Рішення

від 15.02.2024 по справі 911/2962/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2024 р. Справа № 911/2962/23

За позовом Керівника Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, 17024, Чернігівська область, Чернігівський район, селище міського типу Десна

в інтересах держави в особі

1. Міністерства оборони України

2. Остерської квартирно-експлуатаційної частини

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП", 08454, Київська область, Бориспільський район, село Циблі, вулиця Бойко-Павлова, будинок 104

про визнання недійсним положень договору

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Дубченко О.В. (прокурор);

від позивача 1: Миколайчук А.О.;

від позивача 2: Фітісова О.В.;

від відповідача: не в`явився.

суть спору:

Керівник Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Остерської квартирно-експлуатаційної частини з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП", в якому просить суд:

- визнати недійсним пункт 3.1 договору від 05.06.2023 № 159, укладеного між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП", в частині включення до ціни договору суми ПДВ 7%;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП" на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини грошові кошти у розмірі 21 457,94 грн, як зайво сплачений ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2023 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Відтак, операції з постачання Остерськїй квартирно-експлуатаційній частині за договором від 05.06.2023 № 159 дизельного палива (Євро 5) та бензину А-92 (Євро 5) оподатковується за нульовою ставкою, тому передбачена пунктом 3.1 договору сума податку на додану вартість у розмірі 7% суперечить закону, а заявлені до стягнення 21 457,94 грн отримані відповідачем безпідставно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.11.2023.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

16 жовтня 2023 року від Міністерства оборони України до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 911/2962/23 до винесення Харківським окружним адміністративним судом рішення у справі № 320/20717/23 за позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби України щодо оскарження вимог аудиторської служби, оформлених листом від 18.05.2023 № 000800-14/5639-2023 в частині вжиття заходів з приводу надмірно сплаченого ПДВ за контрактами.

Вказане клопотання позивач-1 мотивує об`єктивною неможливістю розгляду справи № 911/2962/23 до вирішення Харківським окружним адміністративним судом справи № 320/20717/23, предметом розгляду у якій є правомірність застосування ПДВ до операцій з постачання пально-мастильних матеріалів, що має істотне значення для вирішення спору у даній справі.

14 листопада 2023 року від Керівника Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшли заперечення (вих. №№ 1735вих-23 від 09.11.2023; 1821-вих-23 від 24.11.2023) на клопотання про зупинення, в яких прокурор зазначив, що матеріали справи не містять доказів існування об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення Харківським окружним адміністративним судом справи № 320/20717/23, як не надано позивачем і доказів взаємозв`язку між цими справами. Крім того, на думку прокуратури, господарський суд може самостійно встановити всі обставини спору, а відтак підстав для зупинення провадження у справі немає.

Судом відкладалось вирішення питання про зупинення провадження у справі.

Натомість в судовому засідання 18.01.2024 заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, суд залишив без задоволення клопотання Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі № 911/2962/23 з огляду на наступне.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Пов`язаною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Зазначені правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року, справа № 910/1265/17; від 11 січня 2021 року, справа № 904/8122/17.

Предметом позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Остерської квартирно-експлуатаційної частини до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП" у даній справі є визнання недійсним пункту 3.1 договору від 05.06.2023 № 159 про постачання дизельного палива (Євро 5) та бензину А-92 (Євро 5), укладеного між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП" в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнення безпідставно сплачених коштів у вигляді суми ПДВ.

Підставою позову прокурор вказав невідповідність змісту положень договору вимогам підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178, а також безпідставність сплати ПДВ у складі ціни товарів, операції з постачанням яких звільнені від оподаткування таким податком.

Предметом доказування у цій справі є наявність (або відсутність) обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочину, та наявність (або відсутність) підстав для сплати ПДВ у складі ціни товарів.

Таким чином, у справі № 911/2962/23 суд має змогу і дискрецію самостійно встановити обставини, які мають значення для цієї справи, незалежно від тих обставин, які можуть бути встановлені судом в іншій справі.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.06.2021 року у справі N 904/5726/19, у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній і резолютивній частинах.

Таким чином, господарський суд у справі наділений повноваженнями і може самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин, зокрема, шляхом вирішення питання застосування чи незастосування підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178.

Враховуючи викладене, клопотання позивача-1 про зупинення провадження у справі № 911/2962/23 задоволенню не підлягає.

Окрім того, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

13 листопада 2023 року від Остерської квартирно-експлуатаційної частини надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, обґрунтоване відсутністю підстав представництва прокурором інтересів держави в суді та додатково повідомлено, що 20.10.2023 ТОВ "СЕНТАЙМ ГРУП" повернуло суму податку на додану вартість у розмірі 21 457,94 грн.

Керівником Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону 16.11.2023 до суду було подано заперечення (вих. № 1760вих-23 від 13.11.2023) на клопотання про залишення позову без розгляду та підтверджено, що ТОВ "СЕНТАЙМ ГРУП" добровільно сплатило на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини суму податку на додану вартість, у зв`язку із чим прокурор просив закрити провадження у справі № 911/2962/23 в частині позовних вимог щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 21 457,94 грн, у зв`язку із відсутністю предмета спору, в іншій частині позову задовольнити позов.

Суд, дослідивши подані документи на підтвердження викладених обставин, постановив ухвалу від 16.11.2023, якою закрив провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП" на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини грошових коштів у розмірі 21 457,94 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Цією ж ухвалою було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 30.11.2023, оскільки предметом спору у справі № 911/2692/23 залишилась вимога прокурора про визнання недійсним пункту 3.1 договору № 159 від 05.06.2023.

В судовому засіданні 30.11.2023 судом оголошено перерву до 18.01.2024, а 18.01.2024 до 15.02.2024.

Згідно із частинами першою, другою статті 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до частини першої статті 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 15.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

05 червня 2023 року між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП" (Постачальник) укладено договір № 159, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовника товар, зазначений у Специфікації (Додаток 1), що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а замовник прийняти і оплатити такий товар (пункт 1.1 Договору).

Найменування товару: нафта і дистиляти (дизельне паливо (Євро 5), налив, бензин А-92 (Євро 5), налив), код ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (пункт 1.2 Договору).

Кількість товару: зазначена у Специфікації (пункт 1.3 Договору).

Специфікацією (додаток 1) до договору № 159 від 05.06.2023 сторони погодили найменування продукції, що поставляється, кількість та ціну за одиницю товару з урахуванням ПДВ, а також загальну суму з ПДВ:

-бензин А-92 (Євро 5), налив, 1л країна-виробник Україна у кількості 5460 літрів за ціною за одиницю товару з ПДВ 30,90 грн на загальну суму 168 714,00 грн;

-дизельне паливо (Євро 5), налив, 1л країна-виробник Україна у кількості 5870 літрів за ціною за одиницю товару з ПДВ 34,70 грн на загальну суму 203 689,00 грн.

Загальна сума 372 403,00 грн, у тому числі ПДВ 24 362,81 грн.

Пунктом 3.1 Договору погоджено, що сума договору становить: 372 403,00 грн, у т.ч. ПДВ (7%) 24 362,81 грн.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Договору оплата товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу, при надходженні коштів на власний казначейський рахунок, згідно видаткової накладної та рахунку шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання товару. Усі розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення. Розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України гривні.

Строк поставки товару: до 15.06.203 (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до пункту 10.1 Договору, договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до виконання своїх зобов`язань сторонами.

З позову вбачається, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП" здійснило поставу товару, а Остерською квартирно-експлуатаційною частиною 15.06.2023 сплачено вартість товару у розмірі 328 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 21 457,94 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.06.2023 № 465.

Обґрунтовуючи позовні вимоги при зверненні до суду, прокурор послався на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" (далі - Постанова) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби України тощо, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Таким чином, на думку прокурора, Остерською квартирно-експлуатаційною частиною при укладанні договору від 05.06.2023 № 159 та його виконанні не враховано вимоги постанови КМУ № 178, внаслідок чого зайво перераховано ТОВ "СЕНТАЙМ ГРУП" бюджетні кошти у вигляді податку на додану вартість у розмірі 21 457,94 грн.

Позивач-2 Остерська квартирно-експлуатаційна частина заперечувала щодо таких тверджень прокурора та зазначила, що закупівля по договору № 159 від 05.06.2023 здійснювалась не для мобілізаційних завдань, що є визначальною умовою для застосування постанова КМУ № 178 при здійсненні закупівлі товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту ЗСУ.

Міністерство оборони України також твердить, що договір № 159 від 05.06.2023 укладений з ТОВ "СЕНТАЙМ ГРУП" не є таким, що укладався на виконання мобілізаційних завдань.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП" 20.10.2023 добровільно повернуто на рахунок Остерської квартирно-експлуатаційної частини суму податку на додану вартість у розмірі 21 457,94 грн, у зв`язку із чим прокурором було заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі 21 457,94 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином судом у зв`язку з відсутністю предмета спору у даній справі в частині позовних вимог про стягнення 21 457,94 грн закрито провадження в цій частині згідно пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про що постановлено ухвалу від 16.11.2023.

Отже, предметом спору у даній справі є визнання недійсним пункту 3.1 договору № 159 від 05.06.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ 7%.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи частини першої статті 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою, третьою статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Відповідно до частини першої статті 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про оборону України" у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (із змінами та доповненнями) в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.

Маючи на меті спростити порядок та сприяти оперативному матеріальному забезпеченню військових формувань, 02.03.2022 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Так, відповідно до пунктів 1, 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

У постанові Кабінету Міністрів України № 178 зазначено, що її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Також постанова Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 містить посилання на підпункт "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.

Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами та забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань (стаття 10 Закону України "Про оборону України" та пункт 3 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671).

Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (пункт 1 Положення про Міністерство оборони України).

Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.

Діючим законодавством на Міністерство оборони України, як на центральний орган виконавчої влади покладено державою функції щодо забезпечення життєдіяльність Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності, проведення ремонту та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оборону України" та статті 15 Закону України "Про Збройні Сили України" фінансування потреб національної оборони та Збройних Сил України здійснюється виключно за рахунок державного бюджету України.

Статтею 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" передбачено, що суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові об`єднання, військові частини, установи та організації які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням.

Позивач-2 - Остерська квартирно-експлуатаційна частина є структурною складовою Міністерства оборони України, органом державної військової влади на місцях в системі Збройних Сил України, уповноважений державою виконувати відповідні функції у відносинах, що виникають з його діяльності, який також утримується за рахунок бюджетних коштів.

Відтак, системний аналіз указаних норм права засвідчує, що приписи підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 поширюються на діяльність органів Збройних Сил України, якими є позивачі.

Отже, оскільки замовником товару за договором № 159 від 05.06.2023 виступає Остерська квартирно-експлуатаційна частина, наведений пункт 3.1 договору суперечить постанові № 178 від 02.03.2022 та приписам підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 7%, а не за нульовою ставкою.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 вказав, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Верховний Суд у вказаній постанові відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору), та зазначив про незгоду із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 08.08.2019 у справі № 911/1626/18.

Враховуючи наведене, оскільки пункт 3.1 договору № 159 від 05.06.2023 до ціни договору незаконно включено суму ПДВ 7%, за придбання позивачем-2 дизельного палива та бензину, що суперечить положенням Податкового кодексу України та Постанови КМУ від 02.03.2022 № 178, наявні підстави для визнання недійсними положень такого договору в частині включення до ціни правочину суми ПДВ.

Відтак позовні вимоги прокурора про визнання недійсним пункту 3.1 договору № 159 від 05.06.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ 7%, що укладений між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП", підлягає задоволенню.

Твердження позивачів, що закупівля по договору № 159 від 05.06.2023 здійснювалась не для мобілізаційних завдань, а тому за таких підстав, вимоги Постановою КМУ № 178 не поширюються на правовідносини, які склалися між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною та Товариством, є необґрунтованими та спростовуються вище встановленими висновками суду.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді та клопотання Остерської квартирно-експлуатаційної частини про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, як встановлено судом, саме Міністерство оборони України, як орган виконавчої влади, який здійснює, зокрема контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення діяльності Збройних Сил України та забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, а також Остерська квартирно-експлуатаційна частина, як сторона оспорюваного правочину та вигодонабувач, є органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Деснянською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" скеровано 10.07.2023 до Остерської квартирно-експлуатаційної частини та 12.09.2023 до Міністерства оборони України повідомлення за вих. №№ 820вих-23 та 1278вих-23 про виявлені порушення вимог чинного законодавства в частині безпідставного включення суми ПДВ за договором № 159 від 05.06.2023, що призвело до зайво сплачених бюджетних коштів та про необхідність вжиття заходів щодо захисту інтересів держави.

У відповідь на лист прокуратури Остерська квартирно-експлуатаційна частина листом від 01.08.2023 № 584/2042 повідомила, що при укладанні договору № 159 від 05.06.2023 на поставку дизельного палива та бензину було враховано лист Командування Сил логістики від 09.05.2023 № 370/3640 та роз`яснення Державної податкової служби України від 27.04.2023 № 540/ПК/99-00-27-04-05.

Натомість прокуратурою на запит до Державної податкової служби України отримано лист від 16.06.2023 № 7447/5/99-00-21-03-02-05, в якому повідомлено, що документ з вихідним номером № 540/ПК/99-00-27-04-05 від 27.04.2023 ДПС не готувався, не реєструвався та не розміщувався в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій і на адресу Міноборони не надсилався.

Міністерство оборони України листом від 29.09.2023 № 370/2/9562 повідомило прокуратуру, що відповідно до Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, само представництва, представництва інтересів міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2006 № 744 (зі змінами) Остерській КЕЧ району доручено здійснювати належну взаємодію з Деснянською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону по суті порушеного питання, а також у разі відкриття провадження у справі за відповідною позовною заявою, забезпечити належне представництво інтересів Остерської КЕЧ району.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів, які були обізнані з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель.

В результаті моніторингу загальнодоступних інформаційних джерел прокуратурою встановлено, що в судовому порядку відповідний спір не вирішується, провадження у справі судами не відкривались.

У позивача-1 було достатньо часу, після отримання листа прокуратури № 820вих-23 від 10.07.2023 для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що прокурор належним чином обґрунтував наявність порушення інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів у суді прокуратурою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Остерської квартирно-експлуатаційної частини, з урахуванням конкретних, встановлених в даній справі, обставин.

Таким чином клопотання Остерської квартирно-експлуатаційної частини про залишення позову без розгляду необґрунтоване та залишається судом без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат.

Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 368,00 грн (за одну немайнову вимогу та одну майнову вимогу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Ухвалою суду від 29.11.2023 повернуто прокуратурі судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, сплачений за вимогу про стягнення грошових коштів у розмірі 21 457,94 грн, у зв`язку із закриттям провадження у справі в цій частині.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, сплачений прокуратурою за вимогу про визнання недійсним пункту договору, суд вважає за доцільне покласти порівно на сторін договору № 159 від 05.06.2023, з урахуванням вини як замовника так і постачальника у виникненні цього спору.

Керуючись статтями 124, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним пункт 3.1 договору № 159 від 05.06.2023, укладеного між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП", в частині включення до ціни договору суми ПДВ 7%.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНТАЙМ ГРУП" (08454, Київська область, Бориспільський район, село Циблі, вулиця Бойко-Павлова, будинок 104, код ЄДРПОУ 44021585) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (рахунок UA478201720343140002000082966, МФО 820172 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 38347014) судовий збір у сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

4. Стягнути з Остерської квартирно-експлуатаційної частини (17024, Чернігівська область, Чернігівський район, селище міського типу Десна, вулиця Ювілейна, будинок 3, код ЄДРПОУ 07807645) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (рахунок UA478201720343140002000082966, МФО 820172 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 38347014) судовий збір у сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 29.02.2024