Рішення

від 28.02.2024 по справі 396/966/23

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/966/23

Провадження № 2/396/21/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28.02.2024 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Оладенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу №396/966/23 за позовом представника позивачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвоката Курлейко Олени Сергіївни до ОСОБА_3 , про поділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів адвокат Курлейко О.С. звернулася до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просить поділити в натурі земельну ділянку 3524084000:02:002:0359, площею 4,36 га, розташованої на території Новоєгорівської сільської ради Кіровоградської області, яка знаходиться у спільній частковій власності позивачів та відповідача, а також просить припинити право спільної часткової власності.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивачі та відповідач є співвласниками земельної ділянки площею 4,36 га з кадастровим номером 3524084000:02:002:0359, що розташована на території Новоєгорівської сільської ради Кіровоградської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зметою встановлення варіантів поділу земельної ділянки, кадастровий номер: 3524084000:02:002:0359, відповідно до часток співвласників (по 1/3 кожному), на замовлення ОСОБА_1 , проведено земельно-технічну експертизу, про що складено висновок експерта №1242/23-27 від 18.05.2023, згідно з яким експертом пропонується варіант поділу спірної земельної ділянки, який відповідно до часток співвласників передбачає, що ОСОБА_1 буде належати 1/3 частка, ОСОБА_2 буде належати 1/3 частка та ОСОБА_3 буде належати 1/3 частка вищезазначеної земельної ділянки. Позивачівважають за можливе поділити та виділити земельну ділянку позивачам за варіантом, запропонованим експертом. Однак за відсутності згоди відповідача, позивачі позбавлені можливості розпорядитись належною їм часткою земельної ділянки, у зв`язку з чим звернулися до суду з даним позовом.

Цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про поділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності, перебувала в провадженні судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Дригваля В.М.

27.07.2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого вказав, що не заперечує щодо запропонованих експертом варіантів поділу земельної ділянки та в цій частині не заперечує щодо задоволення позову. Однак не визнає позов в частині розподілу судових витрат понесених позивачами. Вважає, що витрати на проведення експертизи мають бути поділені в рівних частинах між усіма сторонами, оскільки на його думку необхідності звернення з даним позовом до суду у позивачів не було, та як він не заперечував проти оформлення договору про поділ в натурі земельної ділянки у нотаріуса, про що повідомив представника позивачів з яким спілкувався щодо узгодження організаційних моментів, зокрема з`явитися на вказану дату та час до нотаріуса для оформлення вищевказаного договору. Також, відповідач заперечує щодо стягнення з нього в разі задоволення позову понесених витрат позивачами на правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн, вважає її неспівмірною із складністю справи.

20.09.2023 року ухвалою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіною А.А. справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовче судове засідання.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та їх представник адвокат Курлейко О. С. в судове засідання не з`явилися, 28.02.2024 року представник через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без їх участі, просили прийняти заяву відповідача про визнання позову та задовольнити вимоги у повному обсязі. Також, просили повернути позивачам з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору при подачі позову.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Гнатюк Г.І. в судове засідання повторно не з`явилися, 21.02.2024 року від представника через систему «Електронний суд» надійшла заява про визнання позовних вимог, сторони досягли домовленості і в частині розподілу судових витрати та стороною відповідача та в добровільному порядку сплачено на рахунок позивача судові витрати в розмірі 14 296,73 грн, про що свідчить копія долученої квитанції. Просили розгляд справи проводити без участі сторони відповідача.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що після смерті батька позивачів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 4,36 гектарів, кадастровий номер 3524084000:02:002:0359, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на праві власності належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія IV-КР № 023572, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією 11.05.2002 року № 337-р (а.с.17).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_1 , державним нотаріусом Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори 08.07.2013 року зареєстрований в реєстрі № 769, спадкоємцями спадкової земельної ділянки є: дочка - ОСОБА_1 , донька - ОСОБА_2 та мати- ОСОБА_7 , на кожного по 1/3 частки спадкової ділянки (а.с.18).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 , державним нотаріусом Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори 08.07.2013 року зареєстрований в реєстрі № 765, спадкоємцями спадкової земельної ділянки є: дочка - ОСОБА_1 , донька - ОСОБА_2 та мати- ОСОБА_7 , на кожного по 1/3 частки спадкової ділянки (а.с.21).

За ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на відповідні частки (по 1/3) земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 20, 23).

Решту 1/3 частки земельної ділянки кадастровий номер: 3524084000:02:002:0359 успадкувала та оформила баба позивачів - ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом отримав свідоцтво про право на спадщину від 14.08.2015 №670, на 1/3 частки земельної ділянки кадастровий номер: 3524084000:02:002:0359.

14.08.2015 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/3 частину земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.24-25).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1242/23-27 від 18.05.2023 запропоновано варіант поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3524084000:02:002:0359, площею 4,3550 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Рівнянська (раніше Новоєгорівська) сільська рада (за межами населеного пункту), відповідно до часток співвлісників: ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_1 ) - 1/3 частка, ОСОБА_2 - 1/3 частка та ОСОБА_3 - 1/3 частка, а саме:

- першому співвласнику з часткою 1/3 пропонується земельну ділянку площею 1,45167 га, (14516,7 кв.м), яка обмежена поворотними точками «3-4-5-6» (в графічному додатку до експертизи заштриховано жовтим кольором) і описується наступним чином: - від точки "3" до точки "4" довжиною 397,12 м; - від точки "4" до точки "5" довжиною 36,56 м; від точки "5" до точки "6" довжиною 397,12 м; від точки "6" до точки "3" довжиною 36,56 м;

- другому співвласнику з часткою 1/3 пропонується земельну ділянку площею 1,45167 га, (14516,7 кв.м), яка обмежена поворотними точками «6-5-7-7» (в графічному додатку до експертизи заштриховано синім кольором) і описується наступним чином: - від точки "6" до точки "5" довжиною 397,12 м; - від точки "5" до точки "8" довжиною 36,56 м; від точки "8" до точки "7" довжиною 397,12 м; від точки "7" до точки "6" довжиною 36,56 м;

- третьому співвласнику з часткою 1/3 пропонується земельну ділянку площею 1,45167 га, (14516,7 кв.м), яка обмежена поворотними точками «7-8-1-2» (в графічному додатку до експертизи заштриховано зеленим кольором) і описується наступним чином: - від точки "7" до точки "8" довжиною 397,12 м; - від точки "8" до точки "1" довжиною 36,56 м; від точки "1" до точки "2" довжиною 397,12 м; від точки "2" до точки "7" довжиною 36,56 м (а.с.34-40).

Згідно до свідоцтва про шлюб, видане Фортечним відділом у місті Кіровоград ВДРАЦС управління юстиції у Кіровоградській області 16.07.2016, актовий запис № 388, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_10 .. Після реєстрації шлюбу прізвище змінено на « ОСОБА_1 » (а.с.13).

Також судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Частиною 1 ст. 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

За змістом частин 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а уразі неможливості виділення частки-вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно зі ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що "відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється».

За змістом постанови Верховного Суду від 16.10.2023 у справі № 161/23210/21 виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Як визначено п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної реєстрації права власності на майно, утворене у результаті поділу майна чи виділу в натурі частки з майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки, також подається договір про поділ спільного майна чи відповідно договір про виділ у натурі частки із спільного майна або рішення суду.

Отже, сторони як співвласники земельної ділянки мають право на поділ майна в натурі пропорційно своїм часткам.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі просили поділити земельну ділянку відповідно до запропонованого експертом у висновку №1242/23-27 від 18.05.2023 варіанту поділу.

В той же час, відповідач щодо вказаного поділу земельної ділянки не заперечував, про що свідчить подана ним заява про визнання позовних вимог в якій останній погодився на запропонований експертом у висновку варіант поділу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість поділу спірного нерухомого майна згідно з висновком експерта №1242/23-27 від 18.05.2023 земельно-технічного дослідження за варіантом, запропонованим експертом.

Разом з тим, оскільки за ч.2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється, а тому в даному випадку слід припинити саме право спільної часткової власності сторін на земельну ділянку, кадастровий номер 3524084000:02:002:0359.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, вивчивши доводи та докази, якими обґрунтовані позовні вимоги, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, згідно положень ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачем визнано позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, то позивачам необхідно повернути 50% сплаченого ними судового збору при поданні позовної заяви з державного бюджету.

Враховуючи, що при поданні позову позивачами сплачено 5749 грн 18 коп судового збору, тому позивачам слід повернути з державного бюджету 2874 грн 59 коп, кожній по 1437,29 грн - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім цього, як вбачається з копії квитанції наданої стороною відповідача до заяви про визнання позову, сторони погодили та дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, та відповідачем сплачено позивачу ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі - 14 296,73 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ в натурі земельної ділянки, яка знаходиться у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності - задовольнити.

Поділити в натурі між співвласниками земельної ділянки, кадастровий номер: 3524084000:02:002:0359, площею 4,36 га, розташованої на території Новоєгорівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області (цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що перебуває у спільній частковій власності.

Визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на земельну ділянку площею 1,45167 га, яка відображена у варіанті висновку експерта №1242/23-27 від 18.05.2023, розробленого Кропивницьким відділенням Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України Анастасії Таран, яка обмежена поворотними точками «3-4-5-6» (в графічному додатку до експертизи заштриховано жовтим кольором) і описується наступним чином: - від точки "3" до точки "4" довжиною 397,12 м; - від точки "4" до точки "5" довжиною 36,56 м; від точки "5" до точки "6" довжиною 397,12 м; від точки "6" до точки "3" довжиною 36,56 м.

Визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на земельну ділянку площею 1,45167 га, яка відображена у варіанті висновку експерта №1242/23-27 від 18.05.2023 розробленого Кропивницьким відділенням Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України Анастасії Таран, яка обмежена поворотними точками «6-5-8-7» (в графічному додатку до експертизи заштриховано синім кольором) і описується наступним чином: - від точки "6" до точки "5" довжиною 397,12 м; - від точки "5" до точки "8" довжиною 36,56 м; від точки "8" до точки "7" довжиною 397,12 м; від точки "7" до точки "6" довжиною 36,56 м.

Визнати право особистої приватної власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на земельну ділянку площею 1,45167 га, яка відображена у варіанті висновку експерта №1242/23-27 від 18.05.2023 розробленого Кропивницьким відділенням Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України Анастасії Таран, яка обмежена поворотними точками «7-8-1-2» (в графічному додатку до експертизи заштриховано зеленим кольором) і описується наступним чином: - від точки "7" до точки "8" довжиною 397,12 м; - від точки "8" до точки "1" довжиною 36,56 м; від точки "1" до точки "2" довжиною 397,12 м; від точки "2" до точки "7" довжиною 36,56 м.

Припинити за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) право спільної часткової власності на земельну ділянку, загальною площею 4,36 га, кадастровий номер: 3524084000:02:002:0359, що розташована на території Новоєгорівської сільської ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, (цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Повернути позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з державного бюджету України 50% сплаченого при подачі позовної заяви судового збору у розмірі 2874 грн 59 коп, кожній по 1437,29 грн.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Роз`яснити заявнику, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, та за наявності оригіналу платіжного документа, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Суддя: А. А. Русіна