Ухвала

від 30.04.2024 по справі 914/1757/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 914/1757/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Шпунта М. Б. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача - Пашкутської Н. М. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Львіввугілля"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 (колегія суддів: Зварич О. В. - головуючий, Гриців В. М., Скрипчук О. С.) у справі

за позовом Приватного підприємства Фірми "Спецреммаш"

до Державного підприємства "Львіввугілля"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Львіввугілля" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 у справі № 914/1757/22.

Ухвалою Верховного Суду від 29.02.2024 касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22 залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Львіввугілля" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22.

Водночас при вивченні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позовну заяву Приватним підприємством Фірмою "Спецреммаш" подано у серпні 2022 року, її предметом є вимога майнового характеру про зобов`язання вчинити дії, а саме: прийняти відповідно до умов договору від 07.04.2021 № 128 від Приватного підприємства Фірми "Спецреммаш" виготовлений товар - борти (жолоби) Н026УЛС1.03.000 у кількості 100 шт., у визначеному договором місці поставки товару.

За змістом оскаржуваної постанови загальна сума договору від 07.04.2021 № 128 складає 2 691 600,00 грн (пункт 3.1 договору). Специфікацією №1 до договору від 07.04.2021 № 128 року передбачено, зокрема, найменування товару - борти (жолоби) Н026УЛС1.03.000, кількість товару - 200 шт. Позивачем відвантажено першу партію товару в кількості 100 шт. на загальну суму 1 345 800,00 грн, про що складено видаткову накладну від 25.06.2021 № 44 та акт від 25.06.2021 № 3 приймання-передачі товару.

Таким чином, предметом позову є вимога про зобов`язання відповідача прийняти відповідно до умов договору від 07.04.2021 № 128 від Приватного підприємства Фірми "Спецреммаш" виготовлений товар - борти (жолоби) Н026УЛС1.03.000 у кількості 100 шт., вартість яких згідно з рахунком на оплату від 09.08.2021 № 63 становить 1 345 800,00 грн.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

При цьому колегія суддів враховує висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 про те, що позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2481,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 у справі № 914/1757/22 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 у справі № 914/1757/22 скасовано; ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Державне підприємство "Львіввугілля" у касаційній скарзі в новій редакції просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 у справі № 914/1757/22 залишити в силі.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 32 299,20 грн, а саме 1 345 800,00 грн х 1,5 % х 200 % х 0,8, де 1 345 800,00 грн - сума договору; 1,5 % - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Водночас колегією суддів встановлено, що відповідно до платіжної інструкції від 07.02.2024 № 129 Відокремленим підрозділом "Шахта Степова" Державного підприємства "Львіввугілля" сплачено судовий збір за подання Державним підприємством "Львіввугілля" касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22 у розмірі 4 962,00 грн.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги Державному підприємству "Львіввугілля" необхідно подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (27 337,20 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

Частиною 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 174, 176, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22 залишити без руху до 10.05.2024, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).