Ухвала

від 14.05.2024 по справі 926/5398/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14 травня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/5398/21

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до Громадської організації Жодної занедбаної святині, м. Чернівці

про розірвання договору оренди та звільнення приміщення

представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебувала справа №926/5398/21 за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до громадської організації Жодної занедбаної святині про розірвання договору оренди та звільнення приміщення.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 позов задоволено, розірвано договір оренди №107 нерухомого майна від 16.12.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Громадською організацією Жодної занедбаної святині, зобов`язано Громадську організацію Жодної занедбаної святині протягом трьох робочих днів з моменту набрання рішення суду законної сили, звільнити нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради по акту приймання-передання, стягнуто з Громадської організації Жодної занедбаної святині на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 4540,00 грн.

12.05.2022 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 видано відповідні накази.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Громадської організації Жодної занедбаної святині від 31.05.2022, рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 залишено без змін.

Ухвалою від 26.02.2024 поновлено строк на подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, задоволено скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця від 05.02.2024, визнано дії (бездіяльність) Головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиної Г.М. незаконними, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, видану головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиною Г.М. від 24.04.2023 за ВП №70745935.

02.05.2024 до суду від Управління комунальної власності Чернівецької міської ради надійшла заява від 01.05.2024 про зміну способу виконання рішення суду.

Ухвалою від 03.05.2024 призначено розгляд заяви Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 01.05.2024 про зміну способу виконання рішення суду в судовому засіданні на 14.05.2024.

14.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання 14.05.2024 представники сторін не з`явилися.

Суд зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала від 03.05.2024 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання 03.05.2024 доставлена до електронного кабінету позивача.

В пункті 42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Окрім того, суд зазначає, що ухвала від 03.05.2024 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно трекінгу з сайту Укрпошти, ухвала суду від 03.05.2024 не отримана відповідачем з зазначенням причин невручення «інші причини».

Суд зазначає, що в силу приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, беручи до уваги заяву позивача від 14.05.2024, суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу виконання рішення суду за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 01.05.2024 про зміну способу виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві зазначено, що позивач звертався із заявою про виконання рішення суду до Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Постановою за ВП № 70745935 державного виконавця Антишиної Г.М. було закрито провадження, хоча приміщення не було передано Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради.

Актом зовнішнього огляду нежитлового приміщення від 10 січня 2024 року було визначено, що нежитлове приміщення (1 -5)-( 1 -6) першого поверху будівлі літ. А, загальною площею 72,6 кв. м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, використовується як культова споруда невизначеного напрямку, а засновник Громадської організації «Жодної занедбаної святині» В. Фролов регулярно перебуває за вказаною адресою, переважно після 18-00 години.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 лютого 2024 року було задоволено скаргу Управління комунальної власності на дії (бездіяльність) державного виконавця Антишиної Г.М. та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2023 року за ВП № 70745935.

Вищевказане засвідчує факт того, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду. На даний час відповідачем не сплачено судовий збір та не повернуто приміщення позивачу.

Як наслідок, з метою примусового виконання рішення Господарського Суду Чернівецької області у справі № 926/5398/21 та передачі орендованого приміщення, з метою надання можливості користування, розпорядження та володіння Управлінню комунальної власності міської ради своїм майном, заявник вважає за необхідне змінити спосіб виконання рішення суду та просить абзац 3 резолютивної частини рішення суду викласти в наступній редакції: «звільнити Громадській організації «Жодної занедбаної святині» (м. Чернівці вул. Ольги Кобилянської, 18/8 код 42508776), нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради (м. Чернівці вул. Кобилянської 3 код 44388619)».

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За частинами 1, 2 статті 18, статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду, є виконавчими документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 позов задоволено, розірвано договір оренди №107 нерухомого майна від 16.12.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Громадською організацією Жодної занедбаної святині, зобов`язано Громадську організацію Жодної занедбаної святині протягом трьох робочих днів з моменту набрання рішення суду законної сили, звільнити нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради по акту приймання-передання, стягнуто з Громадської організації Жодної занедбаної святині на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради судовий збір в сумі 4540,00 грн.

12.05.2022 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 видано відповідні накази.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Громадської організації Жодної занедбаної святині від 31.05.2022, рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 залишено без змін.

В подальшому, позивачем пред`явлено до примусового виконання наказ від 12.05.2022 до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно постанови державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.04.2023 про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження №70745935 закінчено, однак рішення суду від 29.03.2022 не виконано.

Відповідно до акту зовнішнього огляду нежитлового приміщення від 10.04.2024 у результаті проведеного зовнішнього огляду встановлено, що засновник ГО «Жодної занедбаної святині» В.Фролов використовує нежитлове приміщення (1-5)-(1-6) першого поверху будівлі літ. А, загальною площею 72,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, як культову споруду невизначеного напрямку з порушенням санітарних умов.

Ухвалою від 26.02.2024 поновлено строк на подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, задоволено скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця від 05.02.2024, визнано дії (бездіяльність) Головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиної Г.М. незаконними, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, видану головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби в місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антишиною Г.М. від 24.04.2023 за ВП №70745935.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.03.2024 відновлено виконавче провадження №70745935.

Відповідно до постанови державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.04.2024 про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження №70745935 закінчено.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, станом на 14.05.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 не виконано.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (частина 7 статті 331 ГПК України).

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Таким чином, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення. В свою чергу, зміна способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, законодавцем передбачено право суду за заявою відповідної особи змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням, обмежень щодо кількісної можливості вчинення відповідних дій законодавцем не встановлено, адже метою зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексу України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №713/1062/17, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17.

Отже, підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Як зазначено у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави, виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Європейський суд з прав людини (далі Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

На переконання суду, наданими до заяви доказами заявник (стягувач) довів суду неможливість виконання рішення суду у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням.

За таких обставин, оскільки метою зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили, суд вважає за доцільне встановити нові заходи для реалізації рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 шляхом зміни способу його виконання, а саме: «звільнити Громадській організації «Жодної занедбаної святині» (м. Чернівці вул. Ольги Кобилянської, 18/8 код 42508776), нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв.м. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради (м. Чернівці, вул. Кобилянської, 3, код 44388619)».

Враховуючи викладене, заява Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про зміну способу виконання рішення суду у справі №926/5398/21 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, зміна способу виконання рішення не призводить до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав та інтересів, оскільки будуть вжиті лише нові заходи для виконання судового рішення та зміниться зазначений у рішенні спосіб його виконання.

Разом з тим, слід зазначити, що ухвала про зміну способу та порядку виконання рішення є виконавчим документом та підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а отже відповідний наказ у такому випадку судом не видається.

Керуючись ст. 18, 120, 202, 232-235, 242, 244, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 01.05.2024 про зміну способу виконання рішення суду задовольнити.

2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2022 у справі №926/5398/21 в частині зобов`язання Громадської організації Жодної занедбаної святині протягом трьох робочих днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, звільнити нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради по акту приймання-передання.

3. Звільнити Громадській організації «Жодної занедбаної святині» (58000, м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 18, кв. 8, код ЄДРПОУ 42508776), нежиле приміщення (1-5)-(1-6) літ. А, загальною площею 72,6 кв.м. першого поверху будівлі, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 4, шляхом передання приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619).

4. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання до 21.05.2027.

Стягувач: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619).

Боржник: громадська організація «Жодної занедбаної святині» (58000, м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 18, кв. 8, код ЄДРПОУ 42508776).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 20.05.2024.

Суддя С.О.Миронюк