш того, на це вказував і сам позивач у позовній заяві, але у подальшому змінив свою позицію. Однак вказане ним також було зазначено у поясненнях наданих у ході розгляду кримінальної справи.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду та звертає увагу, що доводи позивача є суперечливими, оскільки, вказуючи, що він передавав кошти ОСОБА_2 , то за «якісь будівельні послуги», то у виді завдатку за будинок, він також вказує, що ці кошти були передані відповідачу безпідставно, що є взаємовиключним, оскільки будь-який договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статті 1212 ЦК України та характер переданих коштів, як безпідставних. Саме цим спростовуються доводи касаційної скарги про те, що саме по собі написання розписки не свідчить про її договірний характер, оскільки, з урахуванням принципу справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦПК України) слід дійти висновку, що письмова розписка як раз і видається «не про око», а на підтвердження або позикових, або якихось інших договірних правовідносин, які позивач не повинен приховувати.

При цьому, у разі, якщо позивач вважає, що ОСОБА_2 належно не виконав своїх договірних зобов`язань перед ним, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідними позовними вимогами.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд з порушенням норм процесуального права (статті 367 ЦПК України) прийняв нові докази, які не було долучено відповідачем до суду першої інстанції, є неправильним розумінням вимог статті 367 ЦПК України. Приймаючи на стадії апеляційного провадження нові докази, апеляційний суд у своєму судовому рішенні мотивував цю процесуальну дію, навівши підстави та правове значення цьому. Це є дискреційним правом суду апеляційної інстанції.

Відхиляючи вказаний довід касаційної скарги, Верховний Суд також враховує, що заявник не спростовує тих фактів та обставин, які були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі зазначених доказів, а посилається виключно на порушення процесуального порядку їх врахування судом, оскільки відповідно до частини другої статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. У той час, як апеляційний суд, врахувавши подані відповідачем докази, забезпечив повне, всебічне встановлення обставин справи та ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Посилання касаційної скарги на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 683/1084/21, не заслуговують на увагу, оскільки правові висновки апеляційного суду не суперечать наведеним у вказаній справі, в якій були встановлені інші фактичні обставини.

Отже, вказані, а також інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, яка просить заявник у касаційній скарзі, немає, оскільки Верховний Суд залишає судове рішення про відмову у задоволенні позову без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Сиротюка Романа Валерійовича - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець