Ухвала

від 29.02.2024 по справі 296/4617/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 296/4617/21 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.

Категорія 12 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

29 лютого 2024 р. м.Житомир

Житомирський апеляційнийсуд у складі судді Павицької Т.М., вирішуючи питання відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 24 травня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Богуша Олександра Васильовича, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департамент реєстрації Житомирської міської ради про скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24 травня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 24.05.2023.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, 22 лютого 2024 року з пропуском строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на її апеляційне оскарження.

Як підставу для поновлення строку зазначає, що ним не отримувалася копія оскаржуваної ухвали, а про її наявність він дізнався від свого представника, яка 06.02.2024 ознайомилася з матеріалами справи та з`ясувала, що на а.с. 103 знаходиться оскаржувана ухвала.

Дослідивши апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, що повний текст ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 24 травня 2023 року був виготовлений - 24 травня 2023 року.

Згідно супровідного листа від 13.07.2023 ОСОБА_1 копія оскаржуваної ухвали разом з оригіналом заяви про збільшення позовних вимог були направлені на поштову адресу: АДРЕСА_1 (дана адреса вказана позивачем у позовній заяві), проте вказане поштове відправлення повернулося на адресу суду першої інстанції 25.07.2023 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

29 січня 2024 року представником ОСОБА_1 ОСОБА_7 було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно відмітки на заяві про ознайомлення, представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 ознайомилася з матеріалами цивільної справи №296/4617/21 - 06 лютого 2024.

Відтак, з 06.02.2024 вважається, що ОСОБА_1 обізнаний з оскаржуваною ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24 травня 2023 року.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 24 травня 2023 року необхідно обраховувати з 07.02.2024 та який закінчився 21.02.2024, однак апеляційну скаргу подано до Житомирського апеляційного суду 22 лютого 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку (пропущено 1 день).

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на апеляційне оскарження судового рішення.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.

Разом з тим, в апеляційній скарзі не наведено жодного обґрунтування, що перешкоджало апелянту (заявнику) подати належно оформлену апеляційну скаргу у визначений законом строк. Доказів підтвердження конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, апелянтом не надано.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення процесуального строку не можуть бути визнані поважними.

Згідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Тому, скаржнику необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску вказаного строку та наданням належних та допустимих доказів на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у справі не може бути відкрито апеляційне провадження, оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу, не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно п.п.9 п.1. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

На підставі зазначеного, при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

отримувач коштів: Житомирська міська отг22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача: МФО 899998;

рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797 ;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.За вказаних підстав, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянта та надати йому строк - протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали для можливості звернутися до Житомирського апеляційного суду із заявою та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.

За змістом ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги (заяви), яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу про залишення без руху.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 24 травня 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 24 травня 2023 року залишити без руху.

Надати апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для звернення до Житомирського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 24.05.2023 та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження із належними доказами поважності причин пропуску процесуального строку.

Роз`яснити заявнику, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк, то у відкритті апеляційного провадження судом буде відмовлено у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.

Роз`яснити заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

У випадку невиконання вимог ухвали в частині не сплати судового збору у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Суддя