Рішення

від 01.02.2024 по справі 911/2720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2720/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Пушкінська, 61/1) в інтересах держави в особі Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області (08290, Київська обл., Бучанський р-н, смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125)

до Товариства з обмеженою відповідальністю І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 7-Б /літера А/, оф. 157)

про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду, у розмірі 287489,65 грн.,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

прокурор: Яворський С.С. (посвідчення № 069080).

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду, у розмірі 287489,65 грн.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що за наслідками виконання умов договору № 63 від 02.11.2022 р. щодо поточного ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Рекунова, 1 в селищі Гостомель Бучанського району Київської області, який був укладений між Гостомельською селищною військовою адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ», було встановлено невідповідність обсягів та вартості виконаних робіт, через що було зайво сплачено кошти місцевого бюджету, що спричинило порушення інтересів держави і територіальної громади, які полягають в ефективному, раціональному, економному та законному використанні бюджетних коштів, у зв`язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача 287489,65 грн. завданих збитків, а також судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023 р. позовну заяву було залишено без руху.

21.09.2023 р. та 25.09.2023 р., під час перебування судді у відпустці, через систему «Електронний суд» та засобами поштового зв`язку до Господарського суду Київської області від Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області надійшли письмові пояснення б/н від 20.09.2023 р. (вх. № 3245/23 від 21.09.2023 р.) та № 53-7501вих-23 від 20.09.2023 р. (вх. № 18202/23 від 25.09.2023 р.) на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 11.09.2023 р., які є ідентичними за своїм змістом, та з яких вбачається, що недоліки позовної заяви № 53-6962вих-23 від 30.08.2023 р. (вх. № 2321/23 від 04.09.2023 р.), зазначені в ухвалі суду, були усунуті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2023 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 02.11.2023 р.

У підготовчому засіданні 02.11.2023 р. прокурор підтримував позовні вимоги. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час та місце судового засідання усі учасники справи були повідомлені в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Підготовче засідання відкладалось.

13.11.2023 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 1237 від 27.10.2023 р. (вх. № 21360/23 від 13.11.2023 р.), за яким останній не погоджується з твердженням прокурора про те, що відповідачем були спричинені збитки територіальній громаді та державі на загальну суму 287489,65 грн., а також з висновком експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 956 від 30.06.2023 р., на який посилається прокурор у позовній заяві. Поряд з цим, відповідач просить суд призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу у даній справі та зупинити провадження на час проведення такої експертизи. Окрім того, відповідач просить суд продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву, мотивуючи це тим, що справа № 911/2720/23 є складною, а підготовка та подання відповідних процесуальних документів потребують детального аналізу доводів та доказів позивача, а тому вчинення процесуальних дій у встановлений судом строк є об`єктивно неможливим.

24.11.2023 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від Бучанської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив б/н від 23.11.2023 р. (вх. № 4811/23 від 24.11.2023 р.), відповідно до якої прокурор, зокрема, просить суд відмовити відповідачу в задоволенні заявленого у відзиві клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи у даній справі, оскільки відповідачем не зазначено ні обставин справи, які мають значення для проведення експертизи, ні підстав для її проведення, окрім як посилання на норму ст. 99 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, наявний у матеріалах справи висновок судової будівельно-технічної експертизи відповідачем не спростований жодними іншими належними та допустимими доказами.

У підготовчому засіданні 04.12.2023 р. прокурор заперечував проти клопотання відповідача про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи у даній справі. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У підготовчому засіданні 04.01.2024 р. прокурор заявив про подання всіх наявних у прокуратури доказів та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи до розгляду по суті; представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У підготовчому засіданні 04.01.2024 р. судом було розглянуто заявлене відповідачем у відзиві № 1237 від 27.10.2023 р. (вх. № 21360/23 від 13.11.2023 р.) клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи та, без виходу до нарадчої кімнати, протокольною ухвалою відмовлено в його задоволенні з підстав, викладених в ухвалі суду від 04.01.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.01.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2024 р.

У судовому засіданні 01.02.2024 р. прокурор позовні вимоги підтримував та просив суд задовольнити їх у повному обсязі; представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 01.02.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.11.2022 р. між Гостомельською селищною військовою адміністрацією (далі позивач, замовник, Гостомельська СВА, військова адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі відповідач, підрядник, ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ») було укладено договір № 63, відповідно до п. 1.1 якого підрядник у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується на власний ризик своїми та залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами із використанням матеріалів підрядника виконати заходи з усунення аварій в житловому фонді, які виникли внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, шляхом проведення робіт з поточного ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Рекунова, 1 в селищі Гостомель Бучанського району Київської області, в обумовлений цим договором термін, а замовник прийняти визначені роботи та сплатити вартість виконаних робіт згідно коду ДК 021:2015:15450000-6.

Відповідно до п. 1.2 договору обсяг, зміст робіт та інші вимоги, що ставляться до робіт, що є предметом договору, визначаються в дефектному акті, а ціна робіт визначається кошторисом договірною ціною підрядника, яка є твердою (додаток № 1 до договору) і обумовлюється на момент укладення даного договору.

Загальна вартість робіт узгоджується зведеним кошторисним розрахунком і договірною ціною, яка є твердою і складає 5969391,38 грн. з ПДВ, та підлягає зміні виключно за погодженням сторін. Керуючись ст. 3, ст. 6 Цивільного кодексу України сторони вирішили відступити від умов абз. 2 ч. 5 ст. 844 Цивільного кодексу України та погодили, що після укладення цього договору підрядник не має права вимагати збільшення кошторису у зв`язку із будь-яким зростанням (істотним або неістотним) вартості матеріалів та/або устаткування та/або робіт (послуг), що виконуються (надаються підряднику третіми особами). Сторони погодили, що у разі відмови замовника від збільшення кошторису, підрядник не має права вимагати розірвання договору. Договірна ціна за договором включає всі витрати підрядника, пов`язані із виконанням робіт (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник перераховує підряднику кошти за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт за типовою формою КБ-2 та КБ-3, підписаних уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно з п. 3.3 договору оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника платежу після підписання акту приймання виконаних робіт уповноваженими представниками обох сторін протягом 15 банківських днів. Не підписані замовником акти приймання виконаних робіт до оплати не приймаються.

У пункті 3.4 договору сторони погодили, що підрядник має право за погодженням із замовником достроково завершити виконання робіт і здати їх замовнику.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 (зі змінами) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2022 р. № 280-р замовник може перерахувати підряднику попередню оплату в розмірі 30 % вартості договору (1790817,41 грн.), яка спрямовується на рахунки, відкриті на ім`я підрядника в банківських установах у встановленому законодавством порядку з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим договором. Термін погашення до 28.12.2022 р. (п. 3.5 договору).

Місцем виконання робіт визначено Гостомельську селищну територіальну громаду, вул. Рекунова, 1 в селищі Гостомель Бучанського району Київської області (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками (у разі наявності) сторін та діє до 31.12.2022 р., а в частині виконання зобов`язань до повного виконання його умов сторонами. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. У разі продовження військового стану в країні, дія цього договору може бути продовжена за домовленістю сторін.

Згідно з п. 4.5 договору підрядник виконує роботи відповідно до чинних будівельних норм, правил, регламентів та стандартів. Підрядник забезпечує належну організацію техніки безпеки та охорони праці, дотримання санітарних та екологічних вимог, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до пп. 5.1.5 договору замовник має право вимагати виправлення виявлених в процесі перевірок і випробувань неякісних робіт (брак), а неякісних матеріалів заміні за рахунок підрядника в строки, встановлені протоколами (актами). У разі невиконання цих вимог підрядником у встановлені протоколами (актами) строки замовник може залучити для виправлення неякісно виконаних робіт іншого виконавця. Компенсація витрат здійснюється за рахунок підрядника, зокрема шляхом утримання замовником відповідних сум при розрахунках з підрядником за виконані роботи.

У свою чергу, підрядник зобов`язаний забезпечити якість відповідно до умов, встановлених розділом 7 цього договору. Підрядник, у разі виявлення замовником недоліків в процесі виконання робіт, усуває їх в короткий термін за свій рахунок. Підрядник гарантує якість завершених робіт та безкоштовне усунення дефектів протягом гарантійного терміну, який встановлюється від дати введення об`єкта будівництва в експлуатацію згідно з чинним законодавством та розділом 9 цього договору (пп. 5.4.2, 5.4.7, 5.4.8 договору).

Згідно з п. 6.2 договору винна сторона компенсує іншій стороні збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором.

Контроль за якістю робіт і ресурсів згідно п.п. 7.1-7.3 договору врегульовано таким чином, що замовник самостійно або з залученням третіх осіб здійснює контроль та технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт кошторису, будівельним нормам і стандартам, а матеріалів, виробів та конструкцій державним стандартам, регламентам і технічним умовам.

Розділом 8 урегульовано порядок приймання виконаних робіт та виправлення недоліків, зокрема: 1) факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт (п. 8.1); 2) прийняття виконаних робіт здійснюються замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов`язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектно-кошторисною документацією, договором та/або законодавством (п. 8.2); 3) у разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, замовник має право відмовитись від підписання наданих документів (п. 8.3); 4) роботами з недоліками вважаються роботи, які виконані неякісно, тобто з порушенням будівельних норм та правил, з відхиленням від умов цього договору, з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають чинним нормам або вимогам замовника, зазначеним у договорі (п. 8.4.1); 5) у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, що виникли з вини підрядника, останній у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність закінчених робіт до передачі. Якщо підрядник не усуне недоліки у визначений замовником строк, замовник має право, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати замовника, пов`язані з усуненням недоліків, відшкодовуються підрядником в порядку, визначеному п. 8.4.4. цього договору. У разі виявлення у роботах недоліків, які не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт. Підрядник зобов`язаний відшкодувати завдані замовнику збитки (п. 8.4.2); 6) відшкодування підтверджених відповідними документами сум вартості витрат на усунення недоліків самим замовником або третіми особами, сум збитків може здійснюватися шляхом утримання замовником з сум, що належать підряднику за належно виконані роботи або, на вибір замовника, в наступному порядку: замовник надає підряднику рахунок на суму таких видатків та/або на суму збитків, а також відповідні підтверджуючі документи, а підрядник повинен перерахувати замовнику кошти, визначені у рахунку, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання рахунку та підтверджуючих документів. За прострочення виплати підрядником відшкодування видатків замовника та/або третіми особами на усунення недоліків, підрядник сплачує пеню в порядку, визначеному в п. 6.1 цього договору (п. 8.4.4).

31.12.2022 р. між Гостомельською СВА та ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 63, відповідно до якої було продовжено термін дії договору до 21.03.2023 р. та внесено зміни у п. 4.4, а саме зазначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками (у разі наявності) сторін та діє до 21.03.2023 р., а в частині виконання зобов`язань до повного виконання його умов сторонами; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору; у разі продовження військового стану в країні, дія договору може бути продовжена за домовленістю сторін.

16.01.2023 р. між Гостомельською СВА та ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 63, відповідно до якої було внесено зміни до п. 2.1 договору, а саме зазначено, що загальна вартість робіт узгоджується зведеним кошторисним розрахунком і договірною ціною, яка є твердою і складає 5969391,38 грн. з ПДВ та підлягає зміні виключно за погодженням сторін; при цьому фінансування робіт у 2022 р. становить 3981893,14 грн. з ПДВ, а в 2023 р. 1987498,24 грн. з ПДВ.

Також у 2023 р. між Гостомельською СВА та ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено додаткову угоду б/н до договору № 63, відповідно до якої, у зв`язку зі зменшенням обсягів виконання робіт на суму 1376215,14 грн. з ПДВ, сторони домовились внести зміни в п. 2.1 договору, за якими загальна вартість робіт узгоджується зведеним кошторисним розрахунком і договірною ціною, яка є твердою і складає 4593176,24 грн. з ПДВ та підлягає зміні виключно за погодженням сторін.

На підтвердження виконання умов договору, сторонами було складено та підписано: довідку форми КБ-3 за листопад 2022 р. на суму 1015533,98 грн. з ПДВ, акт виконаних робіт № 1 форми КБ-2в за листопад 2022 р. на загальну суму 1015533,98 грн. з ПДВ, довідку форми КБ-3 за грудень 2022 р. на суму 3981893,14 грн. з ПДВ, акт виконаних робіт № 1 форми КБ-2в за грудень 2022 р. на загальну суму 2966359,16 грн. з ПДВ, довідку форми КБ-3 за грудень 2022 р. на суму 4503176,24 грн. з ПДВ, акт виконаних робіт № 1 форми КБ-2в за грудень 2022 р. на загальну суму 611283,10 грн. з ПДВ.

Таким чином, відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт, відповідачем було виконано будівельні роботи на загальну суму 4593176,24 грн.

14.11.2022 р. позивачу було виставлено рахунок на оплату № 83, відповідно до якого сума попередньої оплати за договором склала 1790817,41 грн. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, військова адміністрація здійснила оплату робіт за договором вартістю 4593176,24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 39 від 17.11.2022 р. на суму 1790817,41 грн., № 108 від 17.12.2022 р. на суму 2191075,73 грн., № 1 від 25.01.2023 р. на суму 611283,10 грн.

Як слідує з позову, 03.08.2023 р. Київську обласну прокуратуру було проінформовано, що прокурорами відділу 09/1/1 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023110000000080 від 14.03.2023 р. за ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Слідчими слідчого управління ГУНП в Київській області було встановлено, що службові особи ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» під час виконання підрядних робіт по об`єкту «Заходи з усунення аварій у житловому фонді, які виникли внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, шляхом проведення робіт з поточного ремонту в житловому будинку за адресою: вул. Рекунова, буд. 1, смт. Гостомель Бучанського р-ну Київської області» на виконання умов договору № 63 від 02.11.2022 р., підписали акти виконаних підрядних робіт, в які внесли завідомо неправдиві відомості щодо обсягу та вартості робіт у розмірі 287489,65 грн., чим спричинили державі в особі Гостомельської селищної військової адміністрації збитки на зазначену суму. Вказане підтверджується матеріалами Єдиного обліку № 6435 ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області (рапорт дізнавача СДВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Шишлакової В.В., протокол огляду місця події від 01.05.2023 р. з ілюстративною таблицею, пояснення Гриб В.Ф. від 01.05.2023 р., рапорт слідчого ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Павлішиної О.Е., протокол огляду місця події від 05.05.2023 р. з фототаблицею), копія яких міститься в матеріалах справи.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023110000000080 від 14.03.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, встановлено невідповідність обсягів та вартості виконаних і прийнятих актами виконаних робіт за договором № 63 від 02.11.2022 р., через що було зайво сплачено кошти місцевого бюджету, що спричинило порушення інтересів держави і територіальної громади, які полягають в ефективному, раціональному, економному та законному використанні бюджетних коштів.

Згідно з висновком експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 956 від 30.06.2023 р., складеного за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження № 42023110000000080 від 14.03.2023 р., було встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт з капітального (поточного) ремонту житлового будинку по вул. Рекунова, 1 у смт. Гостомель Київської області, які були умовами договору між Гостомельською СВА та ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» № 63 від 02.11.2022 р., не відповідають обсягам та вартості, визначеним кошторисною та первинною звітною документацією. У результаті перерахунку обсягів та вартості різниці таких робіт за допомогою ліцензійного програмного комплексу АВК-5, їх сума склала 287489,65 грн.

Викладене вище стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду про стягнення з ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду № 63 від 02.11.2022 р., у розмірі 287489,65 грн.

Слід зазначити, що за приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Встановлюючи наявність підстав для представництва інтересів держави, обов`язковими є висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в суді.

Водночас, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначено прокурором у позові, Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області не вжила заходів, спрямованих на захист інтересів держави та стягнення з відповідача збитків у розмірі 287489,65 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Поряд з цим, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Слід зазначити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави є порушення економічних інтересів держави, що полягає у невиконанні відповідачем обов`язку, передбаченого договором, щодо якісного виконання будівельних робіт, які повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об`єкт, що призвело до зайвого перерахування позивачем коштів на загальну суму 287489,65 грн.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо забезпечення повернення коштів до бюджету, які були зайво перераховані підряднику, та дотриманні конституційного принципу рівності усіх перед законом, що, на думку прокурора, беззаперечно становить суспільний інтерес.

Суд відзначає, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів територіальної громади та держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється відбудова зруйнованих внаслідок російської агресії житлових будинків та інших об`єктів державного і громадського значення.

Керуючись приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Київська обласна прокуратура листом № 15/2-268вих-23 від 03.08.2023 р. повідомила Гостомельську селищну військову адміністрацію про виявлений кримінальному провадженні № 42023110000000080 факт завдання збитків Гостомельській СВА за договором підряду шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника бюджетних коштів у розмірі 287489,65 грн., та просила надати відомості щодо вжиття Гостомельською СВА заходів щодо виявлення та усунення підрядником недоліків робіт за договором № 63 від 02.11.2022 р., притягнення його до відповідальності (у тому числі передбаченої умовами договору) за неналежне виконання умов договору підряду та виявлені дефекти.

Листом від 09.08.2023 р. № 3271 Гостомельська СВА повідомила Київську обласну прокуратуру, що вона не зверталася до суду з позовною заявою про стягнення ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» збитків у розмірі 287489,65 грн., завданих неналежним виконанням умов договору № 63 від 02.11.2022 р., та зазначила, що не заперечує щодо вжиття прокуратурою заходів представництва інтересів військової адміністрації шляхом звернення до суду з позовом.

14.08.2023 р. Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області листом № 53-6555вих-23 просив військову адміністрацію проінформувати окружну прокуратуру щодо обставин виявлення недоліків поточного ремонту житлового будинку по вул. Рекунова, 1 в смт. Гостомель за договором № 63 від 02.11.2022 р. та повернення підрядником бюджетних коштів (за наявності такого факту).

Листом від 17.08.2023 р. № 3456 Гостомельська СВА повідомила окружну прокуратуру, що вона веде роботу щодо підготовки листів до ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» стосовно добровільного відшкодування завданих збитків у розмірі 287489,65 грн.

22.08.2023 р. Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області листом № 53-6748вих-23 просив військову адміністрацію повідомити прокуратуру, чи було розпочато листування з підрядником з питань відшкодування завданих збитків та чи було повернуто кошти у розмірі 287489,65 грн.

Листом від 28.08.2023 р. № 3608 Гостомелька СВА повідомила прокуратуру, що вона звернулася до ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» листом від 28.08.2023 р. № 3602 з вимогою повернути кошти у сумі 287489,65 грн.

29.08.2023 р. Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області листом № 53-6938вих-23 повідомив Гостомельську СВА про те, що Бучанською окружною прокуратурою Київської області буде пред`явлено позовну заяву в інтересах держави в особі Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору № 63 від 02.11.2022 р., у сумі 287489,65 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку прокуратурою виконано вимоги, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва інтересів держави в суді, у зв`язку з чим Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області з передбачених законом підстав звернувся з даним позовом до суду про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду, у розмірі 287489,65 грн.

Слід зазначити, що ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що між Гостомельською СВА та ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено договір будівельного підряду.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

При цьому, ч. 1 та ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Приписами ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (п. 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.

З матеріалів справи слідує, що предметом позову у даній справі є стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду 02.11.2022 р. № 63 щодо поточного ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Рекунова, 1 в селищі Гостомель Бучанського району Київської області, який був укладений між Гостомельською СВА та ТОВ «І.Б.К. Девелопмент», у вигляді завищення вартості виконаних робіт на суму 287489,65 грн.

На підтвердження позовних вимог до матеріалів справи було надано, зокрема, висновок судового експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 956 від 30.06.2023 р., належним чином повідомленого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок в порядку, передбаченому ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, складений за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження № 42023110000000080 від 14.03.2023 р., яким, серед іншого, встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт з капітального (поточного) ремонту житлового будинку по вул. Рекунова, 1 у смт. Гостомель Київської області, які були умовами договору між Гостомельською селищною військовою адміністрацією та ТОВ «І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ» № 63 від 02.11.2022 р., не відповідають обсягам та вартості, визначеним кошторисною та первинною звітною документацією актам КБ-2в. У результаті перерахунку обсягів та вартості різниці таких робіт за допомогою ліцензійного програмного комплексу АВК-5, їх сума склала 287489,65 грн.

Висновком експертизи було встановлено, зокрема, що потреба в демонтажних роботах на момент їх проведення не підтверджується документально, встановлено невідповідність робіт по демонтажу стяжок, завищено обсяги по роботах з демонтажу стяжок та теплоізоляції з керамзитового гравію, завищено вартість робіт із навантаження сміття екскаваторами та вручну, завищено вартість будівельного матеріалу руберойду наплавлювального, ґрунтовки праймера, улаштування примикань.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що на момент відкриття провадження у даній справі ним були виконані роботи за договором підряду у повному обсязі, причому вартість виконаних робіт перевищила суму договору 4593489,24 грн. Також відповідач зазначав про те, що він не погоджується з висновком експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 956 від 30.06.2023 р.

Зазначені заперечення відповідача суд не вбачає обґрунтованими, оскільки висновок, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, а відтак суд враховує допустимість такого висновку як доказу, оскільки проведена у кримінальному провадженні експертиза містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі.

Поряд з цим, Верховний Суд у справі № 910/21067/17 (постанова від 12.02.2020 р.) зазначив, що системний аналіз процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його (висновку експертизи) як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі № 908/2261/17 та від 30.06.2022 р. у справі № 916/1466/21.

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що в результаті неналежного виконання відповідачем господарського зобов`язання, що виразилося в завищенні останнім обсягу та вартості виконаних будівельних робіт за договором будівельного підряду № 63 від 02.11.2022 р., державі та територіальній громаді в особі Гостомельської селищної військової адміністрації було завдано збитків на суму 287489,65 грн.

Доказів повернення цих коштів замовнику матеріали справи не містять.

Суд відзначає, що ТОВ І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ, на спростування наявного в матеріалах справи висновку судової будівельно-технічної експертизи, не надало будь-яких доказів, як і не надало будь-яких доказів на спростування доводів прокурора в цілому.

З урахуванням зазначеного, з огляду на ненадання відповідачем жодного доказу на спростування відсутності в діях останнього вини у заподіянні позивачу збитків та їх наявності, суд вважає позовну вимогу Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду № 63 від 02.11.2022 р., у розмірі 287489,65 грн., доведеною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню судом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 7-Б /літера А/, оф. 157, код 38831585) на користь Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області (08290, Київська обл., Бучанський р-н, смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, буд. 125, код 44825757) 287489 (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 65 коп. збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю І.Б.К. ДЕВЕЛОПМЕНТ (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 7-Б /літера А/, оф. 157, код 38831585) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, код 02909996) 4312 (чотири тисячі триста дванадцять) грн. 35 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29.02.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна