ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2024 р. Справа№ 910/11946/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Звершховської І.А.,
від позивача: Лівак Н.В.;
від відповідача: Акуленко А.В.;
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технік"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 (повний текст складено 11.12.2023)
у справі № 910/11946/23 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технік"
до Приватного підприємства "Метал-Хімія"
про стягнення 278 125,00 грн,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
13.11.2023 Приватне підприємство «Метал-Хмія» (далі - ПП «Метал-Хімія», Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відшкодування судових витрат (далі - заява).
У поданій заяві Підприємство проситло стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технік» (далі - ТОВ «Агро-Технік», Товариство) 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заявник зазначив, що за умовами укладеного з АО «Армадум Груп» договору розмір гонорару є фіксованим та становить 35 000,00 грн.
На підтвердження понесених ним витрат заявник надав (в копіях):
- договір №LS-41/24-08/23 про надання юридичних послуг від 24.08.2023;
- акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) №25/08 від 09.11.2023;
- платіжна інструкція №4288 від 29.08.2023;
- ордер серії АА №1349773 від 07.09.2023;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Зоріна О.В.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 заяву ПП «Метал-Хімія» про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з ТОВ «Агро-Технік» на користь ПП «Метал-Хімія» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн.
Суд встановив, що заява ПП «Метал-Хімія» щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу в загальному розмірі 35 000,00 грн відповідає критерію розумності, такі витрати мають характеру необхідних, співмірні із виконаною роботою в суді першої інстанції. З урахуванням наявних у матеріалах справи фактичних даних суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу були фактичними та неминучими, а їх розмір - обґрунтований; позивач не довів надмірності понесених ПП "Метал-Хімія" витрат на правову допомогу та не надав доказів про наявність підстав зменшити розмір таких витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 та узагальнення її доводів.
Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням суду, ТОВ "Агро-Технік" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
У поданій апеляційній скарзі заявник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/11946/23.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суд не в повному обсязі з`ясував обставини справи, що мають значення для правильного вирішення питання щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат; неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апелянт вважає, що заявлені Підприємством до стягнення 35 000,00 грн витрат на правничу допомогу не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у цій справі з урахуванням ціни позову, оскільки складають 13% від неї.
Такий розмір гонорару адвоката скаржник вважає завищеним, враховуючи складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів (відзив на позовну заяву), відсутність судових засідань та розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.
Позиції учасників справи.
Від Підприємства відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 08.01.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро-Технік" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/11946/23. Розгляд справи призначено на 24.01.2024.
Судове засідання 24.01.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по місту Києву з 11:41 до 13:57.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 призначено судове засідання на 07.02.2024.
У судовому засіданні 07.02.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 08.02.2024, про що повідомив ТОВ "Агро-Технік" відповідною ухвалою.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
У липні 2023 року ТОВ «Агро-Технік» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з ПП «Метал-Хімія» 255 750,00 грн вартості невиправного браку 121 заготовки пальців та штрафу в розмірі 22 375,00 грн.
ПП «Метал-Хімія» надало відзив на позовну заяву, у якому зазначило, що орієнтовний розмір понесених судових витрат становить 35 000,00 грн.
У відповіді на відзив Товариство щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Підприємство понесло та планує понести у зв`язку з розглядом справи, зазначає, що не погоджується з таким розрахунком. Позивач вважає, що дане представнику відповідача доручення за договором про надання адвокатських послуг не потребувало значного обсягу часу і роботи для його належного виконання, не мало великого рівня складності і не містило новизни правових питань, що їх стосуються, та не потребувало виїзду у відрядження. Позивач вважає за доцільне обмежити розмір адвокатських послуг, понесених відповідачем та пов`язаних з розглядом справи в суді, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. За таких обставин та з урахуванням принципів розумності і справедливості, Товариство просило відмовити ПП «Метал-Хімія» у стягненні витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката, у розмірі 35 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
13.11.2023 через загальний відділ діловодства суду від ПП «Метал-Хімія» надійшла заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн.
Вимоги та обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.
З наданих Підприємством доказів встановлено таке.
24.08.2023 ПП «Метал-Хімія» (клієнт) уклало з АО «Армадум Груп» (далі - АО) договір №LS-41/24-08/23 про надання юридичних послуг від 24.08.2023, за умовами розділу 2 якого сторони домовились, що АО надає клієнту юридичні послуги: 2.1.1. представлення інтересів клієнта в судах першої інстанції щодо розгляду справи №910/11946/23 за позовною заявою ТОВ «Агро-Технік» до клієнта про стягнення заборгованості; 2.1.2. підготовка усіх необхідних документів у межах справи за позовною заявою, зазначеною у п. 2.1.1 договору, зокрема, але не виключно відзиву, заперечення на відповідь на відзив, заяв, клопотань, заперечень, скарг тощо.
Згідно з п. 5.1 договору вартість послуг за виконання завдань, визначених у п. п. 2.1.1, 2.1.2, складає 35 000,00 грн без ПДВ.
Приймання-передача наданих послуг оформлюється відповідним актом приймання-передачі наданих послуг (п. 5.4 договору).
09.11.2023 сторони підписали акт №25/08 приймання-передачі виконаних робіт (послуг), згідно з яким АО (виконавець) передало, а ПП «Метал-Хімія» (замовник) прийняло у повному обсязі наступні роботи (послуги): представлення інтересів клієнта в судах першої інстанцій щодо розгляду справи №910/11946/23 за позовною заявою ТОВ «Агро-Технік» до клієнта про стягнення заборгованості; підготовка усіх необхідних документів у рамках справи за позовною заявою, зазначеної у п. 2.1.1 договору, зокрема, але не виключно відзиву, заперечення на відповідь на відзив, заяв, клопотань, заперечень, скарг тощо.
29.08.2023 платіжною інструкцією №4288 Підприємство сплатило АО 35 000,00 грн з призначенням платежу «оплата за юридичні послуги згідно договору №LS-41/24-08/23 від 24.08.2023».
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору і привели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
А тому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз. 2 підп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм у оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у т.ч., але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд встановив, що ПП «Метал-Хімія» в укладеному з АО договорі узгодило перелік юридичних послуг та фіксований розмір гонорару (35 000,00 грн) за надання цих послуг.
Згідно з актом приймання-передачі АО підготувало усі необхідних документів у рамках справи за позовною заявою, зазначеною у п. 2.1.1 договору, зокрема, але не виключно відзив, заперечення на відповідь на відзив, інші заяви по суті, які наявні у матеріалах справи.
За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява ПП «Метал-Хімія» щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу в загальному розмірі 35 000,00 грн відповідає критерію розумності, такі витрати мають характеру необхідних, співмірні із виконаною роботою в суді першої інстанції. Такі витрати Підприємства на професійну правничу допомогу були фактичними та неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
Доводи Товариства щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, наведені у відповіді на відзив, не є такими, що свідчать про надмірність понесених відповідачем витрат на правову допомогу; крім того, Товариство не надало доказів наявності підстав зменшити розмір таких витрат.
Щодо доводів скарги про те, що суд не в повному обсязі з`ясував обставини справи, що мають значення для правильного вирішення питання щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат; неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи колегія суддів зазначає, що апелянт зазначає про такі порушення узагальнено та не конкретизує кожне з них, в т.ч. які саме докази мав дослідити та не дослідив суд, а також у чому саме полягає неправильність їх дослідження; не наводить висновків суду та обставин справи, які не відповідають один одному.
Доводи скарги про те, що розмір витрат є завищеним, враховуючи складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів (відзив на позовну заяву), відсутність судових засідань та розгляд справи в спрощеному позовному провадженні, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що в цьому конкретному випадку з позовом звернулось саме Товариство, а не Підприємство, а тому відповідач мав реагувати (відповідати) та реагував (відповідав) у встановленому законом порядку на процесуальні дії саме позивача, який визначав як підстави і предмет позову, так і інші критерії розгляду справи (так, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження позивач заявив у своїй позовній заяві).
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених Підприємством витрат на правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних та співмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є обґрунтованими.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що додаткове рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Технік" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/11946/23 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/11946/23 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.
4. Справу №910/11946/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.02.2024 після виходу судді Корсака В.А. з відпустки, яка тривала з 12.02.2024 (понеділок) по 23.02.2024 (п`ятниця).
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117337316 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Євсіков О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні