Рішення

від 01.02.2024 по справі 911/2076/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2076/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» (08132, Київська обл., Бучанський (Києво-Святошинський) р-н, м. Вишневе, вул. Вітянська, буд. 2, секція 2, приміщ. 248)

до Фізичної особи-підприємця Ковальова Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору № 01/10-2019 від 01.10.2019 р. та стягнення 32700,00 грн., розірвання договору № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р. та стягнення 56651,00 грн., розірвання договору № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р. та стягнення 124051,20 грн., розірвання договору № 17 від 01.10.2019 р. та стягнення 220550,00 грн., розірвання договору № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. та стягнення 14395,00 грн.,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

від позивача: Біла Я.Г. (ордер ВІ № 1171282; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1705 від 27.06.2017 р.);

від відповідача: Кир`ян Д.І. (ордер АІ № 1310104 від 17.08.2023 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7128/10 від 19.10.2018 р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковальова Олександра Вікторовича про розірвання договору № 01/10-2019 від 01.10.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 32700,00 грн.; розірвання договору № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 56651,00 грн.; розірвання договору № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 124051,20 грн.; розірвання договору № 17 від 01.10.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 220550,00 грн.; розірвання договору № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 14395,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем підрядних робіт за договорами № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р., № 24/09-2019 від 24.09.2019 р., у зв`язку з чим позивач просить суд розірвати вказані договори та стягнути з відповідача загалом 448347,20 грн. сплачених коштів за невиконані роботи, а також судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2023 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 21.08.2023 р.

31.07.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 26.07.2023 р. (вх. № 14683/23 від 31.07.2023 р.) про розгляд справи без його участі, відповідно до якого позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, і просить суд розгляд справи № 911/2076/23 проводити без участі представника позивача.

18.08.2023 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 17.08.2023 р. (вх. № 15848/23 від 18.08.2023 р.), відповідно до якого відповідач просив суд поновити строк для подання відзиву та відмовити ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки умовами оспорюваних договорів встановлено, що оплата відбувається поетапно, і ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» не здійснювала би жодних платежів, якби вважала, що ФОП Ковальов О.В. не виконав робіт, які передбачені відповідними договорами. Водночас, ані на момент виконання оспорюваних договорів, ані в подальшому позивачем не пред`являлося жодних претензій до якості та обсягу виконаних робіт. Окрім того, позивачем не зазначено, які саме етапи робіт були не виконані, не додано фото незавершених робіт тощо, що могло б свідчити про невиконання відповідачем робіт відповідно до оспорюваних договорів. Відповідач зауважує, що вимога № 26/08 від 26.08.2021 р. про усунення порушень, що надана позивачем разом із позовною заявою, не отримувалась відповідачем. Водночас, на думку відповідача, завершеність кожного з етапів робіт і їх оплата замовником автоматично передбачає задовільну якість таких і відсутність претензій з боку замовника, а всі наступні зауваження не розглядаються. Окрім цього, відповідно до п. 6.1 договорів №№ 01/10-2019, 01/10-2019 (2) та 17 обумовлене гарантійне обслуговування протягом 12 місяців, проте жодного звернення з цього приводу відповідачу від позивача не надходило. Також відповідач зазначає про подання позовної заяви у даній справі поза межами строку позовної давності.

18.08.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 17.08.2023 р. (вх. № 15849/23 від 18.08.2023 р.) про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просив суд витребувати у ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА» копій договорів, угод, актів виконаних робіт, актів приймання-передачі, які було укладено між ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА» та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» у період з 2019 р. по 2020 р.; інформацію щодо наявності претензій стосовно якості та строку монтажу російської лазні P-P, 4,22 Х 3,74 Х 2,2, гідромасажного басейну «SQUARE» та обладнання, парової лазні P-P 4.0*3.0*2.6 м, копій таких документів, посилаючись при цьому на неотримання на даний час від ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА» відповіді на адвокатський запит представника відповідача.

Окрім того, 18.08.2023 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 17.08.2023 р. (вх. № 15850/23 від 18.08.2023 р.) про застосування строків позовної давності, згідно з якою останній просить суд позовну заяву ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» до ФОП Ковальова О.В. про розірвання договорів та стягнення заборгованості залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки договори, які хоче розірвати позивач, були укладені в 2019 р. Відповідно, трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, на час звернення до суду минув.

21.08.2023 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 21.08.2023 р. (вх. № 15896/23 від 21.08.2023 р.) про приєднання доказів до матеріалів справи, згідно з яким представник відповідача просила поновити строк для подання доказів та приєднати до матеріалів справи копії підписаних сторонами актів виконаних робіт за договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р., № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. Зазначене клопотання б/н від 21.08.2023 р. (вх. № 15896/23 від 21.08.2023 р.) також було подане представником відповідача безпосередньо до суду.

У підготовчому засіданні 21.08.2023 р. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання представника відповідача б/н від 21.08.2023 р. (вх. № 15896/23 від 21.08.2023 р.) про приєднання вказаних вище документів до матеріалів справи та поновив строк для подання їх до суду з мотивів, викладених в ухвалі суду від 21.08.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2023 р. було відкладено підготовче засідання на 05.10.2023 р.

31.08.2023 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 28.08.2023 р. (вх. № 16529/23 від 31.08.2023 р.), відповідно до якого позивач просив суд витребувати у ФОП Ковальова О.В. оригінали письмових доказів, а саме: оригінал акту виконаних робіт за договором № 01/10-2019 від 01.10.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт № 02.12.19 (01) за договором № 01/10-2019 від 01.10.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт за грудень 2019 р. за договором № 17 від 01.10.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт № 13.12.19 (04) за договором № 24/09-2019 від 24.09.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт № 13.12.19 (03) за договором № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт № 03.12.19 (02) за договором № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., оскільки надані відповідачем копії згаданих вище документів викликають сумніви щодо їх підписання з боку позивача.

У підготовчому засіданні 05.10.2023 р. представник позивача підтримувала позовні вимоги та клопотання б/н від 28.08.2023 р. (вх. № 16529/23 від 31.08.2023 р.) про витребування оригіналів письмових доказів у відповідача; представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та просила суд розглянути раніше подане відповідачем клопотання б/н від 17.08.2023 р. (вх. № 15849/23 від 18.08.2023 р.) про витребування доказів у ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА» після вирішення питання щодо витребування оригіналів письмових доказів, зазначених у клопотанні позивача б/н від 28.08.2023 р. (вх. № 16529/23 від 31.08.2023 р.) про витребування оригіналів письмових доказів.

У підготовчому засіданні 05.10.2023 р. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача б/н від 28.08.2023 р. (вх. № 16529/23 від 31.08.2023 р.) про витребування оригіналів письмових доказів та витребував у відповідача оригінали актів виконаних робіт за оспорюваними договорами, про що зазначено в ухвалі суду від 05.10.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2023 р. було відкладено підготовче засідання на 02.11.2023 р., зобов`язано ФОП Ковальова Олександра Вікторовича надати суду оригінал акту виконаних робіт за договором № 01/10-2019 від 01.10.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт № 02.12.19 (01) за договором № 01/10-2019 від 01.10.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт за грудень 2019 р. за договором № 17 від 01.10.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт № 13.12.19 (04) за договором № 24/09-2019 від 24.09.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт № 13.12.19 (03) за договором № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р.; оригінал акту виконаних робіт № 03.12.19 (02) за договором № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р.

30.10.2023 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 29.10.2023 р. (вх. № 20409/23 від 30.10.2023 р.) щодо застосування строків позовної давності, відповідно до яких останній зауважує, що доводи відповідача, викладені у заяві б/н від 17.08.2023 р. (вх. № 15850/23 від 18.08.2023 р.) про застосування строків позовної давності, є безпідставними, зважаючи на встановлення карантину та правовий режим воєнного стану, у зв`язку з чим строк позовної давності на момент звенення позивача до суду не сплив.

02.11.2023 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява б/н від 01.11.2023 р. (вх. № 20728/23 від 02.11.2023 р.), згідно з якою остання зазначає, що під час переїзду офісу компанії відповідача до м. Львів через воєнні дії, що відбувались на території м. Києва та Київської області, з метою зменшення об`єму паперової документації, оригінали актів, які ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2023 р. було зобов`язано надати суду, були знищені та наразі наявні лише у сканованих копіях, що підтверджується відповідною довідкою відповідача. З огляду на наведене, у відповідача відсутня можливість надати оригінали документів, які витребувані ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2023 р. Поряд з цим, у заяві зазначалося, що представником відповідача була отримана відповідь на адвокатський запит № 07/08 від 07.08.2023 р. від ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА». Окрім цього, представник відповідача просила суд визнати поважною причину пропуску строку подання доказів відповідачем, поновити строк надання доказів відповідачем у справі № 911/2076/23, долучити до матеріалів справи та врахувати під час винесення судового рішення наступні документи: довідку, яка надана ФОП Ковальовим О.В., від 26.10.2023 р.; копії адвокатських запитів від 20.10.2023 р., договору № 10/10-2019 від 10.10.2019 р. з актом виконаних робіт, договору № 10/10(02)-2019 від 10.10.2019 р. з актом виконаних робіт; відповідь ТОВ «СПОРТЛАЙФ УКРАЇНА» на адвокатський запит № 07/08 від 07.08.2023 р.; відповідь ТОВ «СЛ СЕЙЛС» на адвокатський запит № 30/08-1 від 30.08.2023 р.

У підготовчому засіданні 02.11.2023 р. представник відповідача надала суду зазначену вище заяву б/н від 01.11.2023 р. (вх. № 20728/23 від 02.11.2023 р.) з оригіналами доказів її направлення позивачу, зазначала про отримання відповіді на адвокатський запит № 07/08 від 07.08.2023 р. від ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА», у зв`язку з чим просила залишити подане раніше клопотання б/н від 17.08.2023 р. (вх. № 15849/23 від 18.08.2023 р.) про витребування доказів у ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА» без розгляду, а також підтримувала клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи; представник позивача зазначала про неотримання позивачем станом на час судового засідання вказаної заяви відповідача б/н від 01.11.2023 р. (вх. № 20728/23 від 02.11.2023 р.).

У підготовчому засіданні 02.11.2023 р. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про залишення клопотання відповідача б/н від 17.08.2023 р. (вх. № 15849/23 від 18.08.2023 р.) про витребування доказів без розгляду, оскільки представником відповідача було отримано відповідь на адвокатський запит № 07/08 від 07.08.2023 р., яку подано до суду.

27.11.2023 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 22.11.2023 р. (вх. № 22119/23 від 27.11.2023 р.), відповідно до яких останній, серед іншого, заперечує проти доводів відповідача про неможливість надати суду оригінали актів виконаних робіт, викладених у заяві відповідача б/н від 01.11.2023 р. (вх. № 20728/23 від 02.11.2023 р.), та підстав знищення цих документів, які ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2023 р. було зобов`язано відповідача надати суду. Поряд з цим, позивач просить суд не брати до уваги надані відповідачем копії актів виконаних робіт через відсутність їх відповідних оригіналів. Окрім цього, позивач повідомляє суд про те, що ним було подано заяву про вчинення злочину у зв`язку з підробкою невстановленими особами документів (актів виконаних робіт). На підтвердження доводів, викладених у даних поясненнях, позивачем було додано копію нотаріальної заяви директора позивача, копію адвокатського запиту та відповіді ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА-СЕРВІС», копію адвокатського запиту та відповіді ОСББ «АВІА КВАРТАЛ», копію заяви про вчинення злочину.

У підготовчому засіданні 11.12.2023 р. представник позивача підтримувала доводи, викладені в письмових поясненнях позивача б/н від 22.11.2023 р. (вх. № 22119/23 від 27.11.2023 р.), а також просила суд відмовити в заявленому раніше клопотанні відповідача про долучення до матеріалів справи доказів; представник відповідача підтримувала раніше заявлене клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а також зазначила про неотримання відповідачем письмових пояснень позивача б/н від 22.11.2023 р. (вх. № 22119/23 від 27.11.2023 р.).

У підготовчому засіданні 11.12.2023 р. суд, дослідивши мотиви клопотання відповідача, викладеного в заяві б/н від 01.11.2023 р. (вх. № 20728/23 від 02.11.2023 р.) про долучення до матеріалів справи доказів, без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про задоволення вказаного клопотання, поновлення пропущеного строку на подання вказаних доказів та їх долучення до матеріалів справи. Також судом було долучено до матеріалів справи документи, подані позивачем разом із письмовими поясненнями б/н від 22.11.2023 р. (вх. № 22119/23 від 27.11.2023 р.), які, як зазначає позивач, подаються на спростування інформації, викладеної відповідачем у вказаній вище заяві б/н від 01.11.2023 р.

У судовому засіданні 11.12.2023 р. присутні представники учасників процесу заявили про подання всіх наявних у сторін доказів, що мають значення для вирішення спору, та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2023 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2024 р.

15.01.2024 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 03.01.2024 р. (вх. № 551/24 від 15.01.2024 р.), відповідно до яких останній зауважує, що відповідач не міг передбачити того факту, що позивач буде заперечувати проти здійснення робіт у спорткомплексі «Sportlife», який розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Вітянська, 2а, а тому не бачив необхідності подавати докази для доведення даного факту. Водночас, така необхідність з`явилась лише після подання представником позивача письмових пояснень, з якими представник відповідача була ознайомлена 12.12.2023 р. під час ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду, оскільки поштового відправлення ані відповідачем, ані його представником отримано не було. У зв`язку з наведеним відповідач просить суд визнати причину пропуску строку для подання доказів відповідачем поважною, поновити строк для подання доказів відповідачем у справі та долучити до матеріалів справи № 911/2076/23 такі документи: довідку від 15.12.2023 р.; копію зауважень до будівельних робіт; копію листування зі співробітниками «Sportlife»; копію акцепту договору із клубом «Sportlife» та перелік клубів; інформацію із сайту мережі «Sportlife» та Google; скріншоти зі сторінки Instagram ЖК «АВІА-КВАРТАЛ» та Google; витяг з ЄДРПОУ щодо ОСББ «АВІА-КВАРТАЛ»; витяг з ЄДРПОУ щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника компаній ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД»; копію рішення Господарського суду м. Києва від 24.08.2023 р. у справі № 910/8205/23; копію рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2022 р. у справі № 911/391/22; копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.12.2023 р.

Окрім того, 15.01.2024 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 15.01.2024 р. (вх. № 550/24 від 15.01.2024 р.), згідно з якою останній просить суд поновити строк для проведення опитування позивача по справі, передбаченого ст. 90 Господарського процесуального кодексу України; провести опитування директора ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» ОСОБА_1 за наступними питаннями: 1) хто здійснював керування та контроль за виконанням робіт за договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р. та № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. Він, ОСОБА_1 , особисто чи представник ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД»? Якщо представник, то зазначте ПІБ цієї особи; 2) у який період проводились роботи за договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р. та № 24/09-2019 від 24.09.2019 р.? Із зазначенням точних дат початку та закінчення/зупинення?; 3) на якому об`єкті виконувались роботи, передбачені договорами № 01/10- 2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р. та № 24/09-2019 від 24.09.2019 р.: квартира, СПА-комплекс, спорт-комплекс, фітнес-клуб, тощо та за якою точною адресою?; 4) роботи за договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р. та № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. по зведенню парової лазні Р-Р 4.0Ч3.0*2.6м, гідромассажного басейну «SQUARE» та обладнання, монтажу російської лазні, обладнання для російської лазні здійснювались у спорт-клубі, що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Вітянська, 2а, який на даний час перебуває під знаком мережі фітнес клубів «Sportlife»?; 5) для яких цілей було зведено парову лазню Р-Р 4.0Ч3.0*2.6м, гідромассажний басейн «SQUARE» та обладнання, монтаж російської лазні, обладнання для російської лазні, передбачені договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р. та № 24/09-2019 від 24.09.2019 р?; 6) чи приймали будь-яку участь під час виконання робіт за договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р. та № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 або будь-які інші співробітники мережі фітнес-клубів «Sportlife»?; 7) чи були завершені роботи по зведенню парової лазні Р-Р 4.0Ч3.0*2.6м гідромассажного басейну «SQUARE» та обладнання, монтажу російської лазні, обладнання для російської лазні, чи було здійснено їх пуско-налагоджувальні роботи на об`єкті, що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Вітянська, 2а, та передбачений договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10- 2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р. та № 24/09-2019 від 24.09.2019 р.? 8) чи працюють зараз парова лазня P-P 4.0Ч3.0*2.6м, гідромассажний басейн «SQUARE» та обладнання, російська лазня, обладнання для російської лазні на об`єкті, що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Вітянська, 2а, та передбачений договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р. та № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. У якому вони зараз стані?

15.01.2024 р. до Господарського суду Київської області від журналіста видання «Інформатор» ОСОБА_4 надійшло клопотання б/н від 15.01.2024 р. (вх. № 558/24 від 15.01.2024 р.), відповідно до якого останній просив суд дозволити проведення трансляції судового засідання у справі № 911/2076/23, розгляд якої призначено на 15.01.2024 р. о 12:00, журналісту видання «Інформатор» Гордійчуку Дмитру та оператору Васильченко Юрію.

Розглянувши клопотання журналіста видання «Інформатор» Гордійчука Дмитра б/н від 15.01.2024 р. (вх. № 558/24 від 15.01.2024 р.) про надання дозволу на здійснення трансляції судового засідання у справі № 911/2076/23, призначеного на 15.01.2024 р., суд дійшов висновку щодо задоволення вказаного клопотання, у зв`язку з чим вказаними вище присутніми у засіданні суду особами здійснювалася трансляція даного судового засідання.

У судовому засіданні 15.01.2024 р. представник позивача зазначала про неотримання позивачем письмових пояснень відповідача та заяви відповідача про опитування позивача, а також просила суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача, заявленого у письмових поясненнях відповідача, про долучення доказів до матеріалів справи та заяви про опитування позивача; представник відповідача підтримувала письмові пояснення відповідача та заяву про опитування позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 р. було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 01.02.2024 р.

29.01.2024 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 29.01.2024 р. (вх. № 943/24 від 29.01.2024 р.), відповідно до яких позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача б/н від 15.01.2024 р. (вх. № 550/24 від 15.01.2024 р.) про поновлення процесуального строку для проведення опитування директора ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» Гайдучика В.В. за зазначеними у вказаній заяві питаннями. Позивач також заперечує щодо долучення до матеріалів справи № 911/2076/23 доказів, які надійшли до суду разом із письмовими поясненнями відповідача б/н від 03.01.2024 р. (вх. № 551/24 від 15.01.2024 р.), та поновлення процесуального строку для їх подання. Поряд з цим, ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» зазначало свої зауваження щодо долучених до письмових поясненень відповідача доказів та наводило свої заперечення на спростування доводів ФОП Ковальова О.В.

У судовому засіданні 01.02.2024 р. представник позивача підтримувала доводи, викладені в письмових поясненнях ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» б/н від 29.01.2024 р. (вх. № 943/24 від 29.01.2024 р.), а також просила суд відмовити в заявленому у письмових поясненнях відповідача б/н від 03.01.2024 р. (вх. № 551/24 від 15.01.2024 р.) клопотанні про долучення до матеріалів справи доказів та відмовити у заяві відповідача б/н від 15.01.2024 р. (вх. № 550/24 від 15.01.2024 р.) про поновлення строку для проведення опитування директора ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» Гайдучика Володимира Васильовича; представник відповідача підтримувала раніше заявлене клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та заяву про проведення опитування директора ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД».

Розглянувши у судовому засіданні 01.02.2024 р. заяву відповідача про поновлення процесуального строку для проведення опитування директора ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» ОСОБА_1 , заслухавши позиції присутніх представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, протокольною ухвалою залишив її без задоволення з огляду на таке.

Згідно зі ст. 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Отже, виходячи із правового аналізу зазначеної норми процесуального закону, слід констатувати, що письмове опитування учасників справи як свідків є одним із видів доказів, на підставі яких може бути встановлено наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторони.

Суд відзначає, що заява відповідача про проведення опитування директора ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» ОСОБА_1 повинна була бути подана разом з відзивом на позовну заяву, проте, була подана до суду лише 15.01.2024 р., тобто з порушенням процесуального строку, встановленого ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Пропуск процесуального строку, встановленого статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, відповідач обґрунтовує тим, що він не міг передбачити, що позивачем буде заперечуватися факт здійснення робіт у спорткомплексі «Sportlife», що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Вітянська, 2а, а тому необхідність проведення письмового опитування виникла лише після подання позивачем письмових пояснень від 27.11.2023 р.

Між тим, суд констатує, що у позовній заяві ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» міститься позиція позивача, за якою він в цілому заперечує факт виконання відповідачем робіт, передбачених оспорюваними договорами.

Враховуючи наведене, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неможливість подання відповідачем заяви про опитування учасника справи з причин, що не залежали від нього, у визначений ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України строк.

Крім того, суд відзначає, що з огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 42 та ч.ч. 4-6 ст. 208 Господарського процесуального кодексу України відповідач не позбавлений можливості ставити питання позивачу під час розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви відповідача б/н від 15.01.2023 р. (вх. № 550/24 від 15.01.2024 р.) про поновлення строку для проведення опитування директора ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» ОСОБА_1 .

Щодо клопотання відповідача, викладеного в письмових поясненнях б/н від 03.01.2024 р. (вх. № 551/24 від 15.01.2024 р.) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: довідки від 15.12.2023 р.; копії зауважень до будівельних робіт; копії листування зі співробітниками «Sportlife»; копії акцепту договору із клубом «Sportlife» та перелік клубів; інформації із сайту мережі «Sportlife» та Google; скріншотів зі сторінки Instagram ЖК «АВІА-КВАРТАЛ» та Google; витягу з ЄДРПОУ щодо ОСББ «АВІА-КВАРТАЛ»; витягу з ЄДРПОУ щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника компаній ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД»; копії рішення Господарського суду м. Києва від 24.08.2023 р. у справі № 910/8205/23; копії рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2022 р. у справі № 911/391/22; копії заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.12.2023 р., суд зазначає таке.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 10 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Водночас, за приписами ч. 8 ст. 80 Кодексу, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у строк, з причин, що не залежали від неї.

Як зазначалося вище, згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням вищенаведених приписів процесуального законодавства, дослідивши мотиви, викладені у клопотанні відповідача, та причини пропуску подання до суду вказаних вище доказів у встановлений строк, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про задоволення вказаного клопотання, поновив пропущений строк на подання доказів та долучив їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.02.2024 р. з розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримувала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх; представник відповідача заперечувала проти позову та просила суд відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 01.02.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.10.2019 р. між Фізичною особою-підприємцем Ковальовим Олександром Вікторовичем (далі ФОП Ковальов О.В., відповідач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» (далі ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД», позивач, замовник) було укладено договір № 01/10-2019, предметом якого, відповідно до п. 1.1, є монтаж російської лазні P-P, 4,22 Х 3,74 Х 2,2.

Згідно з п. 2.1 договору сума договору за монтажно-налагоджувальні роботи становить 77700,00 грн. та оплачується в чотири етапи: 1 етап 25000,00 грн. після приїзду працівників на об`єкт і початку робіт, 2 етап 20000,00 грн. протягом трьох банківських днів після повідомлення виконавцем про закінчення першого етапу робіт (виготовлення конструктиву, монтаж вагонки), 3 етап 17000,00 грн. після монтажу лавок, 4 етап 15700,00 грн. після пуско-налагоджувальних робіт.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що передача робіт виконавцем і прийняття їх замовником оформлюється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

Замовник має право пред`являти претензії виконавцю з приводу виконаних робіт, якщо в ході огляду і прийняття робіт були виявлені значущі дефекти, що ускладнюють нормальне функціонування російської лазні (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору позивачем було здійснено часткову оплату в сумі 42600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «сплата коштів згідно договору № 01/10-2019 від 01.10.2019 р. без ПДВ» № 379 від 06.12.2019 р. на суму 10000,00 грн., № 390 від 09.12.2019 р. на суму 16600,00 грн., № 466 від 18.12.2019 р. на суму 5000,00 грн., № 607 від 03.02.2020 р. на суму 1100,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов`язується виконати роботи по монтажу російської лазні протягом 45 робочих днів після виконання зобов`язань обома сторонами за договором № 18/04-2019 р. від 18.04.2019 р.

18.04.2019 р. між ФОП Ковальовою А.В. та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» було укладено договір № 18/04-2019, предметом якого є поставка матеріалів та обладнання для російської лазні P-P, 4,22 Х 3,74 Х 2,2. Пунктом 2.1 цього договору встановлено, що сума договору складає 174889,70 грн. згідно додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Даним додатком передбачено кошторисну вартість матеріалів для об`єкту: «Реконструкція будівлі трансформаторної підстанції з паркінгом «С» за адресою: вул. Вітянська 2-а, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл.». На виконання умов даного договору позивачем було здійснено повну оплату у сумі 174889,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «сплата коштів згідно договору № 18/04-2019 від 18.04.2019 р. без ПДВ» № 164 від 20.09.2019 р. на суму 50000,00 грн., № 130 від 11.09.2019 р. на суму 57635,48 грн., № 116 від 06.09.2019 р. на суму 17254,22 грн., та платіжним дорученням з призначенням платежу «сплата згідно договору № 18/04-2019 від 18.04.2019 р. у т.ч. ПДВ» № 46 від 30.09.2019 р. на суму 50000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи. Згідно з видатковою накладною № 1 від 10.10.2019 р., ФОП Ковальовою А.В. було поставлено матеріали та обладнання для російської лазні, обумовлені договором № 18/04-2019 від 18.04.2019 р.

З урахуванням наведеного, відповідач мав виконати роботи з монтажу російської лазні протягом 45 робочих днів з 10.10.2019 р., однак, як зазначає позивач, роботи виконані відповідачем не були.

01.10.2019 р. між ФОП Ковальовим О.В. та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» було укладено договір № 01/10-2019(02), відповідно до умов п. 1.1. якого предметом договору є монтаж обладнання для російської лазні.

Згідно з п. 2.1 договору сума договору за монтажно-налагоджувальні роботи становить 11651,00 грн. та оплачується в чотири етапи: 1 етап 5000,00 грн. на момент поставки обладнання, 2 етап 2500,00 грн. після монтажу парогенератора, 3 етап 2500,00 грн. після монтажу печі, 4 етап 1651,00 грн. після виконання пуско-налагоджувальних робіт.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що передача робіт виконавцем і прийняття їх замовником оформлюється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

Замовник має право пред`являти претензії виконавцю з приводу виконаних робіт, якщо в ході огляду і прийняття робіт були виявлені значущі дефекти, що ускладнюють нормальне функціонування російської лазні (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору позивачем було оплачено монтажно-налагоджувальні роботи у розмірі 56651,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «сплата коштів згідно договору № 01/10-2019(2) від 01.10.2019 р. без ПДВ» № 259 від 06.11.2019 р. на суму 15000,00 грн., № 293 від 13.11.2019 р. на суму 15000,00 грн., № 212 від 25.10.2019 р. на суму 11651,00 грн. № 230 від 01.11.2019 р. на суму 15000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов`язується виконати роботи по монтажу обладнання російської лазні протягом 45 робочих днів після виконання зобов`язань обома сторонами за договором № 18/04-2019(3) від 18.04.2019 р.

18.04.2019 р. між ФОП Ковальовою А.В. та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» було укладено договір № 18/04-2019 (3), предметом якого є поставка обладнання для російської лазні. Пунктом 2.1 цього договору (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 02.10.2019 р.) встановлено, що сума договору складає 100973,00 грн. згідно додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. Даним додатком передбачено кошторисну вартість обладнання для об`єкту: «Реконструкція будівлі трансформаторної підстанції з паркінгом «С» за адресою: вул. Вітянська 2-а, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл.». На виконання умов даного договору позивачем було здійснено повну оплату у сумі 100973,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «сплата коштів згідно договору № 18/04-2019 (3) від 18.04.2019 р. без ПДВ» № 131 від 11.09.2019 р. на суму 50973,00 грн., № 165 від 20.09.2019 р. на суму 50000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи. Згідно з видатковими накладними № 2 від 10.10.2019 р. та № 7 від 07.12.2019 р., ФОП Ковальовою А.В. було поставлено обладнання, обумовлене договором № 18/04-2019 (3) від 18.04.2019 р.

З урахуванням наведеного, відповідач мав виконати роботи з монтажу російської лазні протягом 45 робочих днів з 07.12.2019 р., однак, як зазначає позивач, роботи виконані відповідачем не були.

01.10.2019 р. між ФОП Ковальовим О.В. та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» було укладено договір № 01/10-2019 (03), відповідно до умов п. 1.1 якого предметом договору є монтаж гідромассажного бассейну «SQUARE» та обладнання.

Згідно з п. 2.1 договору сума договору за монтажно-налагоджувальні роботи становить 124051,20 грн. та оплачується в чотири етапи: 1 етап 20000,00 грн. на момент поставки фільтраційного обладнання на об`єкт та початок робіт, 2 етап 80500,00 грн. після монтажу фільтраційного обладнання, 3 етап 20000,00 грн. після підключення гідромасажного басейну до фільтраційних систем, 4 етап 3551,20 грн. після виконання пуско-налагоджувальних робіт.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що передача робіт виконавцем і прийняття їх замовником оформлюється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

Замовник має право пред`являти претензії виконавцю з приводу виконаних робіт, якщо в ході огляду і прийняття робіт були виявлені значущі дефекти, що ускладнюють нормальне функціонування російської лазні (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору позивачем було оплачено монтажно-налагоджувальні роботи у розмірі 124051,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «сплата коштів згідно договору № 01/10-2019 (3) від 01.10.2019 р. без ПДВ» № 258 від 06.11.2019 р. на суму 10000,00 грн., № 231 від 01.11.2019 р. на суму 15000,00 грн., № 351 від 02.12.2019 р. на суму 39500,00 грн., № 292 від 13.11.2019 р. на суму 10000,00 грн., № 378 від 06.12.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 389 від 09.11.2019 р. на суму 18400,00 грн., № 467 від 18.12.2019 р. на суму 5000,00 грн., № 606 від 03.02.2019 р. на суму 1151,20 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 договору виконавець зобов`язується приступити до виконання робіт по монтажу гідромасажного басейну «SQUARE» та обладнання, після виконання зобов`язань обома сторонами за договором № 18/04-2019 (2) від 18.04.2019 р.; виконати монтажні роботи протягом 45 робочих днів.

18.04.2019 р. між ФОП Ковальовою А.В. та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» було укладено договір № 18/04-2019 (2), предметом якого є поставка обладнання гідромассажного бассейну «SQUARE». Пунктом 2.1 цього договору встановлено, що сума договору складає 622045,78 грн. згідно додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного договору. На виконання умов даного договору позивачем було здійснено повну оплату у сумі 622045,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «сплата коштів згідно договору № 18/04-2019 (2) від 18.04.2019 р. без ПДВ» № 115 від 06.09.2019 р. на суму 82745,78 грн., № 74 від 30.08.2019 р. на суму 100000,00 грн., № 47 від 23.08.2019 р. на суму 39300,00 грн., № 9 від 21.08.2019 р. на суму 100000,00 грн. та банківськими виписками за 24.07.2019 р. на суму 100000,00 грн., за 01.08.2019 р. на суму 100000,00 грн., за 09.08.2019 р. на суму 100000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи. Згідно з видатковими накладними № 3 від 10.10.2019 р., № 5 від 02.12.2019 р., № 6 від 07.12.2019 р., № 4 від 21.10.2019 р., ФОП Ковальовою А.В. було поставлено обладнання, обумовлене договором № 18/04-2019 (2) від 18.04.2019 р.

З урахуванням наведеного, відповідач мав виконати роботи з монтажу гідромасажного басейну «SQUARE» та обладнання протягом 45 робочих днів з 07.12.2019 р., однак, як зазначає позивач, роботи виконані відповідачем не були.

01.10.2019 р. між ФОП Ковальовим О.В. та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» було укладено договір № 17, відповідно до умов п. 1.1 якого предметом договору є монтаж парової лазні Р-Р 4.0*3.0*2.6м.

Згідно з п. 2.1 договору сума за монтажно-налагоджувальні роботи становить 220550,00 грн. та оплачується в чотири етапи: 1 етап 40500,00 грн. по приїзду працівників на об`єкт та початку робіт, 2 етап 80000,00 грн. після повідомлення виконавцем про закінчення першого етапу робіт (виготовлення конструктиву), 3 етап 85000,00 грн. після облицювання мозаїкою, 4 етап 15000,00 грн. після виконання пуско-налагоджувальних робіт.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що передача робіт виконавцем і прийняття їх замовником оформлюється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

Замовник має право пред`являти претензії виконавцю з приводу виконаних робіт, якщо в ході огляду і прийняття робіт були виявлені значущі дефекти, що ускладнюють нормальне функціонування парової лазні (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору позивачем було здійснено оплату монтажно-налагоджувальних робіт у сумі 220500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «сплата коштів згідно договору № 17 від 01.10.2019 р. без ПДВ» № 229 від 01.11.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 213 від 25.10.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 137 від 21.10.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 109 від 11.10.2019 р. на суму 30000,00 грн., № 77 від 07.10.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 260 від 06.11.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 294 від 13.11.2019 р. на суму 25000,00 грн., № 352 від 02.12.2019 р. на суму 10500,00 грн., № 468 від 18.12.2019 р. на суму 10000,00 грн., № 608 від 03.02.2020 р. на суму 10000,00 грн., № 766 від 26.02.2020 р. на суму 10000,00 гривень.

Згідно з п. 3.1.1 договору виконавець зобов`язується виконати роботу по монтажу парової лазні протягом 45 робочих днів з 03.02.2020 р., однак, як зазначає позивач, роботи не були виконані відповідачем.

24.09.2019 р. між ФОП Ковальовим О.В. та ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» було укладено договір № 24/09-2019, відповідно до умов п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати своїми силами з використанням своїх матеріальних ресурсів і обладнання та/або матеріальних ресурсів і обладнання замовника роботи по поставці і проведенню додаткових комунікацій відповідно до виконаного виконавцем і затвердженого замовником кошторису (додаток № 2) та технічного завдання (додаток № 1), які є невід`ємною частиною цього договору на об`єкті: «Реконструкція будівлі трансформаторної підстанції з паркінгом «С» за адресою: вул. Вітянська 2-а, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська область», і здати їх результат замовнику, а замовник зобов`язується прийняти результат та сплатити обумовлену договором ціну.

Пунктом 1.2 договору встановлено перелік робіт, що підлягає виконанню за договором: поставка матеріалів та проведення додаткових комунікацій.

Сума договору становить 34646,26 грн. згідно з кошторисом (додаток № 2). Замовник здійснює передоплату за обладнання та транспортні витрати в розмірі 22001,26 грн. (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору сума за монтажно-налагоджувальні роботи 12645,00 грн. сплачується в чотири етапи: 1 етап 5000,00 грн. по приїзду працівників на об`єкт та початку робіт, 2 етап 3000,00 грн. протягом трьох банківських днів після монтажу разуклонки підлоги, 3 етап 3000,00 грн. після монтажу електрокомунікації, 4 етап 1645,00 грн. після виконання робіт по протяганню паропроводу по суміжних приміщеннях.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що передача робіт виконавцем та прийняння їх замовником формлюється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

На виконання умов договору позивачем було оплачено роботи на суму 34646,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «сплата коштів згідно договору № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. без ПДВ» № 211 від 25.10.2019 р. на суму 12645,00 грн., № 76 від 07.10.2019 р. на суму 22001,26 грн.

Згідно з п. 3.1.1 договору виконавець зобов`язується приступити до виконання робіт не пізніше 30 робочих днів з моменту виконання зобов`язань замовником згідно з п. 2.2 та п. 3.2.1 договору.

Видатковою накладною № 15 від 17.10.2019 р. підтверджується, що виконавцем, на виконання умов договору, було здійснено поставку товару на суму 20251,26 грн.

Умовами п. 3.1.2 договору передбачено, що виконавець зобов`язується виконати роботи з постачання та монтажу додаткових комунікацій протягом 40 робочих днів, однак, як зазначає позивач, роботи не були виконані відповідачем у повному обсязі.

Таким чином, як слідує з позовної заяви, за договором № 01/10-2019 від 01.10.2019 р. виконавець не виконав робіт на 32700,00 грн., за договором № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р. 56651,00 грн., за договором № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р. 124051,20 грн., за договором № 17 від 01.10.2019 р. 220500,00 грн., за договором № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. 14395,00 грн.

З матеріалів позовної заяви також слідує, що позивач звертався до відповідача з вимогою № 26/08-1 від 26.08.2021 р., у якій просив протягом 5 днів з моменту отримання даної вимоги надати документи про якість поставлених товарів (паспорти, сертифікати, і т.д.), документи, що підтверджують гарантійні терміни експлуатації поставлених за укладеними договорами товарів та сплатити заборгованість в сумі 576356,00 грн., яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договорами, однак відповідь на претензію отримано не було, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Поряд з цим, за приписами статей 188 Господарського кодексу України та 525 Цивільного кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Поряд з цим, за приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Слід зазначити, що за приписами частин 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві зазначав, зокрема, що він належним чином та в повному обсязі виконав роботи за оспорюваними договорами для спортивного клубу ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ» за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Вітянська, 2-а, що підтверджується актами виконаних робіт за договорами № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., № 17 від 01.10.2019 р., № 24/09-2019 від 24.09.2019 р., які надавались позивачу при особистій зустрічі та направлялись поштою.

Між тим, попри наведене твердження відповідача, доказів передання чи направлення поштою позивачу зазначених вище актів виконаних робіт до матеріалів справи надано не було.

Позивач заперечував факт підписання зі своєї сторони актів виконаних робіт за оспорюваними договорами, у зв`язку з чим просив суд витребувати у ФОП Ковальова О.В. оригінал акту виконаних робіт за договором № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., оригінал акту виконаних робіт № 02.12.19 (01) за договором № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., оригінал акту виконаних робіт за грудень 2019 р. за договором № 17 від 01.10.2019 р., оригінал акту виконаних робіт № 13.12.19 (04) за договором № 24/09-2019 від 24.09.2019 р., оригінал акту виконаних робіт № 13.12.19 (03) за договором № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., оригінал акту виконаних робіт № 03.12.19 (02) за договором № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р.

Оригінали актів виконаних робіт, якими відповідач обґрунтовує факт виконання останніх, відповідачем надані не були.

В обґрунтування невиконання вимог ухвали суду про витребування оригіналів вказаних актів, відповідач зазначав, що під час переїзду офісу компанії відповідача до м. Львів через воєнні дії, що відбувались на території м. Києва та Київської області, з метою зменшення об`єму паперової документації, оригінали актів виконаних робіт від 2019 р. у зв`язку зі спливом строку для зберігання відповідних документів (знищення документів на підставі п. 44.3 Податкового кодексу України), були знищені та наразі наявні лише у сканованих копіях, на підтвердження чого до справи надано довідку ФОП Ковальова О.В. б/н від 26.10.2023 р.

Не погоджуючись з доводами відповідача, позивач вказував, що Законом України № 2970 від 20.03.2023 р. було внесено зміни до Податкового кодексу України та оновлено редакцію п. 44.3, а саме зазначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, пп. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з пп. 44.3.1 цього пункту (п. 44.3.2), а відтак, оригінали актів виконаних робіт за оспорюваними договорами на даний час повинні зберігатись 5 років, а не 3, як вказує відповідач.

З приводу наведеного суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів щодо часу знищення оригіналів актів виконаних робіт, що унеможливлює зробити висновок щодо обґрунтованості знищення цих документів у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання.

Натомість, в матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченої заяви директора ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» Гайдучика В.В., в якій останній стверджує, що не підписував акти виконаних робіт, копії яких були надані відповідачем, а печатка, нанесена на такі акти, не відповідає печатці ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД».

Слід зазначити, що пунктами 1-3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності з ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 р. у справі № 906/1336/19 та у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 р. у справі № 924/1351/20 сформовано висновок щодо застосування ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, за яким наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа.

Відтак, оскільки копії актів виконаних робіт за 2019 р. на підтвердження виконання відповідачем умов оспорюваних договорів, що містяться в матеріалах справи, поставлені позивачем під сумнів на їх відповідність оригіналу та існування взагалі, а відповідач не надав оригінали таких документів для огляду, суд, в силу приписів ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, не може брати такі копії доказів до уваги.

Окрім актів виконаних робіт, ФОП Ковальов О.В., на підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань за оспорюваними договорами, надав суду відповідь ТОВ «СЛ СЕЙЛС» (оскільки ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ» листом № 2023/08/16-1 від 16.08.2023 р. повідомило, що не здійснює господарську діяльність у фітнес-клубі, розташованому за адресою: вул. Вітянська, 2-а, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл.) на адвокатський запит № 30/08-1 від 30.08.2023 р., в якій зазначено, що гідромасажний басейн, російська лазня та парова лазня у фітнес-клубі, розташованому за адресою: вул. Вітянська, 2-а, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., працюють з 01.12.2020 р. Також відповідачем було надано копії договору № 10/10-2019 від 10.10.2019 р. з актом виконаних робіт; копії договору № 10/10(02)-2019 від 10.10.2019 р. з актом виконаних робіт, які були укладені ним з третіми особами ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) для виконання завершальних стадій підрядних робіт за оспорюваними договорами.

Позивач заперечував щодо таких доказів, зокрема, з підстав того, що в актах виконаних робіт, наданих відповідачем, було зазначено, що підрядні роботи за оспорюваними договорами виконувались за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Вітянська 2, у зв`язку з чим позивач звернувся до ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА-СЕРВІС», яке здійснювало управління багатоквартирним будинком № 2, 2-а, 2-б, 2-в по вул. Вітянській у м. Вишневому та до ОСББ «АВІА КВАРТАЛ». Листом № 03/11/23 від 03.11.2023 р. ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» та листом № 14.11 від 14.11.2023 р. ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА-СЕРВІС» повідомили позивача, що ТОВ «СЛ СЕЙЛС» не є власником/орендарем приміщень в будинку за адресою: вул. Вітянська, 2-а, м. Вишневе, Київська обл.; в будинку за згаданою адресою немає та не було фітнес-клубу з гідромасажним басейном, російською лазнею та паровою лазнею. Щодо договорів, укладених відповідачем з третіми особами, позивач, серед іншого, зазначав, що їх предметом є пуско-налагоджувальні роботи парової лазні Хамам та здійснення облицювальних робіт парової лазні Хамам, а з листів ОСББ «АВІА КВАРТАЛ» та ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА-СЕРВІС» вбачається, що за адресою: вул. Вітянська, 2-а, м. Вишневе, Київська обл., відсутній Хамам.

Відповідач, не погоджуючись з доводами позивача, надав суду, зокрема, скріншоти листування з представником ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» Анатолієм Яворським, скріншоти листування зі співробітниками «Sportlife»; копію акцепту договору із клубом «Sportlife» та перелік клубів; інформацію із сайту мережі «Sportlife» та Google; скріншоти зі сторінки Instagram ЖК «АВІА-КВАРТАЛ» та Google.

У судовому засіданні 01.02.2024 р. представник позивача зазначала, що ОСОБА_7 не є працівником ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» та просила суд не брати зазначені докази до уваги, оскільки вони не є належними та допустимими.

Дослідивши надані до матеріалів справи відповідачем зазначені вище скріншоти листування та роздруківки інформації з мережі Інтернет, суд зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 р. у справі № 916/3027/21 зроблено висновок, що законодавством України передбачені спеціальні нормативно-правові акти, які регулюють листування електронною поштою, а саме Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закон України «Про електронний цифровий підпис». Першим передбачено визначення електронного документа - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, а також те, що електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора. Другий безпосередньо визначає правовий статус електронного цифрового підпису (ЕЦП) та регулює відносини, що виникають при використанні ЕЦП.

Надані відповідачем роздруківки з інтернет-ресурсу Google не містять вказаних вище реквізитів, а відтак не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази. Роздруківка електронного листування (паперова копія знімка екрана монітора комп`ютера) також не є належним доказом, оскільки з копії знімка екрана монітора комп`ютера не вбачається, лист якого саме змісту було відправлено на електронну адресу. Також він не містить електронного підпису. При цьому відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 р. у справі № 904/2882/18 вказано, що для надання електронному листуванню юридичної сили в якості доказу необхідним є погодження сторонами договору порядку електронного документообігу з погодженням відповідних адрес та переліку осіб, уповноважених вести зазначене листування.

З умов укладених між сторонами договорів слідує, що ними не було передбачено порядок електронної комунікації.

З огляду на викладене, суд відзначає, що роздруківки електронного листування, роздруківки з інтернет-ресурсу Google та скріншоти зі сторінки Instagram не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти виконання відповідачем підрядних робіт за оспорюваними договорами.

Також судом критично оцінюються надані відповідачем до матеріалів справи роздруківки фотографій результатів виконаних (за твердженням відповідача) робіт за спірними договорами, оскільки з вказаних фотографій неможливо встановити, які саме роботи, на якому об`єкті, коли та ким виконувалися. Окрім того, зазначені роздруківки також не є електронними доказами в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Також, заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що відповідно до п. 4.4 оспорюваних договорів, якщо протягом трьох днів з моменту повідомлення замовника про закінчення робіт замовник не підписує наданий акт виконання робіт і не направляє на адресу виконавця мотивовану відмову від підписання акта, то акт виконаних робіт підписується виконавцем і роботи вважаються прийнятими без зауважень та підлягають оплаті.

Водночас, матеріалами справи не підтверджується, що замовником було отримано письмове повідомлення про закінчення робіт та акти виконаних робіт, а зазначений порядок передачі робіт є актуальним у випадку немотивованої відмови замовника у прийнятті робіт та говорить про одностороннє підписання акту виконавцем, чого у даному випадку не відбувалося. При цьому, передача і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливі лише за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття фактично виконаних і оглянутих робіт у строк, визначений договором.

У зв`язку з наведеним суд вбачає необґрунтованими зазначені вище заперечення відповідача. Водночас, саме на останнього покладено обов`язок доведення факту виконання робіт, про яке він стверджує.

Поряд з цим, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що російська лазня, гідромасажний басейн та парова лазня наразі функціонують в спорткомплексі «Sportlife», оскільки з умов укладених між сторонами договорів не вбачається, що виконання робіт мало відбуватися саме на вказаному об`єкті. Натомість, частина з наданих до матеріалів справи документів містить посилання на об`єкт «Реконструкція будівлі трансформаторної підстанції з паркінгом…».

Водночас, з наданих відповідачем до матеріалів справи договорів, укладених з фізичними особами, не вбачається, що ними було передбачено виконання саме тих робіт, що обумовлені спірними договорами.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що до матеріалів справи не надано належних, достатніх та беззаперечних доказів виконання відповідачем робіт, передбачених спірними договорами.

Як зазначалося вище, за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суд повинен встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суд повинен встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі № 904/4324/18, від 27.10.2021 р. у справі № 916/1224/20 та ін.).

Дослідивши наявні у даній справі докази та позиції учасників процесу, суд відзначає, що невиконання робіт, передбачених договорами підряду, є істотним порушенням умов останніх, і, відповідно, підставою для розірвання вказаних договорів з посиланням на приписи ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, розірвання договорів підряду є підставою для повернення підрядником замовнику сплачених за вказаними договорами коштів за невиконані роботи.

Так, згідно з приписами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Наведені положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

З урахуванням зазначеного, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів виконання ФОП Ковальовим О.В. передбачених договорами підряду робіт, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» про розірвання договору № 01/10-2019 від 01.10.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 32700,00 грн.; розірвання договору № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 56651,00 грн.; розірвання договору № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 124051,20 грн.; розірвання договору № 17 від 01.10.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 220550,00 грн.; розірвання договору № 24/09-2019 від 24.09.2019 р. та стягнення сплачених коштів за цим договором у розмірі 14395,00 грн., за наявними матеріалами справи, є доведеними та обґрунтованими, і, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено, що за змістом прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму сплачених коштів за договором № 17 від 01.10.2019 р. у розмірі 220550,00 грн.

Як зазначалося вище, за приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 220550,00 грн. сплачених коштів за договором № 17 від 01.10.2019 р., суд відзначає, що матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем на користь відповідача сплати коштів у розмірі 220500,00 грн., наявності у відповідача обов`язку зі сплати решти заявленої до стягнення суми в розмірі 50,00 грн. суду не доведено та матеріалами справи не підтверджено, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 50,00 грн. слід відмовити.

Таким чином суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі.

Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності слід зазначити таке.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2020 р. у справі № 924/774/18, від 07.04.2021 р. у справі № 911/2669/19, від 13.10.2021 р. у справі № 914/687/20.

Як зазначає відповідач, строк позовної давності для захисту позивачем своїх прав та законних інтересів сплинув, оскільки договори підряду було укладено у 2019 р., а ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» звернулось до суду з даним позовом лише 10.07.2023 р.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 257 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами і доповненнями, якою установлено з 12.03.2020 р. на усій території України карантин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 р.

Поряд з цим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З огляду на викладене, враховуючи продовження на даний час дії воєнного стану, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів сторін були ретельно досліджені судом і наведених вище висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог не спростовують.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем Ковальовим Олександром Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД».

3. Розірвати договір № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем Ковальовим Олександром Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД».

4. Розірвати договір № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем Ковальовим Олександром Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД».

5. Розірвати договір № 17 від 01.10.2019 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем Ковальовим Олександром Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД».

6. Розірвати договір № 24/09-2019 від 24.09.2019 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем Ковальовим Олександром Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД».

7. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальова Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЄВРО-БУД» (08132, Київська обл., Бучанський р-н (Києво-Святошинський), м. Вишневе, вул. Вітянська, буд. 2, секція 2, приміщ. 248, код 37848642) 32700 (тридцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. сплачених коштів за договором № 01/10-2019 від 01.10.2019 р., 56651 (п`ятдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят одну) грн. 00 коп. сплачених коштів за договором № 01/10-2019 (02) від 01.10.2019 р., 124051 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят одну) грн. 20 коп. сплачених коштів за договором № 01/10-2019 (03) від 01.10.2019 р., 220500 (двісті двадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. сплачених коштів за договором № 17 від 01.10.2019 р., 14395 (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 00 коп. сплачених коштів за договором № 24/09-2019 від 24.09.2019 р., 20144 (двадцять тисяч сто сорок чотири) грн. 45 коп. витрат зі сплати судового збору.

8. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29.02.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна