Рішення

від 08.08.2024 по справі 296/4617/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/4617/21

2/296/444/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Кусік В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Богуша Олександра Васильовича, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , департамент реєстрації Житомирської міської ради, про скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовною заявою до ОСОБА_2 , державного реєстратора Богуша О.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , департамент реєстрації Житомирської міської ради, про скасування державної реєстрації.

18.05.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (том 1 а.с.29).

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від13.07.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (том 1 а.с.41).

13.08.2021 на виконання вимог ухвали від 13.07.2021 позивач надав уточнену позовну заяву (том 1 а.с.43-44).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Треті особи без самостійних вимог є співвласниками вказаного будинку. Відповідач по справі ОСОБА_2 - колишній власник квартири АДРЕСА_2 .

Вказану квартиру ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 31.01.2020 року.

Під час проживання в будинку АДРЕСА_3 відповідач по справі ОСОБА_2 прибудував до північної стіни будинку, а саме стіни квартири АДРЕСА_4 . Вказана споруда гараж є самовільною забудовою, на зведення якої ОСОБА_2 не отримував дозвільних документів, що підтверджено відповіддю Департаменту містобудування та земельних відносин від 19.10.2020, а також не отримував згоди інших мешканців будинку.

Зараз власникам квартир будинку АДРЕСА_3 стало відомо про те, що 29.01.2020 року відповідачем у спільному будинку була проведена державна реєстрація нежитлового приміщення площею 92 кв. м., однак, не було жодних законних підстав для реєстрації вказаного нежитлового приміщення. Ця реєстрація відбулась нібито шляхом поділу квартири відповідача на житлове та нежитлове приміщення. Є припущення, що нежитлове приміщення, яке зареєстрував відповідач, і є гараж, оскільки жодна інша площа в будинку за вказаною адресою не належить ОСОБА_2 . На доказ цього додано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 224442828 та 239428325. У даній довідці вказані усі власники чотирьох квартир даного будинку та їх майно. ОСОБА_2 вказаний не як власник квартири, а лише як власник нежитлового приміщення. Також на доказ цього є скріншот переписки із ОСОБА_7 - сином відповідача, який фактично і проживав у вказаній квартирі. У переписці ОСОБА_7 вказує, що має документи на гараж загальною площею 90 кв.м.

Також зазначає, що по-перше, нежитлове приміщення, яке зареєстрував ОСОБА_2 , ніби-то шляхом поділу своєї квартири насправді ніколи не було частиною колишньої квартири ОСОБА_2 , а саме квартири АДРЕСА_5 . На це існує декілька доказів: 1) гараж прибудований не до квартири АДРЕСА_5 , а до північної стіни будинку, а саме до квартири АДРЕСА_4 , що видно з фотографії будинку, тобто гараж навіть не прилягає до квартири АДРЕСА_5 , від якої його ніби-то було відділено; 2) гараж було збудовано у 2008 році, цьому є свідки будинків 23, АДРЕСА_3 , а саме будинок до 1917 року, а також з фотографії видно, що гараж є чужорідною прибудовою на що вказують сучасні матеріали і форма споруди.

По-друге, згідно наданого "Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна" загальна площа квартири АДРЕСА_5 станом на 29.01.2020 складала 87 кв.м., за рахунок чого квартира була поділена на два окремі об`єкти. Але квартира фізично не могла мати площу 87 кв.м., оскільки площа квартири АДРЕСА_5 , продана ОСОБА_4 , складає 46.8 кв.м., ще одна квартира на 1 поверсі, а саме квартира АДРЕСА_4 має площу 33.1 кв.м., а загальна житлова площа поверху становить 83.8 кв.м. Отже, звідки взагалі взялося для поділу 87 кв.м. невідомо. До того ж, інша квартира на поверсі має іншого власника.

Крім того, зазначає, що позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 замовлений проект двоповерхової прибудови. Однак, будь-яка прибудова, у тому числі гараж, може зруйнувати стіну будинку, оскільки будинок збудовано до 1917 року, в нього відсутній надійний фундамент та на будинку вже наявні тріщини.

По-четверте, гараж був збудований у 2008 році і не був частиною житлового приміщень і завжди виконував функцію гаража, отже і поділ житлового приміщення, тобто квартири АДРЕСА_5 площею 46.8 м.кв., на два приміщення, одне з яких так і залишилось житловим приміщенням квартира АДРЕСА_5 з площею 46.8 кв.м, а друге приміщення стало нежитловим і має площу 92 кв.м. відбутися на законних підставах не могло.

Таким чином, вважає, що відповідачем ОСОБА_2 порушені права співвласників на володіння будинком та користування прибудинковою територією будинку, оскільки під виглядом самовільно прибудованого гаражу відповідач зареєстрував нежитлове приміщення 92 м. кв. саме в спільному будинку та планує ще замовити під цю реєстрацію двоповерхову прибудову.

Враховуючи вищевикладене просить позов задовольнити.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від26.08.2021 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с.49).

04.02.2022 представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 подала відзив на позовну заяву (том 1 а.с.72-74).

Зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на другому поверсі такого будинку, при цьому вхід до такої квартири розміщено зовсім з протилежної сторони від прибудованого приміщення, яке позивач іменує у своєму позові гаражем. Таке приміщення є окремим об`єктом нерухомого майна, яке збудоване як зазначив позивач вже більше як 13 років, тому ніяким чином не заважає, не перешкоджає позивачу користуватися і розпоряджатися належною йому квартирою і жодним чином не порушує його права та інтереси, у тому числі на користування прибудинковою територією.

Вважає, що навпаки така прибудова укріпила стіну будинку, оскільки у 2008 році з дозволу КВЖРЕП-3 було здійснено виконання підпорної стіни фундаментних блоків і гідроізоляцію для запобігання руйнування будинку і збереження житлового фонду.

Наявність тріщин на будинку ніяким чином не пов`язано із прибудованим приміщенням, оскільки такі тріщини зумовлені тим, що будинок дуже старий, побудований до 1917 року, тому такі тріщини могли бути спричинені проблемами з підвалом та фундаментом самого будинку.

При цьому позивач жодним чином не довів завдання йому шкоди або ж аварійний чи небезпечний стан будинку та/або причинно-наслідковий зв`язок між прибудованим приміщенням та станом будинку в цілому.

Що стосується відсутності підстав для задоволення позову, то зазначає що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначає, що прибудованим приміщенням порушено права всіх співвласників на володіння будинком та користування прибудинковою територією.

Водночас, позивач не наділений правами виступати представником інших співвласників будинку та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження істотності порушення свого особистого права, враховуючи, що прибудоване приміщення вже тривалий час існує поряд із будинком, у якому на другому поверсі знаходиться квартира належна позивачу. Жодних претензій з приводу такого приміщення у період з 2008 року по 2022 рік позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не пред`являв.

Враховуючи вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

17.02.2022 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву (том 1 а.с.98-103).

Зазначає, що доводи відзиву позивачем не визнаються, оскільки не ґрунтуються ні на законі, ні на здоровому глузді.

Відзив свідчить про те, що йому відомі факти, які вказують на незаконність його дій та відсутність жодних підстав будувати на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 якусь господарську споруду та реєструвати на неї своє право власності якщо він вже не є навіть співвласником і відчужив належну йому раніше квартиру.

У відзиві на позов зазначено, що відповідач, зареєструвавши своє право власності на окремий об`єкт нерухомого майна за адресою знаходження будинку АДРЕСА_3 жодним чином не порушує права та інтереси позивача, у тому числі на користування прибудинковою територією.

Однак, позивач стверджує, що його законні права співвласника будинку АДРЕСА_3 самочинно зведеною та зареєстрованою на ім`я ОСОБА_2 прибудовою порушуються і захист його прав передбачено нормами ст.365, 392 ЦК України, тому ці права підлягають судовому захисту, оскільки правові підстави заявленого позивачем позову є визначеними законом.

Відповідач неправильно оцінює фактичні обставини справи і помилково вважає, що незаконна реєстрація спірного нежитлового приміщення площею 92 кв.м за адресою знаходження будинку АДРЕСА_3 не порушує права та інтереси позивача, а також не впливає на права інших мешканців будинку, на прибудинковій території якого і розташовано нежитлове приміщення право власності на яке зареєстрував на своє ім`я ОСОБА_2 .

Зазначене нежитлове приміщення побудовано без дозвільних документів, без дозволу на будівництво, без декларації про початок будівельних робіт, без декларації про готовність до експлуатації, тощо.

Такі факти є доказом того, що у державного реєстратора на час прийняття рішення про реєстрцію і під час внесення запису до ДРРПНМ не було законних підстав для реєстрації спірного об`єкта.

Також зазначає, що посилання представника відповідача на довідку КВЖРЕП № 3 від 03.11.2008 року як на підставу для проведення будівельних робіт є безпідставним, оскільки зазначене Виробничо-житлове підприємство не наділено повноваженнями надавати дозволи на проведення будівельних робіт.

Дійсно КВЖРЕП № 3 мало виконати роботи по укріпленню будинку у той час коли будинок перебував на його балансі, але не виконало своїх обов`язків. Надавши будь-які дозволи ОСОБА_2 . КВЖРЕП №3 перевищило свої повноваження, оскільки дозвіл в дійсності не є дозволом.

Доводи відзиву, що нежитлове приміщення не перешкоджає позивачу користуватися власною квартирою і жодним чином не порушує права та інтереси позивача, у тому числі на користування прибудинковою територією, не відповідають дійсності, тому стверджує, що його право власності порушено і як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи приписи ЦК України вважає, що ним правильно обрано спосіб захисту прав як власника квартири в багатоквартирному будинку, оскільки наразі позбавлений можливості вільного доступу до належної йому квартири у частині проведення, насамперед, ремонтних робіт, тому що відповідач без законних підстав розмістив впритул до його квартири нежитлову будівлю, схожу на гараж. Крім того, зазначена будівля робить абсолютно неприйнятним вид з вікна, оскільки тепер одразу під вікном видно її засмічений, порослий бур`яном дах. Більше того будівля частково, а саме на 25-30 см. закриває вікно помешкання позивача. Дах цієї будівлі поєднав стіну дому та пагорб, який знаходиться біля будинку і тепер безпосередньо з пагорбу можливо потрапити до вікна його квартири, що створює загрозу безпеці його житла, оскільки на даху будівлі часто перебувають незнайомі, які розпивають спиртні напої, це відбувається прямо перед вікном дитячої кімнати. Також дана будівля закриває повністю північну стіну квартири АДРЕСА_4 та частину стіни квартири АДРЕСА_6 , що у подальшому завадить позивачу та сусідам здійснити якісне утеплення своїх помешкань.

У 2020 році позивач виявив, що ОСОБА_2 продав свою квартиру 31.01.2020 та здійснив незаконну реєстрацію об`єкта площею 92 кв.м. за адресою будинку АДРЕСА_3 , у якому створено ОСББ.

Позивач власником квартири АДРЕСА_1 став 20.06.2019 року і лише після придбання квартири стало очевидно, що через прибудову позивач позбавлений можливості повноцінно користуватись своїм житлом.

Відповідач не проживає за даною адресою і не є мешканцем будинку, тому він не користується прибудинковою територією і не відчуває, які незручності він створив для інших мешканців, у тому числі для позивача.

Так зване укріплення стіни, виконане відповідачем з дозволу КВЖРЕП № 3, не є таким по суті, оскільки нежитлова будівля прибудована з відступом від стіни будинку в 70 мм і ніяким чином не укріплює будинок, а створює додаткове навантаження на грунт і фундамент, не пропускає сонячне світло, внаслідок чого стіна будинку і квартири позивача мокріє, тому його права підлягають судовому захисту.

До того ж ОСОБА_2 у відзиві не зазначив, що встиг відчужити своє майно ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_2 є особою, яка приховує від суду дійсні обставини, про які зобов`язаний був повідомити, тому є недобросовісною стороною у спорі.

Ухвалою Корольовськогорайонного судум.Житомиравід04.08.2022 залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (том 1 а.с.160).

07.09.2022 співвідповідач ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву (том 1 а.с.183).

Зазначає, що позивач, який є власником квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться на 2 поверсі будинку, звернувся з зазначеним позовом 18.05.2021 року.

Однак, задовго до подання позову власником нежитлового приміщення площею 92 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 є співвідповідач ОСОБА_3 , яка володіє вказаним майном на підставі договору дарування від 06.11.2020 року.

Таке приміщення є окремим об`єктом нерухомого майна, яке збудоване як зазначив позивач вже більше як 13 років, тому ніяким чином не заважає, не перешкоджає позивачу користуватися та розпоряджатися належною йому квартирою і жодним чином не порушує його права та інтереси, у тому числі на користування прибудинковою територією.

Позивачем не наведено жодної підстави для скасування рішення про реєстрацію власності на приміщення та не надано доказів порушення його права володіння, користування чи розпорядження належним йому нерухомим майном. Посилання на те, що приміщення порушує право на володіння будинком та користування прибудинковою територією не доведено жодними доказами.

Крім того, скасування державної реєстрації права власності на приміщення ніяким чином не змінить ситуацію по порядку користування прибудинковою територією або житловим будинком.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у зв`язку з недоведеністю наявності порушеного права позивача.

24.05.2023 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог (том 2 а.с.92-95).

Ухвалою Корольовськогорайонного судум.Житомиравід24.05.2023 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 24.05.2023 (том 2 а.с.103).

Ухвалою Корольовськогорайонного судум.Житомиравід24.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 а.с.102).

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від20.03.2024 ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 24.05.2023 року залишено без змін (том 2 а.с.259-261).

У судовому зсіданні представник позивача ОСОБА_9 позов підтримала у повному обсязі та просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

У судовому зсіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 відзив на позов до суду подала, однак, у судові засідання, які призначенні на 22.09.2022, 17.11.2022, 18.01.2023, 02.03.2023, 24.05.2023, 19.10.2023, 01.12.2023, 06.02.2024, 21.03.2024, 16.05.2024, 08.08.2024 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.180, 214, 228, том 2 а.с.72, 91, 153, 168, 186, том 3 а.с.8, 38-39, 64-65).

Відповідач - державний реєстратор ОСОБА_10 відзив на позов до суду не надав, копія ухвали про відкриття провадження від 26.08.2021 разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за місцезнаходженням відповідача (том 1 а.с.57-58, 68-69, 122-123,131-132, 181-182, 218-219, 226-227, том 2 а.с.2-3, 87-88, 151-152, 164-165, 180-181, том 3 а.с.15-16, 36-37, 60-61).

У судові засідання 19.10.2021, 17.02.2022, 04.04.2022, 04.08.2022, 22.09.2022, 17.11.2022, 18.01.2023, 02.03.2023, 24.05.2023, 19.10.2023, 01.12.2023, 06.02.2024, 21.03.2024, 16.05.2024, 08.08.2024 відповідач не з`явився.

Таким чином відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч.1ст.174 ЦПК Українипри розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8ст.178 ЦПК УкраїниУ разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судові зсідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 не з`являвся, згідно поданої заяви просить розглядати справу у його відсутність (том 1 а.с.59).

У судові зсідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 не з`являвся, згідно поданої заяви просить розглядати справу у його відсутність (том 1 а.с.61).

У судові зсідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 не з`являлася, згідно поданої заяви просить розглядати справу у її відсутність (том 1 а.с.95).

У судові зсідання, які призначенні на 19.10.2021, 17.02.2022, 04.04.2022, 04.08.2022, 22.09.2022, 17.11.2022, 18.01.2023, 02.03.2023, 24.05.2023, 19.10.2023, 01.12.2023, 06.02.2024, 21.03.2024, 16.05.2024, 08.08.2024 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору департаменту реєстрації Житомирської міської ради, не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.65, 124-125, 136, 208, 224, 159).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до копії листа №864 від 20.11.2008 року на ім`я ОСОБА_2 , виданого начальником КВЖРЕП 3, КВЖРЕП -3 повідомляє, що будинок АДРЕСА_7 постійно підтоплюється під час сніготаяння, опадів, забиття зовнішньої каналізаційної мережі, яка знаходиться на схилі буд. АДРЕСА_8 . КВЖРЕП-3 не заперечує на виконання підпорної стіни фундаментних блоків і гідроізоляції для запобігання руйнування будинку і збереження житлового фонду (том 1 а.с.75).

Згідно копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого 27.01.2020 ТОВ "В.А.П.", ОСОБА_2 є власником. Загальна площа квартири становить 46, 8 кв. м., житлова площа становить 30, 1 кв.м., допоміжна площа становить 16, 7 кв.м. До квартири належать: коридор, санвузол, кухня, житлова кімната, житлова кімната (том 1 а.с.20-21).

Як вбачається з копії висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, виданого ТОВ "В.А.П." від 29.01.2020, ТОВ "В.А.П." повідомляє, що згідно обстеження об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_9 встановлено, що загальна площа квартири складає 87, 0 кв.м, житлова 30, 1 кв.м. Відповідно до технічних характеристик об`єкта нерухомого майна вбачається можливість поділу квартири АДРЕСА_5 на окремі об`єкти, а саме на квартиру АДРЕСА_5 загальна площа складає 46, 8 кв.м, житлова 30, 1 кв.м; нежитлове приміщення загальна площа складає 40, 2 кв.м. (том 1 а.с.18).

Відповідно до копії заяви від 29.01.2020, засвідченої приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Солярем В.М. за №249, ОСОБА_2 прохав компетентні на те органи розділити квартиру АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві приватної власності, та виготовити два документи, що посвічують право власності на квартири, відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, складеного ТОВ "В.А.П." від 29.01.2020, що утворилися після розподілу вищезазначеного нерухомого майна (том 1 а.с.19).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на нежитлове приміщення загальною площею 92 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 зареєстроване 29.01.2020 державним реєстратором Богушем О.В. на підставі заяви щодо поділу об`єкта нерухомого майна та договору купівлі продажу зареєстровано на ОСОБА_2 (том 1 а.с.28).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 31.01.2020 ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 , а ОСОБА_4 зобов`язується прийняти зазначену квартиру, сплативши за неї ціну, відповідно до умові цього договору (том 2 а.с.11-14).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_10 на підставі договору купівлі-продажу, виданого 31.01.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О., на приватної власності належить ОСОБА_4 (том 1 а.с.12).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкт нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку) квартира АДРЕСА_10 на приватної власності належить ОСОБА_4 ; квартира АДРЕСА_11 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ; квартира АДРЕСА_12 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ; нежитлове приміщення загальною площею 92 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (том 1 а.с. 14).

Відповідно до копії листа Управління державного архітектурно будівельного контролю Житомирської міської ради про розгляд звернення від 06.10.2020 Управлінням державного архітектурно будівельного контролю Житомирської міської ради у межах наданих повноважень розглянуто звернення щодо надання інформації стосовно дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_2 . Управлінню державного архітектурно будівельного контролю Житомирської міської ради у рамках децентралізації передані повноваження від Управління ДАБІ у Житомирській області. Повідомляють, що з моменту передачі повноважень дозвільні документи: дозволи, декларація про початок підготовчих (будівельних) робіт або декларація про готовність до експлуатації об`єкта за вищевказаною адресою не надавалися і не реєструвалися (том 1 а.с.106).

Як вбачається з копії листа Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 19.10.2020 №4624/13 перевіркою архівних матеріалів департаменту містобудування та земельних відносин встановлено, що будь-які дозвільні документи гр. ОСОБА_2 на реконструкції житлових та нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 у архіві департаменту відсутні (том 1 а.с.13).

Відповідно до копії договору дарування від 06.11.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір, згідно якого ОСОБА_2 безоплатно передає у власність ОСОБА_3 належне йому на праві приватної власності майно, а саме нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а.с.171).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартира АДРЕСА_13 на підставі договору купівлі продажу, виданого 30.12.2020 приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Пашинським О.М., на праві приватної власності належить ОСОБА_6 (том 1 а.с.15).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкт нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку) квартира АДРЕСА_13 на приватної власності належить ОСОБА_6 ; квартира АДРЕСА_10 на приватної власності належить ОСОБА_4 ; квартира АДРЕСА_12 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ; нежитлове приміщення загальною площею 92 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (том 1 а.с.107).

Як вбачається з копії листа Депертаменту будування та земельних відносин Житомирської міської ради №425/13 від 14.02.2022 перевіркою архівних матеріалів департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради встановлено, що будь-які дозвільні документи на будівництво, реконструкцію чи реставрацію приміщень за адресою: АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_3 у архіві департаменту відсутні (том 1 а.с.105).

На виконання вимог ухвали суду від 18.01.2023 про витребування доказів Житомирське районнеуправління поліціїГУНП вЖитомирській області 02.02.2023 направило до суду матеріали перевірки за результатами розгляду звернення адвоката Левчук Т.В. та Житомирського міського голови, які були зареєстровані в ініформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області від 30.07.2020 №36672 та від 08.09.2022 №43125 та

Згідно довідки про результати розгляду матеріалів зареєстрованих у ЄО №36672 від 30.07.2022 вбачається, що 30.07.2022 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло звернення від Житомирського міського голови Сергія Сухомлина, щодо перевірки законності прибудови, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

У ході перевірки було встановлено, що до Житомирської міської ради 29.09.2020 надійшла заява від гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 для будівництва нежитлового приміщення. Також 20.10.2020 ОСББ "Качинського 21" звернулося з завою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною вище адресою для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Рішенням Житомирської міської ради від 05.07.2021 за №241 гр. ОСОБА_2 було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У подальшому було встановлено, що право власності на вище нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_3 перейшло від гр. ОСОБА_2 до гр. ОСОБА_3 .. Також за усними скаргами мешканців даного будинку було встановлено, що прибудова не відповідає будівельним нормам та створює перешкоди при обслуговуванні будинку.

Опитаний гр. ОСОБА_1 , який перебуває на посаді заступника директора ОСББ "Качинського 21" повідомив, що дана прибудова є незаконною.

Опитана гр. ОСОБА_3 повідомила, що вона є власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 06.11.2020 та з метою оформлення права користування земельною ділянкою під приміщення звернулась у встановленому порядку до Житомирської міської ради.

У ході перевірки до УДАБК Житомирської міської ради було направлено запит щодо отримання інформації щодо законності будівництва нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

Враховуючи, що у ході перевірки даних матеріалах не встановлено фактів вчинення кримінального правопорушення, тому підстав для внесення даної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає (том 2 а.с.9-10).

Згідно довідки про результати перевірки за заявою адвоката гр. ОСОБА_9 щодо отримання відповіді по заяві з Житомирської міської ради від 13.09.2020 вбачається, що 08.09.2022 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло звернення від адвоката гр. ОСОБА_9 щодо отримання відповіді по зверненню з Житомирської міської ради щодо проведення будівництва нежитлового приміщення гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . Дане звернення було зареєстровано до ЄО за №43125 від 08.09.2022.

У своєму зверненні гр. ОСОБА_9 повідомила, що в липні 2022 року Житомирським РУП ГУНП в Житомирській області було проведено перевірку по заяві, яка надійшла з Житомирської міської ради щодо здійснення гр. ОСОБА_2 незаконного будівництва нежитлового приміщенн за адресою: АДРЕСА_3 . У зв`язку з цим гр. ОСОБА_9 звернулась із адвокатським запитом з метою отримання копії рішення за наслідками проведення перевірки Житомирським РУП по заяві, яка надійшла з Житомирської міської ради (том 2 а.с.29).

На виконання вимог ухвали суду від 18.01.2023 про витребування доказів Департамент реєстрації Житомирської міської ради 02.02.2023 направив до суду належним чином засвідчені копії документів реєстраційної справи, що зберігається у електронній формі Державного реєстру прав на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: технічний паспорт на групу нежитлових приміщень № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 від 27.01.2020 (том 2 а.с.45-16), заяву ОСОБА_2 від 29.01.2020 про державну реєстрацію нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 (том 2 а.с.35), висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 29.01.2020 (том 2 а.с.43), заяву ОСОБА_2 від 29.01.2020, засвідчену приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Солярем В.М. за №249 (том 2 а.с.44), відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 31.01.2020 (том 2 а.с.36), інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №198502472 від 31.01.2020 (том 2 а.с.37-38), рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_10 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50913762 від 31.01.2020, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , за суб`єктом ОСОБА_2 (том 2 а.с.39), рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_10 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи №50913865 від 31.01.2020, яким вирішено закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу за реєстраційним номером 2018647318101 (том 2 а.с.40), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1985005350 від 31.01.2020 (том 2 а.с.41), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №198534322 від 31.01.2020 (том 2 а.с.42), довідку про технічні показники №35 від 04.03.2020, згідно якої вбачається що проведеною ТОВ "В.А.П." технічною інвентаризацією 04.03.2020 об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , встановлено, що загальна площа нежитлового приміщення становить 92,0 кв. м. Загальна площа змінилася за рахунок облаштування допоміжного приміщення в даховому просторі (том 2 а.с.51), технічний паспорт на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 від 04.03.2020 (том 2 а.с.52-55), заяву ОСОБА_2 від 29.07.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 (том 2 а.с.47), відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 31.07.2020 (том 2 а.с.48), рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_10 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №53395774 від 31.07.2020, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , за суб`єктом ОСОБА_2 (том 2 а.с.49), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №218550084 від 31.07.2020 (том 2 а.с.50), заяву ОСОБА_3 від 06.11.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 (том 2 а.с.56), відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 06.11.2020 (том 2 а.с.57, 58), інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №231233060 від 06.11.2020, №231433136 від 06.11.2020, №231433485 від 06.11.2020, №231243773 від 06.11.2020 (том 2 а.с.59, 60-61, 62-64, 65-66), рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_11 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55000743 від 06.11.2020, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , за суб`єктом ОСОБА_3 (том 2 а.с.67), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №231470573 від 06.11.2020 (том 2 а.с.68), договір дарування від 06.11.2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (том 2 а.с.69).

Відповідно до копії листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №80/23 від 10.05.2023 в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради на ім`я ОСОБА_2 або ОСОБА_3 відсутні будь-які документи дозвільного характеру на будівництво за адресою: АДРЕСА_3 (том 2 а.с.96).

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч.1ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1ст.317ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.5ст.319 ЦК Українивласник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1ст.376ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.7ст.376ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, шо суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тлумачення вказаної норми права дозволяє зробити висновок про те, що самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першійстатті 376 ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 року у справі № 6-1328цс15, а також Верховним Судом у постановах: від 18.02.2019 року у справі № 308/5988/17-ц, провадження № 61-39346св18, від 20.03.2019 року у справі № 202/3520/16-ц, провадження № 61-16770св18.

Крім того, у пункті 55 постанови від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16-ц, провадження № 14-445цс19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміст приписівстатті 376 ЦК Українипідтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (див. постанову від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, провадження №12-115гс19 (пункти 6.31-6-33).

Відповідно дост.391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідност.27 Закону України "Про архітектурну діяльність"під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд.

Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування"передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об`єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядуванняв Україні"визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку. Зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють безпосереднє управління лише житловим фондом, який віднесений до комунальної власності; в усіх інших випадках вони надають відповідні дозволи, здійснюючи при цьому контроль за дотриманням прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку.

Частиною 4ст.10 ЦПК Українипередбачено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права та керується принципом верховенства права.

У рішенні по справі "Інтерсплав проти України" (№ 803/02) Європейський Суд з прав людини наголосив, що втручання державних органів у право власності має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

У своєму рішенні "Ян та інші проти Німеччини" (Jahn and Others v. Germany № 46720/99, № 72203/01 і № 72552/01) Європейський суд з прав людини зазначив: "Стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції містить три чітко сформульовані норми [три чітко сформульовані правила]: перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та передбачає умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів… Ці норми не є окремими, а пов`язані між собою. Друга і третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, і, відповідно, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі".

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (Beyeler v. Italy № 33202/96).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач маючи намір здійснити прибудову добагатоквартирногобудинку згоди іншихмешканці квартирбагатоквартирного будинку, зокрема, позивача, не отримував.

Відсутні також докази на підтвердження отримання вказаною особою висновків компетентних органів (позитивні чи негативні) про можливість прибудови до багатоквартирного будинку.

Також слід зазначити, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у спростування встановлених обставин.

Відповідно до ч.1ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, у судовому засіданні представником позивача повідомлено про те, що вона звернулася до суду з окремим позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання недійсними договору дарування і реєстрації права власності, знесення самочинної прибудови.

З огляду на викладене, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що рішення про державну реєстрацію державного реєстратора Богуша О.В. на ім`я відповідача ОСОБА_2 на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 , порушує права позивача як співвласника на мирне володіння належним йому майном, проведене не на підставі і не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, тому підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява від 10 лютого 2010 року №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.), серія A,303-A, п. 29).

Керуючись ст.ст.4,81,89, 259,265,268,273,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію індексний номер 50913762 від 31.01.2020 року державного реєстратора Богуша Олександра Васильовича на ім`я ОСОБА_2 на нежитлове приміщення площею 92 м. кв. за адресою: АДРЕСА_3

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_14

Відповідачі:

ОСОБА_2 ,

АДРЕСА_4

Державний реєстратор ОСОБА_10 ,

АДРЕСА_15

ОСОБА_3 ,

АДРЕСА_16

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_4 ,

АДРЕСА_17

ОСОБА_5 ,

АДРЕСА_18

ОСОБА_6 ,

АДРЕСА_19

Департамент реєстрації Житомирської міської ради,

м. Житомир, вул. Б.Лятошинського, 15-Б

Суддя: Н.М. Анциборенко