Ухвала

від 29.02.2024 по справі 211/5055/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/5055/21

Провадження № 6/210/59/24

У Х В А Л А

іменем України

29 лютого 2024 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, заяву представника Державної казначейської служби України, - Гулько Марини Сергіївни про зміну способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, треті особи: Прокуратура Дніпропетровської області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду,-

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2024 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява від представника Державної казначейської служби України - Гулько М.С. про зміну способу і порядку виконання судового рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року по справі №211/5055/21, за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Дніпропетровської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, в якій просила суд змінити спосіб виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року по справі №211/5055/21, шляхом обрання належним способом виконання рішення, стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 450 000,00грн. та в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 20 000,00грн.

В обґрунтування заяви представник ОСОБА_2 вказала, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року, позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Дніпропетровської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, задоволено. Стягнуто з держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду у розмірі 930 000,00 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року, в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і витрат на професійну правничу допомогу змінено, зменшивши розмір моральної шкоди стягнутої з держави України в особі Державної казначейської служби України на користь позивача ОСОБА_1 з 930 000грн. до 450 000грн. та витрат на правничу допомогу з 50 000грн. до 20 000грн. В іншій частині заочне рішення суду залишено без змін.

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, із заявою роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання. Оскільки нормами процесуального законодавства не передбачено зазначення у резолютивній частині відомостей про шляхи списання коштів, вид рахунку з якого буде проведено відповідне безспірне списання коштів, суб`єкт виконання судового рішення - Казначейство вважає, що належним способом виконання рішення у цій справі є стягнення на користь позивача з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України моральної шкоди. У зв`язку з чим, представник звернулась до суду з вказаною заявою.

Сторони при розгляді справи присутніми не були.

Розглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви виходячи з наступного.

Так, заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року, позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Дніпропетровської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, задоволено. Стягнуто з держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду у розмірі 930 000,00 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року, в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і витрат на професійну правничу допомогу змінено, зменшивши розмір моральної шкоди стягнутої з держави України в особі Державної казначейської служби України на користь позивача ОСОБА_1 з 930 000грн. до 450 000грн., та витрат на правничу допомогу з 50 000грн. до 20 000грн. В іншій частині заочне рішення суду залишено без змін.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, спосіб виконання судового рішення не може змінюватись без наявності законних на це підстав.

Згідно з ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Виходячи зі змісту пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення,дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання», суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм цивільного та господарського процесуальних кодексів України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин,що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі №350/426/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі №2-749/11/2229.

При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

При вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст.16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Під зміною способу виконання слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому зміна способу виконання не має змінювати суті самого рішення.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» зі змінами (далі - Порядок).

Згідно пп.1-1 п.16 Порядку органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: для компенсації судового збору за рахунок держави у разі звільнення його від сплати у визначених законом випадках.

Пунктом 35 Порядку визначено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Безспірне списання коштів - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (абз.2 п.2 Порядку).

Відповідно до абз.4 п.2 Порядку, виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Тобто, визначення в резолютивній частині судових рішень та у виконавчих листах, виданих Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 червня 2023 року, способу виконання шляхом «списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України» робить неможливим подальше виконання судових рішень.

Водночас, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковими до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, гарантовано, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Складовою справедливого судового розгляду, згідно даної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Як зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Войтенко проти України» неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном.

У справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивний обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст.431 ЦПК).

Встановлені в судовому засіданні обставини, а саме визначений судовим рішення спосіб виконання шляхом компенсації за рахунок держави витрат на правничу допомогу, враховуючи встановлений Порядком №845 механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, робить неможливим подальше виконання зазначених судових рішень.

При цьому, невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, є порушення гарантованого права учасників справи на повне виконання судового рішення як складової права на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про зміну порядку та способу виконання судового рішення від 19 червня 2023 року у справі №211/5055/21 підлягають до задоволення, оскільки, змінивши спосіб виконання судового рішення як того просить заявник, суд фактично не змінить його суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 260-261, 435 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Державної казначейської служби України, - Гулько Марини Сергіївни про зміну способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, треті особи: Прокуратура Дніпропетровської області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року по справі №211/5055/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Дніпропетровської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, шляхом обрання належним способом виконання рішення, стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 450 000,00грн. та в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 20 000,00грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровської апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н. Ю. Вікторович