Ухвала

від 29.02.2024 по справі 755/880/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/880/24

Провадження №: 1-кс/755/861/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. Дніпровськийрайонний судм.Києва (далі Суд)у складіслідчого судді ОСОБА_1 перевіривши виконаннявимог ст.132,159,160КПК Україниза клопотанням слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2023 року за №12023100040003647 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, установив:

у провадження суду 29 лютого 2024 року надійшло дане клопотання слідчого, котре погоджене з прокурором ОСОБА_3 .

Автоматизованою системою документообігу суду було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано наведені матеріали того ж дня.

Слідчий суддяперевіривши виконаннявимог ст.132,159,160 КПКУкраїни за клопотанням, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 160 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

З урахуванням того, що у постанові від 22лютого 2021року в справі №754/7061/15 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказала, що за змістом статей 36, 37, 110КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови.

В цій ситуації до клопотання додано копію постанови про визначення групи прокурорів від 24 жовтня 2023 року, котра не підписана суб`єктом її прийняття.

Тим самим прокурор ОСОБА_4 не підтвердив свої повноваження у кримінальному провадженні, що прямо не кореспондується з нормами ст. 159 КПК, яка указує, що певне клопотання у конкретному провадженні має право подати не просто прокурор, котрий працює в прокуратурі, а саме той, який уходить до групи прокурорів саме в такому провадженні.

Щодо витягу з ЄРДР та наявних у ньому даних, то, на думку слідчого судді, він не може замінити постанову, яка не підписана, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно ж до ст.2КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (у європейській системі), « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (у американській системі) є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

А тому,слідчий суддяконстатує,що упровадженні неє дотриманимивимоги ст.160КПК. Дії слідчого судді у разі, коли клопотання подане, у порядку ст. 159, 160 КПК, особою, яка не підтвердила свої повноваження не регламентуються, тож, слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 6 ст. 9 цього Кодексу, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, та враховуючи загальні засади кримінального провадження вважає доречним повернути його.

Адже, у світлі норм п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, саме такий підхід законодавець застосовує, для прикладу, у разі коли скарга, у порядку ст. 303 даного Кодексу, подана особою, яка не має права її подавати.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню, оскільки подане особою, яка не має права його подавати, з огляду на не підтвердження своїх повноважень прокурором з роз`ясненням, того, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Також слід зауважити, що в постанові від 31 травня 2021 року в справі №646/3986/19 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у т.ч. вказала, що серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень: ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК); ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст.9КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст.9КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню. З огляду на те, що постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ст. 132 КПК(якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Відповідно, оскільки це судове рішення ухвалене в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст.9КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, й постановлення ухвали про повернення клопотання, у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог КПК (погоджене особою, котра не підтвердила свої повноваження) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст.131-132, 159-160, 369, 372-376 КПК України, Суд постановив:

клопотання слідчогоДніпровського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції умісті Києві ОСОБА_2 про тимчасовийдоступ доречей ідокументів умежах кримінальногопровадження унесеногодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 23жовтня 2023року за№12023100040003647за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.197-1КК України, повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя ОСОБА_5