П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2114/24
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,
повний текст судового рішення
складено 27.02.2024, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді- Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
при секретарі - Філімович І.М.
за участю:
представника апелянта Пейчевої С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Секо-Пак» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Секо-Пак» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА
НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 07.09.2023 року №38987/6/15-32-07-10-06; зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути повідомлення ТОВ «Секо-Пак» про втрату (знищення) первинних документів (№15 від 11.08.2023 року) та прийняти нове рішення про застосування до ТОВ «Секо-Пак» спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених пп.69.28 п.69 підр.10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в липні 2023 р. внаслідок збройної агресії рф та масового ракетного обстрілу м. Одеси була пошкоджена будівля, де розміщений офіс Товариства, внаслідок чого знищені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку за період з серпня 2000 р. по липень 2023 р. У зв`язку із цим позивач в серпні 2023 р. звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із повідомленням про втрату (знищення) первинних документів. В цьому повідомленні позивач просив застосувати наслідки, визначені п.69.28 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, проте 15.09.2023 року Товариством отримано відповідь ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 року №38987/6/15-32-07-10-06, яким Товариству відмовлено в застосуванні п.69.28 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Не погодившись із цією відповіддю, Товариство звернулося зі скаргою до ДПС України, проте також безрезультатно, що зумовило позивача звернутися до суду із даним позовом. Спірне рішення не ґрунтується на вимогах законодавства та по суті прийнято формально та поверхнево, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 23.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Секо-Пак» (65003, м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 7; ЄДРПОУ 31097313) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 440690166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
На вказане рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Секо-Пак» подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Секо-Пак» (31097313) зареєстровано 07.08.2000 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Одеській області, Суворовській ДПІ ГУ ДПС в Одеській області. Основним видом діяльності підприємства за КВЕД обрано: 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; Інші: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Товариство орендує приміщення на підставі договору від 31.12.2020 року №12/20 за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 7.
11.08.2023 року ТОВ «Секо-Пак» звернулося до начальника Суворовської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області із повідомленням №15 про втрату (знищення) первинних документів, в якому просило прийняти рішення про застосування до ТОВ «Секо-Пак» положень пп. 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
В обґрунтування повідомлення Товариство зазначило, що у ніч з 18 на 19 липня 2023 року після 01:00 год. внаслідок збройної агресії рф та масового обстрілу м. Одеси була пошкоджена будівля за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 7, в якій було розміщені офісні приміщення ТОВ «Секо-Пак», згідно договору оренди №12/20 від 31.12.2020 року.
Приміщення, в якому був офіс ТОВ «Секо-Пак», повністю зруйноване, в результаті чого було повністю знищено майно та документації (меблі, комп`ютери, офісна техніка, документи та інше), що належало ТОВ «Секо-Пак», що підтверджено власником приміщення ФОП ОСОБА_1 .
Під час проведення робіт по усуненню наслідків пошкоджень комісією ТОВ «Секо-Пак» у складі директора та головного бухгалтера 09.08.2023 року було виявлено факт знищення майна Товариства, включаючи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку за податкові (звітні) періоди з серпня 2000 року по 18 липня 2023 р.
При цьому в адміністративному позові зазначено, що період помилково в заяві вказано невірний, оскільки документи знищені за період з серпня 2000 р. по 18 липня 2023 р., а саме договори з контрагентами (покупцями, постачальниками товарів, послуг, сировини); податкові, товарно-транспортні, видаткові та прибуткові накладні; дорожні листі; відомості нарахування та видачі заробітних плат працівника; банківські виписки; рахунки та акти виконаних робіт (наданих послуг); журнали ордерами по рахункам 104, 131, 112, 132, 201, 203, 23, 26, 281, 301, 311, 312, 333, 334, 505, 601, 361, 362, 377, 632, 711, 714, 631, 641, 643, 644, 641/1, 642, 652, 657, 685, 702, 711, 902, 94, 731, 441, 443, 442, 942, 945, 949, 981; документи фінансової та статистичної звітності, звітність в інші державні органи; накази по підприємству, посаді інструкції працівників; картки особистих справ, трудові договори, договори матеріальної відповідальності, трудові книжки працівників; головні книги, книги реєстрації наказів, трудових книжок, журнали з техніки безпеки та охорони праці, інші журнали реєстрації; паспорти на основні засоби на виробництві; уставні документи товариства; акти перевірок та листування з податковими органами, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування; отримані товариством дозвільні документи; договірні, розрахункові та платіжні документи, а також інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
На підтвердження зазначених обставин до повідомлення додано: копію витягу з ЄДР від 17.07.2023 року; копію виписки з ЄДРПОУ; копію постанови слідчого від 24.07.2023 року; копію повідомлення слідчого №65/16/4203-10 від 15.07.2023 року; витяг з ЄРДР №22023160000000292 від 19.07.2023 року; список знищених основних засобів рах 104 та МБП-рах 112; договір оренди від 31.12.2020 року; довідку ФОП ОСОБА_1 від 19.07.2023 року.
За результатами опрацювання вищезазначеного повідомлення ГУ ДПС в Одеській області листом від 07.09.2023 року №38987/6/15-32-07-10-06 повідомило ТОВ «Секо-Пак» про відмову в застосуванні положень пп.69.28. п.69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України та роз`яснило право на оскарження такої відмови.
Не погодившись із вказаним рішенням контролюючого органу, ТОВ «Секо-Пак» звернулося до ДПС України зі скаргою №16 від 22.09.2023 року на рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 року №38987/6/15-32-07-10-06.
Рішенням про результати розгляду скарги від 23.11.2023 року №34925/6/99-00-06-03-03-06 ДПС України залишило без змін рішення ГУ ДПС в Одеській області від 07.09.2023 року №38987/6/15-32-07-10-06, а скаргу без задоволення.
Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що згідно з абзацом 13 пп.69.28 п.69 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Постановою КМУ від 6 грудня 2022 р. №1364, на яку посилається платник, врегульовано деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Пунктом 1 цієї Постанови установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. На теперішній час відсутні перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, визначений КМУ. Враховуючи викладене, ГУ ДПС в Одеській області не має підстав для застосування до ТОВ «Секо-Пак» положень пп.69.28. п.69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням податкового органу від 07.09.2023 року №38987/6/15-32-07-10-06, та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Вимогами п.44.3 ст.44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Підпунктом 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень ст.44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
З аналізу викладених положень ПК України вбачається, що Податковий кодекс містить положення, за якими підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:
1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України;
2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час.
06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.
Згідно з вимогами п.2.7 Одеська область, в періоді з 24.02.2022 року (дата виникнення можливості бойових дій) по 04.07.2022 року (дата припинення можливості бойових дій*), код UA51080010060076099, найменування населеного пункту: с.Біле Вилківської міської територіальної громади (острів Зміїний).
Отже, вказана позивачем адреса: 65003, м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 7, де Товариством орендується офісне приміщення, не відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, в тому числі 18-19 липня 2023 року.
Колегія суддів зазначає, що територія міста Одеси жодного разу з 24.02.2022 року на мала статусу території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а відтак протягом всього періоду з початку введення правового режиму воєнного стану і не підпадала під дію пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що з 24.02.2022 року м. Одеса, як і будь-яке інше місто в Україні, систематично піддається ракетним обстрілам, що має наслідком руйнування цивільної інфраструктури та жертви серед мирного населення.
Проте, як вірно зазначає суд першої інстанції, ключовим аспектом застосування положень пп.69.28 п.69 підр.10 розд.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є саме провадження платником податків діяльності на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, внаслідок чого останні не можуть пред`явити первинні документи. При цьому, за Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309 місто Одеса не відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Натомість, в силу приписів п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу належало подати до податкового органу повідомлення про пошкодження / знищення документів у п`ятиденний строк з дня такої події (18-19 липня 2023 р.) за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та в подальшому відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів.
Колегія суддів враховує, що положення пп.69.28 п.69 підр.10 розд.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюють свою дію на платників податків, які провадять свою діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, чим й обумовлено неможливість їх вивезення або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
Отже, саме географічний чинник у поєднанні із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, є ключовим у застосуванні вищенаведеного положення, адже ризику руйнації (в даному випадку знищення документів первинного та податкового обліку) наразі піддається вся без виключень територія України.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позиція позивача не ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Крім того, під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, в судовому засіданні на запитання колегії суддів стосовно того, які дії були проведені з боку ТОВ «Секо-Пак» по відновленню знищених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за період з серпня 2000 р. по липень 2023 р., представник апелянта пояснив, що на теперішній час (минуло майже дев`ять місяців з моменту пошкодження будівлі, де розміщений офіс ТОВ «Секо-Пак») ніяких дій по відновленню вищевказаних знищених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, з боку ТОВ «Секо-Пак» не проводилось.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Секо-Пак» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 17.04.2024 року.
Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2024 |
Оприлюднено | 19.04.2024 |
Номер документу | 118431215 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Джабурія О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні