Постанова

від 27.02.2024 по справі 381/3507/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/1481/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 381/3507/23

27 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Каленського Владислава Ігоровича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПТАХОФАБРИКА`ВАСИЛЬКІВСЬКА» про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ПТАХОФАБРИКА`ВАСИЛЬКІВСЬКА»» про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2023 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 адвокат Каленський Владислав Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам.

Вказує, що в позовній заяві у новій редакції яка була подана на усунення недоліків ухвали про залишення позовної заяви без руху де вказано, що на 8 сторінці міститься 6 розділ в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , його представник адвокат Каленський В.І. РНОКПП: НОМЕР_1 мають електронний кабінет. Окрім того, в додатках до позову також надано роздруківка з електронного кабінету позивача.

Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує на законність висновків суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ПТАХОФАБРИКА`ВАСИЛЬКІВСЬКА» про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Залишаючи без руху позовну заяву суд першої інстанції вказав, що всупереч вимогам п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Також суд першої інстанції зазначав, що позивачем не дотримано вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України в частині обов`язку зазначення доказів, що підтверджують викладені у позові обставини; надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви .

Так, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 мотивував своє рішення тим, що позивачем станом на 21 листопада 2023 року вимоги ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року виконано частково, та не вказано інформації щодо наявності або відсутності електронного кабінету. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки позивачем у визначений судом строк недоліки усунуто не було, то позовна заяві підлягає поверненню позивачу.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.185 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).

Чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод державою гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ виходить із того, що, реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПТАХОФАБРИКА`ВАСИЛЬКІВСЬКА» про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги було залишено без руху та надано строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви .

Апеляційний суд звертає увагу, що позивач по справі ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про залишення без руху позовної заяви 20 листопада 2023 року подав позовну заяву в новій редакції на 8 сторінці якої міститься 6 розділ в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , його представник адвокат Каленський В.І. РНОКПП: НОМЕР_1 мають електронний кабінет.

Окрім того, в додатках до позову також надано роздруківка з електронного кабінету позивача.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку із не усуненням недоліків, й повернув подану позовну заяву, тим самим обмеживши позивача ОСОБА_1 у доступі до правосуддя.

Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали

Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Каленського Владислава Ігоровича задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Судді: