Рішення

від 19.02.2024 по справі 171/234/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/234/23

Номер провадження 2/184/32/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

19 лютого 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Томаша В.І., за участю секретаря судового засідання Попівніч Н.І., розглянувши у м. Покров цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПСП «Едельвейс 2» «про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, скасування запису про право оренди», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовною заявоюдо Приватного Сільськогосподарського Підприємства «Едельвейс 2» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, скасування запису про право оренди на земельні ділянки.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він має право власності на земельну ділянку площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельну ділянку площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки оброблялись відповідачем без укладення договору їх оренди.

При звернення в жовтні 2022 року до відповідача з вимогою припинити їх обробіток - отримав відповідь про те що земельні ділянки кадастровий № 1220382200:01:031:0009, 1220382200:01:031:0010 на законних підставах обробляються ПСП «Едельвейс 2», оскільки в 2018 році між позивачем та відповідачем було укладено та зареєстровано договори оренди відповідних земельних ділянок.

ОСОБА_1 стверджує що жодних договорів оренди з відповідачем він не укладав, підписи на таких договорах не можуть бути виконані ним.

За даним фактом позивач звернувся до правоохоронних органів, в результаті розгляду звернення повідомлено, що відомостей які б свідчили про наявність складу кримінального чи адміністративного правопорушення в результаті перевірки не виявлено.

З інформаційної довідки № 321658363 та 3216571 вбачається, що інше речове право право оренди на вказані вище земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами зареєстровано за відповідачем на 10 років Дніпровською філією КП «Агенція адміністративних послуг» Дніпропетровська область.

Позивач вказує що договори оренди з відповідачем не підписував, волевиявлення на їх укладення не виявляв тому реєстрація договорів оренди без підпису виконаного позивачем порушує право власника земельних ділянок і таке право підлягає захисту в судовому порядку.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово, за офіційною адресою реєстрації, що підтверджується матеріалами справи а.с. 29-36.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно дост. 280 ЦПК Українисуд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно має право власності на земельну ділянку площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельну ділянку площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З інформаційної довідки № 321658363 та 3216571 вбачається, що інше речове право право оренди на земельні ділянки кадастровий номер 1220382200:01:031:0010 та кадастровий номер 1220382200:01:031:0009 зареєстровано за ПСП «Едельвейс -2» на 10 років Дніпровською філією КП «Агенція адміністративних послуг» Дніпропетровська область.

Ухвалою суду від 26 липня 2023 року по даній справі відкрито провадження.

Ухвалою від 24 серпня 2023 року клопотання представника позивача про витребування оригіналів договорів оренди земельних ділянок належних позивачу кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, та кадастровий номер 1220382200:01:031:0009 задоволено, оскільки позивач ставить питання про те що підпис в даних договорах він не ставив.

Ухвалою суду від 25 грудня 2023 року закрито підготовче засідання по справі, призначено справу до розгляду, відповідачу встановлено строк в 5 днів для надання до суду оригіналів витребуваних договорів земельних ділянок.

Відповідач оригінали договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 1220382200:01:031:0010,та кадастровийномер 1220382200:01:031:0009 до суду, на неодноразову вимогу - не надав.

Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті). Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627ЦК України і відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строку, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

Відповідно до ч. 2ст. 205 ЦК Україниправочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Разом з тим,статтею 14 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Зазначена норма виключає можливість укладення спірних договорів шляхом вчинення конклюдентних дій.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

В ч. 4ст. 124 ЗК України зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно вимог ч.1, 6 ст.93 ЗК Україниправо оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтями317,319 ЦК Українисаме власнику належить право розпорядження своїм майном за власною волею.

Відповідно до ч. 2ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно вимогст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц провадження №14-499цс19).

Отже, якщо встановлено, що волевиявлення власника земельної ділянки, на укладення договору оренди такої, було відсутнє, право власника земельної ділянки підлягає захисту шляхом усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та її повернення власнику.

Згідно положень ч.ч.1,5ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 10ст.84 ЦПК Українипередбачено що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Положеннямистатті 109 ЦПК Українипередбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Не надавши договори оренди земельних ділянок кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, на виконання ухвали суду - відповідач фактично ухилився від проведення експертизи, висновки якої мають вирішальне значення у даній справі, оскільки вона була призначена саме для вирішення питання, чи виконаний підпис від імені позивача саме ним.

З урахуванням викладеного, суд на підставі положеньст.109 ЦПК Українивизнає факт, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорах оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009 виконаний не позивачем, а іншою особою, а відповідно приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 земельноюділянкою площею7,0006га,кадастровий номер1220382200:01:031:0010,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,та земельноюділянкою площею7,0006га,кадастровий номер1220382200:01:031:0009, витребування таких земельних ділянок від ПСП «Едельвейс 2» і повернення відповідних земельних ділянок позивачу.

Згідност. 125 ЗК Україниправо оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідност. 126 ЗК Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі»об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимогст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

В п.п. 6 п. 2 ч. 1ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказано, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно вимог ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно вимог абз. 3 ч. 3ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За приписами ч. 2ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.

Оскільки договори оренди на належні позивачу земельні ділянки офіційно зареєстровані, суд приходить до висновку, що належним способом захисту права позивача в даній справі є вимога про скасування запису про проведену державну реєстрацію прав оренди (частина другастатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Такого ж висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18.

Згідност.264 ЦПК Українисуд повинен при ухваленні рішення вирішити питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Враховуючи положенняст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 1717 грн. 76 копійок.

Керуючись ст.ст.258,259,263,264,265,268,272 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПСП«Едельвейс 2»«про усуненняперешкод вкористуванні земельнимиділянками,скасування записупро правооренди» - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельною ділянкою площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, шляхом витребування їх від ПСП «Едельвейс 2» та повернути земельні ділянки кадастровий номер 1220382200:01:031:0010,1220382200:01:031:0009 - ОСОБА_1 .

Скасувати запис про інше речове право (право оренди) № 28627233 від 23.10.2018 року, земельної ділянки площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43737170 від 29.10.2018 р.

Скасувати запис про інше речове право (право оренди) № 28628481 від 23.10.2018 року, земельної ділянки площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43738396 від 29.10.2018 р.

Стягнути з ПСП «Едельвейс 2» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору 1717 грн. 76 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2024 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш