ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 676/5221/23
Провадження № 22-ц/4820/536/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю представників учасників справи
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя (суддя Шевцова Л.М. ).
Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
в с т а н о в и в:
У липні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та, з урахування заяви про зміну предмету позову просив суд визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на: нежитлове приміщення №2К, загальною площею 120,5 м.кв., в будинку АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення №3К, загальною площею 115,1 м.кв., в будинку АДРЕСА_1 ; автомобіль Audi A6 40 TDI Quattro Sport (4A2BIY), кузов № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; здійснити поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши в особисту приватну власність ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_2 , а також земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:004:0066, площею 0,2000 га, що знаходиться у с. Голосків Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, на якій він розташований, припинивши право спільної сумісної власності у цьому майні (38,17%) за ОСОБА_1 ; виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_3 , а також земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:001:0124, площею 0,0700 га, на якій воно розташоване, припинивши право спільної сумісної власності на це майно (1/2 частки) за ОСОБА_3 ; домоволодіння АДРЕСА_4 , а також земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:001:0125, площею 0,1782 га, на якій воно розташоване, припинивши право спільної сумісної власності на це майно (1/2 частки) за ОСОБА_3 ; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 20,75% у нежитловому приміщенні №1К, загальною площею 156,1 м.кв., в будинку АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_1 79,25 % у цьому ж нежитловому приміщенні №1К, загальною площею 156,1 м.кв., в будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та просила суд визнати об?єктом права спільної сумісної подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступне майно:
домоволодіння АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано на ОСОБА_1 ;
нежитлове приміщення №2K, загальною площею 120,5 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 ;
нежитлове приміщення №3К, загальною площею 115,1 кв. м. в будинку АДРЕСА_1 ;
автомобіль марки Мercedes-Benz, GLE 350 D, 2021 pоку випуску номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ;
домоволодіння АДРЕСА_3 ;
земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:001:0124, площею 0,0700 га, по АДРЕСА_5 ; домоволодіння АДРЕСА_4 ;
земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:001:0125, площею 0,1782 га, по АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення №1K, загальною площею 156,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 ;
здійснити розподіл спільного майна подружжя наступним чином: ОСОБА_3 виділити в особисту приватну власність: домоволодіння АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення №2K, загальною площею 120,5 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення №3К, загальною площею 115,1 кв. м. в будинку АДРЕСА_1 ; домоволодіння АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:001:0124, площею 0,0700 га, по АДРЕСА_5 ; домоволодіння АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:001:0125, площею 0,1782 га по АДРЕСА_5 ; всього нерухомого майна на загальну вартість 19121144,38 грн. Право власності на 1/2 вище вказаного майна ОСОБА_1 припинити;
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 ринкової вартості спільно набутого за час шлюбу нерухомого та рухомого майна в розмірі 9560572,19 грн;
виділити ОСОБА_1 в особисту приватну власність нежитлове приміщення №1K, загальною площею 156,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 вартістю 5764773,00 грн, право власності на 1/2 вище вказаного майна ОСОБА_3 припинити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , різницю у вартості часток у спільному майні подружжя на яку ОСОБА_1 має право та яку фактично отримає при розподілі майна в сумі, що буде визначена після проведення судових експертиз.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2023 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
09.01.2024 ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову, мотивуючи тим, що однією з вимог за первісним позовом є виділити в особисту приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:004:0066, площею 0,2000 га, що знаходиться у с. Голосків Кам?янець-Подільського району Хмельницької області і на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_2 . У зустрічному позові ОСОБА_1 вказану земельну ділянку до обсягу майна, яке підлягає поділу, не відносить.
Водночас, вказана земельна ділянка набута ОСОБА_1 на підставі договору дарування та, до вирішення судом питання про єдність її правового статусу із спірним будинком АДРЕСА_2 , що на ній розташований, ОСОБА_1 є її одноосібним власником. Таким чином, ОСОБА_1 може поділити вказану земельну ділянку, змінити у інший спосіб її площу та конфігурацію, що призведе до її зміни як об`єкту цивільного обороту та предмету реєстрації речових прав. Тобто, необмежене одноосібне володіння предметом спору лише однією його стороною, особливо в період ескалації правового спору, створює обґрунтовані ризики для такої трансформації його правового статусу (через поділ, виділ, зміну характеристик у інший спосіб), що унеможливить виконання потенційного рішення суду про поділ майна подружжя в частині як будинку так і земельної ділянки, на якій він розташований. Аналогічні можливості наявні у ОСОБА_1 і щодо самого будинку, адже як власниця земельної ділянки та будинку, остання може здійснити юридично значущі дії щодо реєстрації його реконструкції, поділу, тощо. Подібні ризики наявні і щодо одноосібного володіння нежитловим приміщенням АДРЕСА_6 . А тому, просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:004:0066, площею 0,2000 га, що знаходиться у с. Голосків Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, та зареєстрована за ОСОБА_1 ; заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій із земельною ділянкою, кадастровий номер 6822481000:01:004:0066, площею 0,2000 га, що знаходиться у с. Голосків Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, та зареєстрована за ОСОБА_1 , в тому числі, але не виключно, при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру; накладення арешту на будинковолодіння, загальною площею 253,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій із будинковолодінням, загальною площею 253,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; накладення арешту на нежитлове приміщення №1К, загальною площею 156,1 м.кв., в будинку АДРЕСА_1 ; заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій із нежитловим приміщенням №1К, загальною площею 156,1 м.кв., в будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року заяву задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 6822481000:01:004:0066, площею 0,2000 га, що знаходиться у с. Голосків Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, та зареєстрована за ОСОБА_1 ; заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій із земельною ділянкою, кадастровий номер 6822481000:01:004:0066, площею 0,2000 га, що знаходиться у с. Голосків Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, та зареєстрована за ОСОБА_1 , в тому числі, але не виключно, при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру; накладено арешт на будинковолодіння, загальною площею 253,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій із будинковолодінням, загальною площею 253,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; накладено арешт на нежитлове приміщення № 1К, загальною площею 156,1 м.кв., в будинку АДРЕСА_1 ; заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій із нежитловим приміщенням № 1К, загальною площею 156,1 м.кв., в будинку АДРЕСА_1 ;
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції порушив строки розгляду заяви про забезпечення позову, передбачені ч.1 ст. 153 ЦПК України. Вказує, що сама заява подана ОСОБА_3 є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам ч. 1ст. 151 ЦПК України, а саме не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а захід забезпечення позову, який застосовано судом, не відповідає критерію «адекватності» та «співмірності». Крім того, ОСОБА_3 не було надано жодних доказів про існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого судового рішення, тому підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у суду першої інстанції не було. Посилається на те, що накладення арешту на особисте майно одного подружжя є неприпустимим та порушує право ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном. Окрім того, позовні вимоги остаточно не сформовані у справі, оскільки наразі триває підготовче провадження, визначення обсягу спірного майна, його ціни та способів поділу. Вказує, що накладення арешту здійснено на нежитлове приміщення, де ОСОБА_1 через ТОВ «МАКСОН» здійснює господарську діяльність, однак суд не надав належної оцінки вказаним запереченням, хоча Верховний Суд неодноразово висловлювалась, що вжиті суддею заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності підприємства.
ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне рішення, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не можуть слугувати підставою для скасування законної ухвали. Зазначає, що порушення судом строків розгляду не може слугувати підставою для скасування законного судового рішення. Вказує, що повідомленні суду відповідачкою за первісним позовом обставини у вигляді заперечення існування навіть у перспективі прав позивача на земельну ділянку під спільним будинком вже самі по собі створюють підстави для формування висновку про доцільність збереження цих об`єктів в сталому вигляді до виконання рішення суду у справі.
В судовому засіданні представник відповідача-позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача-відповідача ОСОБА_3 . Каденко О.О. в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Учасники справи в судове зсідання не з`явились про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Процесуальний закон передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Предметом позову в даній справі є майно подружжя, яке підлягає поділу.
Заява ОСОБА_3 про забезпечення позову та необхідність застосування заходів забезпечення позову обґрунтовано, зокрема тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення та порушить право на ефективний захист.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, - ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Таким чином, встановивши, що між сторонами виник спір щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача за первісним позовом щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.
При цьому, слід врахувати, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Крім того, зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Окрім того, застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 , в тому числі щодо нежитлового приміщення, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Доказів того, що такий вид забезпечення позову щодо нежитлового приміщення перешкоджає у здійсненні ОСОБА_1 підприємницької діяльності, до суду надано не було.
Посилання в апеляційній скарзі на допущені судом процесуальні порушення щодо строку розгляду заяви про забезпечення позову не заслуговують на увагу, оскільки це не призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову та не може слугувати безумовною підставою для скасування судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.
Ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач І.В. П`єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117338810 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
П'єнта І. В.
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні