Рішення

від 27.02.2024 по справі 420/2114/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2114/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Секо-Пак» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 07.09.2023 № 38987/6/15-32-07-10-06; зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути повідомлення ТОВ «Секо-Пак» про втрату (знищення) первинних документів (№ 15 від 11.08.2023) та прийняти нове рішення про застосування до ТОВ «Секо-Пак» спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених пп. 69.28 п. 69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в липні 2023 р. внаслідок збройної агресії рф та масового ракетного обстрілу м. Одеси була пошкоджена будівля, де розміщений офіс Товариства, внаслідок чого знищені первинні документу бухгалтерського та податкового обліку за період з серпня 2000 р. по липень 2023 р. У зв`язку із цим позивач в серпні 2023 р. звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із повідомленням про втрату (знищення) первинних документів. В цьому повідомленні позивач просив застосувати наслідки, визначені п. 69.28 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, проте 15.09.2023 Товариством отримано відповідь ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 № 38987/6/15-32-07-10-06, яким Товариству відмовлено в застосуванні п. 69.28 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ. Не погодившись із цією відповіддю, Товариство звернулося зі скаргою до ДПС України, проте також безрезультатно, що зумовило позивача звернутися до суду із даним позовом. Спірне рішення не ґрунтується на вимогах законодавства та по суті прийнято формально та поверхнево, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 23.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ «Секо-Пак» (31097313) зареєстровано 07.08.2000 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Одеській області, Суворовській ДПІ ГУ ДПС в Одеській області. Основним видом діяльності підприємства за КВЕД обрано: 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; Інші: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Товариство орендує приміщення на підставі договору від 31.12.2020 № 12/20 за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 7.

11.08.2023 ТОВ «Секо-Пак» звернулося до начальника Суворовської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області із повідомленням № 15 про втрату (знищення) первинних документів, в якому просило прийняти рішення про застосування до ТОВ «Секо-Пак» положень пп. 69.29 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

В обґрунтування повідомлення Товариство зазначило, що у ніч з 18 на 19 липня 2023 після 01:00 год. внаслідок збройної агресії рф та масового обстрілу м. Одеси була пошкоджена будівля за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 7, в якій було розміщені офісні приміщення ТОВ «Секо-Пак», згідно договору оренди № 12/20 від 31.12.2020.

Приміщення, в якому був офіс ТОВ «Секо-Пак», повністю зруйноване, в результаті чого було повністю знищено майно та документації (меблі, комп`ютери, офісна техніка, документи та інше), що належало ТОВ «Секо-Пак», що підтверджено власником приміщення ФОП ОСОБА_1 м.

Під час проведення робіт по усуненню наслідків пошкоджень комісією ТОВ «Секо-Пак» у складі директора та головного бухгалтера 09.08.2023 було виявлено факт знищення майна Товариства, включаючи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку за податкові (звітні) періоди з серпня 2020 року по 18 липня 2023 р.

При цьому в адміністративному позові зазначено, що період помилково в заяві вказано невірний, оскільки документи знищені за період з серпня 2000 р. по 18 липня 2023 р., а саме договори з контрагентами (покупцями, постачальниками товарів, послуг, сировини); податкові, товарно-транспортні, видаткові та прибуткові накладні; дорожні листі; відомості нарахування та видачі заробітних плат працівника; банківські виписки; рахунки та акти виконаних робіт (наданих послуг); журнали ордерами по рахункам 104, 131, 112, 132, 201, 203, 23, 26, 281, 301, 311, 312, 333, 334, 505, 601, 361, 362, 377, 632, 711, 714, 631, 641, 643, 644, 641/1, 642, 652, 657, 685, 702, 711, 902, 94, 731, 441, 443, 442, 942, 945, 949, 981; документи фінансової та статистичної звітності, звітність в інші державні органи; накази по підприємству, посаді інструкції працівників; картки особистих справ, трудові договори, договори матеріальної відповідальності, трудові книжки працівників; головні книги, книги реєстрації наказів, трудових книжок, журнали з техніки безпеки та охорони праці, інші журнали реєстрації; паспорти на основні засоби на виробництві; уставні документи товариства; акти перевірок та листування з податковими органами, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування; отримані товариством дозвільні документи; договірні, розрахункові та платіжні документи, а також інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

На підтвердження зазначених обставин до повідомлення додано: копію витягу з ЄДР від 17.07.2023; копію виписки з ЄДРПОУ; копію постанови слідчого від 24.07.2023; копію повідомлення слідчого № 65/16/4203-10 від 15.07.2023; витяг з ЄРДР № 22023160000000292 від 19.97.2023; список знищених основних засобів рах 104 та МБП-рах 112; договір оренди від 31.12.2020 № 31.12.2020; довідку ФОП ОСОБА_2 від 19.07.2023.

За результатами опрацювання вищезазначеного повідомлення ГУ ДПС в Одеській області листом від 07.09.2023 № 38987/6/15-32-07-10-06 повідомило ТОВ «Секо-Пак» про відмову в застосуванні положень пп. 69.28. п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ та роз`яснило право на оскарження такої відмови.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Секо-Пак» звернулося до ДПС України зі скаргою № 16 від 22.09.2023 на рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 № 38987/6/15-32-07-10-06.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.11.2023 № 34925/6/99-00-06-03-03-06 ДПС України залишило без змін рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 № 38987/6/15-32-07-10-06, а скаргу без задоволення.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що згідно з абзацом 13 пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Постановою КМУ від 6 грудня 2022 р. N 1364, на яку посилається платник, врегульовано деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Пунктом 1 цієї Постанови установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. На теперішній час відсутні перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, визначений КМУ. Враховуючи викладене, ГУ ДПС в Одеській області не має підстав для застосування до ТОВ «Секо-Пак» положень пп. 69.28. п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Зважаючи на безпідставність та неправомірність оскаржуваного рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 № 38987/6/15-32-07-10-06, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень ст. 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

З аналізу викладених положень ПК України вбачається, що Податковий кодекс містить положення, за якими підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:

1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України;

2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих РФ територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією РФ проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час.

06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.

Згідно п. 2.7 Одеська область, в періоді 24.02.2022 (Дата виникнення можливості бойових дій) по 04.07.2022 (Дата припинення можливості бойових дій*), код UA51080010060076099, Найменування населеного пункту: с. Біле Вилківської міської територіальної громади (острів Зміїний).

Таким чином, вказане позивачем адреса: 65003, м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 7, де Товариством орендується офісне приміщення, не відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, в тому числі 18-19 липня 2023 р.

Територія міста Одеси жодного разу з 24.02.2022 на мала статусу території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а відтак протягом всього періоду з початку введення правового режиму воєнного стану і не підпадала під дію пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

При цьому суд не оминає увагою той факт, що з 24.02.2022 м. Одеса, як і будь-яке інше місто в Україні, систематично піддається ракетним обстрілам, що має наслідком руйнування цивільної інфраструктури та жертви серед мирного населення.

Проте ключовим аспектом застосування положень пп. 69.28 п. 69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є саме провадження платником податків діяльності на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, внаслідок чого останні не можуть пред`явити первинні документи. При цьому, за Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 місто Одеса не відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Натомість, в силу приписів п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За викладених вище обставин, позивачу належало подати до податкового органу повідомлення про пошкодження / знищення документів у п`ятиденний строк з дня такої події (18-19 липня 2023 р.) за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та в подальшому відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів.

Вирішуючи спір, суд враховує, що положення пп. 69.28 п. 69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюють свою дію на платників податків, які провадять свою діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, чим й обумовлено неможливість їх вивезення або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Саме географічний чинник у поєднанні із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, є ключовим у застосуванні вищенаведеного положення, адже ризику руйнації (в даному випадку знищення документів первинного та податкового обліку) наразі піддається вся без виключень територія України.

Відтак, позиція позивача не ґрунтується на приписах чинного законодавства та прямо йому суперечить.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Секо-Пак» (65003, м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 7; ЄДРПОУ 31097313) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 440690166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк