Ухвала

від 29.02.2024 по справі 922/1168/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 922/1168/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш-Торг"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (колегія суддів: Сгара Е. В., Гетьман Р. А., Тихий П. В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2023 (суддя Кухар Н. М.) у справі

за позовом Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі: 1) Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області; 2) Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш-Торг"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківської області про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення об`єкта водного фонду,

ВСТАНОВИВ:

Чугуївська окружна прокуратура Харківської області звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області та Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш-Торг"</a> (далі - ТОВ "Фіш-Торг"), в якому просила відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача звільнити водний об`єкт - Старогниличанське водосховище, розташоване на території Чугуївського району Харківської області.

31.08.2023 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, повний текст якої складений 17.01.2024, про задоволення позову.

05.02.2024 ТОВ "Фіш-Торг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ці судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Окрім цього, на електронну пошту Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ "Фіш-Торг" - адвоката Корнієнко О. В. про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору. Проте колегія суддів дійшла висновку про повернення цього клопотання без розгляду, ураховуючи таке.

Приписами частини п`ятої та шостої статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Абзацом першим та другим частини шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

За приписами частини восьмої статті 6 ГПК України реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі; особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Верховний Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання викладених вище положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Отже, як ТОВ "Фіш-Торг", так і адвокат, який представляє інтереси цього товариства у суді, можуть подавати процесуальні документи до суду в електронній формі через електронний кабінет за допомогою ЄСІТС, або в паперовій формі.

Представник ТОВ "Фіш-Торг" адвокат Корнієнко О. В. надіслала наведене вище клопотання на електронну адресу Верховного Суду. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що підпис створено та перевірено успішно. Однак такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 170 ГПК України).

Подане адвокатом клопотання не містить відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми "Електронний суд". При зверненні із клопотанням адвокат Корнієнко О. В. не пояснила, в чому полягає неможливість подання цієї заяви через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".

Ураховуючи, що представник ТОВ "Фіш-Торг" адвокат Корнієнко О. В. звернулася не у спосіб передбачений процесуальним законодавством, колегія суддів дійшла висновку про повернення без розгляду клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

З урахуванням наведеного за подання касаційної скарги у цій справі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 5 368 грн.

Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі.

На підтвердження цих обставин працівниками канцелярії Верховного Суду складено акт від 13.02.2024 № 703 про відсутність вказаних у переліку документів, доданих до касаційної скарги, доказів про сплату судового збору.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте скаржник не має електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), про що також вказано у касаційній скарзі.

Касаційну скаргу підписала та подала представник скаржника - адвокат, який має зареєстрований електронний кабінет, однак як зазначалося вище процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

ТОВ "Фіш-Торг" зазначає про відсутність у нього можливості виконати вимоги процесуального закону щодо реєстрації електронного кабінету у зв`язку із відсутністю у нього діючого кваліфікованого електронного підпису, за допомогою якого можливо зареєструватися в підсистемі "Електронний суд". Водночас у директора скаржника Вітченка О. М., посада якого є єдиною на підприємстві, немає наразі можливості звернутися до відповідної установи та оновити кваліфікований електронний підпис, оскільки з 13.02.2023 він перебуває на службі у Збройних Силах України.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Фіш-Торг" як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, згідно зі статтею 6 ГПК України, зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

При цьому суд враховує, що положення статті 6 ГПК України щодо обов`язкової реєстрації електронного кабінету зазначеними у цій статті особами є імперативними та не передбачають винятків із цього правила, незважаючи на причини, що перешкоджають виконати згадані вимоги процесуального закону.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга ТОВ "Фіш-Торг" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: зареєструвати електронний кабінет та подати суду докази сплати судового збору у розмірі 5 368 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

З огляду на те, що ця касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень буде розглянуте Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 6, 174, 170, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш-Торг"</a> про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору повернути без розгляду.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш-Торг"</a> залишити без руху.

3. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

5. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач