Ухвала

від 27.02.2024 по справі 478/1460/23

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1460/23 пров. №2/478/48/2024

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2024 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді: Іщенко Х.В.,

за участі секретаря: Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка заяву представника позивача адвоката Гагашкіна Лілії Іванівни про відвід судді по цивільній справі за позовом фермерського господарства «Леся» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Гагашкіна Л.І., яка діє в інтересах ФГ «Леся» (в особі голови ФГ Мунтянова П.О.), звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В судове засідання 27.02.2024 року представник позивача адвокат Гагашкіна Л.І. не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася судом належним чином , направила до суду заяву про відкладення підготовчого судового засідання та відвід судді, мотивуючи упередженістю, необ`єктивністю судді Іщенко Х.В. під час розгляду справи, оскільки суддею винесено ухвалу про призначення справи до розгляду у підготовчому судовому засіданні з витребуванням у позивача необхідних до розгляду справи документів, а також винесені ухвали , якими у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Гагашкіна Л.І. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції було відмовлено, тому вважає, що суддя Іщенко Х.В. по даній справі не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу. Тому заявник має враження упередженості та необ`єктивності судді.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді; суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу; до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Подана заява не містить вищевказаних обставин.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

В частині 4 статті 36 ЦПК України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Як зазначено вище, підставою, яка викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді та зазначена в заяві є процесуальні дії, прийняте судом рішення наявність підозр у сторони. Так, прийняття судом доказів, розгляд справи, наявність підозр у заявника без подання доказів не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір поки не доведено інше. Будь-яких доказів на підтвердження факту упередженості суддів не надано.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відвід був заявлений представником позивача в день судового засідання, тому у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Підстави для відводу та самовідводу визначаються ст. 36 ЦПК України.

За таких обставин, суд перевіривши матеріали справи та заяву про відвід судді, приходить до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді, оскільки заявник фактично оскаржує процесуальні дії та рішення судді, підстави для відводу відсутні, тому заява про відвід є необґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 2,36,39,40 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Гагашкіна Лілії Іванівни про відвід судді Іщенко Христини Валеріївни по цивільній справі за позовом фермерського господарства «Леся» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Х.В.Іщенко