Ухвала

від 29.02.2024 по справі 139/864/23

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/864/23

Провадження № 2/139/329/23

У Х В А Л А

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ

ТАЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯУ СПРАВІ

29 лютого 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи органу опіки та піклування Мельник Н.А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні,

У С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відкрито на підставі ухвали від 15 січня 2024 року (а.с. 55-56). Предметом позову є вимога до відповідача як до колишньої дружини про усунення перешкод у спілкуванні зі спільними малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визначення порядку участі у їх вихованні. Підставою для позову названо: факт перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем та народження у шлюбі двох синів; факти припинення шлюбу за судовим рішенням та стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання дітей; обставину, що після припинення шлюбу відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми; наявність рішення опікунської ради при Обухівській сільській раді від 28 листопада 2017 року, яким рекомендовано порядок його участі у спілкуванні з дітьми; обставину, що з кінця березня 2022 року відповідач заблокувала телефони дітей і позивач до кінця серпня 2023 року навіть не знав про місце їх перебування.

29 січня 2024 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву з доказами, на яких ґрунтується її позиція (а.с. 73-91). 08 лютого 2024 року позивач подав відповідь на відзив з доказами (а.с. 101-124), а відповідач 22 лютого 2024 року подала заперечення на відповідь на відзив (а.с. 125-137).

26 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» позивач подав до суду клопотання про долучення доказів (а.с. 136-138). Враховуючи обставину, що відповідач та представник органу опіки та піклування не заперечили проти долучення цих доказів до справи, судом на місці було постановлено ухвалу про долучення до матеріалів справи доказі файлів із відеозаписами розмов позивача з дітьми та з чоловіком відповідача.

Крім того, 28 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи у справі (а.с. 139-141). Під час підготовчого засідання ОСОБА_1 здійснив оплату такого свого клопотання про забезпечення доказів судовим збором у сумі 908 гривень 40 копійок (а.с. 149-150).

Позивач, який бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, підтримав своє клопотання про призначення судово-психологічної експертизи. Головним аргументом для задоволення такого клопотання позивач називає наявність фактів створення відповідачкою перешкод у спілкуванні між ним та дітьми, що проявляються у психологічному тиску з боку ОСОБА_2 на свідомість дітей, висловлюванні в їхню сторону погроз, встановлення обмежень у спілкуванні з батьком, сугестії, нав`язуванні своїх думок та інтересів, формування у дітей негативної думки про батька, з метою впливу на здатність дітей самостійно приймати рішення та висловлювати свою думку щодо відмови у спілкуванні з батьком, а також для зменшення ролі батька у житті дітей. Тому для визначення психологічного стану дітей, а також психологічного впливу (тиску) на них зі сторони ОСОБА_2 та її близьких родичів, просить провести судово-психологічну експертизу.

Відповідач заперечила проти призначення експертизи, заявивши, що є альтернативні способи визначити психоемоційний стан дітей, вплив на їх бажання спілкуватися з батьком інших членів сім`ї та інше, зокрема, характеристики, акти обстеження умов проживання, опитування свідків, а також самих дітей психологом. На ствердження певних обставин для цієї мети відповідач подала до суду акт перевірки матеріально-побутових умов проживання її сім`ї, характеристики її та дітей (а.с. 151-154).

Представник органу опіки та піклування також заперечила проти призначення у цій справі судово-психологічної експертизи, оскільки органом опіки і піклування для отримання відповідного висновку залучалися різні спеціалісти, в тому числі і психолог, проводилися бесіди з дітьми. ОСОБА_5 подала суду акт оцінки потреб сім`ї та висновок оцінки потреб сім`ї (а.с. 155-162). Крім того, представник органу опіки та піклування констатувала, що позивач самоусунувася від виконання свого обов`язку з виховання дітей уже впродовж двох років, а його спілкування з дітьми по телефону не відповідає критерію участі у вихованні.

Суд приходить до висновку, що клопотання позивача слід задовольнити повністю, виходячи з такого:

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на спілкування з дитиною.

Відповідно до частин першої, другої ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 159 СК встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 159 СК України зобов`язано суд під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини брати до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Тлумачення цієї норми СК України свідчить, що під час вирішення спору до інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку і т.п.

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, в яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини. При цьому, під час вирішення питання про міру і спосіб участі батьків у спілкуванні з дитиною, зважаючи на вікову категорію дитини, бесіду з останньою повинен проводити психолог, головним завданням такої бесіди є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини спілкуватися з кожним із батьків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

На думку суду, у справах, в яких вирішуються питання щодо дітей, суд повинен займати активну позицію і встановлювати ґрунтовно усі обставини, які мають значення та дають підстави визначитись із тим, що буде відповідати найкращим інтересам дитини, не обмежуючись лише обставинами, на які посилаються сторони у своїх вимогах чи запереченнях.

Така позиція суду узгоджується з аналогічною позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 520/13963/17.

Крім того, Верховний Суд у цьому судовому рішенні констатував, що в справах такої категорії суди мають встановити поведінку кожного з батьків по відношенню до дитини, характер взаємостосунків батьків або фактичних вихователів (між собою і кожного з них з дитиною); відношення дитини до батьків (фактичних вихователів); позитивний або негативний вплив батьків або фактичних вихователів на розвиток дитини, а також особистісних якостей батьків на особисту прихильність дитини. Суд зазначив, що «більш вагомим критерієм, який є обов`язковим для врахування при постановленні рішення - є психологічний зв`язок між дитиною та батьками, тобто психологічні чинники».

Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказуванням може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способом забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Враховуючи предмет позову, його обґрунтування та підстави заперечення проти нього, суд вважає за необхідне для сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та повному встановленню фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, слід за участю психолога встановити істинну думку дітей на предмет того, які у них ставлення до кожного з батьків та чи є у них прихильність до кожного з них.

Для з`ясування обставин, що мають значення для цієї справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, сторонами не надано відповідні висновки експертів із цих самих питань, а тому, з огляду на зазначене є необхідним проведення у справі судово-психологічної експертизи, за результатами якої можливо буде встановити психоемоційний стан дітей та їх батьків, відношення батьків до виховання дітей, прихильність дітей до кожного з батьків та інше.

За приписами ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Оскільки забезпечення доказу ініціює позивач, він у відповідному клопотанні зазначив питання, на які б він хотів отримати висновок експерта, інші учасники справи не виявили бажання поставити перед експертом питання, а заперечили проти проведення експертизи, суд вважає за правильне поставити перед експертом саме ті питання, які пропонує позивач.

При призначені експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта або експертна установа визначає суд.

Враховуючи ініціативу на проведення експертизи з боку позивача, взяття ним на себе обов`язку з оплати послуг експерта, суд вважає за правильне призначити її в запропонованій ним установі - Вінницькому відділенню КНДІСЕ.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 та п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи може зупинити провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи на час проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судову експертизу", ст.ст. 103, 104, 108, 116, 117, 197, 252, 253 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі у їх вихованні призначити судово-психологічну експертизу.

На вирішення експертів поставити питання:

1)який психоемоційний стан малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? З чим саме пов`язані їхні актуальні емоційні переживання?

2)чи мають місце ознаки психологічного впливу (чи психологічного тиску) на малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з боку матері ОСОБА_2 чи зі сторони третіх осіб: бабусі - ОСОБА_6 , яка є матір`ю Відповідачки, вітчима - ОСОБА_7 , рідних братів Відповідачки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , рідної сестри Відповідачки - ОСОБА_10 ? Якщо так, то як саме вони проявляються, які психологічні (психічні) наслідки такого впливу (тиску) на психоемоційний стан дітей та формування їх думки?

3)яке відношення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до батьків разом і до кожного окремо, до кого з батьків діти відчувають психологічну та емоційну прихильність більшою мірою? Якими психологічними обставинами це характеризується?

4)чи виявляється у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ознаки підвищеної сугестивності?

5)чи є у дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які виникли внаслідок негативного ставлення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ?

6)з ким (з батьком чи з матір`ю) діти бажають проживати з врахуванням виявлення у дітей відкритих та прихованих причин та бажань? Які явні, приховані причини та бажання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо місця проживання та спілкування з кожним з батьків? Чи відчувають (явно чи приховано) діти недостатність в батьківській/материнській увазі на сьогоднішній день?

7)чи спроможні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням їх вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища самостійно надавати оцінку відношенню кожного з батьків до нього?

8)чи має оцінка сімейної ситуації дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залежність від впливу матері, баби, яка є матір`ю Відповідачки, вітчима, рідних братів та сестри Відповідачки на формування негативної думки про батька та який вплив матері та/або баби/вітчима/братів або сестри Відповідачки на здатність дітей самостійно приймати рішення та висловлювати свою думку щодо відмови від зустрічей, спілкування та проживання з батьком?

9)чи діти є свідками конфліктних ситуацій, в тому числі фізичного та психологічного насильства, між ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_7 ? Якщо так, то як вони впливають на психоемоційний стан дітей?

10)як діти переживають часті зміни їхнього місця проживання і чи під час проживання у будинку своєї баби - ОСОБА_6 , яка є матір`ю Відповідачки, діти мають заборону на спілкування з батьком?

11)чи діти обмежені у висловлюванні своїх страхів та переживань батькові? Якщо так, то хто саме накладає такі обмеження і в чому саме вони проявляються?

12)чи діти обмежені у користуванні мобільними телефонами? Якщо так, то як такі обмеження проявляються? Чи є факти забирання у дітей телефонів ОСОБА_2 на тривалий час, а також заборона у спілкуванні з батьком у її відсутності? Чи телефонні розмови дітей з батьком контролюються ОСОБА_2 ?

13)яке відношення дітей до нової сім`ї батька? Як діти характеризують дружину батька - ОСОБА_11 ? Чи виражають діти інтереси щодо спільного відпочинку з батьком і його сім`єю, в тому числі під час канікул та чи мають обмеження або заборону у спілкуванні із ОСОБА_11 ? Чи виражають діти інтереси та бажання у спілкуванні зі своєю сестрою - ОСОБА_12 ?

14)чи зі сторони ОСОБА_2 або її близьких родичів є психологічний вплив на формування негативної думки дітей про сім`ю батька, в тому числі, формування думки дітей про те, що вони не входять до складу цієї сім`ї та є там не потрібними/зайвими?

15)яка причина різкого переривання спілкування дітей з батьком від жовтня 2023 року? Чи діти без будь-якого стороннього впливу, із власної волі не хочуть спілкуватися з батьком?

Проведення судово-психологічної експертизи доручити фахівцям Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (21007, м. Вінниця, вул. Батозька, 1).

Передати матеріали справи № 139/864/23 в розпорядження експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Попередити учасників справи, що у разі ухилення від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Роз`яснити експерту, що у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення, експерт повинен невідкладно подати суду клопотання щодо його уточнення або повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Встановити строк виконання експертизи один місяць.

Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Ухвала про призначення експертизи набирає законної сили негайно після її оголошення.

Зупинити провадження у справі до отримання експертного висновку.

Апеляційна скарга на ухвалу про зупинення провадження у справі може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (отримання копії) до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: