Ухвала

від 29.02.2024 по справі 914/1757/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 914/1757/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Львіввугілля"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі

за позовом Приватного підприємства Фірми "Спецреммаш"

до Державного підприємства "Львіввугілля"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Львіввугілля" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 у справі № 914/1757/22. Вказана касаційна скарга була надіслана 09.02.2024 Пашкутською Н. М., яка діє від імені Державного підприємства "Львіввугілля", до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Львіввугілля", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій Пашкутською Н. М. касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Державного підприємства "Львіввугілля". Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи від імені якого подається касаційна скарга сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини 1 цієї статті.

У прохальній частині поданої касаційної скарги Державне підприємство "Львіввугілля" просить суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 у справі № 914/1757/22 залишити без змін. Водночас Державне підприємство "Львіввугілля" у прохальній частині поданої касаційної скарги просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Приватного підприємства Фірми "Спецреммаш" у цій справі. Оскільки вимоги, наведені у прохальній частині касаційної скарги, є взаємовиключними, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги з урахуванням змісту статті 308 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними та містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, а також про те, які із повноважень, передбачених положеннями статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційна скарга подана Пашкутською Н. М. від імені Державного підприємства "Львіввугілля" в порядку самопредставництва.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Серед додатків до касаційної скарги містяться, зокрема, витяг та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за змістом яких Пашкутська Н. М., зокрема, має право вчиняти дії від імені Державного підприємства "Львіввугілля", у тому числі підписувати договори тощо; підписант діє виключно в судах України без окремого доручення керівника, в тому числі з правом подання, відмови, зміни, відкликання позову, апеляційних та касаційних скарг, посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження (представник). Також до касаційної скарги була додана копія довіреності від 26.12.2023 за змістом якої заступника директора з правових питань Відокремленого підрозділу "Шахта "Степова" Державного підприємства "Львіввугілля" Пашкутську Н. М. уповноважено, зокрема, представляти інтереси та вести від імені Державного підприємства "Львіввугілля" усі справи, які розглядаються в судах України всіх інстанцій з усіма правами, які мають учасники справи.

Щодо доданої до касаційної скарги копії довіреності, Верховний Суд зазначає, що виходячи з її змісту, Пашкутській Н. М. надано право здійснювати саме представництво інтересів Державного підприємства "Львіввугілля", а не діяти від імені заявника в порядку самопредставництва відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, доказів наявності статусу адвоката у Пашкутської Н. М. Суду не надано.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для визнання особи (Пашкутської Н. М.) такою, що діє у порядку самопредставництва в інтересах Державного підприємства "Львіввугілля", необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Оскільки до касаційної скарги Державного підприємства "Львіввугілля" не додано доказів у розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва Державного підприємства "Львіввугілля" Пашкутською Н. М., тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність надання скаржником доказів, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва Державного підприємства "Львіввугілля" Пашкутською Н. М. станом на час звернення з цією касаційної скаргою.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Державному підприємству "Львіввугілля" необхідно:

- подати до суду касаційну скаргу в новій редакції, у якій слід уточнити вимоги касаційної скарги, які мають бути однозначними і узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції та зазначити у ній відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника;

- надати докази, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва Державного підприємства "Львіввугілля" Пашкутською Н. М. станом на час звернення з цією касаційної скаргою.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

При цьому подане 09.02.2024 клопотання Державного підприємства "Львіввугілля" про зупинення виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку поки не розглядається, оскільки касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22 залишити без руху до 15.03.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).