Постанова

від 21.11.2024 по справі 171/234/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8136/24 Справа № 171/234/23 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В.І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 171/234/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Едельвейс 2»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс 2» на заочне рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року, яке ухвалено суддею Томашем В.І. у місті Покрові Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 19 лютого 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс 2» (надалі - ПСП «Едельвейс 2») про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, скасування запису про право оренди.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка, площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельна ділянка, площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані земельні ділянки оброблялись відповідачем ПСП «Едельвейс 2» без укладення договору їх оренди.

При звернення в жовтні 2022 року до відповідача з вимогою припинити їх обробіток, позивач отримав відповідь про те, що земельні ділянки кадастровий № 1220382200:01:031:0009, 1220382200:01:031:0010 на законних підставах обробляються ПСП «Едельвейс 2», оскільки в 2018 році між позивачем та відповідачем було укладено та зареєстровано договори оренди відповідних земельних ділянок.

ОСОБА_1 стверджує, що жодних договорів оренди з відповідачем він не укладав, підписи на таких договорах не можуть бути виконані ним.

За даним фактом позивач звернувся до правоохоронних органів, в результаті розгляду звернення повідомлено, що відомостей які б свідчили про наявність складу кримінального чи адміністративного правопорушення в результаті перевірки не виявлено.

З інформаційної довідки № 321658363 та 3216571 вбачається, що інше речове право право оренди на вказані вище земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами зареєстровано за відповідачем на 10 років Дніпровською філією КП «Агенція адміністративних послуг» Дніпропетровська область.

Позивач вказує, що договори оренди з відповідачем не підписував, волевиявлення на їх укладення не виявляв, тому реєстрація договорів оренди без підпису виконаного позивачем порушує право власника земельних ділянок і таке право підлягає захисту в судовому порядку.

Посилаючись на викладене, просив суд: усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельною ділянкою, площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009,шляхом витребування їх від ПСП «Едельвейс 2» та повернення земельних ділянок, кадастровий номер1220382200:01:031:0010, 1220382200:01:031:0009, ОСОБА_1 ; скасувати запис про інше речове право (право оренди) № 28627233 від 23.10.2018 року, земельної ділянки, площею7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010,внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43737170 від 29.10.2018; скасувати запис про інше речове право (право оренди) № 28628481 від 23.10.2018 року, земельної ділянки, площею7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009,внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43738396 від 29.10.2018; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Заочним рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 доПСП «Едельвейс 2» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, скасування запису про право оренди- задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельною ділянкою площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009,шляхом витребування їх від ПСП «Едельвейс 2» та повернуто земельні ділянки кадастровий номер1220382200:01:031:0010, 1220382200:01:031:0009- ОСОБА_1 .

Скасовано запис про інше речове право (право оренди) № 28627233 від 23.10.2018 року, земельної ділянки, площею7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010,внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43737170 від 29.10.2018.

Скасовано запис про інше речове право (право оренди) № 28628481 від 23.10.2018 року, земельної ділянки, площею7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009,внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43738396 від 29.10.2018.

Стягнуто з ПСП «Едельвейс 2» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору 1717 грн. 76 копійок.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ПСП «Едельвейс 2» про перегляд заочного рішення суду.

В апеляційній скарзі відповідач ПСП «Едельвейс 2» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з?ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано ту обставину, що з 2018 року позивач ОСОБА_1 щороку отримував орендну плату за користування земельними ділянками, що свідчить про його обізнаність про існування договорів оренди земельних ділянок. Наполягає на тому, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що доводи позивача про неукладення ним договорів оренди земельної ділянки суперечить поведінці останнього, адже він щороку отримував орендну плату. Судом не було встановлено факту існування договорів з іншими умовами, наявність іншого тексту договорів з підписом позивача, що свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що позивач не знав та не міг дізнатися про існування спірних договорів.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має право власності на земельну ділянку, площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0010, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельну ділянку, площею 7,0006 га, кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З інформаційної довідки № 321658363 та 3216571 вбачається, що інше речове право право оренди на земельні ділянки кадастровий номер 1220382200:01:031:0010 та кадастровий номер 1220382200:01:031:0009 зареєстровано за ПСП «Едельвейс -2» на 10 років Дніпровською філією КП «Агенція адміністративних послуг» Дніпропетровська область.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 серпня 2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування оригіналів договорів оренди земельних ділянок належних позивачу - кадастровий номер1220382200:01:031:0010 та кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, оскільки позивач ставить питання про те, що підпис в даних договорах він не ставив.

Відповідач оригінали договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер1220382200:01:031:0010, та кадастровий номер 1220382200:01:031:0009до суду не надав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виявляв свою волю до вчинення правочинів (договорів оренди землі), фактично їх не підписував, а відповідач не надав належні та достатні докази на спростування цих обставин. Таким чином, правочини є неукладеними, тому між сторонами не виникли правовідносини з договорів оренди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України). Таким чином, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену в оспорюваній додатковій угоді) договір оренди землі укладається в письмовій формі.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.

Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд і у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18).

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок.

Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, а тому колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем позовної давності.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 вересня 2020 року у справі № 396/1857/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 598/538/19 (провадження № 61-9846св20) та від 14 грудня 2022 року у справі № 394/85/21-ц (провадження № 61-9582св22).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що не підписував договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер1220382200:01:031:0010 та кадастровий номер 1220382200:01:031:0009.

Для підтвердження своєї позиції по справі клопотав перед судом про витребування оригіналів договорів оренди земельних ділянок належних позивачу - кадастровий номер1220382200:01:031:0010 та кадастровий номер 1220382200:01:031:0009, однак відповідачем ПСП «Едельвейс 2» не надано суду оригінали цих Договорів.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач ПСП «Едельвейс 2» не надав належні докази на спростування доводів позивача ОСОБА_1 щодо неукладення ним договорів оренди земельних ділянок та усунувся від проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, не виконавши вимоги ухвали Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 серпня 2023 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач вчинив дії, які свідчать про укладення договорів оренди земельних ділянок, оскільки отримував орендну плату, а згодом пред`явив позов у якому зазначив про відсутність між сторонами договірних відносин, що суперечить його попередній поведінці та такі дії є недобросовісними, не спростовують того факту, що суду не було надано належних та допустимих доказів укладення сторонами Договору у письмовій формі.

Доводи апеляційної скарги про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного або частково виконання сторонами, колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.

Так, у праві України зазначена доктрина схвалення договору проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу) як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину, зокрема про його схвалення, про що зазначено в постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі№3-59гс14.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, статтею 17 Закону України «Про оренду землі», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Зазначені норми виключають можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Отже, враховуючи конкретні встановлені судом обставини справи, що розглядається, колегія суддів не вбачає підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі.

Саме про таке застосування зазначених вище норм права йде мова в правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16.

Врахувавши, що позивач не виявляв свою волю до вчинення оспорюваних правочинів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що права позивача підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом повернення йому спірних земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди ПСП «Едельвейс 2» на ці земельні ділянки, які перебувають у користуванні відповідача без відповідної правової підстави.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Едельвейс 2» - залишити без задоволення.

Заочне рішенняОрджонікідзевського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від19лютого 2024року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: