Постанова

від 28.02.2024 по справі 213/3284/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/720/24 Справа № 213/3284/20 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого суддіКорчистої О.І.

суддів Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,

за участю секретаря Гладиш К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №213/3284/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Прушинські», про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гливук Марина Іванівна,

на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року,

встановив:

У вересні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Прушинські» (далі за текстом ТОВ «Прушинськи»), про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків.

Позов обґрунтований тим, що 17 квітня 2014 року позивач придбав у відповідача покрівельні матеріали на суму 28 343,53 гривень, що підтверджується видатковою накладною № KRR 18475 від 22 липня 2014 року. При купівлі покрівельних матеріалів позивачу були надані документи щодо гарантійних зобов`язань строком на 10 років і 30 років, гарантом виступило ТОВ «Прушинські». Зі спливом часу покрівля почала втрачати свій колір, та станом на 2019 рік вона втратила весь колір.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про заміну покрівлі, оскільки гарантія мінімально 10 років. Однак позивачу було відмовлено. Позивач також звертався зі скаргою до Держпродспоживслужби, результатом чого стало складання акту огляду на предмет ідентифікації виробника.

У зв`язку з викладеним, відмовившись від позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу покрівельних матеріалів, укладений 17 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем, та стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 28 343,53 гривень.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «Прушинські», про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гливук М.І., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач, купуючи покрівельні матеріали у відповідача, отримавши гарантію та розрахункові документи, не звернув належної уваги на те, що гарантію видано не на його ім`я та зазначено зовсім інший номер накладної, адже список товару є ідентичним, тому позивач не зміг надати відповіді щодо дотримання норм експлуатації.

Зазначає,що відповідност.679ЦК України,продавець відповідаєза недолікитовару,якщо покупецьдоведе,що вонивиникли допередання товарупокупцеві абоз причин,які існувалидо цьогомоменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. За загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві, або ж якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця, саме на покупця покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у даному випадку, існує презумпція вини постачальника і у такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник повинен довести що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, належним чином не встановив причин недоліків продукції, на яку наявний гарантійний строк експлуатації, безпідставно поклавши обов`язок доведення цих обставин на позивача (покупця), а не на відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Ліфшиць З.О., посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року залишити без змін.

Зазначила, що позивачем не було надано достовірних доказів щодо товару неналежної якості. Позивач посилався на повну втрату кольору товару, однак при огляді було встановлена незначна, рівномірна відмінність відтінку покриття, а зразок для експертного дослідження позивач надати відмовився. Також позивачем не надано відповіді щодо дотримання будівельних норм при монтажі покрівельного матеріалу.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа ТОВ «Прушинські», в інтересах якої діє адвокат Ратушняк П.В., посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року залишити без змін.

Зазначила, що позивачем не було надано достовірних доказів наявності істотних недоліків продукції. Крім того, накладні № 18881 (15.07.2014) та № 51722 (21.11.13) не видавалися третьою особою. На гарантії, наданій позивачем, відсутні підписи уповноваженої особи та печатка ТОВ «Прушинські». Крім того, третя особа не є виробником конька та інших супутніх матеріалів.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його адвокат Гливук М.І. доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримали та просили її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Ліфшиць З.О., яка діє в інтересах відповідача ФОП ОСОБА_2 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду інші учасники судового розгляду не з`явилися, повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гливук М.І., підлягає залишенню без задоволення за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 ст. 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст.15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, здійснює роздрібну торгівлю залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (том 1 а.с.24,25).

Відповідно до Специфікації № 1 із 1, ОСОБА_4 придбав у ТОВ «Прушинські» Шафір 350 (імпорт), товщиною 0,5 мм з поліестру, колір 3005, дата виробництва 17 липня 2014 року, № замовлення 0018881/14 (том 1 а.с.13). Відповідно до Товарного чека від 22 липня 2014 року по рахунку № KRR 16841 оплата порахунку № RRR16841 28343,53грн (том 1 а.с.14).

Відповідно до Видаткової накладної № KRR 18475 від 22 липня 2014 року, постачальник ФОП « ОСОБА_2 », одержувач ОСОБА_5 , було сплачено 28 343,53 грн за метало черепицю Шафир-350, коньок круглий маленький, заглушка конусна на коньок круглий, карнизна планка, саморез, колір вказано 3005, вказано розміри та кількість, наявні підписи особи що виписала накладну та про отримання товару (том 1 а.с.16).

Відповідно до копії Гарантії, наданої позивачем, на покриття Purmat від ТОВ «Прушинські» на вказаній гарантії наявний підпис в графі продавця, підпис та печатка в графі дистриб`ютор з датою 31 липня 2014 року (печатка нечитабельна), та в графі «накладна» вказано «№ 18881 (15.07.14) Marcegaglia 18808 № 51722 (21.11.13) Ecostall 17438» (том 1 а.с.12). На гарантії вказано замовлення №18881, дата замовлення 18 липня 2014 року (том 1 а.с.13).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що суду не доведено, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та з того, що позивачем не надано достовірних доказів неналежної якості товару.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 708 ЦК Україниу разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Положеннямистатті 709 ЦК Українипередбачено, що продавець зобов`язаний прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно частини першоїстатті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Як убачається з частини дев`ятоїстатті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 17 Закону, у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції (встановити наявність істотного недоліку), продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у тридцяти денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.

Позивач в даному випадку вимагає саме розірвати договір та повернути сплачену за товар суму грошей.

Згідно п.15 ст. 1 закону України «Про захист прав споживачів», недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 даного Закону істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

За вимогами п. 2 ч. 4 ст. 17 цього Закону у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Отже, згідност. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов`язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

З аналізу наведених вище норм законодавства слідує, що право споживача на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми можливе за обставин проведення відповідної експертизи, за результатами якої буде встановлено фальсифікація товару, або що товар містить істотні недоліки. Такий висновок експертизи і буде належним доказом наявності чи відсутності істотних недоліків товару.

Позивач, посилаючись на неналежну якість придбаних ним у відповідача покрівельних матеріалів, вказує про повну втрату кольору придбаного ним покрівельного матеріалу, однак, при огляді металочерепиці за місцезнаходженням змонтованої покрівлі, на підставі Припису Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 15 від 15 червня 2020 року, було встановлено що металочерепиця має незначну рівномірну відмінність відтінку покриття порівняно з замковою частиною листів (том 1 а.с.108). При цьому, зразок для експертного дослідження при огляді позивач відмовився надати (том 1 а.с.107).

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційний суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Відповідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків м щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Разом з тим, як зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, не зважаючи на роз`яснення судом вимог ст. 12,81 ЦПК України, позивач не скористався своїм правом надати докази на підтвердження своєї позиції та не заявляв клопотання про проведення у справі відповідної експертизи.

На підставі наведеного вище колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, належним чином не встановив причин недоліків продукції, на яку наявний гарантійний строк експлуатації, безпідставно поклавши обов`язок доведення цих обставин на позивача (покупця), а не на відповідача.

Колегія суддів наголошує на тому, що право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми споживач, згідно положень ч.2 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», має у випадку виявлення істотного недоліку проданого товару. Визначення поняття істотного недоліку дано в п. 20 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає, що істотним слід вважати такий недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

В справі що розглядається доказів наявності в придбаному товарі недоліків або істотних недоліків в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів»немає.

Позивач ОСОБА_1 наполягає виключно на розірванні договору та поверненні коштів, однак з огляду на те, що в ході розгляду справи не здобуто доказів наявності будь-якого недоліку товару, а тим паче істотного недоліку, така вимога задоволенню не підлягає.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку взагалі викликають об`єктивний сумнів обставини, щодо виникнення між сторонами правовідносин, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Так, відповідно до копії Гарантії, наданої позивачем, на покриття Purmat від ТОВ «Прушинські» на вказаній гарантії наявний підпис в графі продавця, підпис та печатка в графі дистриб`ютор з датою 31 липня 2014 року (печатка нечитабельна), та в графі «накладна» вказано «№ 18881 (15.07.14) Marcegaglia18808 № 51722 (21.11.13) Ecostall 17438» (том 1 а.с.12). На гарантії вказано замовлення №18881, дата замовлення 18 липня 2014 року (том 1 а.с.13).

Разом з тим, позивач придбав у ФОП « ОСОБА_2 » металочерепицю Шафир-350, коньок круглий маленький, заглушка конусна на коньок круглий, карнизна планка, саморез, колір вказано 3005, (вказано розміри та кількість, наявні підписи особи що виписала накладну та про отримання товару) відповідно до Видаткової накладної № KRR 18475 від 22 липня 2014 року (том 1 а.с.16).

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що він не був досить обізнаним та не звернув увагу на те, що гарантію видано не на його ім`я, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції немає.

Керуючись ст.367,374,375,382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якого діє адвокат Гливук Марина Іванівна, залишити без задоволення.

Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста