Ухвала

від 20.02.2024 по справі 160/28864/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

20 лютого 2024 рокуСправа №160/28864/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи представника третьої особи Кіщак А.А. Скляр Н.М. Лісового Д.О. Недоруби О.І. розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпро питання стосовно дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІРНИЧОТРАНСПОРТА КОМПАНІЯ" строку звернення до суду в адміністративній справі №160/28864/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІРНИЧОТРАНСПОРТА КОМПАНІЯ" до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремгірмаш" про визнання протиправним та нечинним рішення, -

УСТАНОВИВ:

06.11.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРНИЧОТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» до Криворізької міської ради, в якій просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради у Дніпропетровській області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» №523 від 26.05.2021 року;

- стягнути з Криворізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРНИЧОТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 32264561) судові витрати.

Ухвалою суду від 23.11.2023 року відкрито провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу підготовчого засідання суд залучив в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремгірмаш".

Цією ж ухвалою було призначено питання дотримання позивачем строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України на стадії підготовчого провадження.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні клопотання про поновлення строку підтримала, просила суд поновити строк звернення до суду.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні зазначила про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Представник Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради залишила питання стосовно дотримання строку звернення на розсуд суду.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремгірмаш" зазначив про пропуск строку звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши питання стосовно дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІРНИЧОТРАНСПОРТА КОМПАНІЯ" строку звернення до суду в адміністративній справі №160/28864/23, суд доходить висновку про наявність підстав поновлення строку виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, згідно із ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із аналізу вказаних норм ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

Тобто, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до змісту частини першої цієї статті, такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Однак, наведене положення процесуального законодавства має застосовуватись в логічному взаємозв`язку з ч. 2 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, яка закріплює, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

При цьому, судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник, зокрема, щодо визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради у Дніпропетровській області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» №523 від 26.05.2021 року.

Судом встановлено, що 26.05.2021 Криворізькою міською радою, прийнято рішення №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Суд зазначає, що звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, позивач має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб`єктивних прав, свобод, інтересу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №712/8985/17, в якій судом досліджувалися правовідносини щодо строку звернення до адміністративного суду з позовами, предметом оскарження яких є нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, а саме:

«... дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

-багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

-дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

-чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

-коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту».

Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку Верховного Суду у справі, що розглядається.

Під час розгляду справи судом встановлено, що п. 7 Договора про оренду земельної ділянки № 2021251 від 29.04.2021 р. та Договорі про оренду земельної ділянки № 2021363 від 15.06.2021 р. зазначено, що договір укладено строком на 1 рік з урахуванням вимог ст.126-1 Земельного Кодексу України. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення.

Так, договір оренди земельної ділянки, що містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, поновлюється на такий же строк та на таких же умовах без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення Сторона договору , яка має намір скористатися правом відмови від поновлення договору оренди земельної ділянки , не пізніше як за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди земельної ділянки до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення договору, державна реєстрація речового права продовжується на той же строк.

У відповідності до витягів з державного реєстру речових прав зазначених земельних ділянок (містяться в додатках) ТОВ «ГІРНИЧОТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» орендує земельні ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:056:0039, з кадастровим номером 1211000000:02:020:0046 з 2021 року і по сьогодні, в розділі зміст, характеристика іншого речового права зазначено - дата державної реєстрації 29.04.2021 р., строк 1 р., дата закінчення дії 29.04.2024 з автоматичним продовженням дії договору (для земельної ділянки к. н. 1211000000:02:020:0046 дата державної реєстрації 15.06.2021 р., строк 1 р., дата закінчення дії 15.06.2024 з автоматичним продовженням дії договору - відповідно).

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що станом на день звернення із позовом по цій справі оскаржуване рішення відповідача стосувалося прав позивача, оскільки датою закінчення дії договору оренди є 29.04.2024. Позивач є платником орендної плати з юридичних осіб, тому він має право оскарження нормативно-правового акту протягом усього часу його чинності.

За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІРНИЧОТРАНСПОРТА КОМПАНІЯ" строк звернення до суду з позовом у справі №160/28864/23.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Сліпець Н.Є. у період з 21.02.2024 по 23.02.2024 на лікарняному, повний текст ухвали суду складено, першого робочого дня - 26.02.2024.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 241-243, 248, 256, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІРНИЧОТРАНСПОРТА КОМПАНІЯ" строк звернення до суду з позовом у справі №160/28864/23.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26.02.2024.

Суддя Н.Є. Сліпець