Ухвала

від 27.02.2024 по справі 761/16207/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 761/16207/20

провадження № 61-2602ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу Національного інституту стратегічних досліджень на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у справі за заявою Національного інституту стратегічних досліджень про виправлення арифметичної помилки у постанові Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу у частині звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок надбавки за високі досягнення у праці, премії за період з 01 травня 2018 року до жовтня 2018 року включно, оплату відрядження у листопаді 2018 року, оплачувані відпустки за період 2019-2020 роки ОСОБА_1 з врахуванням посадового окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 906 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 і від 06 грудня 2017 року № 930».

Зобов`язано Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок заробітної плати (всіх її складових) ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці - у розмірі 50 % посадового окладу, починаючи з 07 серпня 2019 року та здійснити виплату різниці між нарахованою та виплаченою заробітною платою.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень в частині визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу Національного інституту стратегічних досліджень залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року скасовано, прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Національного інституту стратегічних досліджень №80-к від 04 березня 2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень з 24 березня 2020 року.

Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2020 року по 28 липня 2022 року у розмірі 928 645,74 грн.

Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень заборгованість із заробітної плати в сумі 81 531,89 грн, а саме: 26 432,20 грн - надбавки за високі досягнення у праці за період з 07 серпня 2019 року по 01 січня 2020 року; 32 461,09 грн - надбавки за високі досягнення у праці та премії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року; 720,78 грн. - оплата за два дні відрядження у листопаді 2018 року; 21 917,82 грн. - оплати за час відпустки у травні, вересні, жовтні 2019 року та як частина компенсації за невикористану частину відпустки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В решті вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження відмовлено. Касаційну скаргу Національного інституту стратегічних досліджень задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року змінено:

абзац сьомий резолютивної частини викладено в такій редакції: «Стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2020 року по 28 липня 2022 року у розмірі 928 645,74 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів»;

абзац дев`ятий резолютивної частини викладено в такій редакції: «Стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень заборгованість по заробітній платі в сумі 81 531,89 грн, а саме: 26 432,20 грн - надбавки за високі досягнення у праці за період з 07 серпня 2019 року по 01 січня 2020 року; 32 461,09 грн - надбавки за високі досягнення у праці та премії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року; 720,78 грн - оплата за два дні відрядження у листопаді 2018 року; 21 917,82 грн. - оплати за час відпустки у травні, вересні, жовтні 2019 року та як частина компенсації за невикористану частину відпустки з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів».

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року залишено без змін.

Поновлено виконання постанови Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, стягнення судового збору, стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У грудні 2023 року Національний інститут стратегічних досліджень подав до Київського апеляційного суду заяву, у якій просив виправити арифметичну помилку, допущену в абзаці сьомому резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, якою число «928 645,74» замінити числом «659 610,46».

Заява обґрунтована тим, що за наявними матеріалами справи вбачається, що час вимушеного прогулу позивача становить не один період з 24 березня 2020 року по 28 липня 2022 року, а два періоди: з 24 березня по 23 вересня 2021 року та з 05 травня 2022 року по 28 липня 2022 року. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем у частині середнього заробітку має бути розрахована не за 587 днів, а за 438 днів і має становити не 928 645,74 грн, а 694 414,90 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у задоволенні заяви Національного інституту стратегічних досліджень про виправлення арифметичної помилки в постанові Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що наведені у заяві обставини не є арифметичною помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України. Крім того, правильність нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2020 року по 28 липня 2022 року у розмірі 928 645,74 грн, підтверджена Верховним Судом у постанові від 22 лютого 2023 року.

У лютому 2024 року Національний інститут стратегічних досліджень, через засоби поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про виправлення арифметичної помилки.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про виправлення арифметичної помилки, яка була допущена у постанові Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року щодо кількості обрахованих днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення.

За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2020 року в справі № 818/2/14 зазначив, що арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри; випадкова перестановка цифр; спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю.

В той же час, не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправлена в порядку, передбаченому зазначеним процесуальним механізмом, застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Звертаючись із заявою про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року заявник зазначав, що з наявних у матеріалах справи письмових доказів, зокрема, розрахунку заборгованості відповідача, проти якого не заперечував позивач вбачається, що час вимушеного прогулу позивача становить не один період, а декілька, тому заборгованість в частині середнього заробітку має бути розрахована не за 587 днів, а за 438 днів і має становити 694 414,90 грн.

Тобто судом застосовано неправильні вихідні дані для проведення арифметичних обчислень в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Національного інституту стратегічних досліджень, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені заявником підстави для внесення виправлень в судове рішення не є арифметичною помилкою у судовому рішення у розумінні статті 269 ЦПК Українита фактично зводяться до незгоди заявника із розміром стягнутої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Диспозиція статті 269 ЦПК Українине дозволяє шляхом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви ухваленого судового рішення.

Отже, апеляційний суд вірно виходив із того, що звертаючись до суду із заявою про виправлення арифметичної помилки, заявник має на меті змінити зміст судового рішення та висновки суду щодо розміру стягнутої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК Українивизначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК Україниухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня1997 року).

Напідставі наведеного, колегія суддівдійшла висновку, що правильність застосуваннясудом апеляційноїінстанції нормпроцесуального права, зокрема, статті 269 ЦПКУкраїни, не викликає розумнихсумнівів, акасаційна скаргає необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного інституту стратегічних досліджень на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у справі за заявою Національного інституту стратегічних досліджень про виправлення арифметичної помилки у постанові Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко