Рішення

від 21.12.2023 по справі 160/17830/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 рокуСправа №160/17830/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу в адміністративній справі №160/17830/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Зекор» (вул. Малиновського Маршала, буд. 114, м. Дніпро, 49022; ідентифікаційний код юридичної особи 38114523) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49089; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Зекор» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110150/2023/000048/2 від 11.07.2023;

- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2023/000198.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №160/17830/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Зекор» (вул. Малиновського Маршала, буд. 114, м. Дніпро, 49022; ідентифікаційний код юридичної особи 38114523) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49089; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110150/2023/000048/2 від 11.07.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2023/000198.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49089; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Зекор» (вул. Малиновського Маршала, буд. 114, м. Дніпро, 49022; ідентифікаційний код юридичної особи 38114523) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Призначено на 21 грудня 2023 року о 11:40 судове засідання у цій адміністративній справі для вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу та зобов`язано позивача до 15 грудня 2023 року включно надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу та докази направлення відповідачу належним чином засвідчених копій вказаних документів.

Представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, що підтверджується наявними матеріалами справи, однак, у судове засідання, призначене на 21.12.2023 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, представник позивача надав суду заяву (вх. №32471/23) про розгляд справи без його участі.

Згідно із приписами ч. ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 і ч. 5 ст. 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, у разі якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

В адміністративному позові позивач зазначив орієнтовний розрахунок витрат, які позивач може понести під час розгляду судового процесу у розмірі 15000 грн.

У заяві про розгляд справи без участі (вх. №32471/23) представник позивача зазначив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката складають 23000,00 грн.

При вирішенні питання щодо ухвалення додаткового судового рішення стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, між Клієнтом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Зекор» та Адвокатом, Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.07.2021, відповідно до якого адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання претензій, звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Відповідно до акта №1-17/07 приймання передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.07.2021 Адвокат з 12.07.2023 по 17.07.2023 на виконання умов договору надав Клієнту юридичні послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.07.2021, а Клієнт прийняв надані послуги.

Вартість послуг згідно п. 3.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.07.2021 з розрахунку 1000 грн за кожну годину роботи, становить 10000,00 грн.

Погодинний розрахунок вартості наданих послуг: складання тексту позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за позовом ТОВ «Партнер Зекор» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.07.2023 №UА110150/2023/000048/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2023/000198 за 10 годин роботи 10000,00 грн.

Відповідно до акта №1-17830 приймання передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.07.2021 адвокатом складено відповідь на відзив на позовну заяву по справі №160/17830/23 за позовом ТОВ «Партнер Зекор» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за 7 годин роботи адвоката на 7000,00 грн.

Відповідно до акта №2-17830 приймання передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.07.2021 адвокатом взято участь у судових засіданнях по справі №160/17830/23 за позовом ТОВ «Партнер Зекор» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 26.10.2023, 05.12.2023, 11.12.2023 на 6000,00 грн.

Також, позивачем надано рахунки №1-17/07 від 17.07.2023 на суму 10000,00 грн, №1-17830 від 28.08.2023 на суму 7000,00 грн, №2-17830 від 12.12.2023 на суму 6000,00 грн, платіжну інструкцію №2043 від 18.07.2023 на суму 10000,00 грн, платіжну інструкцію в національній валюті від 12.09.2023 №886 на суму 7000,00 грн, платіжну інструкцію в національній валюті від 14.12.2023 №1191 на суму 6000,00 грн.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу п. 2 ч. 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 10000,00 гривень.

Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Зекор» про розподіл судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49089; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Зекор» (вул. Малиновського Маршала, буд. 114, м. Дніпро, 49022; ідентифікаційний код юридичної особи 38114523) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 21.12.2023.

Суддя О.В. Царікова