Постанова

від 28.10.2024 по справі 320/6498/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6498/18 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови (№90/ж-01 від 12.09.2018) у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 01.10.2017 перерахунок розміру пенсії з інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій пенсії з інвалідності, починаючи з 01.10.2017, з урахуванням уже виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019, позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, викладену у листі від 12.09.2018 №90/Ж-01;

- зобов`язано Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.09.2018 з урахуванням вже виплачених сум;

- у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 роз`яснено:

- при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок № 1210);

- при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові №1210;

- на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 03.09.2018 на один місяць у 2018 році має складати - 18615 грн, у 2019 році має складати - 20 865 грн, у 2020 році має складати - 23 615 грн, у 2021 році має складати - 30 000 грн, у 2022 році має складати - 32 500 грн.

- при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 повинно здійснювались без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 роз`яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області при здійсненні відповідних нарахувань та виплаті пенсії ОСОБА_1 необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5, при цьому, переглядати кожного року розмір пенсії у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Окремою ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неналежного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18, а також ухвал Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 та від 14.04.2023 у справі №320/6498/18.

Надалі, 19.05.2024 до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 04.01.2019 у даній справі, у якій позивач просив:

- роз`яснити, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 основний розмір пенсії позивача на один місяць у 2023 році має складати - 33500,00 грн., у 2024 році має складати - 35500,00 грн., а у 2025 році та в подальшому, пожиттєво має складати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5, при цьому, переглядати кожного року розмір пенсії у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;

- роз`яснити, що починаючи з 2023 року та, в подальшому, при зміні розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, пожиттєво, при здійсненні відповідних нарахувань та виплаті пенсії ОСОБА_1 необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5. При цьому, перегляд нарахування та виплати пенсії здійснюється кожного року пожиттєво, у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;

- роз`яснити, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку №1210;

- роз`яснити, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

- роз`яснити, що при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 повинно здійснюватися без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 заяву задоволено.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковості роз`яснення суду про те, що при перерахунку пенсії позивача не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Роз`ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у даній справі не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку №1210.

Відповідач же в апеляційній скарзі наполягає на необхідності застосування цієї формули при перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина третя статті 308 КАС).

Отже, визначені КАС межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів.

У постанові від 24.04.2024 у справі № 580/4684/22 Верховний Суд наголосив, що закріплений у КАС принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги; тобто слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.

Водночас, виключенням, коли суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги є факт встановлення під час розгляду справи порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308 КАС).

Проте, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не встановив наявність порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Оскільки доводи апеляційної скарги стосуються виключно питання роз`яснення судом застосовності формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку №1210, то правильність висновків суду в іншій частині колегія суддів не перевіряє.

Так, як вже вказувалося, відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019, відповідач мав провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.09.2018 з урахуванням вже виплачених сум.

При цьому, згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 у даній справі, при здійсненні такого перерахунку та виплати пенсії не має бути застосована формула, визначена пунктом 9-1 Порядку № 1210. Вказана ухвала набрала законної сили та є чинною.

Відтак, питання застосування формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку № 1210, при виконанні рішення суду у даній справі вже вирішене та не є спірним у даній справі. Доводи ж скаржника щодо незастосовності згаданої формули суперечать ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, оскільки при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 мають бути враховані приписи ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022, то роз`яснюючи, що при виконанні цього рішення не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку №1210 судом першої інстанції не було допущено порушень.

Заперечень щодо висновків суду в іншій частині роз`яснень апеляційна скарга не містить.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення заяви позивача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова