Постанова

від 27.02.2024 по справі 545/3035/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 лютого 2024 року

м. Харків

справа №545/3035/23

провадження №22-ц/818/944/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Голуб Григорія Степановича на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року, постановлене суддею Алтуховою О.Ю.,

в с т а н о в и в :

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Полтава Полтавського району Полтавської області.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Голуб Г.С. просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким встановити факт народження ОСОБА_1 у м.Полтава Полтавського району Полтавської області.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що суд помилково відмовив у задоволенні заяви. Зауважує, що суд не взяв до уваги, що Щербанівська сільська рада вказала, що оригінальний запис про народження відсутній. Помилка, яка міститься в актовому записі, є істотною. Наявність в свідоцтві про народження запису про народження її в с.Розсошенці ускладнює та робить неможливим подальше життя заявниці, оскільки робить заявницю іншою особою.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, виходив із того що заявниця не надала доказів, що організація, яка видала документ (актовий запис, свідоцтво про народження), не має можливості внести до нього відповідні виправлення, оскільки 21.07.2023 року Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції чітко роз`яснив, заявниці, що для уникнення юридичних непорозумінь їй необхідно звернутися до будь-якого відділу реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актових записів, які були складені після реєстрації народження. Проте ОСОБА_1 таким правом не скористалася.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 31.01.1963 року Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області зроблено актовий запис № 7.

Зі змісту свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 вбачається, що заявниця народилася у м.Полтава, Полтавського району, Полтавської області (а.с. 8).

28.04.1984 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб, після укладення якого заявниця змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с. 10).

У зв`язку із необхідністю замовлення дублікату свідоцтва про народження, ОСОБА_1 оформила запит у мобільному застосунку «ДІЯ», проте отримала відмову, оскільки, як їй було повідомлено, в актовому записі про народження зазначено «с. Розсошенці», а не «м.Полтава».

21.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою роз`яснення даної ситуації і отримана відповідь на свою електронну адресу про те, що у пред`явленому актовому записі про народження зазначено місцем народження «Полтавська область, Полтавський район, село «Розсошенці», а у пред`явленому ОСОБА_1 свідоцтві місце народження зазначено «Полтавська область, місто Полтава». Відповідно до адміністративно- територіального устрою Полтавської області у м.Полтаві не існує Полтавського району, тому у первинному свідоцтві про народження помилково вказане місце народження - місто Полтава. Свідоцтво про народження є похідним документом від актового запису про народження. Для уникнення юридичних непорозумінь ОСОБА_1 рекомендували звернутися до будь-якого відділу реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актових записів, які були складені після реєстрації народження (а.с. 11-13).

31.07.2023 року виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_1 - адвоката Голуба Г.С. роз`яснила, що відповідно до абз. 2 п. 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, складають актові записи цивільного стану в електронному вигляді у порядку, що затверджується Мінюстом України, та друкують їх на паперових носіях, які не пізніше третього числа наступного за звітним місяцем передають до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Рекомендували звернутися до Полтавського відділу ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області, оскільки актові записи про народження за 1963 рік у виконавчому комітеті даної ради відсутні (а.с. 16).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення ( пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7)народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18; від 18 січня 2024 року № 560/17953/21.

Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу у встановленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 Закону).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 22 Закону № 2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Пунктом 2.12 Правил передбачено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Пунктом 2.13 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Місце народження заявниці зазначене у свідоцтві про народження у паспорті та у свідоцтві про шлюб.

Факт народження заявниці у місті Полтава, Полтавського району Полтавської області не може бути встановлений в межах зазначеної справи з огляду на таке.

Заявниця всупереч вимогам ЦПК України не зазначила мету встановлення такого факту та причини неможливості відновлення документів, що посвідчують даний факт.

Відсутні докази необхідності отримання дублікату свідоцтва про народження, з огляду на надання позивачкою копії свідоцтва про народження до матеріалів справи.

Доказів неможливості внести відповідні виправлення у актовий запис про народження органами РАЦС заявницею суду не надано.

Тому висновок суду першої інстанції про те, що заява не підлягає задоволенню відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голуб Григорія Степановича залишити без задоволення.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний тест постанови складено 28.02.2024