Ухвала

від 24.07.2024 по справі 420/4662/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 липня 2024 року

м. Київ

справа №420/4662/23

адміністративне провадження №К/990/26348/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №420/4662/23 за позовом Медичного реабілітаційного центру «Одеський» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Медичний реабілітаційний центр «Одеський» звернувся з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 21 лютого 2023 року №68 Південного офісу Держаудитслужби.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 21.02.2023 року № 68 Південного офісу Держаудитслужби.

Ухвалами Верховного Суду від 25 квітня 2024 року та від 05 червня 2024 року касаційні скарги Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №420/4662/23 повернуто скаржнику.

03 липня 2024 року Південний офіс Держаудитслужби повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

У тексті касаційної скарги міститься заява про поновлення строку на касаційне оскарження, однак вказана заява не обґрунтована жодним чином. Крім того, скаржником не зазначено дати отримання оскаржуваної постанови.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).

Так, з матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржуване рішення прийнято судом апеляційної інстанції 27 лютого 2024 року, а повторна касаційна скарга у цій справі надійшла до суду лише 08 липня 2024 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Перевіривши касаційну скаргу представника позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обгрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження.

При цьому, у випадку посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України - неврахування висновку Верховного Суду, недостатньо самого лише посилання на постанови Верховного Суду, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.

Варто зазначити, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судом без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви;

- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.

Керуючись статтями 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку Південним офісом Держаудитслужби на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №420/4662/23.

Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №420/4662/23 за позовом Медичного реабілітаційного центру «Одеський» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження чи визнання неповажними підстав пропуску строку - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко