Постанова

від 27.02.2024 по справі 420/4662/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4662/23

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання Вовненко А.В.

представника апелянта Грандовської Т.М.

представника позивача Коробчинського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі за позовом Медичного реабілітаційного центру Одеський до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 21.02.2023 № 68,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Медичний реабілітаційний центр Одеський звернувся з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 21.02.2023 року № 68 Південного офісу Держаудитслужби.

В обґрунтування позову вказував, що 21 лютого 2023 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 21.02.2023 № 68 Південного офісу Держаудитслужби.

За результатами висновку позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Медичний реабілітаційний центр Одеський із вказаним висновком не погоджується, вважає його незаконним та безпідставним, з таких підстав.

Південний офіс Держаудитслужби вважає порушенням те, що Замовником в тендерній документації (далі -ТД) не зазначено Наказ № 710.

Так, Наказом № 710 та Законом не передбачено обов`язок для Замовника щодо зазначення змісту цього Наказу у ТД. Натомість Замовник повинен у своїй ТД зазначити відомості пункт 19 частини другої статті 22 Закону, що й було дотримано під час складання та публікації ТД.

Також Замовником у Розділі 6 Інша інформація пунктом 6.1. вказується про наступне: якщо вимоги тендерної документації є такими, що суперечать Закону або іншим нормативно-правовим актам, Учасник повинен керуватися Законом або нормативно-правовими актами. Це положення також було проігнороване та не взяте до уваги Південним офісом Держаудитслужби.

Щодо вимог Замовника: надання Учасником у складі тендерної пропозиції інформації до пунктів 3, 5, 6 та 12 частини першої та частини другої статті 17 Закону представник зазначає, що Замовником виконані вимоги передбачені статтею 22 Закону щодо зазначення відомостей передбачених частиною 2 статті 22 Закону. При цьому Замовником у Розділі 6 Інша інформація пунктом 6.1. вказується про наступне: Якщо вимоги тендерної документації є такими, що суперечать Закону або іншим нормативно-правовим актам, Учасник повинен керуватися Законом або нормативно-правовими актами.

Щодо кваліфікованого електронного підпису (КЕП) представник зазначив, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Якщо організації ведуть електронний документообіг, підписуючи документи КЕП, їх юридична сила визнається автоматично відповідно до закону №2155-VIII. До того ж Замовник не вимагав у ТД захищеного електронного ключа.

Щодо витягу, виданого органами МВС про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка є учасником не була засуджена за кримінальне правопорушення представник зазначає, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні починаючи з 24.02.2022 року було зупинено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру. Вказані послуги буде поновлено протягом місяця після припинення чи скасування воєнного стану, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого №165 Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Отже, стаття 17 Закону зобов`язує Замовника вимагати зазначений Витяг, тому ця вимога була включена до складу ТД, але згідно Постанови КМУ від 28 лютого № 165 Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб вона не видається відповідними органами.

Таким чином, будь-яка відмова Учаснику його тендерної пропозиції на підставі будь чого, що пов`язано з наданням або з відсутністю Витягу з МВС є неправомірною.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позовна заява Медичного реабілітаційного центру Одеський до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку, - задоволена у повному обсязі.

Визнаний протиправним та скасований висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 21.02.2023 року № 68 Південного офісу Держаудитслужби.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби сплачений судовий збір на користь Медичного реабілітаційного центру Одеський в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Південний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі», наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020р. №710 та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178, що свідчить про правомірність оскаржуваного висновку.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що Медичним реабілітаційним центром Одеський було оголошено про проведення процедури відкритих торгів з особливостями для закупівлі товару яйця курячі, харчові столові, першої категорії за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник - 03140000-4 продукція тваринництва та супутня продукція.

На підставі протокольного рішення уповноваженої особи № 11 від 05.01.2023 року затверджено тендерну документацію з додатками щодо проведення процедури відкритих торгів з особливостями для закупівлі товару яйця курячі, харчові столові, першої категорії за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник - 03140000-4 продукція тваринництва та супутня продукція. (а.с.12-40)

Судом встановлено, що за результатами проведених відкритих торгів переможцем визначено ФОП ОСОБА_1 та з яким 23.01.2023 року було укладено договір № 22-Т про постачання товару. Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов`язується з дати укладання договору поставити замовнику товар, зазначений у специфікації до договору, а замовник прийняти і оплатити товар, який постачається згідно з умовами цього договору. (а.с.7-10)

Відповідно до специфікації, предметом закупівлі є яйця курячі, харчові столові, першої категорії в кількості 82320 шт., ціна за одиницю 7,20 грн без ПДВ, всього на загальну вартість 592 704,00 грн без ПДВ. (а.с.11)

Також, суд встановив, що на підставі наказу № 26 від 06.02.2023 року про початок моніторингу процедур закупівлі Південним офісом Держаудитслужби було розпочато моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку. Зокрема, UA-2023-01-05-000753-а від 05.01.2023 року на закупівлю товару яйця курячі, харчові столові, першої категорії очікуваною вартістю 592 704,00 грн, замовник Медичний реабілітаційний центр Одеський, процедура закупівлі - відкриті торги з особливостями. (а.с.95-99)

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу стали виявлені порушення державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Так, за результатами проведеного моніторингу складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 21.02.2023 року № 68, затвердженого начальником Південного офісу Держаудитслужби від 21.02.2023 року. (а.с.90-94)

Відповідно до розділу ІІ. Констатуюча частина висновку, судом встановлено, що дата закінчення моніторингу процедури закупівлі 21.02.2023 року.

За результатами аналізу питання відповідності вимог ТД вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено, що:

- пп.3.1 п.3 розділу V Оцінка тендерної пропозиції ТД замовника сформовано без урахуванням норм Наказу № 710, чим порушено вимогу п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону та п. 28 Особливостей.

- пп.7.1 та пп.7.2. п.7 розділу V Оцінка тендерної документації, пп.1.1 та пп.1.2 п.1 розділу VІ Результати тендеру та укладання договору про закупівлю викладено замовником без урахування вимог особливостей, чим порушено п. 28 Особливостей.

- Замовником вимагається надання учасником у складі тендерної пропозиції інформації у вигляду довідки (довідок) у добровільній формі або відповідно до наведеного у ТД листа-гарантії щодо відсутності підстав, передбачених п. 3,5,6 та 12 ч. 1-2 ст. 17 Закону, чим порушено вимоги абз. 5 п. 44 та п. 28 Особливостей.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено, що:

-Учасник ФОП ОСОБА_1 подав свою пропозицію з накладенням електронного підпису. При цьому, під час перевірки зазначеного електронного підпису на сайті Центрального засвідчувального органу установлено, що тип носія особистого ключа незахищений та тип підпису удосконалений, що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника електронного підпису, який не є кваліфікованим, що не відповідає вимогам пп.1.3 п. 1 розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції ТД. Таким чином, у порушення вимог абз. 6 пп.2 п. 41 Особливостей замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 у зв`язку із невідповідністю вимогам встановленим у ТД відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону.

-Переможцем процедури закупівлі не було подано шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель витяг з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості станом на 06.12.2022 року, що не відповідає вимогам п. 1 додатку 5 до ТД. Замовник вимагає подання Витягу, виданого органами МВС про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, фізична особа, яка є учасником не була засуджена за кримінальне правопорушення … не раніше ніж за 30 календарних днів до дня оприлюднення на веб-порталі повідомлення про намір укласти договір з переможцем або більш пізню дату. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднене в електронній системі закупівель 16.01.2023 року. Отже відповідно до вимог ТД переможець повинен надати Витяг, виданий органами МВС, який має бути сформований не раніше ніж 16.12.2022 року, разом цим переможцем подано Витяг з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості станом на 06.12.2022, що не відповідає вимогам п. 1 додатку 5 до ТД.

Таким чином, у порушення вимог абз. 3 пп.3 п. 41 Особливостей замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 у зв`язку із ненаданням у спосіб, зазначений в тендерній документації, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону, з урахуванням п. 44 цих Особливостей.

За результатами аналізу питання відповідності вимог ТД вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено порушення п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону, п. 28, абз. 5 п. 44 Особливостей та Наказу № 710.

За результатами аналізу питання розгляду ТД встановлено порушення абз. 6 пп. 2 та абз. 3 пп. 3 п. 41 Особливостей.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у відповідності до вимог законодавства та своєчасність їх оприлюднення, - порушень не встановлено.

Також, судом встановлено, що у висновку вказано щодо зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись ст. 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993р. №2939-XII (надалі Закон №2939-XII) передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Так, пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016р. №43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно п.7 вищезазначеного положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, Південний офіс Держаудитслужби, як міжрегіональний територіальний орган центрального органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, уповноважений на здійснення моніторингу закупівель в порядку визначеному законом, а тому приймаючи рішення про початок моніторингу закупівлі та затверджуючи висновок за результатами моніторингу, діє в межах покладених на неї повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Статтею 5 Закону №2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Водночас, порядок здійснення моніторингу здійснення публічних закупівель визначений ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-VIII (надалі Закон №922-VIII), згідно якої моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам ч.4 ст.22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України »Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

У разі виявлення під час моніторингу закупівлі порушень щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури орган державного фінансового контролю може проводити перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому дія договору про закупівлю на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.

Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, які стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.

Після оприлюднення рішення органу оскарження замовником у порядку, встановленому цією статтею, виконання зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, здійснюється в частині, що не були предметом розгляду органом оскарження.

У разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу закупівлі не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.

У разі наявності підстав, визначених частиною другою цієї статті, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та/або оскарження у судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу закупівлі щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження на веб-порталі Уповноваженого органу у порядку, встановленому статтею 18 цього Закону, або після набрання рішенням суду законної сили.

Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

Узагальнена інформація, зазначена в пункті 3 частини першої статті 8 цього Закону, подається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, Уповноваженому органу до 1 березня року, наступного за звітним бюджетним роком.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.

Так, Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018р. №86, (надалі Порядок №86) визначено порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.

Пунктами 3-6 Порядку №86 передбачено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.

Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 26 від 06.02.2023 року Про початок моніторингу процедур закупівлі Південним офісом Держаудитслужби було розпочато моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку.

Зокрема, UA-2023-01-05-000753-а від 05.01.2023 року на закупівлю товару яйця курячі, харчові столові, першої категорії очікуваною вартістю 592 704,00 грн, замовник Медичний реабілітаційний центр Одеський, процедура закупівлі - відкриті торги з особливостями.

За результатами проведеного моніторингу, складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 21.02.2023 року № 68, затвердженого начальником Південного офісу Держаудитслужби від 21.02.2023 року.

Щодо посилань апелянта на порушення п.19 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Пунктом 19 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до абз.12 п.11 ч.1 ст.9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження переліку формальних помилок.

На виконання вищезазначеної норми права, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020р. №710 затверджено Перелік формальних помилок, до яких віднесено: 1. Інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині: уживання великої літери; уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні; використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови; зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах; застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс; нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).

2. Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

3. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.

4. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).

5. У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.

6. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.

7. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.

8. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.

9. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).

10. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв`язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).

11. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.

12. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

Відповідно до п.19 ст. 22 Закону №850-ІХ, у тендерній документації зазначається такі відомості, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом та Наказом конкретно не зазначено про необхідність визначення у ТД всього переліку формальних помилок передбачених Наказом. Так, у ТД зазначено наявні помилки зі списку передбаченого Наказом, а саме: застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс.

Стосовно твердження перевіряючого органу, що «пп.7.1 та пп.7.2. п.7 розділу V «Оцінка тендерної документації», пп.1.1 та пп.1.2 п.1 розділу VІ «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю» викладено замовником без урахуванням вимог особливостей, чим порушено п. 28 Особливостей», на думку суду є необґрунтованими, адже а ні у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, а ні у відзиві на позовну заяву не зазначено, які конкретно вимоги п.28 Особливостей не враховані при зазначенні пп.7.1 та пп.7.2. п.7 розділу V «Оцінка тендерної документації», пп.1.1 та пп.1.2 п.1 розділу VІ «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю».

Стосовно твердження, що «Замовником вимагається надання учасником у складі тендерної пропозиції інформації у вигляду довідки (довідок) у добровільній формі або відповідно до наведеного у ТД листа-гарантії щодо відсутності підстав, передбачених п. 3,5,6 та 12 ч. 1-2 ст. 17 Закону, чим порушено вимоги абз. 5 п. 44 та п. 28 Особливостей» суд зазначає, що п. абз. 5 п. 44 Особливостей (в редакції, що діяла на момент здійснення моніторингу) передбачено, що Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених в абзаці першому цього пункту, крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого цього пункту.

Так апелянт у висновку зазначив, що замовником відповідно до вимог п.3.3 таблиці 1 Додатка 1 до ТД та додатка 7 до ТД вимагається надання учасником у складі тендерної пропозиції інформації у вигляді довідки (довідок) у довільній формі або відповідно до наведеного у ТД листа-гарантії щодо відсутності підстав, передбачених п. 3.5.6.12 ч. 1 та ч.2 ст. 13 закону, чим порушено вимоги абз. 5 п. 44 та п. 28 Особливостей.

Представник позивача з цього питання зазначив, що Замовником виконані вимоги передбачені статтею 22 Закону щодо зазначення відомостей передбачених частиною 2 статті 22 Закону. При цьому Замовником у Розділі 6 «Інша інформація» пунктом 6.1. вказується, що якщо вимоги тендерної документації є такими, що суперечать Закону або іншим нормативно-правовим актам, Учасник повинен керуватися Законом або нормативно-правовими актами.

Таким чином, аналізуючи вимоги ТД до вимог законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що твердження відповідача є обґрунтованими, адже замовник визначає необхідність надання учасником у складі тендерної пропозиції інформації у вигляді довідки (довідок) у довільній формі або відповідно до наведеного у ТД листа-гарантії щодо відсутності підстав, передбачених п. 3.5.6.12 ч. 1 та ч.2 ст. 13 Закону, проте поряд з цим, у Розділі 6 «Інша інформація» ТД пунктом 6.1. вказується, що якщо вимоги тендерної документації є такими, що суперечать Закону або іншим нормативно-правовим актам, Учасник повинен керуватися Законом або нормативно-правовими актами. Тобто, замовник передбачає можливість, що у разі зміни норм законодавства, в учасника є можливість скористатись саме нормами законодавства, а не вимогами тендерної документації затвердженими уповноваженим органом. А тому такі доводи представника відповідача, щодо порушення вимог Особливостей відхиляються судом.

Стосовно твердження відповідача, що «Учасник ФОП подав свою пропозицію з накладенням електронного підпису, який не є кваліфікованим, що не відповідає вимогам пп.1.3 п. 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД» суд зазначає, таке.

Відповідно до вимог п.п. 1.3 п. 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» учасник під час подання тендерної пропозиції має накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції учасника.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 922 під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; (п.12)

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; (п.23)

кваліфікований сертифікат відкритого ключа - сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону; (п.25)

удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис; (п.44)

КЕП захищено двома ключами:

особистий ключ зберігається у підписанта;

відкритий ключ публікується в загальнодоступному або спеціалізованому довіднику.

Кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Він робить можливим повноцінний юридично значущий документообіг з державою (звітність, адміністрування податків) та контрагентами (обмін рахунками, актами та ін. первинними документами).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Якщо організації ведуть електронний документообіг, підписуючи документи КЕП, їх юридична сила визнається автоматично відповідно до Закону України №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

З огляду на викладене суд доходить висновку, що надані документи, які підписані удосконаленими електронним підписом ФОП правомірно прийнято позивачем.

Стосовно твердження відповідача, що «переможцем процедури закупівлі не було подано шляхом оприлюдненням в електронній системі закупівель витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 06.12.2022 року, що не відповідає вимогам п. 1 додатку 5 до ТД, чим порушено вимоги абз. 3 пп.3 п. 41 Особливостей», суд погоджується з думкою представника позивача, адже у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні починаючи з 24.02.2022 року зупинено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру.

Вказані послуги буде поновлено протягом місяця після припинення чи скасування воєнного стану, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого №165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб».

Більш того, логіко-граматичне тлумачення приписів статті 17 Закону вказує, що кінцева мета вимог, встановлених цією статтею, свідчить саме про встановлення певних фактів та відомостей під час процедури закупівлі, а не формального виконання приписів вказаної норми.

Стосовно вимоги контролюючого органу щодо усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків шляхом розірвання договору, апеляційний суд звертає увагу на те, що статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Колегія суддів зауважує, що, а ні вказаним Законом, а ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Більш того, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

На переконання колегії суддів, при обранні способу усунення порушень Закону №922-VІІІ відповідач має керуватись метою цього Закону, якою згідно з преамбулою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та принципами закупівель, якими є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В оскаржуваному висновку відповідачем не обґрунтовано обраного ним виду зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, не наведено наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону №922-VIII, та аргументів, чому в цьому конкретному випадку єдиним можливим способом усунення виявлених, на думку відповідача, порушень, є розірвання договору.

Висновок відповідача також не містить інформації про встановлені моніторингом обставини, які за визначеними в статті 651 Цивільного кодексу України загальними нормами щодо зміни або розірвання договору є підставою для розірвання укладеного позивачем з переможцем процедури закупівлі договору, або за визначеними в частині першій статті 43 Закону N 922-VІІІ підставами свідчать про нікчемність договору про закупівлю.

Так, відповідачем під час складення спірного висновку не надано оцінки наявності чи відсутні, як правових так і договірних підстав для розірвання вказаного договору, тому, як наслідок, відсутнє й право відповідача вимагати розірвання договору.

Відповідачем не наведено доказів, що виявлені ним порушення слід кваліфікувати як істотне порушення договору.

Отже, спонукання позивача до розірвання договору може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.

При цьому колегія суддів зазначає, що зміст спірного Висновку, який є індивідуально-правовим актом, його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але ж і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі № 400/2165/19.

Апеляційний суд також вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що в ході проведення моніторингу закупівель, Південний офіс Держаудитслужби не встановив порушень, які б мали негативний вплив для бюджету, в оскаржуваному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не встановлено обставин, що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників та відповідно, припинення зобов`язань призведе до невиконання останнім договору.

Більш того, згідно висновку, викладеному у рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися згідно із законом, воно повинне мати легітимної мети та бути необхідним у демократичному суспільстві.

Якраз необхідність у демократичному суспільстві і містить у собі конкуруючий приватний інтерес, зумовлюється причинами, що виправдовують втручання. Причини такого втручання у свою чергу мають бути відповідними і достатніми. Для такого втручання має бути нагальна суспільна потреба, а втручання має бути пропорційним законній меті.

Іншими словами, є сукупність умов для втручання держави у права і свободи особи: згідно із законом; має легітимну мету; є необхідним у демократичному суспільстві; є пропорційним законній меті.

Надмірне та невиправдане обмеження прав особи є втручанням, яке не переслідує легітимної мети та не є необхідним у демократичному суспільстві.

За наведених обставин вимоги відповідача слід кваліфікувати як такі, які не мають легітимну мету та не є необхідним у демократичному суспільстві.

Крім того, враховуючи наслідки моніторингу у вигляді розірвання договору, який на момент складання висновку був укладений позивачем з фізичною особою-підприємцем, суд, за установлених у цій справі обставин, вважає непропорційними вжиті контролюючим органом заходи стосовно допущених учасником торгів порушень, що в цілому не вплинули на їхні результати, а частина виявлених під час моніторингу порушень не знайшли підтвердження під час розгляду справи та не призвели до негативних наслідків

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.05.2021 року у справі № 520/646/19.

Окрім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформлені тендерної документації, у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Отже, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 120/1297/20-а.

Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та третьої особи, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі №420/4662/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 28.02.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький