Постанова

від 22.02.2024 по справі 320/6498/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6498/18 Головуючий у І інстанції - Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Костюк Л.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Руденко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якій просив:

- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови (№ 90/ж-01 від 12.09.2018) у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 01.10.2017 перерахунок розміру пенсії з інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій пенсії з інвалідності, починаючи з 01.10.2017, з урахуванням уже виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, викладену у листі від 12.09.2018 №90/Ж-01.

Зобов`язано Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 03 вересня 2018 року з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року встановлено для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке є правонаступником Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, строк для надання суду звіту про виконання судового рішення від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.09.2019 № 1073/108-05 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, яке є правонаступником Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 та зобов`язано подати новий звіт протягом двадцяти днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.12.2019 № 1725/108-05 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, яке є правонаступником Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 та зобов`язано подати новий звіт до 05.04.2020, а також попереджено про можливість застосування штрафу в разі невиконання судового рішення та неподання суду відповідного звіту.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18.

Роз`яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.

Роз`яснено, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Роз`яснено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 03.09.2018 на один місяць у 2018 році має складати - 18615,00 грн, у 2019 році має складати - 20865,00 грн, у 2020 році має складати - 23615,00 грн, у 2021 році має складати - 30000,00 грн, у 2022 році має складати - 32500,00 грн.

Роз`яснено, що при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 повинно здійснюватись без обмеження її максимальним розміром.

13.12.2022 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 320/6498/18 із строком пред`явлення до виконання до 16 квітня 2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року замінено сторону виконавчого провадження в адміністративній справі № 320/6498/18, а саме боржника - «Переяслав-Хмельницьке управління Пенсійного фонду України Київської області» на його правонаступника - «Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області» (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом 13 грудня 2022 року в адміністративній справі № 320/6498/18, та обчислювати з 23 грудня 2022 року.

Встановлено строк пред`явлення виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом 13 грудня 2022 року в адміністративній справі № 320/6498/18 - до 24 грудня 2025 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 - задоволено.

Роз`яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5, при цьому, переглядати кожного року розмір пенсії у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року.

На адресу Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просив суд:

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення від 04 січня 2019 року в адміністративній справі № 320/6498/18;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання судового рішення від 04 січня 2019 року в адміністративній справі № 320/6498/18;

- за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як передбачено приписами статті 382 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 320/6498/18 - задоволено.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області строк для подання звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі № 320/6498/18.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області надати Київському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі № 320/6498/18 у п`ятнадцятиденний термін з дня отримання копії даної ухвали, в якому обґрунтувати:

- підстави невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 в частині незастосування при перерахунку пенсії Позивача положень частини третьої статті 59 Закону № 796, без урахування встановленої Порядком № 1210 формули та без обмеження пенсії максимальним розміром;

- детальний розрахунок перерахованої на підставі рішення суду пенсії Позивача за період з 03.09.2018 по день подання звіту з доказами виплати Позивачу даної заборгованості або доказів включення відповідної заборгованості за період з 03.09.2018 по 15.04.2019 до списків на зарахування пенсій (датою набрання рішенням суду законної сили);

- докази виплати Позивачу перерахованої на підставі рішення суду пенсії, починаючи з 03.09.2018 по даний час з урахуванням того, що основний розмір пенсії позивача на один місяць у 2018 році має складати - 18615,00 грн, у 2019 році має складати - 20865,00 грн, у 2020 році має складати - 23615,00 грн, у 2021 році має складати - 30000,00 грн, у 2022 році має складати - 32500,00 грн, тощо.

До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - Відповідачем на виконання рішення суду від 04 січня 2019 року, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окремою ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неналежного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18, а також ухвал Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року та від 14 квітня 2023 року у справі № 320/6498/18.

Визначено, направити окрему ухвалу керівнику Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Зобов`язано керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вжити відповідних заходів для забезпечення виконання рішення суду у вказаній справі з метою недопущення подібних порушень у подальшій діяльності та у встановленому порядку розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

Зобов`язано Відповідача повідомити Київський окружний адміністративний суд про вжиті заходи не пізніше 15 днів з дня надходження окремої ухвали.

Не погоджуючись з окремою ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказану окрему ухвалу суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Зазначено, що Відповідачем добровільно виконано вищезазначене рішення в межах наданих законодавством повноважень.

Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи заяву, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем вчинено протиправні дії щодо неналежного виконання рішення суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18, а також ухвал Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року та від 14 квітня 2023 року у справі № 320/6498/18, у зв`язку з чим дійшов висновку для винесення окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 та 3статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень регульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст. 382 КАС України, за приписами частини першої та другої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - Відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

При цьому, зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.05.2020 р. у справі № 800/320/17.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання Відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Відтак, з часу набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року в адміністративній справі № 320/6498/18 законної сили Відповідач мав вчинити дії, спрямовані на реальне виконання вказаного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, викладену у листі від 12.09.2018 №90/Ж-01.

Зобов`язано Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 03 вересня 2018 року з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 - задоволено.

Роз`яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5, при цьому, переглядати кожного року розмір пенсії у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2018 складає 3723,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2019 складає 4173,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IХ встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2020 складає 4723,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IХ встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2021 складає 6000,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IХ встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2022 складає 6500,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IХ встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2023 складає 6700,00 грн.

Отже, враховуючи зазначене, на виконання рішення у даній справі основний розмір пенсії Позивача з 03.09.2018 на один місяць у 2018 році має складати - 18615,00 грн, у 2019 році має складати - 20865,00 грн, у 2020 році має складати - 23615,00 грн, у 2021 році має складати - 30000,00 грн, у 2022 році має складати - 32500,00 грн, у 2023 році має складати - 33500,00 грн.

Вказане підтверджено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18.

Роз`яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.

Роз`яснено, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Роз`яснено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 03.09.2018 на один місяць у 2018 році має складати - 18615,00 грн, у 2019 році має складати - 20865,00 грн, у 2020 році має складати - 23615,00 грн, у 2021 році має складати - 30000,00 грн, у 2022 році має складати - 32500,00 грн.

Роз`яснено, що при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18 повинно здійснюватись без обмеження її максимальним розміром.

Отже, враховуючи зазначене, перерахунок та виплата пенсії Позивачу повинні здійснюватись без застосування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210, та без обмеження її максимальним розміром.

Проте, розмір пенсії Позивача на виконання судового рішення обмежений максимальним розміром, що прямо суперечить рішенню Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18, а також ухвалам Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року та від 14 квітня 2023 року у справі № 320/6498/18.

Судом враховано, що застосування Відповідачем саме такого механізму перерахунку пенсії Позивача безпосередньо вплинуло на її остаточний розмір в сторону зменшення, що призвело до того, що рішення суду Відповідачем належним чином не виконано.

Вказане порушення при виконанні цього рішення суду залишилися поза увагою та без відповідного реагування керівництва Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

За приписами частини 1 статті 383 КАС України особа, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - Відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав Позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - Відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-Позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви Позивача шляхом визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - Відповідачем на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18, а також ухвал Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року та від 14 квітня 2023 року у справі № 320/6498/18, та постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, копію якої направити до керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 320/6498/18.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2023 року у справі № 819/3111/15.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що окрема ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328, 329, 331, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

О.М. Оксененко

Повний текст складено 27.02.2024 року.