Рішення

від 28.02.2024 по справі 916/5041/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5041/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бест лізинг до Виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 271 486,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бест лізинг (далі по тексту ТОВ Бест лізинг) звернулось до господарського суду із позовною заявою до Виробничого управління житлово-комунального господарства (далі по тексту Управління) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 271 486,21 грн., яка складається із простроченої заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 194 388,66 грн., пені у розмірі 19 137,99 грн., процентів річних у розмірі 10 909,76 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 052,80 грн., штрафу у розмірі 44 997,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 в частині сплати лізингових платежів (платежів №18-23 у графіку платежів).

Ухвалою суду від 11.12.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу 3-денний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Управління було повідомлено про відкриття провадження по даній справі в порядку письмового провадження шляхом направлення ухвали від 11.12.2023 до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Вказана ухвала була доставлена до кабінету відповідача 11.12.2023 о 20:39 год.

02.01.2024 до суду від Управління надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, а також на відмову органів казначейства здійснювати платежі з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №590 від 09.06.2021, стверджує, що причина несплати лізингових платежів є поважною. Крім того, відповідач наголошує, що зобов`язання за договором фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 ним виконуються належним чином, на підтвердження чого суду було надано платіжні інструкції за червень-грудень 2023, а, отже, підстави для присудження до стягнення суми основного боргу відсутні. Підстави для стягнення штрафу, нарахованого позивачем у зв`язку з неподанням відповідачем відомостей про стан та місцезнаходження предмета лізингу, за переконання Управління, також відсутні, оскільки відповідачем направлялись на адресу позивача відповідні повідомлення згідно з умовами договору.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву Управління просить стягнути з ТОВ Бест лізинг витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

ТОВ Бест лізинг не скористалось правом на подання відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

09.12.2021 між ТОВ Бест лізинг (Лізингодавець) та Управлінням (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А, яким було визначено основні умови лізингу та умови передачі об`єкта лізингу (сміттєвоз із заднім завантаженням).

Загальні умови договору були викладені сторонами у додатку до договору фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021.

Згідно з п. 1.1. загальних умов Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку специфікація?, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу до Лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Відповідно до п. 1.2. загальних умов договору строк користування Лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених у додатку графік сплати лізингових платежів до договору та починається із дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь якому випадку не може бути менше одного року.

Умовами п. 1.3. загальних умов договору передбачено, якщо у договорі визначено продавця (постачальника) об`єкта лізингу, сторони погодили, а Лізингоодержувач також і підтверджує, що самостійно та на власний ризик обрав об`єкт лізингу та продавця (постачальника) об`єкта лізингу, зазначеного в договорі. Лізингоодержувач має право самостійно звертатися до продавця з вимогами щодо якості, комплектності, справності об`єкта лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків (гарантією) тощо. Об`єкт лізингу є власністю Лізингодавця протягом строку лізингу та строку дії даного договору. В разі переходу права власності на об`єкт лізингу від Лізингодавця до Лізингоодержувача згідно умов цього договору, об`єкт лізингу по закінченню строку лізингу Лізингоодержувачем не повертається, а передається Лізингоодержувачу у власність, за виключенням випадків, передбачених договором чи обумовлених угодою сторін.

Відповідно до п. 2.1.7. загальних умов договору лізингу число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається сторонами згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.

Згідно з п. 2.1.7.1 загальних умов договору лізингу у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) становить менше, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 08 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця. У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору лізингу дорівнює або становить більше, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в п.4.2. договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

У п. 2.2. загальних умов договору лізингу сторони погодили, що усі платежі за договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, у національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в п. 2.5, 2.6. загальних умов); винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в п. 2.7.-2.9., 3.5. загальних умов. При цьому, сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим договором не містять покупної ціни, передбаченої цим договором і, у сукупності, є платою за користування об`єктом лізингу.

Відповідно до п. 2.4. загальних умов договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному дню.

Відповідно до п. 2.11 загальних умов договору лізингу Лізингоодержувач здійснює погашення заборгованості перед Лізингодавцем у такому порядку:

- компенсація (відшкодування) Лізингодавцю або іншим особам сум штрафів, накладених протягом усього строку лізингу уповноваженими державними органами за порушення Правил дорожнього руху та/або інших норм чинного законодавства, пов`язаних з експлуатацією/використанням/паркуванням/зберіганням та інш. об`єкта лізингу (в т.ч. кожної з його одиниць), в т.ч. зафіксованих у автоматичному режимі, а також в режимі фото- відеофіксації;

- сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення Лізингоодержувачем обов`язків за даним договором, а також процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на прострочену заборгованість;

- сплата комісії за адміністрування простроченої заборгованості; - сплата комісії за адміністрування врегулювання притягнення Лізингодавця/його керівника (як власника об`єкта лізингу) до адміністративної відповідальності; - сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди;

- сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди;

- сплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу;

- сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу. Сторони домовились, що погашення заборгованості кожної черги згідно вищенаведеного порядку в межах кожної черги відбувається за принципом першочергового погашення заборгованості, що утворилася раніше.

В разі перерахування Лізингоодержувачем платежів за договором (як чергових лізингових платежів, так і комісій, штрафних санкцій і простроченої заборгованості) з порушенням вищевказаної черговості, Лізингодавець має право самостійно (та не залежно від призначення платежу (вказаного платником у платіжному документі) перерозподілити отримані від Лізингоодержувача кошти, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а Лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це підписуючи цей договір. Сторони також погодили, що Лізингодавець може самостійно в односторонньому порядку (в тому числі, після одержання коштів), не залежно від призначення платежу (вказаного платником у платіжному документі): змінити порядок черговості погашення заборгованості як в межах вищенаведеного порядку, так і в межах кожної із встановлених черг; та/або зарахувати кошти в погашення заборгованості за іншим договором, укладеним з Лізингоодержувачем (про що Лізингодавець, повідомляє Лізингоодержувача у зручний для Лізингодавця спосіб).

За умовами п. 3.4. загальних умов договору лізингу приймання Лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання Лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу вимогам Лізингоодержувача та умовам договору. З моменту підписання сторонами акту до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу (в т.ч. ризики, випадкового знищення чи пошкодження об`єкта лізингу, ризики пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам, внаслідок користування об`єктом лізингу).

Згідно п.п. 4.3., 4.4. загальних умов договору лізингу до припинення даного договору об`єкт лізингу не може вивозитись чи будь-яким іншим чином переміщуватися за межі території України, бути переданим (відчуженим) Лізингоодержувачем за будь якими договорами, обтяженим будь-якими обтяженнями будь-якими особами без письмової згоди Лізингодавця. Лізингоодержувач має право експлуатувати, зберігати, переміщувати об`єкт лізингу по всій території України, окрім тимчасово окупованих територій, визначених відповідно до Закону України від 18.01.2018 р. № 2268-VIII Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях та Закону України від 15.04.2014 р. № 1207-VII При забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (в т.ч. відповідних територій Донецької та Луганської областей, а також усієї території Автономної Республіки Крим); території (зон) проведення Операції об`єднаних сил: території введення надзвичайного чи військового стану у разі запровадження на такій території такого заходу правового режиму, як примусове відчуження майна.

Положеннями п. 4.4.1. загальних умов договору лізингу передбачено, що у випадку зміни адреси базування об`єкт лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний повідомити про це Лізингодавця протягом трьох робочих днів.

У п. 5.1. загальних умов договору лізингу сторони передбачили, що Лізингодавець має право: здійснювати контроль за дотриманням Лізингоодержувачем умов даного договору (п. 5.1.1. договору); перевіряти стан об`єкта лізингу в робочий час, а також інспектувати умови його експлуатації (п. 5.1.2. договору).

Відповідно до п. 5.2. загальних умов договору лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний:

- щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій додатком довідка до договору. В разі настання з об`єктом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку, Лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком довідка до договору (пп. 5.2.1.);

Згідно п. 7.1.1. загальних умов договору лізингу за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки завдані цим Лізингодавцеві понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Положеннями п. 7.1.3. загальних умов договору лізингу передбачено, що за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) об`єкта лізингу технічної документації, отриманої Лізингоодержувачем разом з об`єктом лізингу, порушення пунктів 2.15., 2.16., 3.6., 4.1.2., 4.1.7., 4.8., 5.2., 10.2. загальних умов - сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1 відсоток від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

Відповідно до п. 8.1. загальних умов договору лізингу сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) До обставин непереборної сили належать війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за договором.

Пунктом 8.2. загальних умов договору лізингу передбачено, що сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України

Згідно п. 8.3. загальних умов договору лізингу якщо обставини, вказані в пункті 8.1. загальних умов, продовжують діяти протягом 30 (тридцяти) днів з дати їх виникнення, то сторони проводять переговори з метою визначення заходів, яких слід вжити. У випадку, якщо на протязі наступних 10 (десяти) днів сторони не зможуть домовитися Лізингодавець може прийняти рішення про вилучення об`єкта лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу Лізингодавцю на протязі 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

Графік сплати лізингових платежів, специфікація, порядок страхування об`єкта лізингу, технічної підтримки об`єкта лізингу, довідка про технічний стан об`єкта лізингу та фактичну адресу базування (зберігання), питання зносу об`єкта лізингу врегульовані сторонами у додатках до договору фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021.

У графіку сплати лізингових платежів сторонами було визначено розміри лізингових чергових платежів та кількість лізингових платежів. Так, згідно вказаного графіку відповідач має сплатити платіж №14 у розмірі 42 448,29 грн., №15 - 42 295,62 грн., №16- 41 303,30 грн., №17 41 112,47 грн., №18 - 40 520,89 грн., №19 38 898,81 грн., №20 39 337,72 грн., №21 38 440,82 грн., №22 38 154,57 грн., №23 37 295,82 грн. Загальна сума лізингових платежів згідно графіку складає 2 152 788,99 грн., розмір авансового платежу 0 грн. При цьому, вартість об`єкта лізингу згідно специфікації складає 1 499 900,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 09.12.2021 до договору фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 сторонами було викладено п. 2.1.7.1 загальних умов договору лізингу викладено у новій редакції, відповідно до якої у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору), становить менше або дорівнює 20% від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання 5 робочих днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року; черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 11 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 11 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця. У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) становить більше, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року; черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року; наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

17.12.2021 між ТОВ Бест лізинг та Управлінням було складено та підписано акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021, відповідно до якого Лізингодавцем було передано об`єкт лізингу новий спеціалізований вантажний сміттєвоз, у користування Лізингоодержувача. Вартість об`єкта лізингу на момент передачі становить 1 499 900,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Власником спеціалізованого вантажного сміттєвоза згідно наданого суду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.12.2021 є ТОВ Бест лізинг.

Листом №90 від 10.05.2022 Управління, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №590 від 09.06.2021, просило визнати причину пропуску строку оплати коштів за договором №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 поважною.

Листом №1797 від 20.06.2022 ТОВ Бест лізинг просило Управління вжити заходів для погашення наявної заборгованості за договором №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021.

Листом від 04.08.2022 Шабівська сільська рада повідомляла ТОВ Бест лізинг про причини неможливості виконання грошових зобов`язань за договором №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.2022 провадження у справі № 916/2706/22 в частині позовних вимог ТОВ Бест Лізинг до Управління про стягнення основного боргу за договором № 211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 в розмірі 207 909,47 грн. було закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.12.2022 по справі №916/2706/22 у задоволенні позовних вимог ТОВ Бест Лізинг до Управління про стягнення 24% річних у розмірі 6078,73 грн., збитків від інфляції у розмірі 3774,21 грн., штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у розмірі 14 999,00 грн. було відмовлено.

Листом від 24.02.2023 Управлінням Державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області було повідомлено Управління, що оплата видатків третьої черги можлива лише у випадку оплати видатків першої та другої черг у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2023 провадження у справі №916/489/23 в частині позовних вимог ТОВ Бест Лізинг до Управління про стягнення основного боргу за договором №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 (періоди 10-13) в розмірі 196 104,09 грн. було закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2023 по справі №916/489/23 позов ТОВ Бест Лізинг до Управління було задоволено частково шляхом присудження до стягнення на користь позивача штрафу у розмірі 59 996,00 грн. та судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Управління здійснювало сплату лізингових платежів на суму 220 306,15 грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними інструкціями: №2745 від 30.06.2023 на суму 24 981,66 грн. (відшкодування частини вартості об`єкта лізингу за травень 2023), №2898 від 31.07.2023 на суму 24 981,66 грн. (відшкодування частини вартості об`єкта лізингу за червень 2023), №3011 від 21.08.2023 на суму 15 539,23 грн. (винагорода за червень 2023), №3349 від 28.09.2023 на суму 124 908,30 грн. (відшкодування частини вартості об`єкта лізингу за липень 2023), №3602 від 06.11.2023 на суму 13 917,15 грн. (винагорода за серпень 2023), №3601 від 06.11.2023 на суму 15 978,15 грн. (відшкодування частини вартості об`єкта лізингу за липень 2023).

Поряд з цим, Управління здійснювало оплату лізингових платежів також згідно з наступними платіжними інструкціями: №2602 від 01.06.2023 на суму 24 981,66 грн. (відшкодування частини вартості об`єкта лізингу за квітень 2023), №3876 від 22.12.2023 на суму 24 981,66 грн. (відшкодування частини вартості об`єкта лізингу за грудень 2023), №3897 від 28.12.2023 на суму 12 314,16 грн. (винагорода за жовтень 2023), №3899 від 28.12.2023 на суму 11 989,75 грн. (винагорода за грудень 2023), №3897 від 28.12.2023 на суму 13 459,16 грн., №3897 від 28.12.2023 на суму 13 172,91 грн. (винагорода за листопад 2023), №3897 від 28.12.2023 на суму 8 644,52 грн. (винагорода за грудень 2023).

При цьому, відповідачем також було повторно надано суду платіжні інструкції №2745 від 30.06.2023 на суму 24 981,66 грн., №2898 від 31.07.2023 на суму 24 981,66 грн., №3011 від 21.08.2023 на суму 15 539,23 грн., №3602 від 06.11.2023 на суму 13 917,15 грн., №3349 від 28.09.2023 на суму 124 908,30 грн., №3601 від 06.11.2023 на суму 15 978,15 грн.

Згідно наданих суду рекомендованих повідомлень направлені на адресу ТОВ Бест Лізинг поштові відправлення були вручені позивачу 26.04.2023, 28.06.2023, 28.09.2023.

Згідно довідки ТОВ Бест лізинг №3845 від 16.11.2023, підписаної головним бухгалтером ТОВ Бест лізинг, станом на 15.11.2023 заборгованість Управління за договором №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 по сплаті лізингових платежів за періоди №18-23 становить 194 388,66 грн.

У позовній заяві ТОВ Бест лізинг зазначає, що відповідач зобов`язання за договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого з 25.05.2023 до дати подачі позову у відповідача виникла заборгованість в розмірі 194 388,66 грн., а саме: з 25.05.2023 (18 період лізингу) - у розмірі 2 260,92 грн.; з 24.06.2023 (19 період лізингу) у розмірі 38 898,81 грн.; з 25.07.2023 (20 період лізингу) -у розмірі 39 337,72 грн.; з 25.08.2023 (21 період лізингу) у розмірі 38 440,82 грн.; з 23.09.2023 (22 період лізингу) - у розмірі 38 154,57 грн.; з 25.10.2023 (23 період лізингу) у розмірі 37 295,82 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

09.12.2021 між ТОВ Бест лізинг та Управлінням було укладено договір фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А, на виконання якого позивачем було передано відповідачу новий спеціалізований вантажний сміттєвоз вартістю 1 499 900,00 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі предмета лізингу в користування від 17.12.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 1201-IX від 04.02.2021 лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

Враховуючи п. 2.1.7.1 загальних умов (в редакції додаткової угоди №1 від 09.12.2021) договору фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021, приймаючи до уваги підписання сторонами 17.12.2021 акту приймання-передачі предмета лізингу, господарський суд доходить висновку, що перший лізинговий платіж мав бути сплачений відповідачем 24 грудня 2021. Таким чином, лізинговий платіж №18 мав бути сплачений у травні 2023, лізинговий платіж №23 у жовтні 2023, тобто предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за лізинговими платежами, які мали бути сплачені відповідачем у травні-жовтні 2023.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З огляду на зміст графіку сплати лізингових платежів суд зазначає, що за спірний період Управління мало оплатити лізингові платежі на загальну суму 232 648,63 грн. Поряд з цим, ТОВ Бест лізинг стверджує, що позивачем було лише частково сплачено платіж №18, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення суми основного боргу у розмірі 194 388,66 грн.

По тексту позовної заяви ТОВ Бест лізинг було повідомлено, що в долучених до позову платіжних інструкціях (на загальну суму 220 306,15 грн.) у призначенні платежу вказано про погашення боргу за травень-жовтень 2023. Проте, сплачені відповідачем кошти були перерозподілені позивачем в рахунок погашення заборгованості, що утворилася за лютий-квітень, частково за травень 2023, на підставі пункту 2.11 договору, тобто в рахунок погашення заборгованості за платежами 14-17, частково в рахунок погашення платежу 18.

