ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2024 р. Справа№ 910/11946/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Звершховської І.А.,
від позивача: Лівак Н.В.;
від відповідача: Акуленко А.В.;
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технік"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 (повний текст складено 07.11.2023)
у справі № 910/11946/23 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технік"
до Приватного підприємства "Метал-Хімія"
про стягнення 278 125,00 грн,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Технік» (далі - ТОВ «Агро-Технік», Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного підприємства "Метал-Хімія" (далі - ПП «Метал-Хімія», Підприємство) 255 750,00 грн вартості невиправного браку 121 заготовки пальців та штрафу в розмірі 22 375,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на неналежне виконання Підприємством зобов`язання за договором про надання послуг №2 від 11.01.2021, оскільки у під час приймання наданих Підприємством послуг було виявлено невиправний брак у 121 заготовці на суму 255 750,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у задоволенні позову ТОВ "Агро-Технік" відмовлено.
Суд дійшов висновку, що позивач не довів як наявність недоліків у виконаних відповідачем роботах, так і причини їх виникнення. Зокрема, позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами розмір вартості непоправного браку 121 заготовки пальців, яку заявлено до стягнення з відповідача. Крім того, з наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що сторони не дійшли згоди стосовно наявності виявлених недоліків, не погодили спосіб їх усунення або відшкодування завданих збитків. Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач не дотримався визначеного законодавством порядку для виявлення та фіксації недоліків (дефектів), зокрема не ініціював проведення експертизи для визначення причин виникнення спірних недоліків. Більше того, під час приймання виконаних робіт сторони не дотримались порядку, встановленого Інструкцією П-7, на яку вони посилаються в актах виявлених недоліків. Суд також відзначив, що позивач не надав жодних доказів того, що особи, які складали акти виявлених недоліків, володіли необхідними спеціальними знаннями для встановлення причин виникнення цих недоліків.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, ТОВ "Агро-Технік" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
У поданій апеляційній скарзі заявник просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/11946/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПП "Метал-Хімія" на користь ТОВ "Агро-Технік" 255 375,00 грн вартості невиправного браку 121 заготовки пальців та штрафу в розмірі 22 375,00 грн; судові витрати у справі покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги Товариство зазначає, що суд першої інстанції не у повному обсязі з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також невірно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення спору.
На думку скаржника, суд не дослідив Специфікацію №1 від 13.07.2023 та додаток до Специфікації - Креслення, де вказані вимоги до фосфатування заготовок пальців. Також суд не дослідив умови Специфікації №7 від 09.03.2023 з відповідним додатком - Кресленням, де вказані вимоги до цинкування заготовок пальців.
Апелянт звертає увагу на наявний у матеріалах справи Лист від 14.09.2022 ПП «Метал-Хімія», наданий представником Підприємства з відзивом на позовну заяву, в якому відповідач посилається на ГОСТ 9.301-86, що свідчить про його використання у наданні підрядних послуг з фосфатування та цинкування.
Скаржник зазначає, що згідно з п. 3.1 ГОСТу є вимоги до контролю якості основного металу і покриття перед нанесенням покриття. Так, 2-5% деталей від партії, але не менше 3 деталей контролюють на відповідність пп. 1.1-1.10 даного ГОСТу. Пункт 1.3 визначає, що на поверхні деталей не допускається корозійні пошкодження, пори та раковини.
З урахуванням посилань ПП «Метал-Хімія» на ГОСТ позивач задається питанням щодо того, чому відповідач взяв в роботу таку давальницьку сировину з дефектами та чи все ж таки давальницька сировина відповідала встановленим вимогам, а поява пор та раковин була спричинена діями відповідача.
Апелянт відзначає, що у цьому ж листі Підприємство визнає, що після певних робіт на переданій давальницькій сировині виникли пори та раковини, що фактично є свідченням того, що давальницька сировина була надана на обробку належної якості.
На думку скаржника, це питання суд не вивчив, а відповідні матеріали справи - не дослідив.
Щодо відсутності алгоритму дій у разі виявлення недоліків у якості виконаних робіт/наданих послуг, то ТОВ «Агро-Технік» та ПП «Метал-Холдинг» керувались загальними нормами чинного законодавства, у т. ч. Інструкцією про порядок прийому товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7, яку затверджено Держарбітражем СРСР в 1966 році (Інструкція П-7).
Посилаючись на ч. 4 ст. 853 ЦК України, ТОВ «Метал-Холдинг» відзначає, що відповідач не вчинив жодних дій для пошуку акредитованої лабораторії та не направив Товариству будь-яких листів з пропозицією залучити відповідну акредитовану лабораторію для проведення необхідних досліджень; з моменту підписання / ознайомлення з Актами виявлених недоліків від 13.09.2022, 12.04.2023 та від 20.04.2023 по сьогоднішній день ПП «Метал-Хімія» та / або його представник жодним чином не надали заперечень на ці документи.
Скаржник виказує сумнів щодо твердження суду, що «позивачем не надано жодних доказів того, що особи, які складали акти виявлених недоліків, володіли необхідними спеціальними знаннями для встановлення причин виникнення недоліків», оскільки в п. З Актів виявлених недоліків від 13.09.2022, 12.04.2023 та від 20.04.2023 замовник та виконавець домовились про залучення акредитованої лабораторії з метою виявлення причин, що зумовили непоправний брак пальців. На думку скаржника, особи, які складали вказані акти, встановили лише факт наявності недоліків, а не причини їх виникнення, як про це вказує суд.
Апелянт також відзначає, що суд не ініціював проведення відповідної експертизи.
Заперечуючи проти висновку суду про те, що Товариство не обґрунтувало належними та допустимими доказами розмір вартості непоправного браку 121 заготовки пальців, яку заявлено до стягнення з відповідача, скаржник вважає, що це є свідченням того, що суд не дослідив матеріали справи, оскільки в них є належним чином засвідчені копії Специфікацій №№1 та 7, видаткових накладних у переробку №№13 та 15, у яких вказана вартість заготовок пальців, погоджена та затверджена замовником і виконавцем. З урахуванням вартості однієї заготовки та кількості заготовок пальців, в яких виявлено непоправний брак, було визначено розмір вартості непоправного браку 121 заготовки, яку заявлено до стягнення з ПП «Метал-Хімія»; цей же розмір був зазначений в Актах виявлених недоліків виконаних робіт та детально описаний у позовній заяві. За наведених підстав Товариство вважає, що надало докази, що відповідають ознакам належності, допустимості, достовірності та достатності, яким суд не надав правової оцінки, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Апелянт також зауважує, що він домовився з ПП «Метал-Холдинг» про виконання певних робіт, передавши відповідачу заготовки виробів. При цьому як у момент приймання, так і в подальшому відповідач не заявляв про невідповідність цих заготовок. У результаті проведених ПП «Метал-Холдинг» робіт Товариство отримало зіпсовану продукцію. Позивач зазначає, що після передачі ним Підприємству цих заготовок не впливав і не міг впливати на процеси цих робіт відповідачем.
Позиції учасників справи.
ПП «Метал-хімія» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на її спростування, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
ТОВ «Агро-Технік» надало відповідь на відзив, у якій наводить заперечення щодо доводів відзиву на апеляційну скаргу; просить апеляційну скаргу задовольнити.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11946/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ "Агро-Технік" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 до надходження матеріалів справи №910/11946/23.
14.12.2023 матеріали справи №910/11946/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро-Технік" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/11946/23. Розгляд справи призначено на 17.01.2024.
Колегія суддів у судовому засіданні 17.01.2024 оголосила перерву до 05.02.2024 на підставі ст. 216 ГПК України.
Колегія суддів у судовому засіданні 05.02.2024 оголосила перерву до 08.02.2024 на підставі ст. 216 ГПК України.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
11.01.2021 ПП «Метал-Хімія» (виконавець) та ТОВ «Агро-Технік» (замовник) уклали договір про надання послуг №2 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовникові обумовлені даним договором послуги, безпосередньо пов`язані із його господарською діяльністю протягом всього строку чинності даного договору (що надалі всі разом визначені як послуги).
Згідно з п. 2.1 договору виконавець надає послуги замовнику за необхідності таких послуг протягом всього строку чинності договору на підставі замовлень, заяв, запитів.
Виконавець та замовник погодили, що надання послуг включає в себе як потребу з боку замовника в наданні послуг, так і надання необхідних замовнику послуг з ініціативи виконавця, якщо їх надання здійснюється в інтересах замовника або здійснюється з метою уникнення та запобігання порушень або з метою оптимізації та налагодження діяльності замовника (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 2.8 договору факт надання виконавцем послуг, визначених у п. п. 1.1, 1.4 договору, а також супутніх та додаткових послуг підтверджується сторонами шляхом підписання уповноваженими представниками акта виконаних робіт/наданих послуг (далі - Акт) протягом наступних строків щомісячно не пізніше п`ятого числа, наступного за місяцем, в якому послуги фактично надані та здійснена оплата.
Виконавець зобов`язаний надавати послуги якісно, а також у строки та у порядку, що передбачені цим договором (підп. 3.1.1 договору).
За умовами підп. 4.1.1, 4.1.4 договору замовник має право контролювати хід надання послуг виконавцем шляхом витребування інформації про надані послуги та вимагати від виконавця виконання зобов`язань якісно, вчасно та у спосіб, передбачений даним договором.
Згідно з п. 5.1 договору загальна вартість договору становить орієнтовно 100 000,00 грн. Кінцева вартість договору становить суму виконаних робіт за кожен місяць за накопичувальним принципом.
Вартість виконаних робіт визначається сторонами згідно з актами виконаних робіт, що є невід`ємною частиною договору (п. 5.2 договору).
За умовами п. 5.3 договору належна до сплати виконавцеві сума сплачується замовником шляхом безготівкового платежу на поточний рахунок виконавця, вказаний у договорі.
Оплата послуг виконавця в сумі, визначеній п. 5.1 договору, здійснюється не пізніше п`ятого числа місяця, за який здійснюється платіж (п. 5.4 договору).
За умовами п. 8.1 в редакції Додаткової угоди №1 від 23.12.2022 договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2023. У випадку відсутності у сторін наміру розірвати договір за один місяць до закінчення строку його дії він вважається пролонгованим на наступний календарний рік.
13.07.2022 сторони підписали Специфікацію №1 до договору, згідно з п. п. 1, 2 якої виконавець зобов`язався у строк до 27.07.2022 надати послуги з фосфатування заготовок пальців у кількості 112 шт., вартістю заготовок 504 000,00 з ПДВ, відповідно до Креслення замовника.
Згідно з п. 5 Специфікації №1 у випадку надання послуг, якість яких не відповідає Технічному завданню замовника, виконавець сплачує на користь замовника повну вартість заготовок, що передавались, та штраф у розмірі 10% від їх вартості.
За твердженням Товариства у позовній заяві, послуги були надані лише 07.09.2022, а під час приймання наданих послуг у 39 заготовок було виявлено непоправний брак загальною вартістю 175 500,00 грн.
За видатковими накладними (у переробку) №13 від 08.08.2022 та №15 від 17.08.2022 ПП «Метал-Хімія» отримало від ТОВ «Агро-Технік» пальці у кількості 60 шт. на суму 270 000,00 грн та 29 шт. на суму 130 500,00 грн відповідно.
13.09.2022 сторони підписали Акт виявлених недоліків виконаних робіт, у якому встановили, що під час приймання наданих виконавцем послуг з фосфатування (згідно з «Інструкцією про порядок прийому товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» П-7, затвердженою Держарбітражем СРСР в 1966 році, з подальшими змінами) заготовок пальців у кількості 112 шт. загальною вартістю 504 000,00 грн відповідно до Специфікації №1 від 13.07.2022, що є невід`ємною частиною договору про надання послуг №2 від 11.01.2021, виявили у 36 заготовок пальців непоправний брак, а саме: на робочій поверхні, на місцях, де було проведено термічну обробку пальця, візуально спостерігаються раковини різної площі, що не відповідає технічним вимогам, які є невід`ємною частиною Специфікації. Виконавець зобов`язується у строк до 16.09.2022 включно надати зауваження щодо якості переданих до обробки заготовок. Сторони домовились про залучення акредитованої лабораторії з метою виявлення причин, що зумовили непоправний брак заготовок пальців.
09.03.2023 сторони уклали Специфікацію №7, предметом якої є надання послуг з цинкування заготовок пальців у кількості 105 шт. загальною вартістю 68 250,00 грн у строк до 15.03.2023 відповідно до технічного завдання замовника.
Згідно з п. 5 Специфікації №7 у випадку надання послуг, якість яких не відповідає Технічному завданню замовника, виконавець сплачує на користь замовника повну вартість заготовок, що передавались, та штраф у розмірі 10% від їх вартості.
За твердженням Товариства у позовній заяві, послуги були надані лише 11.04.2023, а у 00 (так зазначено у позовній заяві) заготовках пальців було встановлено непоправний брак вартістю 48 750,00 грн.
12.04.2023 ТОВ «Агро-Технік» склало Акт виявлених недоліків виконаних робіт про те, що 11.04.2023 під час приймання наданих виконавцем послуг з цинкування (згідно з «інструкцією про порядок прийому товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» П-7, затвердженою Держарбітражем СРСР в 1966 році, з подальшими змінами) заготовок пальців у кількості 105 шт. загальною вартістю 68 250,00 грн відповідно до Специфікації №7 від 09.03.2023, що є невід`ємною частиною Договору про надання послуг №2 від 11.01.2021, виявили у 75 заготовках пальців непоправний брак, а саме: на поверхні пальців виявлено раковини, тобто руйнування структури металу та його хвилеподібність. Сторони домовились про залучення акредитованої лабораторії з метою виявлення причин, що зумовили непоправний брак заготовок пальців.
ПП «Метал-Хімія» вказаний Акт не підписало, відтиском печатки не скріпило. На Акті міститься рукописний напис: «З актом ознайомився, передам на розгляд юристам» з підписом особи, ПІБ та посадове становище якої не зазначено; дата вчинення напису не вказана.
За твердженням ТОВ «Агро-Технік», 19.04.2023 під час приймання замовником повернутих виконавцем заготовок пальців у кількості 89 шт. загальною вартістю 400 500,00 грн, які залишалися на складі виконавця для проведення покриття фосфатування, що так і не було зроблено, у 4 заготовок вартістю 18 000,00 грн виявлено глибокі раковини, спричинені корозією металу в результаті неналежного зберігання, та у 3 заготовок вартістю 13 500,00 грн - раковини різної площі, що спричинені дією на метал кислотою середовища, а всього 7 заготовок загальною вартістю 31 500,00 грн з непоправним браком. Вказані обставини зафіксовані в акті виявлених недоліків виконаних робіт від 20.04.2023.
Так, 20.04.2023 ТОВ «Агро-Технік» склало Акт виявлених недоліків виконаних робіт про те, що 19.04.2023 під час приймання працівником ВТК замовника повернутих виконавцем заготовок пальців 211644АL в кількості 89 шт загальною вартістю 400 500,00 грн, переданих за накладними №13 від 08.08.2020 (60 шт) та №15 від 17.08.2022 (29 шт), які залишались на його складі для проведення покриття фосфатування, що так і не було здійснено, відповідно до Договору про надання послуг №2 від 11.01.2021, сторони виявили непоправний брак 7 заготовок пальців 211644АL загальною вартістю 31 500,00 грн, а саме: у 4 заготовок пальців - глибокі раковини, спричинені корозією металу, в результаті неналежного зберігання; у 3 заготовок пальців - на робочій поверхні спостерігаються раковини різної площі, що спричинені дією на метал кислотного середовища.
ПП «Метал-Хімія» вказаний Акт не підписало, відтиском печатки не скріпило. На Акті міститься рукописний напис «З актом ознайомився, передам на розгляд юристам» з підписом Науменка С.І.; дата вчинення напису не вказана.
Також на акті міститься рукописний напис «Ми неодноразово повідомляли, що у нас немає умов для зберігання і просили забрати деталі, але їх не забирали, бо не було вказівки керівництва, як нам повідомили».
Зміст відзиву на позовну заяву свідчить, що написи в Актах від 13.09.2022 та від 12.04.2023 були вчинені представником ПП «Метал-Хімія» у зв`язку з незгодою зі змістом Актів.
Акти від 13.09.2022 та від 12.04.2023 містять посилання на Інструкцію про порядок прийому товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7, яку затверджено Держарбітражем СРСР в 1966р. (далі - Інструкція П-7).
20.06.2023 ТОВ «Агро-Технік» звернулось до ПП «Метал-Хімія» з претензією (вих. №60 від 12.06.2023), у якій просило перерахувати кошти в розмірі 242 250,00 грн, що вкладають вартість 118 заготовок пальців (36 заготовок за Специфікацією №1, 75 за Специфікацією №7 та 7 згідно з Актом виявлених недоліків виконаних робіт від 20.04.2023).
За текстом претензії Товариство зазначає, що предметом Специфікації №1 було надання послуг з фосфатування заготовок пальців у кількості 112 шт. загальною вартістю 504 000,00 грн у строк до 27.07.2022 відповідно до технічного завдання Замовника. Послуги були надані лише 07.09.2022. При цьому під час приймання наданих послуг, було виявлено у 36 заготовок пальців непоправний брак загальною вартістю 162 000,00 грн, а саме: на робочій поверхні візуально спостерігаються раковини різної площі по всій довжині пальця, що не відповідає технічним вимогам, наданим для проведення фосфатування. Зазначене зафіксоване сторонами в Акті виявлених недоліків виконаних
робіт від 13.09.2022.
Щодо Специфікації №7 Товариство зазначає, що предметом цієї Специфікації було надання послуг з цинкування заготовок пальців у кількості 105 шт. загальною вартістю 68250,00 грн у строк до 15.03.2023 відповідно до технічного завдання Замовника. Послуги були надані лише 11.04.2023. Під час приймання наданих послуг з цинкування сторони
виявили у 75 заготовок пальців загальною вартістю 48 750,00 грн непоправний брак, а саме: на поверхні пальців наявні раковини, тобто руйнування структури металу та його хвилеподібність. Зазначене зафіксовано сторонами в Акті виявлених недоліків виконаних робіт від 12.04.2023.
19.04.2023 під час приймання працівником ВТК Замовника повернутих виконавцем заготовок пальців в кількості 89 шт загальною вартістю 400 500,00 грн (згідно з накладними №13 від 08.08.2022 та №15 від 17.08.2022), які залишались на його складі для проведення покриття фосфатування, що так і не було здійснено, у 4 заготовок загальною вартістю 18 000,00 грн виявлено глибокі раковини, спричинені корозією металу в результаті неналежного зберігання та 3 заготовок загальною вартістю 31 500,00 грн з непоправним браком. Зазначене зафіксовано сторонами в Акті виявлених недоліків виконаних робіт від 20.04.2023.
ТОВ «Агро-Технік» у поданій позовній заяві просить стягнути з ПП «Метал-Хімія» 255 750,00 грн вартості невиправного браку 121 заготовки пальців та 22 375,00 грн штрафу.
ПП «Метал-Хімія» у відзиві на позовну заяву проти заявлених до нього вимог заперечило та зазначило, що Акти про виявлені недоліки від 13.09.2022 та від 12.04.2023 ним не були підписані, оскільки Підприємство з ними не погодилось; крім того, в актах виявлених недоліків зазначено про виявлення непоправного браку, проте не вказано, що відповідач виконав роботу неякісно. Відповідач вважає, що позивач не надав доказів того, що виявлені недоліки заготовок є непоправним браком та того, що такий брак виник в результаті виконання робіт відповідачем; позивач, всупереч вимогам актів, не залучив акредитовану лабораторію з метою виявлення причин, які зумовили непоправний брак заготовок пальців.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГПК України).
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Укладений сторонами спору договір за своєю правовою природою є договором підряду.
За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.
Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Оскільки умовами договору сторони фактично не визначили порядок дій у випадку, якщо при виявленні недоліків у виконаних роботах сторони не можуть дійти згоди щодо причини виникнення недоліків, то при визначенні такого порядку слід керуватися правилами, які визначені ЦК України та Інструкцією П-7.
Згідно з п. 10 Інструкції приймання вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірка якості та комплектності продукції закінчена в установлені строки.
Приймання продукції проводиться уповноваженим на те керівником підприємства-одержувача або його заступником. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції. Підприємство-одержувач зобов`язане: а) створити умови для правильного та своєчасного приймання продукції, при яких забезпечувалася б її схоронність і запобігалося б псування продукції, а також змішання з іншою однорідною продукцією; б) стежити за справністю засобів випробування і вимірювання, якими визначається якість продукції, а також за своєчасністю перевірки їх в установленому порядку; в) забезпечити, щоб особи, які здійснюють прийомку продукції за якістю і комплектністю, добре знали і суворо дотримувались даної інструкції, а також правил приймання продукції за якістю і комплектністю, встановлених відповідними стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами; г) систематично здійснювати контроль за роботою осіб, на яких покладено приймання продукції за якістю і комплектністю, і попереджати порушення правил приймання продукції (п. 13 Інструкції П-7).
Приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектністю продукції і в акті вказується, які документи відсутні (п. 14 Інструкції П-7).
Згідно з п. 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.
Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах при договорі.
У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника виробника (відправника) з іншого міста для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акту є обов`язковою.
У разі поставки з того ж міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складанні акту є обов`язковими.
У повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), повинно бути зазначено: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отримано; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектністю (в межах встановленого для приймання терміну); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції (п. 17 Інструкції П-7).
Відповідно до п. 20 Інструкції П-7 при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.
За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.
Згідно з п. 29 Інструкції П-7 за результатами приймання продукції по якості та комплектності за участі представників складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю. В акті перед підписом осіб, які приймали участь в прийманні, має бути вказано про те, що такі особи попереджені про відповідальність за підписання акту, який містить відомості, що не відповідають дійсності.
У цьому акті має бути зазначено: і) умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта; к) стан тари і упаковки в момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред`явлена ??продукція - виробника або відправника, дата розкриття тари і упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якого належить кожен із встановлених недоліків; н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред`явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, вказаному в документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер; р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими здійснювалася перевірка якості продукції; т) чи зроблений відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані; у) інші дані, які, на думку осіб, що беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості або некомплектності продукції; ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.
До акта, складеного в порядку, передбаченому в п. 29 цієї Інструкції, мають бути додані: а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість і комплектність продукції; б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлена неналежна якість і некомплектність продукції; в) транспортний документ (накладна, коносамент); г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні; г1) акт, складений відповідно до п. 16 цієї Інструкції; д) акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб); е) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або її некомплектності (комерційні акти, для швидкопсувних вантажів відомості про температурний режим, а також відомість подачі і прибирання вагонів, пам`ятка прийомоздавача при вивантаженні вантажу вантажоодержувачем на місцях загального користування та ін.) (п. 31 Інструкції П-7).
Відповідно до п. 40 Інструкції П-7 претензія, яка випливає з поставки продукції, що не відповідає по якості, комплектності, тарі, упаковці і маркуванню стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурами, зразками (еталонами), пред`являється одержувачем (покупцем) виробнику (відправнику, постачальнику) у встановлений строк. До претензії про поставку продукції неналежної якості або некомплектності мають бути додані акт і документи, зазначені в пп. 31 і 34 цієї Інструкції, якщо їх немає у виробника (відправника, постачальника), а також документи, що підтверджують реалізацію продукції, яка швидко псується, за вказівкою органів санітарного нагляду, якщо продукція до моменту пред`явлення претензії реалізована.
Надані до справи матеріали свідчать, що сторони не дійшли згоди щодо наявності недоліків, про які зазначає ТОВ «Агро-Технік»; крім того, Товариство не дотрималось визначеного законодавством порядку для виявлення та фіксації недоліків (дефектів), в т.ч. шляхом проведення експертизи для визначення причин виникнення спірних недоліків; під час приймання виконаних робіт сторони не дотримались порядку, встановленого Інструкцією П-7, на яку йде посилання в актах виявлених недоліків.
Так, браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.
За характером дефектів брак поділяється на поправний і непоправний.
Поправним браком вважають вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які після усунення дефектів можуть використовуватися за прямим призначенням.
Остаточним браком вважаються вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, що не можуть використовуватися за прямим призначенням і виправлення яких технологічно неможливе й економічно недоцільне.
Брак може виникнути на будь-якій стадії технологічного процесу, на складі готової продукції, а також виявлений покупцями.
Виявлення та оформлення виробничого браку проводиться відділом технічного контролю чи управління якістю продукції. Виявлений брак оформляється актом або повідомленням на брак, в якому відображаються найменування виробу, дата, місце виникнення, вид браку, причина та винуватці. На підставі акта заповнюється відомість обліку браку.
За місцем виникнення брак поділяється на внутрішній і зовнішній. Внутрішній брак виявляється на підприємстві, а зовнішній - у споживача.
Внутрішній - брак продукції, виявлений на підприємстві до її відправлення покупцям. Зазвичай такий брак виявляє служба контролю якості на підприємстві; зовнішній - брак продукції, виявлений покупцем (споживачем).
Датою виникнення зовнішнього браку вважається дата надходження претензії від споживачів. Оформлення зовнішнього браку з вини постачальників і пред`явлення до них претензій (рекламацій) встановлюється виходячи з конкретних умов згідно з договорами.
Суд відзначає, що сама по собі домовленість сторін в Акті виявлених недоліків виконаних робіт від 13.09.2022 про залучення акредитованої лабораторії з метою виявлення причин, що зумовили непоправний брак заготовок пальців, не є беззаперечним свідченням наявності такого браку за відсутності відповідного експертного висновку. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що акредитована лабораторія була залучена. Поряд з тим, як доцільно зазначив суд першої інстанції, сторони не погодили спосіб усунення недоліків.
Крім того, заявляючи до стягнення вартість невиправного браку 121 заготовки пальців у позовній заяві, Товариство надало суперечливі відомості щодо кількості заготовок, які, на його думку, містять непоправний брак.
Так, за твердженням Товариства у позовній заяві, під час приймання наданих послуг за Специфікацією №1 непоправний брак було виявлено у 39 заготовок пальців загальною вартістю 175 500,00 грн; під час приймання наданих послуг за Специфікацією №7 у 00 (так зазначено у позовній заяві) заготовках пальців було встановлено непоправний брак вартістю 48 750,00 грн; під час приймання замовником заготовок пальців, переданих за видатковими накладними №№13 та 15, непоправний брак було виявлено у 7 заготовок загальною вартістю 31 500,00 грн
Загальна кількість згідно з позовною заявою складає 39 + 00 + 7 = 46 заготовок пальців.
Водночас у актах Акт виявлених недоліків виконаних робіт зазначено про виявлення у 36 заготовок пальців непоправний брак (за Специфікацією №1), у 75 заготовок пальців непоправний брак (за Специфікацією №7) та у 7 заготовок пальців (переданих за видатковими накладними №№13 та 15).
Загальна кількість згідно з Актами складає 36 + 75 + 7 = 118 заготовок пальців.
У претензії ТОВ «Агро-Технік» просило Підприємство перерахувати кошти в розмірі 242 250,00 грн, що становить вартість 118 заготовок пальців (36 заготовок згідно Специфікації №1, 75 заготовок згідно Специфікації №7 та 7 заготовок згідно з Актом виявлених недоліків виконаних робіт від 20.04.2023).
Загальна кількість згідно з претензією складає 36 + 75 + 7 = 118 заготовок пальців.
Крім того, Товариство не надало інших доказів, окрім тих, про які зазначено вище, які беззаперечно свідчили би про наявність у конкретних заготовках пальців непоправного браку.
Щодо заявленого ТОВ «Агро-Технік» клопотання про призначення експертизи колегія суддів зазначає таке.
У поданому клопотанні Товариство просить: призначити судову експертизу у справі № 910/11946/23; проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 6; на вирішення експертизи поставити наступні питання:
- Чи дійсно виявлені недоліки заготовок пальців у кількості 121, після проведення фосфатування ПП «Метал-Хімія», є непоправним браком?
- Чи дійсно ПП «Метал-Хімія» дотрималось вимог ГОСТ 9.301-86 при виконанні підрядних робіт з нанесення покриття фосфатування пальців у кількості 121?
- Чи спроможне ПП «Метал-Хімія» виконати роботи з фосфатування пальців, забезпечивши належний рівень якості таким роботами, у тому числі вимогам ГОСТ 9.301-86, які вони використовують при наданні підрядних робіт, згідно основного виду діяльності КВЕД 25.61 - Оброблення металів та нанесення покриття на метали?
За текстом клопотання апелянт (позивач) звертає увагу суду на те, що повернуті після фосфатування заготовки пальців мали настільки очевидні ознаки дефектів, що це не заперечувались відповідачем і, відповідно, не потребувало фахових знань для підтвердження та/або встановлення даних фактів.
Позивач зазначає, що не ініціював у суді першої інстанції клопотання про призначення експертизи, оскільки під час приймання давальницької сировини в обробку ПП «Метал-Хімія» не заявляло про її невідповідність ГОСТ 9.301-86, яким керується у наданні послуг, що і зумовило відсутність будь-якого документа, яким було би зафіксовано дефекти давальницької сировини. При цьому непоправний брак на заготовках пальців з`явився вже після проведення хімічних процесів з нанесення на них покриття фосфатування.
Апелянт вважає, що жодним чином не міг впливати як на порядок виконання підрядних робіт відповідачем, так і на результати таких робіт, оскільки належним чином передав заготовки пальців відповідачу для нанесення покриття фосфатування та вважав, що роботи будуть виконані належним чином, оскільки основним видом діяльності відповідача є КВЕД 25.61 - Оброблення металів та нанесення покриття на метали.
ПП «Метал-Хімія» надало заперечення проти поданої Товариством заяви про призначення експертизи, у якому просить у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити, а у разі призначення експертизи на її вирішення поставити наступні питання:
1. Чи є недоліки заготовок пальців «непоправним браком»?
2. Якщо недоліки заготовок пальців є непоправним браком, які причини виникнення цього «непоправного браку» та чи була порушена структура металу внаслідок термічної обробки середини цієї деталі (заготовок пальців)?
3. У зв`язку з чим, внаслідок обробки (підготовки) заготовок пальців по технологічному процесу до фосфатування, а саме травлення, пошкодження деталі має місце лише на тій частині деталі, де була зроблена термічна її обробка (посередині деталі), а вся інша частина цієї деталі не мітить пошкоджень (залишилась неушкодженою)?
4. Якщо недоліки заготовок пальців є «непоправним браком», то чи є винні дії (поведінка) працівників ПП «Метал-Хімія», які є у причинно-наслідковому зв`язку з появою «непоправного браку» та в чому саме полягає невідповідність таких дій, зокрема положення яких нормативно-правових актів, ГОСТ, державних стандартів тощо було порушено?
5. Чи є «непоправний брак» результатом неякісної давальницької сировини - заготовок пальців (її недоліком), який відповідальні працівники ПП «Метал-Хімія», діючи добросовісно, при візуальному огляді та під час її прийняття не мали можливості виявити?
Підприємство відзначає, що у поданому Товариством клопотанні не зазначено, яку саме експертизу просить призначити ТОВ «Агро-Технік», що позбавляє як суд, так і ПП «Метал-Хімія» визначити, чи відповідає відповідна експертиза на ті запитання, які заявник просить суд поставити перед експертами.
Відповідач зауважує, що у своєму клопотанні ТОВ «Агро-Технік» не назначає та не обґрунтовує винятковість обставин неподання таких доказів до суду першої інстанції; у клопотанні про призначення експертизи позивач також не зазначає причини, що об`єктивно не залежали від нього.
Підприємство зазначає, що ТОВ «Агро-Технік» у своїй апеляційній скарзі в якості обґрунтування необхідності скасування оскаржуваного рішення посилалось на те, що суд першої інстанції за власною ініціативою не призначив у справі експертизу, що взагалі не відповідає положенням чинного процесуального законодавства, яке покладає обов`язок доказування своїх вимог і заперечень саме на сторони, що у повній мірі відповідає критерію та принципу господарського судочинства - змагальності сторін та диспозитивності.
Відповідач також заперечує проти твердження ТОВ «Агро-Технік» про те, що «повернуті після покриття фосфатування заготовки мали настільки очевидні ознаки дефектів, що не заперечувалися відповідачем, і відповідно не потребували фахових знань для підтвердження та/або встановлення даних фактів», та зауважує, що у відзиві на позовну заяву такий факт не визнавало, так само як і те, що виявлені недоліки стали наслідком неякісного та не належного виконання Підприємством взятих на себе зобов`язань.
Підприємство наголошує, що в актах виявлених недоліків, серед іншого, сторони погодили залучення акредитованої лабораторії з метою встановлення причин, що зумовили непоправний брак заготовок пальців, що мало місце задовго до подання позову. За таких підстав, на думку відповідача, є очевидним те, що позивач будучи ініціюючою стороною у справі, в силу вимог процесуального законодавства зобов`язаний був надати усі наявні у нього докази під час звернення до суду, тобто додати безпосередньо до позовної заяви. Позивач відповідні докази з позовною заявою не надав, відповідне клопотання у суді першої інстанції не заявляв.
Відповідач зауважує, що у клопотанні про призначення експертизи у питаннях, які позивач пропонує поставити на вирішення експерта, зазначено про заготовки пальців у кількості 121 штука, в той час як у доданих до позовної заяви доказах, а також у процесуальних документах йдеться про 112 пальців, з яких лише 36 мали «непоправний брак»; усі запропоновані на вирішення експерта питання стосуються лише заготовок, які надавались позивачем для фосфатування.
За визначенням ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК України).
Частинами 1, 2 ст. 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Колегія суддів відзначає, що заготовки пальців, щодо яких заявлено клопотання, жодним чином не ідентифіковані, щодо них відсутні будь-які документи, які беззаперечно свідчили би про те, що проведення експертизи заявлено та може бути проведено саме щодо спірних заготовок пальців (при тому, що визначена у позовні заяві та клопотанні про проведення експертизи кількість таких заготовок у більшу сторону відрізняється від сумарної їх кількості, зазначеної у Актах).
Суд також враховує, що ТОВ «Агро-Технік» не заявляло відповідного клопотання у суді першої інстанції та у апеляційній скарзі. Визначені Товариством у клопотанні причини такої бездіяльності не є такими, що свідчили би про неможливість подання такого клопотання під час розгляду справи судом першої інстанції за об`єктивно незалежних від нього підстав, а є лише суб`єктивним ставленням позивача до подій, що, на його думку, мають відношення до спору, що розглядається.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не призначив у цій справі експертизу за власною ініціативою, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що передбачені процесуальним законодавством підстави для таких дій були відсутні.
Колегія суддів відзначає, що у ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме Товариство як позивач у справі та особа, яка стверджує про порушення відповідачем зобов`язань за договором, мало довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - наявність непоправного браку у 121 заготовки.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належних та допустимих доказів на підтвердження покладених в обґрунтування позову обставин у матеріали справи не надав; позовні вимоги Товариством не доведені та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати.
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технік" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/11946/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/11946/23 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.
4. Справу №910/11946/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.02.2024 після виходу судді Корсака В.А. з відпустки, яка тривала з 12.02.2024 (понеділок) по 23.02.2024 (п`ятниця).
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117337315 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Євсіков О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні