Ухвала

від 29.02.2024 по справі 607/3105/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про забезпечення позову

29.02.2024 Справа №607/3105/24 Провадження №2-з/607/23/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі судді Кунець Н.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в сумах: 1. 67 675 доларів США, що складається із: 42 000 доларів США основного боргу, 25200 доларів США процентів за користування позикою у період дії договору з 01.08.2021 по 30.11.2021, 3% річних за період з 01.12.2021 по 24.02.2022 у розмірі 475 доларів США; 2. 73 314 Євро 60 центів, що складається із: 45 500 Євро основного боргу, 27 300 Євро процентів за користування позикою у період дії договору з 01.08.2021 по 30.11.2021, 3% річних за період з 01.12.2021 по 24.02.2022 у розмірі 514,6 Євро 60 центів; 3. 200 000 грн у рахуноквідшкодування моральної шкоди. Ціна позову 5717934,24 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

28.02.2023 позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просить: накласти арешт на належну ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальність «ВЕТЄВРОЛАБ» (далі ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ») у розмірі 33.33 % статутного капіталу ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ» номінальною вартістю 150000 гривень, - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Ветевролаб» та/або державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «Ветевролаб», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників і змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно ускладнити виконання майбутнього рішення суду та істотно знизити ефективність захисту її порушеного права. При цьому вказує, що за результатами аналізу відкритих даних у Єдиному реєстрі судових рішень з`ясовано, що відповідач ОСОБА_2 вже була відповідачем у низці розглянутих справ про стягнення грошових коштів, а також є у справах, які перебувають на розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Крім того позивач зауважує, що за сам лише за рахунок вартості частки відповідачки у статутному капіталі товариства задовольнити її матеріально-правові вимоги не вдасться, проте за результатами аналізу даних з відкритих джерел з`ясовано, що відповідач не має зареєстрованого на праві власності нерухомого чи рухомого майна, а корпоративні права у ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ» у розмірі частки статутного капіталу 33,33% є єдиним майном відповідачки, відомості про яке здобуто на даний час. На підставі викладеного, просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку:

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з приписами ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст.150ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №570/2825/18.

У правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22850/17, вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21, вказано, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, предметом виниклого між сторонами спору є стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 67 675 доларів США та 73 314 Євро, а також моральної шкоди у сумі 200 000 грн. Ціна позову 5717934,24 грн.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ» становить 450000,00 грн, при цьому одним із засновниками є: ОСОБА_3 з розміром частки у статутному капіталі 150000,00 грн, що становить 33,34 % частки статутного капіталу, ОСОБА_2 , з розміром частки у статутному капіталі 150000,00 грн, що становить 33,33 % частки статутного капіталу та ОСОБА_4 , з розміром частки у статутному капіталі 150000,00 грн, що становить 33,33 % частки статутного капіталу.

Таким чином, враховуючи предмет позовних вимог та ціну позову, на переконання суду існує обґрунтована ймовірність того, що ОСОБА_2 може вчинити дії щодо відчуження належної їй частки у статутом капіталі ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ», у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими вимоги про забезпечення позову, так як за викладених заявником обставин, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зауважує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих негативних наслідків пов`язаних із відчуженням належної відповідачу ОСОБА_2 частки у статутом капіталі ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ», щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на її користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відтак аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) частку у статутному капіталі ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ» у розмірі 33.33 % статутного капіталу ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ» номінальною вартістю 150 000 гривень та заборони державним реєстраторам та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ВЕТЄВРОЛАБ» та/або державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу стосовно частки у статутному капіталі ТОВ «Ветевролаб», у розмірі 33.33 %, номінальною вартістю 150 000 гривень, яка належить ОСОБА_2 , оскільки такий вид забезпечення позову є доцільним та співрозмірним заявленим позовним вимогам.

Водночас не підлягає до задоволення заява про забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію вносити зміни до відомостей про розміри усіх часток у статутному капіталі чи склад учасників і змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників, оскільки вжиття судом такого заходу забезпечення позову призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб, а саме інших засновників ТОВ «Ветевролаб» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не є учасниками даної справи.

При цьому, суд зауважує, що накладення арешту на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЄВРОЛАБ» носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ні відповідачу, ні самому Товариству та не позбавить можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, а лише тимчасово обмежить право власника спірної частки на її відчуження. Водночас, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Вказане узгоджується з позицією Верховного суду виклеєною у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3ст. 154 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.149-154,354,355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити частково.

Накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЄВРОЛАБ» (код ЄДРПОУ 44499512, адреса місцезнаходження: вул.Стрийська, буд. 13, с. Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область, 47751) у розмірі 33,33 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЄВРОЛАБ» номінальною вартістю 150000,00 гривень, яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ).

Заборонити державнимреєстраторам таіншим посадовимособам,які відповіднодо законунаділені повноваженнямидержавних реєстраторів,проводити вЄдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЄВРОЛАБ» (код ЄДРПОУ 44499512, адреса місцезнаходження: вул.Стрийська, буд. 13, с. Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область, 47751) та/або державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу стосовно частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТЄВРОЛАБ» (код ЄДРПОУ 44499512, адреса місцезнаходження: вул.Стрийська, буд. 13, с. Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область, 47751) у розмірі 33.33 %, номінальною вартістю 150 000 гривень, яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити учасникам справи та Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕТЄВРОЛАБ» для відому, а також в Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (бульвар Тараса Шевченка, 3, м. Тернопіль, 46001) і Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль, 46001) для негайного виконання.

Роз`яснити, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. Р. Кунець