Постанова

від 27.02.2024 по справі 704/1098/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/242/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №704/1098/20 Категорія: 302070000 Дьяченко Д. О. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачСіренко Ю.В. суддівГончар Н.І., Новікова О.М., секретарНовицька Н.О. позивачОСОБА_1 відповідачТовариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»третя особаСільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корсунь»особа, яка подала апеляційну скаргуТовариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Виробниче підприємство«Імпульс Плюс»на рішенняТальнівського районногосуду Черкаськоїобласті від08листопада 2023року (ускладі суддіДьяченко Д.О.)у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства зобмеженою відповідальністю«Виробниче підприємство«Імпульс Плюс»,третя особа:Сільськогосподарське товариствоз обмеженоювідповідальністю «АгрофірмаКорсунь» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

17грудня 2020року ОСОБА_1 звернувся досуду звказаним позовом,в якомупросив усунутиперешкоди вкористуванні земельноюділянкою площею 3,3559 га з кадастровим номером 7124083200:01:001:0049, що знаходиться в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області шляхом скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» - запису про інше речове право №19028363 від 10.02.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Судові витрати просив покласти на відповідача.

В обгрунтування позову вказував, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3559 га з кадастровим номером 7124083200:01:001:0049.

Земельна ділянка належить йому на праві власності, що підтверджується державним актом на земельну ділянку серії І-ЧР №050198, виданим Кобринівською сільською радою народних депутатів від 20.02.2002 та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №68.

01.09.2011 р між ним та ТОВ "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" було укладено договір оренди землі №170. Згідно з цим договором позивач передав орендарю належну йому земельну ділянкув оренду на 5 років.

Даний правочин був зареєстрований у відділі Держкомземуу Тальнівському районі 07.06.2012р. і мав діяти до 07.06.2017р.

За місяць до спливу строку договору оренди №170 від 01.09.2011 позивач не отримав повідомлення від відповідача про його намір скористатися переважним правомна укладення договоруорендиземельної ділянки на новий строк, тому у зв`язку із закінченням даного договору, позивач 15.06.2017р. уклав новий договір оренди землі зі СТОВ«Агрофірма Корсунь».

В процесі здійснення реєстрації нового договору позивачу стало відомо, що згідно з відомостями Державного реєструречових правна нерухоме майно,орендарем належної позивачу земельної ділянки до 2026 року є ТОВ"Виробниче підприємство "Імпульс Плюс". Тобто, позивач дізнався, що відповідачздійснив державну реєстраціюправа орендиземельної ділянкина підставідодаткової угоди від 07.04.2015р. до договору оренди землі №170 від 01.09.2011р. про внесення змін та доповненьдо договору оренди землі.

Позивач зазначав, що він дійсно підписував додаткову угоду, яка містила зміни в орендній платі, однак в ній не було умов щодо продовження строкудії правочину.

В провадженні Тальнівського районного суду Черкаської області перебувала справа №704/39/18 з тими самими учасниками про визнанняправочину недійсним, в межах якої було призначено судово-технічну експертизу документа, а саме додаткової угоди від 07.04.2015р.до договору оренди землі №170 від 01.09.2011року. Висновком експерта №24314/24315/18-зз від 07.04.2020 у додатковій угодітекст пункту«2» щодо збільшення строку оренди був додрукований до основного друкованого текстувже після виконання підписувід імені орендодавця ОСОБА_1 .

Відтак, позивач не узгоджував збільшення строку дії договору оренди та не вчиняв свого підпису під п.2 додаткової угоди, однак спірний правочин став підставою для проведення державної реєстрації права оренди та вчинення запису про інше речове право, і даний запис є перешкодою для ОСОБА_1 у вільному користуванні земельною ділянкою, у зв`язку з чим він був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2023 року позов задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 3,3559 га. з кадастровим номером 7124083200:01:001:0049, що знаходиться в адміністративних межах Тальнівської ОТГ Черкаської області шляхом скасування державної реєстрації права оренди ТОВ "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс"рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33870707 від 15.02.2017 р. 14:23:37 та запису про інше речове право №19028363 від 10.02.2017 р. 14:45:48 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1021 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач будучи законним власником земельної ділянки через наявність державної реєстрації права оренди відповідача на його земельну ділянку не може користуватися своєю земельною ділянкою, тому державна реєстрація права оренди підлягає скасуванню, оскільки підстава набуття відповідачем права на оренду даної земельної ділянки відпала. Крім того, суд виснував, що підстав для застосування строку позовної давності немає, так як правовідносини, що виникли між сторонами, є триваючими.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ТОВ "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що фактично єдиним доказом, який доводить факт порушення прав позивача є висновок експерта, проте, його, на переконання скаржника, не можна вважати належним та допустимим доказом, адже, незрозуміло чи досліджувався він судом, який її призначав, чи надавалась йому правова оцінка та чи взято його до уваги при вирішенні справи.

Вказує, що в даній справі експертиза не призначалася, у зв`язку з чим сторони були позбавлені права подавати свої заперечення.

Тому, на думку скаржника, наданий позивачем висновок експерта не є належним та допустимим доказом і не повинен враховуватися судом при винесенні рішення.

Наголошує на тому, що суд не врахував пропуск позивачем строку позовної давності.

Вказує, що позивач був обізнаний про порушення його прав ще в липні 2017 року, однак, з позовом звернувся в листопаді 2020 року, заяви про поновлення строку не подавав, тому скаржник просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Насонова Л.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, мотивуючи тим, що рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2021 у справі №704/39/18 визнано недійсним п. 2 Додаткової угоди від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року, укладену між ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» та ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 3,3559 га кадастровий номер 7124083200:01:001:0049, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Рішення суду набрало законної сили.

На встановлення обставин у вказаній справі було призначено судово технічну експертизу документу.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи матеріалів документів від 07 квітня 2020 року за № 24314/24315/18-33, у досліджуваній Додатковій угоді до Договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року пункт 2, що починається словами «2. Викласти пункт 8 Договору…» та закінчується текстом «…та її скріплення печатками Сторін.», був додрукований після виконання основного тексту документу та підпису від імені ОСОБА_1 .

Встановлені рішенням суду обставини щодо недійсності додаткової угоди до договору оренди землі, в частині строків оренди має преюдиційне значення при вирішенні питань, пов`язаних з наданням оцінки даному факту.

Тому, на переконання представника позивача, доводи скаржника щодо неналежності висновку експерта як доказу у справі є хибними.

Крім того, вказане рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06.05.2021 та є відкритим для ознайомлення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Щодо доводів скаржника про застосування строків позовної давності, то представник позивача зазначає, що спірні правовідносини мають триваючий характер. Позов є негаторний, а тому ОСОБА_1 не може бути обмежений в часі у праві звернутися з даним позовом.

Заслухавши доповідь судді, представника позивача, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 3,36 га, розташована на адмінтериторії Кобринівської сільської ради Тальнівського району, Черкаської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7124083200:00:01:049 належить ОСОБА_1 , що підтерджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЧР №050198 виданого 20.02.2002 року та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.06.2017 року, відповідно до якого кадастровий номер земельної ділянки є 7124083200:01:001:0049, розмір земельної ділянки 3,3559 га.

Відповідно до договору оренди землі №170 від 01.09.2011 року орендодавець ОСОБА_1 з одного боку та ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» - орендар, з другого боку уклали договір про те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кобринівської сільської ради, площею 3,36 га. Договір укладено на 5 років. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі 07.06.2012 року за №712408324003853.

Відповідно до довідки №11784 від 16.06.2017 року, кадастровий номер земельної ділянки 7124083200:00:01:049 змінено на 7124083200:01:001:0049 у зв`язку з приведенням до чинного законодавства. Площа прописана з точністю до чотирьох знаків після коми.

Відповідно до договору оренди землі від 15.06.2017 року орендодавець ОСОБА_1 з одного боку та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корсунь» - орендар, з другого боку уклали договір про те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Кобринівської сільської ради, площею 3,36 га. Договір укладено на 10 років.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7105643632017 від 15.06.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7124083200:01:001:0049 належна ОСОБА_1 передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс», дата державної реєстрації речового права10.02.2017 року, строк дії речового права 01.09.2026 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №91310959 від 06.07.2017 року, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124083200:01:001:0049 належної ОСОБА_1 , зареєстровано за ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс», строком до 01.09.2026 року на підставі додаткової угоди до договору оренди землі №170 від 01.09.2011 року.

З Додаткової угоди до Договору оренди землі №170 від 01.09.2011 року, укладеної 07.04.2015 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» вбачається, що відповідно до п. 1, орендна плата складає 5,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та передбачена натуральна форма оплати, а відповідно до п. 2, викладено пункт 8 Договору оренди землі №170 від 01.09.2011 року в наступній редакції: «Договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.».

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2021 у цивільній справі №704/39/18 визнано недійсним пункт 2 додаткової угоди від 07.04.2015 року до договору оренди землі №170 від 01.09.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс», щодо земельної ділянки площею 3,3559 га. з кадастровим номером 7124083200:01:001:0049, що знаходиться в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Рішення суду набрало законної сили 31.08.2021 р. При цьому, в даному рішенні суд посилається на висновок експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №24314/24315/18-33 від 07.04.2020 року у додатковій угоді, датованій 07.04.2015 р. до договору оренди землі № 170 від 01.09.2011 пункт, в якому зазначається, що текст пункту «2», який починається словами : «2. Викласти пункт 8 Договору оренди № 170 від 01.09.2011 року…» та закінчується «…Ця угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.» був додрукований до основного друкованого тексту, який починається зі слів «Додаткова угода» і включає в себе повністю текст пункту «1», а також рядки «Підписи сторін», «Орендодавець, оренда» та рядок із лініями підкреслення для підписів, наданої Додаткової угоди, датованої 07.04.2015 р. до договору оренди землі № 170 від 01.09.2011 вже після виконання підпису від імені орендодавця ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили.

Такі встановлені судом обставини у справі, що переглядається.

Правовідносини, що виникли між сторонами в сфері усунення перешкод у користуванні власником земельною ділянкою регулюються ЦК України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими.

Звертаючись в суд із даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що державна реєстрація права оренди його земельної ділянки за ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», що проведена на підставі недійсного правочину, перешкоджає йому вільно користуватися належною йому земельною ділянкою.

Згідно зст.152ЗК Українидержава забезпечуєгромадянам таюридичним особамрівні умовизахисту праввласності наземлю. Власникземельної ділянкиабо землекористувачможе вимагатиусунення будь-якихпорушень йогоправ наземлю,навіть якщоці порушенняне пов`язаніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою,і відшкодуваннязавданих збитків.Захист правгромадян таюридичних осібна земельніділянки здійснюєтьсяшляхом: а)визнання прав; б)відновлення стануземельної ділянки,який існувавдо порушенняправ,і запобіганнявчиненню дій,що порушуютьправа абостворюють небезпекупорушення прав; в)визнання угодинедійсною; г)визнання недійснимирішень органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіянихзбитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майнамає правовимагати усуненняперешкод уздійсненні нимправа користуваннята розпоряджаннясвоїм майном.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, а саме, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки позивача за ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» проведена на підставі недійсного правочину (пункту 2 додаткової угоди від 07.04.2015 до договору оренди землі №170 від 01.09.2011), що встановлено рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2021 у цивільній справі №704/39/18, яке набрало законної сили, позивач обґрунтовано стверджує про необхідність захисту його права власності шляхом усунення перешкод у здійсненні його правомочностей власника у спосіб скасування проведеної державної реєстрації права оренди відповідача.

Тобто, спір вирішено судом у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що в матеріалах справи відсутнє рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2021 у цивільній справі №704/39/18, оскільки його текст є відкритим для ознайомлення на офіційному веб-порталі судової влади України в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Безпідставними є доводи скаржника, щодо неналежності такого доказу як висновок судово-технічної експертизи, який суд врахував при винесенні рішення, оскільки відповідно до положень ч. 4ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів №24314/24315/18-33 від 07.04.2020 року, у додатковій угоді від 07.04.2015 до договору оренди землі №170 від 01.09.2011 текст пункту 2 угоди (щодо збільшення строку оренди) був додрукований до основного друкованого тексту вже після виконання підпису від імені орендодавця ОСОБА_1 .

Тобто, встановлено недійсність пункту 2 угоди від 07.04.2015 до договору оренди землі №170 від 01.09.2011.

Суд першої інстанції вірно врахував обставини, встановлені судом в рішенні Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2021 у цивільній справі №704/39/18 щодо недійсності додаткової угоди до договору оренди землі в частині строків оренди, що має преюдиційне значення при вирішенні питань, пов`язаних з наданням правової оцінки вказаному факту.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про застосування строків позовної давності.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц у пункті 7.27 вказала, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Таким чином на відповідні негаторні позовні вимоги (усунення власнику перешкод у користуванні майном) позовна давність не поширюється, адже має місце триваюче порушення прав.

Інших доводів щодо незаконності або необгрунтованості рішення суду скаржником не наведено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Тальнівського районногосуду Черкаськоїобласті від 08.11.2023 у даній справі слід залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи, що рішення суду залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення, судові витрати слід залишити за скаржником .

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» залишити без задоволення, а рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2023 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повний текст постанови виготовлено 28.02.2024.

Суддя-доповідач

Судді