Ухвала

від 26.02.2024 по справі 926/5398/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 лютого 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/5398/21

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до Громадської організації Жодної занедбаної святині, м. Чернівці

про розірвання договору оренди та звільнення приміщення

представники сторін:

від скаржника Філіп М.О., Іванович Л.Є.

від боржника не з`явилися.

від ДВС не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебувала справа №926/5398/21 за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до громадської організації Жодної занедбаної святині про розірвання договору оренди та звільнення приміщення.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 позов задоволено, розірвано договір оренди №107 нерухомого майна від 16.12.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Громадською організацією Жодної занедбаної святині, зобов`язано Громадську організацію Жодної занедбаної святині протягом трьох робочих днів з моменту набрання рішення суду законної сили, звільнити нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради по акту приймання-передання, стягнуто з Громадської організації Жодної занедбаної святині на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 4540,00 грн.

12.05.2022 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 видано відповідні накази.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Громадської організації Жодної занедбаної святині від 31.05.2022, рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 залишено без змін.

07.02.2024 до суду від Управління комунальної власності Чернівецької міської ради надійшла скарга на дії державного виконавця від 05.02.2024 в якій скаржник просить поновити строк на подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця та прийняти її до розгляду, визнати дії (бездіяльність) Головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиної Г.М. незаконними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, видану головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиною Г.М. від 24.04.2023 за ВП №70745935.

Ухвалою від 12.02.2024 призначено розгляд скарги Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 05.02.2024 на дії державного виконавця в судовому засіданні на 21.02.2024.

21.02.2024 від Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці надійшов відзив (пояснення) на скаргу на дії державного виконавця.

У судовому засіданні 21.02.2024 суд заслухав пояснення представника скаржника та органу виконавчої служби щодо скарги на дії державного виконавця.

Ухвалою від 21.02.2024 відкладено розгляд скарги на 26.02.2024

26.02.2024 скаржником подано відповідь на відзив.

Розглянувши скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця, суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 позов задоволено, розірвано договір оренди №107 нерухомого майна від 16.12.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Громадською організацією Жодної занедбаної святині, зобов`язано Громадську організацію Жодної занедбаної святині протягом трьох робочих днів з моменту набрання рішення суду законної сили, звільнити нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради по акту приймання-передання, стягнуто з Громадської організації Жодної занедбаної святині на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 4540,00 грн.

12.05.2022 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 видано відповідні накази.

24.04.2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за № 70745935 в якій зазначено наступне:

- актом державного виконавця від 21.03.2023 року встановлено, що рішення суду по справі № 926/5398/21 громадською організацією «Жодної занедбаної святині» не виконано;

- 22.03.2023 року за невиконання рішення суду накладено штраф на боржника в сумі 5100 грн.;

- актом державного виконавця від 05.04.2023 року встановлено, що рішення суду повторно не виконано;

- постановою про накладення штрафу від 06.04.2023 року на боржника - громадську організацією «Жодної занедбаної святині» за повторне невиконання рішення суду накладено штраф в сумі 10200,00 грн. та зауважив, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Згодом виконавець звернувся до головного управління Національної поліції в Чернівецькій області із повідомленням від 20.04.2023 року № 26099/2 про вчинення кримінального правопорушення засновником громадської організації «Жодної занедбаної святині» ОСОБА_1 у зв`язку із невиконанням вищезазначеного рішення суду.

Постановою державного виконавця від 07.06.2023 року (ВП № 70975470) повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом від 17.08.2023 року 14/01-11/1471 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Чернівецького районного управління ГУНП в Чернівецькій області, на яке отримало довідку про результат проведення перевірки інформації виконавця про наявність ознак кримінального правопорушення громадянином ОСОБА_1 в якій зазначено наступне.

За результатами проведення перевірки не було виявлено ознак кримінального правопорушення, натомість зазначено, що державний виконавець не вказав яким чином було повідомлено громадянина ОСОБА_1 про виклик для надання пояснень. Також, як пояснив громадянин ОСОБА_1 , що з рішенням суду щодо звільнення приміщення по АДРЕСА_1 , його ніхто не ознайомлював, а дізнався про його існування від знайомих. У висновку слідчі зазначають, що не встановлено в чому саме виражається умисне невиконання рішення суду громадянином ОСОБА_1 .

Отже, з аналізу дій державного виконавця працівниками національної поліції вбачається неповне дослідження можливого факту відсутності боржника за місцем перебування нежитлового приміщення та недостатнє повідомлення боржника щодо невиконання рішення суду.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

У вказаному рішенні Конституційного суду України від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012 зазначено також, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 343 Господарського процесуального Кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно з пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Судом встановлено, що за час виконавчого провадження не було здійснено повідомлення від державного виконавця щодо виходу на орендоване приміщення з метою складання акту приймання-передання, також стягувачу не були надіслані акти, які державний виконавець міг оформити за результатами виходу на орендоване приміщення. Окрім того, державний виконавець належним чином не повідомляв представника громадської організації «Жодної занедбаної святині» щодо виконання рішення суду.

Отже, факт закриття виконавчого провадження не виконавши рішення суду позбавляє можливості стягувачу безперешкодно належним чином користуватись та розпоряджатись власним майном.

За таких обставин скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку із збройною агресією рф проти України, введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 р., а також згідно прикінцевих та перехідних положень ГПК України та ЦК України згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану процесуальні строки продовжуються на час його дії.

Постановою ВП ВС від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 визначено, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне поновити строк на оскарження дії (бездіяльності) головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиної Г.М.

Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Керуючись статтями 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

1.Поновити строк на подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця.

2.Скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця від 05.02.2024 р. задовольнити.

3.Визнати дії (бездіяльність) Головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиної Г.М. незаконними.

4.Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, видану головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиною Г.М. від 24.04.2023 за ВП №70745935.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.02.2024 р.

Суддя С.О.Миронюк