Пунктом 2.11 загальних умов договору лізингу дійсно передбачено право ТОВ Бест лізинг на самостійне в односторонньому порядку не залежно від призначення платежу зарахування сплачених відповідачем коштів у рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.

Згідно ухвали господарського суду Одеської області від 16.06.2023 по справі №916/489/23 сума простроченої заборгованості за лізинговими платежами за періоди лізингу з 10-го по 13 включно станом на 16.06.2023 повністю оплачена відповідачем.

Лізингові платежі №14-17 на загальну суму 167 159,68 грн. мали бути сплачені Управлінням у січні-квітні 2023. У позовній заяві позивач визнає факт сплати відповідачем платежів за вказані періоди, а також визнає часткову сплату відповідачем платежу №18 на суму 38 259,97 грн. (40 520,89 грн. - 2 260,92 грн. = 38 259,97 грн.). Таким чином, загальна суму сплачених відповідачем платежів до дати звернення позивача до суду згідно розрахунку позивача має складати 205 419,65 грн.

Проте, позивачем надано суду платіжні доручення, які підтверджують оплату відповідачем лізингових платежів на загальну суму 220 306,15 грн. При цьому, позивачем не враховано надану відповідачем платіжну інструкцію №2602 від 01.06.2023 на суму 24 981,66 грн. (відшкодування частини вартості об`єкта лізингу за квітень 2023).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду із даним позовом Управління мало сплатити лізингові платежі №14-23 на загальну суму 399 808,31 грн. Поряд з цим, в матеріалах справи наявні платіжні інструкції на загальну суму 245 287,81 грн., а, отже, на момент пред`явлення даного позову у відповідача була наявна прострочена заборгованість за лізинговим платежем №19 (частково на суму 1291,57 грн.) та за платежами №20-23 у загальному розмірі 154 520,50 грн.

Викладене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення із відповідача суми боргу у розмірі 154 520,50 грн.

Господарський суд зазначає, що оскільки ТОВ Бест лізинг здійснює зарахування сплачених відповідачем коштів у рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, сплачені відповідачем грошові кошти у загальному розмірі 84 562,16 грн. згідно платіжних інструкцій №3876 від 22.12.2023 на суму 24 981,66 грн., №3897 від 28.12.2023 на суму 12 314,16 грн., №3899 від 28.12.2023 на суму 11 989,75 грн., №3897 від 28.12.2023 на суму 13 459,16 грн., №3897 від 28.12.2023 на суму 13 172,91 грн., №3897 від 28.12.2023 на суму 86 44,52 грн. мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за лізинговими платежами №19 (частково на суму 1291,57 грн.) та за платежами №20-21, частково за платежем №22 на суму 5 492,05 грн.

Відповідно до п.2 ч.1, ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги надані відповідачем платіжні інструкції на загальну суму 84 562,16 грн., які підтверджує сплату відповідачем боргу після відкриття провадження у справі, господарський суд дійшов висновку про відсутність між сторонами предмету спору у даній частині вимог, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ Бест лізинг до Управління про стягнення суми основного боргу у розмірі 84 562,16 грн.

Позовні вимоги ТОВ Бест лізинг до Управління про стягнення суми основного боргу у розмірі 69 958,34 грн. (154 520,50 грн. - 84 562,16 грн. = 69 958,34 грн.), тобто частини боргу за платежем №22 на суму 32 662,52 грн., та платежем №23 у розмірі 37 295,82 грн., підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приписи чинного законодавства позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 24% річних у розмірі 10 909,76 грн., які були нараховані на заборгованість за лізинговими платежами №18-23 до 15.11.2023.

Враховуючи встановлені по тексту рішення обставини, господарський суд зазначає, що заборгованість за платежем №18 повністю погашена після перерахування відповідачем коштів згідно з платіжною інструкцією №3349 від 28.09.2023, а, отже, за вказаним платежем відсотки слід нараховувати з 25.05.2023 до 27.09.2023 на суму боргу 40 520,89 грн.; за платежем №19 протягом періоду з 24.06.2023 до 27.09.2023 на суму боргу 38 898,81 грн., протягом періоду з 28.09.2023 до 05.11.2023 на суму боргу 31 186,87 грн.; з 06.11.2023 до 15.11.2023 на суму боргу у розмірі 1291,57 грн. При цьому, обрані позивачем періоди нарахування відсотків на заборгованість за платежами №20-23 визначені позивачем правильно.

З огляду на викладене господарський суд зазначає, що правильним розміром відсотків є сума у загальному розмірі 13 561,68 грн. Враховуючи відсутність у суду права на вихід за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність присудження до стягнення із Управління на користь ТОВ Бест лізинг 24% річних у розмірі 10 909,76 грн.

ТОВ Бест лізинг заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 2 052,80 грн., за результатами перевірки розрахунку якого суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із Управління збитків від інфляції у розмірі 2 052,80 грн.

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань).

З посиланням на умови договору фінансового лізингу №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 ТОВ Бест лізинг було заявлено до стягнення із відповідача пеню у розмірі 19 137,99 грн., яка була нарахована на суми боргу та протягом періодів, які відповідають періодам та сумам при нарахування 24% річних.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із Управління на користь ТОВ Бест лізинг пені у розмірі 19 137,99 грн. згідно розрахунку позивача.

ТОВ Бест лізинг також заявлено до стягнення штраф у розмірі 44 997,00 грн., який був нарахований у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань в частині інформування Лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення трьох звітів за три квартали 2023 року.

Господарський суд зазначає, що Управлінням не було надано суду звітів про стан та адресу базування об`єкта лізингу. Поряд з цим, відповідачем було надано рекомендовані повідомлення, направлені на адресу ТОВ Бест Лізинг, які були вручені останньому 26.04.2023, 28.06.2023, 28.09.2023.

Проте, з наданих відповідачем поштових повідомлень неможливо встановити обставини направлення на адресу позивача саме звітів про стан та адресу базування об`єкта лізингу. При цьому, перше поштове повідомлення було направлено із порушенням 10-денного строку після закінчення першого кварталу, інші два були направлені до закінчення відповідних кварталів. Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ Бест Лізинг позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача штрафу у розмірі 44 997,00 грн.

Управління у поданому до суду відзиві на позовну заяву стверджує, що введення в Україні воєнного стану, а також відмова органів казначейства здійснювати платежі з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №590 від 09.06.2021, є поважними причинами пропуску строку сплати лізингових платежів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.12.2022 по справі №916/2706/22 у задоволенні позовних вимог ТОВ Бест Лізинг до Управління про стягнення 24% річних у розмірі 6078,73 грн., збитків від інфляції у розмірі 3774,21 грн., штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна у розмірі 14 999,00 грн. було відмовлено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2023 по справі №916/489/23 позов ТОВ Бест Лізинг до Управління було задоволено частково шляхом присудження до стягнення на користь позивача штрафу у розмірі 59 996,00 грн. та судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Під час ухвалення судових рішень по справам №916/2706/22, №916/489/23 судом було враховано, що річні, збитки від інфляції та пеня були нараховані під час дії форс-мажорних обставин у зв`язку з чим, у задоволенні вимог про їх стягнення було відмовлено.

Враховуючи вимог ч. 7 ст. 75 ГПК України, згідно з якою правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, суд зазначає про необхідність дослідження питання існування обставин непереборної сили, яка є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання прийнятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 8.1. загальних умов договору лізингу сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) До обставин непереборної сили належать війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за договором.

Пунктом 8.2. загальних умов договору лізингу передбачено, що сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України

Згідно п. 8.3. загальних умов договору лізингу якщо обставини, вказані в пункті 8.1. загальних умов, продовжують діяти протягом 30 (тридцяти) днів з дати їх виникнення, то сторони проводять переговори з метою визначення заходів, яких слід вжити. У випадку, якщо на протязі наступних 10 (десяти) днів сторони не зможуть домовитися. Лізингодавець може прийняти рішення про вилучення об`єкта лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу Лізингодавцю на протязі 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

Листом №90 від 10.05.2022 Управління, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №590 від 09.06.2021, просило визнати причину пропуску строку оплати коштів за договором №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 поважною.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1, абзацу 3 ч. 3 ст. 14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні № 671/97-ВР від 02.12.1997р. торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання. Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Загальновідомим є факт розміщення на сайті Торгово-промислової палати України листа №2024/02.07.1 від 28.04.2022, згідно якого Торгово-промислова палата України засвідчила настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) військову агресію Російської Федерації, що стало підставою для введення воєнного стану.

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 по справі № 917/272/23 наголосив, що факт наявності для сторони форс-мажорних обставин слід встановлювати в кожному конкретному випадку на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Господарським судом враховано, що лізингові платежі за договором №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021 були перераховані Управлінням з банківського рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», а, отже, доводи про неможливість своєчасного виконання зобов`язань з посиланням на дії органу державної казначейської служби не знайшли свого підтвердження.

При цьому, суд зазначає, що лише введення в Україні воєнного стану не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором №211209-4/ФЛ-Ю-А від 09.12.2021.

Вирішуючи питання про розмір пені та штрафу, який має бути присуджений до стягнення із відповідача, господарський суд враховує наступне.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд зауважує, що приписами чинного законодавства не встановлено переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких суд може зменшити неустойку, а, отже, вирішення вказаного питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Господарським судом враховано, що відповідачем було частково сплачено заявлену ТОВ Бест Лізинг до стягнення суму основного боргу. При цьому, поведінка відповідача з огляду на встановлені судом обставини справи є добросовісною, оскільки відповідач продовжує сплачувати лізингові платежі.

При цьому, зменшення штрафних санкцій не матиме настання для позивача негативних наслідків, скільки докази понесення збитків та/або погіршення фінансового становища ТОВ Бест Лізинг у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань ним не доведено.

З викладених обставин, господарський суд вважає за можливе зменшити пеню до 5000,00 грн., а також штраф до 5000,00 грн., що відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ Бест Лізинг позовних вимог у названій частині.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ Бест Лізинг до Управління позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 69 958,34 грн., процентів річних у розмірі 10 909,76 грн., збитків від інфляції у розмірі 2 052,80 грн., штрафу у розмірі 5 000,00 грн., пені у розмірі 5 000,00 грн.; провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 84 562,16 грн. необхідно закрити; в іншій частині позову відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування зменшення судом нарахованих позивачем штрафних санкцій відповідно до приписів п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України. При цьому, решта суми судового збору у розмірі 1 268,43 грн. підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням позивача на підставі ухвали згідно приписів ст. 7 Закону України „Про судовий збір у зв`язку із закриттям провадження в частині позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат на правову допомогу, клопотання про розподіл яких було заявлено відповідачем, господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем було надано суду договір про надання правової допомоги від 25.12.2023, додаток №1 до договору, квитанцію до прибуткового касового ордеру №37 від 29.12.2023 на суму 10 000,00 грн.

Згідно розрахунку суми гонорару від 29.12.2023 на аналіз матеріалів справи адвокат витратив 0,5 год, вартість послуги 671,00 грн.; підготування відзиву зайняло 7,5 год, вартість послуги 9394,00 грн., всього 10 000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

За результатами надання оцінки заявленому відповідачем клопотанню про розподіл витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що надання правової допомоги у вигляді написання позовної заяви, вартість якої оцінена сторонами у розмірі 10 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи та ціною позову.

Враховуючи обсяг та зміст підготовлених адвокатом документів, а також ціну даного позову, суд доходить висновку, що реальними та співмірними витратами з огляду на складність справи та витрачений адвокатом час є витрати у розмірі 7 000,00 грн.

З огляду на часткове задоволення заявлених позивачем вимог, суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із ТОВ Бест Лізинг на користь Управління витрат на правову допомогу у розмірі 1 028,00 грн. пропорційно розміру відмовлених позовних вимог (про стягнення лише основного боргу у розмірі 39 868,16 грн.). Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявленого відповідачем клопотання про розподіл судових витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 185, 231, 236, 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/5041/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бест лізинг до Виробничого управління житлово-комунального господарства в частині вимог про стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 84 562,16 грн. закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства /67770, Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, 65а; ідентифікаційний код 05391809/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Бест лізинг /01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б"; ідентифікаційний код 33880354/ суму основного боргу у розмірі 69 958,34 грн. /шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім грн. 34 коп./, 24% річних у розмірі 10 909,76 грн. /десять тисяч дев`ятсот дев`ять грн. 76 коп./, збитки від інфляції у розмірі 2 052,80 грн. /дві тисячі п`ятдесят дві грн. 80 коп./, штраф у розмірі 5 000,00 грн. /п`ять тисяч грн. 00 коп./, пеню у розмірі 5 000,00 грн. /п`ять тисяч грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 2 205,84 грн. /дві тисячі двісті п`ять грн. 84 коп./

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Бест лізинг /01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б"; ідентифікаційний код 33880354/ на користь Виробничого управління житлово-комунального господарства /67770, Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, 65а; ідентифікаційний код 05391809/ витрати на правову допомогу у розмірі 1 028,00 грн. /одна тисяча двадцять вісім грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна