Рішення

від 28.02.2024 по справі 160/20493/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокуСправа №160/20493/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія-К» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія-К» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110000/2023/000016/2 від 11.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваного рішення, прийнятого відповідачем, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/20493/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

06.09.2023 до суду через систему «Електронний суд» представником Дніпровської митниці подано заяву про продовження процесуального строку.

12.09.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ «Дистрибуційна Компанія-К». Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку з чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

12.09.2023 до суду через систему «Електронний суд» представником Дніпровської митниці подано клопотання про розгляд справи №160/20493/23 з викликом сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у задоволенні клопотання представника Дніпровської митниці про розгляд справи з викликом сторін у справі №160/20493/23 було відмовлено.

25.09.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві.

18.10.2023 позивачем до суду подана заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів у справі.

24.10.2023 позивачем до суду подана заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу заяви про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

27.10.2023 до суду через систему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року задоволено клопотання представника Дніпровської митниці про витребування доказів у справі №160/20493/23 та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія-К» копію листа від 29.05.2023 №29/05 разом із доказами направлення цього листа до Дніпровської митниці та отримання його митницею.

На виконання вимог ухвали суду від 02.11.2023, представником позивача 06.11.2023 через підсистему «Електронний суд» було надано до суду копію листа від 29.05.2023 №29/05, направленого представником ТОВ «Дистрибуційна Компанія-К» електронною поштою на електронну адресу Дніпровської митниці, доказ направлення та отримання вказаного листа.

13.11.2023 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зауважено, що електронна адреса dp.unrpp@customs.gov.ua активно використовується Дніпровською митницею та саме ця електронна адреса була зазначена митницею як суб`єктом владних повноважень у відзиві на позовну заяву, тому вона також є офіційною. Крім того, Дніпровською митницею не заперечується факт отримання листа № 29/05 29.05.2023 з додатками. Також посилання митниці на інтернет ресурси про те, що нібито товар було запропоновано до продажу за 29008 євро не може бути підставою для відмови в митному оформленні та донарахуванні митної вартості, оскільки митниця не надала жодних доказів, що товар був проданий за таку ціну. Пропозиція продажу товару не може свідчити про факт продажу товару саме за ціною 11000 євро.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

29.03.2023 між компанією ALIKА-L sp. z о.о.(Польща) та ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» було укладено Контракт №29/03-1, відповідно до п.1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує: вживані автомобілі, мотоцикли (надалі -Товар) згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту.

Загальна вартість цього контракту складає 11000,00 євро (одинадцять тисяч євро) (п. 2.2. Контракту).

Відповідно до п.3.1. Контракту Продавець поставляє Покупцю Товар на умовах поставки FCA Zalusti 420, Zlin 763 02 Czech republic (Інкотермс 2020).

Згідно з п. 4.1. Контракту, Покупець сплачує Продавцю кошти на банківський рахунок Продавця, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати виставлення рахунку (інфойсу, проформи інвойса). Валюта контракту євро.

На адресу ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» був виставлений рахунок №1/04/23 від 01.04.2023 до Контракту №29/03-1 від 09.02.2023 щодо оплати товару - автомобіля ВМW М6 2008 WIN:WBSEK91030CS31002 (country of origin: DE) у кількості 1 за ціною 11000,00 євро за умовами поставки FCA Zalusti 420, Zlin 763 02 Czech republic.

Зважаючи на технічну помилку, допущену при зазначені розрахункового рахунку ІВАN позивача, компанією ALIKА-L sp. z о.о. було надано рахунок №1/04/23 (з уточненням) 01.04.2023 до Контракту №29/03-1 від 09.02.2023.

05.04.2023 на виконання умов Контракту №29/03-1 від 09.02.2023, ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К» було здійснено оплату за вказаий товар, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними документами.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару «Автомобіль легковий для перевезення людей, що використовувався: марка - BMW, модель - М6 Cabrio 5 0 - номер кузова/ НОМЕР_1 тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм Циліндрів - 4999 смЗ - дата виготовлення - 21.07.2008; екологічна норма - не нижче Євро 2; колір - «синій» представником позивача до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №23UA110130006854U6 від 07.04.2023, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: Контракт №29/03-1 від 09.02.2023; Рахунок №1/04/23 від 01.04.2023; Рахунок №1/04/23 від 01.04.2023 з уточненням; Свіфт від 05.04.2023; Аркуш коригування від 11.04.2023; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу UBF220432 від 29.03.2023; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 09.06.2021; Договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023; Договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 з уточненням; Рахунок на оплату №04 від 04.04.2023; Рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 з уточненням; Довідку б/н від 04.04.2023; Довідку б/н від 04.04.2023 з уточненням; Платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023; Акт виконаних робіт №01 від 07.04.2023; ЦМР №000380 від 04.04.2023 з уточненням; Експертний висновок 90т23 від 07.04.2023; Документ 11507 від 07.04.2023; Договір про надання послуг митного брокера №15/03-2023 від 15.03.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) Відповідно до п.3.1 Контракту Продавець поставляє Покупцю Товар на умовах поставки FCA Zalusti 420, Zlin (Чехія), однак згідно графи 20 ЕМД від 07.04.2023 №23 UA110130006854U6 зазначено умови поставки EXW CZ Zlin. Розбіжності в умовах поставки можуть свідчити про не включення до ціни товару витрат на навантаження.

2) Згідно графи 4 «місце та дата завантаження» наданої до митного контролю CMR від 04.04.2023 №000380 зазначено Варшава (Польща), що не відповідає заявленим у контракті умовам поставки. Зазначене може свідчити про не включення до ціни товару усіх складових, у тому числі, за маршрутом Zlin (Чехія) - Варшава (Польща).

3) Згідно наданого до митного контролю платіжного доручення від 05.04.2023 б/н оплата товару здійснено з рахунка IBAN UA603071230000026008010620190, однак згідно наданого рахунку 01.04.2023 №1/04/23 зазначено - IBAN НОМЕР_3 . Таким чином не можливо достеменно встановити з якого рахунку була здійснена оплата, та може свідчити про залучення до зовнішньоекономічної операції третіх осіб, а також про те що надані до митного контролю документи містять ознаки підробки.

4) Згідно наданого до митного контролю договору-заявки від 29.03.2023 №29-1/03-2023 вартість послуг з перевезення складає 1450 євро. Відповідно до наданого рахунку на оплату від 04.04.2023 №04 вартість послуг складає 57565,00 грн, що не відповідає розрахунку за курсом НБУ на дату виставлення рахунку 04.04.2023 №04 (1450*39,761 = 57 653,45 грн).

5) Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який оокладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується саме на дійсній вартості. У відповідності до розділу 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 (далі - Методичні рекомендації) здійснено аналіз інтернет-ресурсів та встановлено наявність на інтернет-ресурсі https://webcacha.googleusercontent.com/search?q=cache:YnDlxjmRn_AJ: https://www.automobile.fr/Voiture/BMW-M6-Cabrio-V10-46.000km-E64-2008/vhc:car.pgn:4.pgs:50, ms 1:3500 _47_,dmg:false/pg:vipcar/327830013.htmlcd=11hl=ruct=clnkgl=ua пропозиції до продажу транспортного засобу «BMW М6 Cabrio» рік 2008, пробіг 46000 км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг 46815 км), реєстраційний номер 7Z0 6473, Продавець VEST SPOL.S.R.O., адреса Zalusli 420 CZ-76302 Zlin, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаними у свідоцтві про реєстрацію від 09.06.2021 MUL279I72. Запропонована вартість продажу транспортного засобу на вказаному інтернет- ресурсі - 39 008 евро. Таким чином є можливість ідентифікувати зазначений транспортний засіб та первинного власника. Таким чином, у митного органу наявні обгрунтовані сумніви, що митна вартість задекларованого товару грунтується на дійсній вартості. З урахуванням зазначеного до вказаної зовнішньоекономічної операції можливе залучення третіх осіб, та не враховано розмір комерційної надбавки».

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - копію митної декларації країни відправлення. Згідно частини 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митниці від 10.04.2023 №1 за ЕМД від 24.03.2023 №23UA110130006854U6 декларантом повідомлено, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2023/000016/2 від 11.04.2023, відповідно до якого рахунком ФОП ОСОБА_1 від 04.04.2023 №4 транспортні витрати за маршрутом м. Зелусті (Чехія) - пп «Долгобичув-Угринів (Україна) склали - 20000 грн; з урахуванням задекларованої транспортної складової митна вартість товару розраховується на рівні 39008+(20000,00/39,9146)=39509,0698 євро, з урахуванням всіх складових. Митна вартість оцінюваного товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та грунтується на інформації з інтернет-ресурсу https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:YnDlxjmRn_AJ:https://www.automobile.fr/Voiture/BMW-M6-Cabrio-V10- 46.000km-E64-2008/vhc:car,pgn:4,pgs:50,msl:3500_47_,dmg:false/pg:vipcar/327830013.htmlcd=llhl=ruct=clnkgl=ua пропозиції до продажу транспортного засобу «BMW М6 Cabrio» рік - 2008, пробіг - 46000км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг - 46815 км), реєстраційний номер 7Z0 6473, Продавець - VEST SPOL.S.R.O., адреса Zalusti 420 CZ-76302 Zlin, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаним у свідоцтві про реєстрацію від 09.06.2021 № НОМЕР_2 , на рівні - 39509,0698 евро, з урахуванням всіх складових.

З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією: №23UA110130007048U3 від 11.04.2023.

Відповідно до п. 8, 9 ст.55 Митного кодексу України декларант згідно з листом вих. №29/05 від 29.05.2023 на підтвердження митної вартості додатково надав копії наступних документів: рахунок №1/04/23 від 01.04.2023 з уточненнями; ЦМР №000380 від 04.04.2023 з уточненням; рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 з виправленнями; договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 з уточненнями; довідку про транспортні витрати б/н від 04.04.2023 з уточненнями; платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023; акт виконаних робіт №01 від 07.04.2023 року, аркуш коригування від 11.04.2023.

Лист ТОВ «Дистрибуційна Компанія-К» №29/05 від 29.05.2023 з відповідними додатками був направлений на електронну адресу Дніпровської митниці dp.unrpp@customs.gov.ua 31.05.2023 листом Адвокатського бюро «Майя Сергєєва та партнери» за вих. №2-31.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України видно, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Ця норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як видно з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2023/000016/2 від 11.04.2023, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Так митницею в ході проведення митної перевірки з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації відправлення.

У відповідь на повідомлення митниці від 10.04.2023 №1 за ЕМД від 24.03.2023 №23UA110130006854U6 декларантом повідомлено, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

Відповідно до п. 8, 9 ст.55 Митного кодексу України декларант згідно з листом вих. №29/05 від 29.05.2023 на підтвердження митної вартості додатково надав копії наступних документів: рахунок №1/04/23 від 01.04.2023 з уточненнями; ЦМР №000380 від 04.04.2023 з уточненням; рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 з виправленнями; договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 з уточненнями; довідку про транспортні витрати б/н від 04.04.2023 з уточненнями; платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023; акт виконаних робіт №01 від 07.04.2023 року, аркуш коригування від 11.04.2023.

Лист ТОВ «Дистрибуційна Компанія-К» №29/05 від 29.05.2023 з відповідними додатками був направлений на електронну адресу Дніпровської митниці dp.unrpp@customs.gov.ua 31.05.2023 листом Адвокатського бюро «Майя Сергєєва та партнери» за вих. №2-31.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ - К» від 29.05.2023 № 29/05 до Митниці не надходив, а отже, документи зазначені в ньому митницею не розглядались. Вказаний факт підтверджується витягом із Автоматизованої системи аналізу та обліку документообігу ДМСУ «Master» (введено в дію наказом Державної митної служби України від 12.01.2021 № 13 «Про введення в дослідну експлуатацію автоматизованої системи автоматизації обліку та документообігу»), за допомогою якої здійснюється документообіг в митниці та із якого вбачається, що в період з 29.05.2023 по 29.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ - К» до Дніпровської митниці не зверталось.

КАС ВС у постанові № 380/17220/21 від 01.08.2023 звернув увагу на те, що визначення поняття «офіційна електронна адреса» чинне законодавство України не наводить.

Разом з тим, у Положенні про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб`єктів владних повноважень, затвердженим постановою КМУ від 05 січня 2011 року №5, яке є чинним, наводиться визначення поняттю «електронна адреса суб`єкта владних повноважень», відповідно до якого це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором є адреса електронної пошти, визначена як офіційна суб`єктом владних повноважень, а доменним іменем - ім`я у домені gov.ua, зареєстроване суб`єктом владних повноважень.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 11 частини першої, частини другої статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти.

Суб`єкти владних повноважень, у розумінні приписів пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, органи державної влади, належать до розпорядників інформації відповідно до статті 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», тому в силу вимог закону зобов`язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність, зокрема, про офіційний веб-сайт та електронну пошту, в тому числі на своєму веб-сайті, якщо такий є.

Отже, електронна адреса, інформацію про яку опубліковано на офіційному веб-сайті суб`єкта владних повноважень є такою, що передбачена для отримання вхідної кореспонденції, та є офіційною електронною адресою цього органу державної влади.

Так, відповідно до відомостей вкладки «Контакти» на офіційному веб-сайті Державної митної служби України, в розділі «Дніпровська митниця» зазначено, що реєстрація вхідної/вихідної кореспонденції здійснюється наступними засобами телекомунікацйного звязку - « НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1.» (https://customs.gov.ua/contacts).

Також суд зауважує, що представником позивача 06.11.2023 через систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2023, надано докази направлення копії листа від 29.05.2023 №29/05 електронною поштою на електронну адресу Дніпровської митниці (dp.unrpp@customs.gov.ua), проте з вказаного скрин-шоту видно, що при його відправленні сталась технічна помилка та фактично лист з додатками не був доставлений, про що також свідчить напис « 31 мая 2023г. в 18:22 (доставлено через 0 секунд) (мовою оригіналу).

Виходячи з викладеного, позивачем не було доведено отримання додаткових документів на вимогу митного органу для підтвердження заявленої до митного оформлення ціни та ці документи не могли бути взяті до уваги митним органом при вирішенні питання щодо коригування митної вартості товару.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зауважив, що позивачем до позовної заяви подані наступні документи: рахунок від 01.04.2023 № 1/04/23 (з уточненням); договір-заявка № 29-1/03-2023 (з уточненням); рахунок від 04.04.2023 № 04 (з уточненням); довідка про транспортні витрати від 04.04.2023 (з уточненням). Зазначені документи до митниці не надавались ні під час митного оформлення, ні під час дії гарантійних зобов`язань та не були предметом дослідження посадової особи митниці під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості.

Після вивчення всіх наданих документів у їх сукупності відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару та при цьому зазначено та вказано, які саме документи та в чому містять розбіжності, або дані, що унеможливлюють розмитнення товару за ціною договору.

Представник позивача у позові посилається на те, що вказані розбіжності спростовуються наданими листом ТОВ «Дистрибуційна Компанія-К» №29/05 від 29.05.2023 документами, а саме: рахунком №1/04/23 від 01.04.2023 з уточненнями; ЦМР №000380 від 04.04.2023 з уточненням; рахунком на оплату №04 від 04.04.2023 з виправленнями; договором-заявкою №29-1/03-2023 від 29.03.2023 з уточненнями; довідкою про транспортні витрати б/н від 04.04.2023 з уточненнями, аркушем коригування від 11.04.2023, які, в свою чергу, були отримані відповідачем. Щодо цих доводів суд зауважує, що оскільки такі документи були надані до митного органу лише після винесення рішення про коригування митної вартості №UA110000/2023/000016/2 від 11.04.2023 та не враховують спірних відносин, тому не засвідчують помилковості зауважень митного органу, що лягли в основу цього рішення саме в момент його винесення митним органом.

Крім того, позивачем не обґрунтовано неможливості їх надання до митного оформлення, з огляду на дату формування цих документів, у разі їх фактичного існування на час виникнення спірних відносин.

Оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Доводи позивача про те, що рішення №UA110000/2023/000016/2 від 11.04.2023 підлягає скасуванню, оскільки в ньому не обґрунтовано неможливості застосування інших методів визначення митної вартості, є безпідставними. Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів (статті 58-63), та вказано, що відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_1 від 04.04.2023 №4 транспортні витрати за маршрутом м. Зелусті (Чехія) - пп «Долгобичув-Угринів (Україна) склали - 20000 грн; з урахуванням задекларованої транспортної складової митна вартість товару розраховується на рівні 39008+(20000,00/39,9146)=39509,0698 євро, з урахуванням всіх складових. Митна вартість оцінюваного товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та грунтується на інформації з інтернет-ресурсу https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:YnDlxjmRn_AJ:https://www.automobile.fr/Voiture/BMW-M6-Cabrio-V10- 46.000km-E64-2008/vhc:car,pgn:4,pgs:50,msl:3500_47_,dmg:false/pg:vipcar/327830013.htmlcd=llhl=ruct=clnkgl=ua пропозиції до продажу транспортного засобу «BMW М6 Cabrio» рік - 2008, пробіг - 46000 км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг - 46815 км), реєстраційний номер 7Z0 6473, Продавець - VEST SPOL.S.R.O., адреса Zalusti 420 CZ-76302 Zlin, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаним у свідоцтві про реєстрацію від 09.06.2021 № НОМЕР_2 , на рівні - 39509,0698 евро, з урахуванням всіх складових.

Такий підхід, на думку суду, не суперечить положенням частини першої статті 64 Митного кодексу України, за змістом якої митна вартість оцінюваних товарів за резервним методом визначається з використанням способів, які не суперечать законам України.

Результати процедури консультацій та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, відображені у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Приймаючи вказане рішення про коригування митної вартості товару митний орган використав надані позивачем при поданні митної декларації документи: Контракт №29/03-1 від 09.02.2023року; Рахунок №1/04/23 від 01.04.2023; Рахунок №1/04/23 від 01.04.2023 з уточненням; Свіфт від 05.04.2023 року; Аркуш коригування від 11.04.2023 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 29.03.2023; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 09.06.2021; Договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023; Договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 з уточненням; Рахунок на оплату №04 від 04.04.2023; Рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 з уточненням; Довідку б/н від 04.04.2023; Довідку б/н від 04.04.2023 з уточненням; Платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023; Акт виконаних робіт №01 від 07.04.2023; ЦМР №000380 від 04.04.2023 з уточненням; Експертний висновок 90т23 від 07.04.2023; Документ 11507 від 07.04.2023; Договір про надання послуг митного брокера №15/03-2023 від 15.03.2023, що свідчить про дотримання процедури обрання методу визначення митної вартості товару та відповідно правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товару.

Водночас правову позицію щодо застосування резервного методу у разі неможливості підтвердити документально ціну за договором після проведення консультацій висловлено у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 1.380.2019.004752 (провадження № К/9901/10914/20).

Також правову позицію стосовно надання декларантом доказів в обґрунтування заявленої ціни висловлено також у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 803/2011/17 (провадження № К/9901/52883/18).

Так, Верховний Суд висловив позицію, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами відповідача щодо не доведення позивачем ціни, за якою Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія -К» ввозився автомобіль на територію України.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Водночас, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість у цьому випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав неправомірності оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110000/2023/000016/2 від 11.04.2023 відповідає вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.

При цьому, суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія-К» (пров. Лісний, буд. 10, с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51215, код ЄДРПОУ 35609385) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія-К» (пров. Лісний, буд. 10, с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51215, код ЄДРПОУ 35609385).

Відповідач: Дніпровська митниця (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371).

Суддя Н.В. Кучугурна