Постанова

від 19.02.2024 по справі 922/2595/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/2595/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О. , суддя Радіонова О.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від прокуратури Полякова С.О. посвідчення;

від позивачів не з`явились; від відповідача Демура І.Б. -адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенерготрейд", смт. Золочів, Харківська обл. на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2595/23

за позовом Керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі:

1. Лозівської міської ради Харківської області

2. Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенерготрейд", смт. Золочів, Харківська обл.

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 702384,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023р. до Господарського суду Харківської області Керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області (далі- Прокурор) в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області (далі Позивач 1) та Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області (далі- Позивач 2) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Востокенерготрейд (далі-Відповідач) про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 17.01.2022, №2 від 13.09.2022, №3 від 01.10.2022, №4 від 14.11.2022, №5 від 22.12.2022 до Договору №803 від 22.12.2021 та стягнення грошових коштів у розмірі 702384,91 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі №922/2595/23 вищезазначені позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду та вважаючи його таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач звернуся з апеляційною скаргою, мотивуючи її наступним:

- суд першої інстанції не звернув увагу, що порядок внесення змін Договору, визначений самим Договором №803 від 22.12.2021р.;

- Відповідачем відповідними довідками торгово-промислової палати документально підтверджено коливання ціни на електричну енергію;

- можливість внесення змін в необмеженій кількості до Договору про закупівлю електричної енергії підтверджена правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.04.2023р. у справі №420/17618/21;

- на період дії воєнного стану можливість змінювати ціну за одиницю товару понад 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку передбачено пунктом 19 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, розгляд справи призначено на 22.01.24р. о 11:30. Позивач 2 направив до суду відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого погодився з доводами апеляційної скарги, зазначивши, що укладені додаткові угоди відповідають приписам чинного законодавства, а коливання ціни на електроенергію підтверджені належним чином.

Ухвалою судової колегії від 22.01.2024р. зупинене апеляційне провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22 та оприлюднення повного тексту постанови, про що винесено відповідну ухвалу.

Великою Палатою Верховного Суду 01.02.24р. оприлюднено повний текст постанови від 24.01.24р. у справі №922/2321/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024р. апеляційне провадження у дані справі поновлено, розгляд справи призначено на 19.02.2024р. о 13:00.

У судовому засіданні 19.02.2024р. представник Відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники Позивачів в судове засідання не з`явились, в тому числі, не приєднались до участі в режимі відеоконференції, але були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за необхідне розглянути справу за їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України, ухвалу з цього приводу занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- проведення Позивачем 2 ( як замовником) у 2021 році відкритих торгів по закупівлі UA-2021-10-26-005109-а ДК 021:2015:09310000-5:Електрична енергія, яких брали участь 3 суб`єкти господарювання, а саме:

- ТОВ «Востокенерготрейд» з остаточною пропозицією 12063692,00 грн.;

- ТОВ «Біотек Груп Україна» з остаточною пропозицією 13390698,12грн.;

- ТОВ «Віто Енерджи» з остаточною пропозицією 12666976,60 грн.

- визначення Відповідача переможцем відкритих торгів та укладення між ним та Позивачем 2 Договору про постачання електричної енергії споживачу №803 від 22.12.2021 (надалі - Договір), за умовами якого Відповідач зобов`язався поставити Позивачу 2 електричну енергію у кількості 3015923 кВт/год. за ціною 4.00грн. за 1 кВт для забезпечення потреб електроустановок, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Позивач 2 зобов`язався сплатити Відповідачу вартість спожитої електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами договору.

Також судом встановлені факти укладення в подальшому між Позивачем 2 та Відповідачем низку Додаткових угод до Договору №803 від 22.12.2021, а саме:

- №1 від 17.01.2022 щодо зменшення обсягу постачання електричної енергії до 2753748,18 кВт/год. та збільшення її вартості за 1 кВт/год до 3,6667 грн. без ПДВ ( з ПДВ - 4,40 грн.), з підтвердженням коливання рівня середньозваженої ціни на ринку електричної енергії за довідкою Харківської торгово-промислової палати від 06.01.2022 №07/22. ;

- №2 від 13.09.2022 щодо зменшення обсягу постачання електричної енергії до 2682580,739 кВт/год. та збільшення її вартості за 1 кВт/год до 3,83383 грн. без ПДВ (з ПДВ - 4,6006 грн.) з підтвердженням коливання рівня середньозваженої ціни на ринку електричної енергії за довідкою Харківської торгово-промислової палати від 30.08.2022 №558/22;

- №3 від 01.10.2022 щодо зменшення обсягу постачання електричної енергії до 2554185,504 кВт/год та збільшення її вартості за 1 кВт/год до 4,1823 грн. без ПДВ (з ПДВ - 5,01876 грн.) з підтвердженням коливання рівня середньозваженої ціни на ринку електричної енергії за довідкою Харківської торгово-промислової палати від 16.09.2022 №663/22;

- №4 від 14.11.2022 щодо зменшення обсягу постачання електричної енергії до 2478586,814 кВт/год та збільшення її вартості за 1 кВт/год до 4,44472 грн. без ПДВ (з ПДВ - 5,333664 грн), коливання рівня середньозваженої ціни на ринку електричної енергії підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати від 31.10.2022 №779/22;

- №5 від 22.12.2022 щодо зменшення обсягу постачання електричної енергії до 1393636 кВт/год, зміну загальної вартості за Договором 6276928,91 грн. в т.ч. ПДВ - 1046154,82 грн.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Звертаючись з позовом до суду, Прокурор зазначав, що всупереч інтересів держави без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень Закону України Про публічні закупівлі та його принципів, сторонами укладено Додаткові угоди до Договору, якими суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі та збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості закупованого товару, що в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів. Також Прокурор вимагав стягнути різницю в 702384,91 грн. між вартістю електричної енергії за Договором та збільшену вартість за оспорюваними Додатковими угодами

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Позивачі та Відповідач зазначали, що на підставі пункту 1 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 2.3. розділу 2 Договору сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до Договору в частині обсягів закупівлі товару та ціни, зменшивши суму договору. Внесення змін до Договору зазначені особи вважали обґрунтованим через належне підтвердження коливання ціни на ринку за відомостями Харківської торгово-промислової палати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав до задоволення позовних вимог Прокурора та визнання недійсними Додаткових угод до Договору через невідповідність їх вимогам статті 41 Закону України Про публічні закупівлі та положенням статті 203, 215 ЦК України. Суд дійшов висновку, що в результаті укладення сторонами спірних Додаткових угод було незаконно збільшено ціну закупівлі та з місцевого бюджету Позивачем 2 безпідставно в надмірній сумі сплачено Відповідачу кошти в сумі 702384,91грн, чим порушено інтереси держави, у зв`язку з чим вказана сума коштів підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача 2 на підставі частини першої статті 670 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що Прокурором було правильно визначено Позивачів у цій справі та дотримано процедуру звернення до суду в їх інтересах в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Вимогами ч.3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона держала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч.1 ст. 628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч.2 ст. 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із ч.ч.3,4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст. 41 Закону Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч.5 наведеної норми істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

У постанові від 23.01.2024р. по справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом першої інстанції, після укладення Договору №803 від 22.12.2021 за ініціативою Відповідача сторонами було укладено Додаткові угоди №№1-5до Договору, внаслідок чого було збільшено вартість електричної енергії за 1 КВт/год, а зменшення самої ціни Договору зумовлено зменшенням її кількості.

Так, внаслідок підписання цих Угод ціна електричної енергії за 1 кВт/год зросла з 4,00 грн з ПДВ до 5,333664грн з ПДВ, отже відбулось збільшення ціни за одиницю електричної енергії на 33,25% від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні Договору про закупівлю.

При цьому внаслідок Угоди №1 ціна за одиницю товару збільшилася на 10% (від 4 грн. до 4,40 грн), за Угодою №2 (до 4,60)- на 15%, за Угодою №3 на 25,5% (до 5,01 грн), за Угодою №4- на 33,25% (до 5,33 грн), а Угодою №5 відповідна вартість закріплена із врахуванням зменьшення обсягу поставленої електричної енергії за Договром.

Отже судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо невідповідності змісту укладених Додаткових Угод вимогам (обмеженням), передбаченим п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, з урахуванням вищенаведеної позиції Великої Палати Верховного Суду.

Судова колегія не вбачає підстав до неврахування зазначеної правової позиції, про що просив представник Відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції, оскільки допущення можливості перебільшення встановленого в законі обмеження до 10 % збільшення ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку навіть у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії - зводить нанівець мету вищенаведеного Закону щодо забезпечення створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність у сторін права на внесення змін до Договору з огляду на коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, яке передбачене п.13.10. Договору, то судова колегія зазначає, що таке право мало здійснюватися в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни, передбаченого спеціальною нормою п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі.

Крім того, досліджуючи обґрунтованість та доведеність збільшення коливання ціни, обставини якого сторони поклали в основу укладення спірних Додаткових угод, судова колегія зазначає, що надані Відповідачем відомості, зазначені в довідках Харківської ТПП, не відображають об`єктивну інформацію про коливання ціни на електричну енергію з моменту підписання Договору №803 від 22.12.2021 та на момент закінчення відповідного розрахункового періоду, з якого мають бути застосовані відповідні ціни, за наступних підстав, або початку-закінчення періоду коливання ціни.

Так, за змістом довідки Харківської торгово-промислової палати від 06.01.2022 №07/22, за інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України складають станом на 01 січня 2022 року грн/МВт.год - 2723,40 грн, а 06 січня 2022 року - 3175,86 грн./МВт.год, з відсотком коливання ціни +16,61%.

Відповідно до цінової довідки Харківської ТПП №558/22 від 30.08.2022 за інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України складають станом на 21 серпня 2022 року - 2740,21 грн./МВт.год, а на 30 серпня 2022 - 3322,09 грн./МВт.год., з відсотком коливання ціни +21,23%.

Цінова довідка Харківської ТПП №663/22 від 16.09.2022 містить інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України станом на за 07 вересня 2022 року - 3329,50 МВт.год та за 15 вересня 2022 - 3689,20 МВт.год. - 3689,20, відсоток коливання ціни +10,80%.

Аналогічного змісту цінова довідка Харківської ТПП №779/22 від 31.10.2022 повідомляє про середньозважену ціну на РДН в ОЕС України за 16 жовтня 2022 року - 3438,27 грн. та за 19 жовтня 2022 року - 3673,53 грн., відсоток коливання +6,84%.

Отже, покладаючи зазначені в довідках відомості в основу змін істотних умов Договору щодо збільшення ціни за одиницю електричної енергії, сторони, спираючись на умови п.13.10 Договору, якими дійсно передбачено надання довідки ТПП щодо відсоткового коливання ціни на електричну енергію в торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України станом на будь-які дати після дати укладення Договору - не дотрималися умов п.2 ч. 5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі щодо пропорційності такого збільшення саме з моменту укладення (підписання) відповідного договору або іншої дати, що підтверджує саме початок коливання такої ціни.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору (постанови ВС від 18.03.2021 у справі №924/1240/18, від 12.02.2020 по справі №913/166/19).

Разом з тим, з наданих Відповідачем довідок вбачається дослідження відсотків коливання ціни в період між рандомно обраними датами (1-6.01, 21- 30.08, 07.09-15.09 та 16-19.10.2022 року), які не співпадають а ні з відповідними розрахунковими періодами, а ні з початком чи закінченням дії Договору, а також не зазначені в доказах як початок-закінчення періоду коливання ціни на відповідний товар.

Крім того, наявною в довідках інформацією спростовується обґрунтованість та повнота заявлених Відповідачами періодів коливання ціни, оскільки засвідчений рівень ціни в деякі попередні дати є більшим в порівнянні з подальшими.

Так, середньозважена ціна станом на 06.01.2022 дорівнює 3175,86грн./МВт.год, тоді як на дату 21.08. 2022 року - 2740,21 грн./МВт.год; а ціна від 15.09.2022 року становить 3689,20 МВт.год, що значно більша ніж за 16.10.2022 року - 3438,27 грн, а також за 19.10.2022 року - 3673,53 грн.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежності поданих Відповідачем вищенаведених довідок ТПП у якості доказів коливання ціни задля доведення законності та обґрунтованості збільшення ціни товару за Договором закупівлі в порядку п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі.

Щодо обставин зменшення сторонами загального обсягу закупівлі з 3015923 кВт/год до 1393636 кВт/год, то судова колегія враховує специфіку електричної енергії , як товару, що характеризується одночасністю її виробництва та споживання, отже обсяг її фактичного споживання зумовлюється не узгодженням сторін, а фактичним обсягом споживанням з боку споживача.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо обсягу фактичного споживання електричної енергії за Договором, тому дослідити відповідну обставину та надати їй оцінку в світлі дотримання відповідних вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі не уявляється можливим.

Зазначені обставини не заявлені та докази на їх підтвердження не надано жодною зі сторін, отже встановити їх за принципом вірогідності доказів також не уявляється можливим.

Разом з тим, дослідження вищенаведених обставин правомірності збільшення ціни за одиницю товару є достатнім для вирішення спору по суті, отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення спірних Додаткових угод до Договору №803 від 22.12.2021 в наведеній частині суперечить вимогам статті 41 Закону України Про публічні закупівлі та положенням статті 203, 215 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Щодо тверджень апеляційної скарги про відсутність встановленого обмеження у 10% за змістом п.19 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, то по перше - ця постанова не є підставою до зміни вищенаведених вимог Закону, по друге - встановлені нею особливості здійснення публічних закупівель не розповсюджуються на укладений ще в грудні 2021 року Договір.

У будь-якому разі зміст означеної постанови Кабінету Міністрів України робить посилання на умову ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, якою встановлено відповідне обмеження.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди № 1-5 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем 2 та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором № 803 від 22.12.2021 року, мали регулюватись додатком № 1 «Договірна ціна», підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 4,00 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення грошових коштів в сумі 702384,91 грн, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Доводами апеляційної скарги не охоплюється незгода з розрахунком спірної суми в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежність Позивачів, щодо яких заявлені позовні вимоги, зокрема, Позивача-2, то судова колегія також вважає їх необґрунтованими за наступних підстав.

Судом першої інстанції докладно обґрунтовано в мотивувальній частині рішення суду підстави представництва Прокурором інтересів держави (територіальної громади) в особі Лозівської міської ради Харківської області та Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області, порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням між сторонами оспорюваних додаткових угод всупереч вимогам чинного законодавства і інтересам держави (територіальної громади).

В матеріалах справи наявні докази листування між Прокурором та Лозівською міською радою та її Управлінням освіти, молоді та спорту з приводу необхідності звернення з позовом до суду для захисту інтересів держави шляхом пред`явлення позову, за змістом якого останні повідомили Прокурора про відсутність підстав для пред`явлення позову та вважали зміну умов Договору про закупівлю такими , що відповідали умовам Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже матеріали справи підтверджують дотримання Прокурором норм частини 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Як вбачається зі змісту процесуальних документів суду у даній справі, в найменуванні Позивача 1 судом помилково зазначено його найменування як Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, тоді як позов заявлений безпосередньо до Лозівської міської ради, її представник брав участь у справі, зокрема, шляхом надання заяв по суті спору та клопотань процесуального характеру, все листування відбувалося саме від імені міської ради, судом заміна Позивача-1 не здійснювалося, отже наведене визначення Позивача 1 є технічною опискою та може бути виправлене в порядку ст. 243 ГПК України.

Щодо доводів апелянта про неможливість заявлення позову в особі Позивача -2 через те, що він не є розпорядником бюджетних коштів та є господарюючим суб`єктом, а не органом , уповноваженим державою на здійснення відповідних повноважень, то зазначені доводи спростовуються змістом Положення про Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області, затвердженого розпорядженням Лозівського міського голови від 21.07.2020 №279 , умовами п.п.1.3, 1.6,1.9 якого передбачено, що Управління:

- є структурним підрозділом виконавчого комітету Лозівської міської ради, підзвітним і підконтрольним раді, підпорядкованим виконавчому комітету та міському голові, а з питань здійснення делегованих повноважень підзвітним та підконтрольним Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації, іншим центральним органам виконавчої влади;

- фінансується за рахунок коштів міського бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством України. Організаційна структура Управління освіти, молоді та спорту затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради;

- є головним розпорядником бюджетних коштів за видатками, визначеними рішенням про міський бюджет на фінансування установ і закладів, міських програм і заходів. Фінансову діяльність Управління освіти, молоді та спорту, як головний розпорядник бюджетних коштів, здійснює відповідно до Бюджетного кодексу України.

Також Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 02146222) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду щодо неможливості представництва Прокурором інтересів господарюючих суб`єктів - комунальних підприємств-не стосуються даної справи, оскільки Позивач-2 такою особою не є.

Інших підстав до скасування судового рішення апеляційна скарга не містить.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі №922/2595/23 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенерготрейд", смт. Золочів, Харківська обл. на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2023 у справі №922/2595/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі №922/2595/23 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокенерготрейд", смт. Золочів, Харківська обл.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 28.02.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.О. Радіонова