Постанова

від 29.02.2024 по справі 761/31618/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року місто Київ

справа № 761/31618/21

провадження№22-ц/824/4651/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поліщук Н.В., Соколової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.

сторони:

позивач - Інфронт ІКС, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС) INFRONT X, LLX (ІНФОРМАЦІЯ_1 COMMUNICATIONS, LLC)

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2.»

відповідач - ДП «Український національний офіс Інтелектуальної власності та інновацій»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2.»

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Осаулова А.А.,

у справі за позовом Інфронт ІКС, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС) INFRONT X, LLX (ІНФОРМАЦІЯ_1 COMMUNICATIONS, LLC) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2.», Державна організація «Український національний офіс Інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» № НОМЕР_1 від 27 квітня 2020 року та зобов`язати ДП «Український національний офіс Інтелектуальної власності та інновацій» внести відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_1 від 27 квітня 2020 року на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Державного реєстру Свідоцтв України на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позов обґрунтовано тим, що 2 квітня 2020 року ДП «УкрНОІВІ» за підписом уповноваженої особи Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видало ТОВ «Омігон» свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 для використання знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» .

15 вересня 2020 року компанія Інфонт ІКС, ЛЛС подала позов до Господарського суду м. Києва про визнання недійсним свідоцтва. 14 червня 2021 року на стадії розгляду справи по суті ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» подав до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки в процесі розгляду справи співвласником свідоцтва став ОСОБА_1 , який є батьком учасника ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» та який як фізична особа, що не здійснює підприємницьку діяльність, не може бути стороною у господарському процесі.

29 червня 2021 року Господарський суд м. Києва своєю ухвалою закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_1 COMMUNICATIONS, LLC)є юридичною особою, що була створена за законодавством штату Нью Йорк США 22 січня 2008 року. З моменту своєї реєстрації Компанія у комерційних відносинах з іншими суб`єктами, зокрема замовниками послуг, виступала під комерційним найменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Правонаступником права на комерційне найменування Компанї є ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_1 COMMUNICATIONS, LLC), юридична особа, що діє за законодавством штату Делавер, утворена шляхом злиття Компанії з ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс Мерджер САБ, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_1 Communication Merger Sub, LLC)відповідно до договору про злиття, укладеного 15 січня 2016 року. До видів комерційної діяльності позивача належить комп`ютерне програмування, розробка комп`ютерного та мобільного програмного забезпечення, графічний дизайн, розробка та дизайн веб-сайтів та інші послуги, пов`язані зі сферою інформаційних технологій (ІТ), цифрового контенту та мобільних додатків у спорті, медіа та індустрії розваг.

21 травня 2019 року позивачем було змінено юридичне найменування на «Інфронт ІКС, ЛЛС, що підтверджується Свідоцтвом, виданим Державним департаментом штату Делавер від 18 жовтня 2019 року. Після зміни юридичного найменування позивач продовжує використовувати своє попереднє комерційне найменування, що містить позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у господарській діяльності, що підтверджується, зокрема, Свідоцтвом про використання комерційного найменування, виданим 4 листопада 2019 року Державним департаментом штату Ньо-Йорк.

Відповідач ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» було створено в Україні співзасновником компанії ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС ОСОБА_5 30 вересня 2009 року. Згодом 17 липня 2013 року ОСОБА_2 на безкоштовній основі було відступлено частку у розмірі 100% у статутному капіталі товариства ОСОБА_3 , який до цього часу є учасником та керівником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2».

12 листопада 2013 року між компанією та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» було укладено Партнерський договір, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» був зобов`язаний надавати компанії послуги, а компанія отримуватми та оплачувати такі послуги на умовах, погоджених сторонами. В рамках зазначеного договору ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» мало право використовувати позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», що становить комерційне найменування та торгову марку компанії, тільки після отримання письмової згоди від компанії щодо кожного випадку такого використання. Підписанням договору ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» повністю погодилось та підтвердило, що право використання фірмового найменування компанії та торгової марки чи будь-якої іншої конструкції слова «ІНФОРМАЦІЯ_1» належить виключно компанії.

Внаслідок недобросовісної поведінки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» в особі директора ОСОБА_1 26 липня 2018 року договір позивачем розірвано. У зв`язку з припиненням договірних відносин ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» було надано 90 днів на припинення використання комерційного найменування позивача «ІНФОРМАЦІЯ_1» , зокрема, шляхом внесення змін до установчих документів в частині найменування відповідача, припинення використання фірмового найменування(торгової марки) позивача в будь-який господарській діяльності та комерційних відносинах, в мережі Інтернет. Проте, відповідач зі спливом 90 днів продовжував використовувати фірмове найменування позивача, в тому числі в мережі Інтернет.

Крім того, в день отримання повідомлення від позивача про розірвання договору та всупереч забороні на використання фірмового найменування без письмової згоди позивача, 26 липня 2018 року ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» недобросовісно було подано до Укрпатенту заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг, який тотожний з комерційним найменуванням та торговою маркою позивача. Зазначена заявка була подана щодо 42 класу товарів і послуг МКТП, тобто щодо аналогічного класу, що охоплюється сферою комерційної діяльності позивача.

Позивач вважає, що Свідоцтво України на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» № НОМЕР_1 від 27 квітня 2020 року не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки позначення торгової марки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» є тотожним фірмовому найменуванню позивача, право на яке позивач набув до дати подання заявки, та яке використовується позивачем, щодо послуг, ідентичних послугам, щодо яких видане Свідоцтво. В силу викладених фактичних обставин, використання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» при веденні комерційної діяльності, аналогічній діяльності позивача, також може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає відповідні послуги.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» було недобросовісно подано заявку на реєстрацію знаку всупереч зобов`язанням за договором з позивачем щодо припинення будь-якого використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» після припинення договору. Коли ж в судовому порядку Свідоцтво могло бути визнане недійсним, відповідач, зловживаючи своїм правом, здійснив часткове відчуження знаку пов`язаній фізичній особі, тим самим перешкоджаючи можливому захисту прав позивача.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2023 року задоволено позовні вимоги Інфронт ІКС, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС) до ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.», ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії.

Визнано недійсним Свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 27 квітня 2020 року.

Зобов`язано Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести відомості про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг від 27 квітня 2020 року до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» 31 липня 2023 року подано апеляційну скаргу в якій представник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач оскаржує рішення суду на підставі того, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального законодавства та процесуального законодавства; винесене без повного дослідження матеріалів справи; рішення засновується на припущеннях, а не на доказах у матеріалах справи; висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи; обставини, які мають значення для справи, судом першої інстанції не досліджені, обставини, які суд першої інстанції визначає встановленими, є припущеннями, і не мають доказів у матеріалах справи. При винесенні рішення суд першої інстанції відійшов від усталеної судової практики Верховного Суду України, про підстави та мотиви для неврахування усталеної судової практики Верховного Суду України суд першої інстанції не вказав. Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не дослідив докази у справі та не встановив фактичні обставини, не надав мотивовану оцінку аргументам, наведеним учасниками справи, щодо відсутності підстав для задоволення позову, тим самим порушив вимоги ст.265 ЦПК України.

Вказує, що суд першої інстанції не вірно встановив правову природу предмета оскарження, застосувавши при цьому, як доказ обмежившись висновками Господарського суду м. Києва у справі №910/17738/18, предметом спору якої була заборона використання позначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Також, вважає, що судом першої інстанції помилково сприйнято як належний висновок експерта від 11 березня 2019 року №14753, зокрема вважає, що висновок експерта не відповідає вимогам ст.ст.102, 106 ЦПК України. Експерт самостійно здійснив переклад тексту з іноземної мови на українську мову, немаючі відповідного документа на здійснення перекладу.

В основу оскаржуваного рішення покладено неіснуючі докази, а саме оглянутий судом партнерський договір від 12 листопада 2013 року.

Судом першої інстанції не встановлена правосуб`єктність позивача, в матеріалах справи не існує, а ні витягу з торгівельного реєстру, а ні сертифіката реєстрації, а ні банківських реквізитів, а ні підтвердження повноважень керівника з боку позивача.

Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що термін «ІНФОРМАЦІЯ_2» є відомим в Україні комерційним найменуванням позивача.

Вказує, що судом першої інстанції невірно застосовані правові позиції Верховного Суду, зокрема вказує, що висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №910/11735/17 від 15 січня 2019 року не може бути застосований до даних правовідносин, оскільки предмет та підстави спору у даній справі є відмінною, у матеріалах справи відсутні підтвердження факту порушення прав позивача у тому числі наявності обставин введення в оману споживачів.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить її задовольнити, а судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволення позову. Вказує, що ухвалюючи рішення по даній справи суд першої інстанції в порушення вимог Закону порушив право на захист, оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності ОСОБА_1 .

У поясненнях представник ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить її залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції як законне і обгрунтоване залишити без змін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені: представнику позивача направлено судову повістку - повідомлення на офіційну електронну пошту, що підтверджується звітом про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду /а.с.9-10, том 4/; відповідач ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» повідомлявся через свого представника, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою /а.с.8, том 4/; представник ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» - повідомлений, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою /а.с.8, том 4/; відповідач ОСОБА_1 повідомлений шляхом направлення судового повідомлення через засоби поштового зв`язку, конверт відправлений на адресу відповідача ОСОБА_1 повернувся до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.211, том 2/.

За таких обставин наявні підстави вважати, що всі учасники справи повідомлені про місце, день і час засідання суду, в судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч. ст.268 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з моменту реєстрації 22 січня 2008 року та після наступних перетворень здійснює свою діяльність у відносинах з іншими суб`єктами під комерційним найменуванням "ІНФОРМАЦІЯ_2" (англ.- ІНФОРМАЦІЯ_1).

21 травня 2019 року позивач змінив найменування з ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_1 Communications, LLC) на "Інфронт Ікс, ЛЛС", ("Infront X, LLC"). Зміни найменування здійснені за законодавством штатів Нью-Йорк та Делавер, США.

Після зміни найменування позивач продовжує використовувати своє повне найменування «ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС» і скорочене «ІНФОРМАЦІЯ_2» («ІНФОРМАЦІЯ_1»), а також абревіатуру «OG» у господарській діяльності, що підтверджується, зокрема, Свідоцтвом про використання комерційного найменування, виданим 4 листопада 2019 року Державним департаментом штату Нью-Йорк.

Основними видами діяльності позивача є комп`ютерне програмування, дизайн та розробка комп`ютерного та мобільного програмного забезпечення, графічний дизайн, розробка та дизайн веб-сайтів та інші послуги, пов`язані зі сферою інформаційних технологій, цифрового контенту та мобільних додатків у спорті, медіа та індустрії розваг.

ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» (код 36691109) утворене 30 вересня 2009 року, керівником якого є ОСОБА_3 .

Основними напрямками діяльності ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» є 58.29 видання іншого програмного забезпечення, 62.01 комп`ютерне програмування, 62.02 консультування з питань інформатизації, 62.03 діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням, 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність, 63.12 веб-портали.

Свою господарську діяльність ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» здійснює на тому ж сегменті ринку, що й позивач.

12 листопада 2013 року ІНФОРМАЦІЯ_1 Communications, LLC і ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» укладено партнерський договір, за умовами якого назване товариство визнало належність позивачу виключного права на найменування та торгову марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» (англ. - ІНФОРМАЦІЯ_1) та можливість використання останніх лише після отримання від позивача окремого дозволу щодо кожного випадку такого використання .

Згідно з зазначеними умовами партнерського договору ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» визнав пріоритет позивача на комерційне найменування ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), зобов`язався використовувати це найменування виключно з дозволу останнього та припинити таке використання після припинення партнерського договору.

26 липня 2018 року партнерський договір від 12 листопада 2013 року розірвано. За його умовами в разі розірвання цього договору ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» має не більше ніж 90 днів на зміну своєї назви таким чином, щоб вона не була схожа на назву позивача за виглядом, звучанням, значенням, написанням чи у інший спосіб, незалежно від діяльності та/чи послуг, до надання яких залучене ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.».

Доказі виконання цього зобов`язання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» суду не подано.

Судом встановлено, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» продовжувало використовувати комерційне (фірмове) найменування «ІНФОРМАЦІЯ_2» під час своєї підприємницької діяльності .

З 26 липня 2018 року виключне право на використання на території України комерційного найменування та торгову марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» («ІНФОРМАЦІЯ_1») на підставі партнерського договору від 26 липня 2018 року належить ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2».

27 квітня 2020 року Міністерством було видано ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (за заявкою від 26.07.2018 №m201817538). Перелік товарів та/або послуг: аналізування води; аналізування для розробляння нафтових родовищ, аналізування комп?ютерної системи; аналізування почерку (графологія); архітектурне консультування; архітектурні послуги; аутсорсингові послуги у сфері інформаційних технологій; будівельне проектування; випробовування матеріалів; випробовування нафтових свердловин; випробовування текстилю; відновлювання комп?ютерних даних; встановлювання справжності творів мистецтва; геологічне експертування; геологічне розвідування; дизайн інтер?єру; дизайн паковання; дистанційне резервне копіювання даних; досліджування в бактеріології; досліджування в біології, досліджування в теології; досліджування в косметології; досліджування в техніці; досліджування в хімії; досліджування і розробляння нових товарів для інших; досліджування у механіці; досліджування у сфері захисту навколишнього середовища; досліджування у фізиці; дублювання комп`ютерних програм; експертування нафтових родовиш; електронне зберігання даних; електронний моніторинг інформації щодо ідентифікації особи для виявляння крадіжок персональних даних через мережу Інтернет електронний моніторинг операцій за кредитними картами для виявляння шахрайств через мережу Інтернет; енергоаудит забезпечування інформацією з комп?ютерних технологій та програмування за допомогою веб-сайтів; забезпечування пошуковими засобами для інтернету; засівання хмар; інжиніринг; інсталювання комп?ютерного програмного забезпечення; калібрування (вимірювання); картографічні послуги; клінічні випробовування; комп?ютерне програмування; конвертування даних або документів з фізичних носіїв на електронні; конвертування даних і комп?ютерних програм, крім фізичного перетворювання; консультування з комп?ютерних технологій; консультування з телекомунікаційних технологій; консультування у сфері енергозбереження; консультування щодо безпеки в мережі Інтернет; консультування щодо безпеки даних; консультування щодо інформаційних технологій (IT); консультування щодо комп?ютерного програмного забезпечення; консультування щодо комп?ютерної безпеки; консультування щодо проектування та розробляння комп`ютерного апаратного забезпечення; консультування щодо розробляння веб-сайтів; контролювання якості; метеорологічне інформування; моделювання одягу; моніторинг комп?ютерних систем для виявляння несанкціонованого доступу або витоку даних; моніторинг комп?ютерних систем для виявляння поломок; моніторинг комп?ютерних систем за допомогою віддаленого доступу; надавання наукової інформації, порад, консультацій щодо зменшування викидів вуглекислого газу; наукові досліджування; науково-технічне експертування; обслуговування комп`ютерного програмного забезпечення; оновлювання комп`ютерного програмного забезпечення; оцифровування документів (сканування); оцінювання якості вовни; оцінювання якості лісу на пні; перевіряння щодо придатності до експлуатації транспортних засобів; підводне досліджування; планування розвитку міст; платформа як послуга (PaaS); послуги з шифрування даних; послуги наукових лабораторій; послуги фахівців з хімії, послуги щодо захисту від комп?ютерних вірусів; проведення досліджень технічних проектів; прогнозування погоди; програмне забезпечення як послуга (SaaS); проектування інтер?єру; проектування комп`ютерного програмного забезпечення; прокат веб-серверів; прокат комп?ютерів; прокат комп?ютерного програмного забезпечення, промисловий дизайн; розблоковування мобільних телефонів; розвідування нафти; розміщування комп?ютерних сайтів. (веб-сайтів); розробляння комп?ютерних систем; розробляння програмного забезпечення в рамках робіт з видання програмного забезпечення; розробляння технічної документації; створювання та обслуговування веб-сайтів для інших; створювання та розробляння індексів інформації на основі веб-сайтів для інших (послуги у сфері інформаційних технологій); технологічне консультування; топографічне знімання; хімічний аналіз; хмарне обчислювання даних, хостинг серверів; художне оформляння (промисловий дизайн); художній дизайн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28 січня 2020 року у справі №910/17738/18, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 листопада 2020 року та Постановою Верховного Суду від 10 березня 2021 року, заборонено ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» використовувати позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «OG» в мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, в господарській діяльності та назві товариства. Зобов`язано ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили внести зміни до його установчих документів в частині виключення з повного та скороченого найменування товариства українською та англійською мовами позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «OG». Зобов`язано ТОВ «Інтернет Інвест» припинити делегування доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та видалити з реєстру доменне ім`я «ІНФОРМАЦІЯ_1.com.ua». Заборонено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 використовувати позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_1», «OG» в мережі інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах, в господарській діяльності.

Судами у справі №910/17738/18, зокрема, встановленоі наступні обставини: - здійснення позивачем компанією «Інфронт Ікс, ЛЛС» своєї господарської діяльності у відносинах з іншими суб`єктами під комерційним найменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_2» («ІНФОРМАЦІЯ_1») і його пріоритет на це найменування;- здійснення ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» своєї господарської діяльності на тому ж сегменті ринку, що й позивач, з використанням позначень без належної правової підстави;- використання підприємцем (який є одночасно учасником і керівником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.») у своїй підприємницькій діяльності, а також на користь названого товариства, без належної правової підстави; - того, що неправомірне використання комерційного (фірмового) найменування «ІНФОРМАЦІЯ_2» («ІНФОРМАЦІЯ_1»), абревіатури OG ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.», підприємець призводить до змішування їх діяльності з діяльністю позивача та третьої особи, порушує права останніх, вводить в оману замовників послуг.

Позивачем надано висновок експерта №14753 від 11 березня 2019 року за результатами експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведеної товариством з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр», з якого вбачається, позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» (англ. «ІНФОРМАЦІЯ_1»), застосоване в найменуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2.», є схожим настільки, що його можна сплутати із комерційним найменуванням компанії ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС. На веб-сайті за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та у доменному імені « ІНФОРМАЦІЯ_1 » застосовано позначення, схожі настільки, що їх можна сплутати із комерційним (фірмовим) найменуванням Омнігон Коммунікейшнс , ЛЛС. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», застосоване на веб-сайті за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та у доменному імені « ІНФОРМАЦІЯ_1 », внаслідок схожості може ввести в оману споживачів щодо особи ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс ЛЛС, яка надає комп`ютерної послуги, а саме комп`ютерне програмування, проектування та розробка програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації та інші послуги в сфері інформаційних технологій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з огляду на наявність партнерського договору від 12 листопада 2013 року позивачем підтверджено факт наявності агентських відносин з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.», які виникли до дати подачі заявки на реєстрацію знаку; позивач має пріоритет на використання фірмового найменування «ІНФОРМАЦІЯ_2» (англ. («ІНФОРМАЦІЯ_1»), що ідентифікує його в комерційній діяльності серед інших юридичних осіб; з 26 липня 2018 року виключне право на використання на території України комерційного найменування та торгову марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» («ІНФОРМАЦІЯ_1») на підставі партнерського договору від 26 липня 2018 належить третій особі.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують доводи позивача про те, що зареєстрований на ім`я ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони, станом на дату подання заявки на його реєстрацію, оскільки він є схожим до ступеня сплутування із раніше використовуваним комерційним найменуванням позивача для таких самих товарів.

Реєстрація ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» знаку для товарів і послуг здійснена з порушенням прав позивача та правової охорони інтелектуальної власності, оскільки знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 , отриманий ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.», є схожим настільки, що його можна сплутати з комерційним (фірмовим) найменуванням INFRONT X, LLX (ІНФОРМАЦІЯ_1 COMMUNICATIONS, LLC) (ІНФРОНТ ІКС, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейпінс, ЛЛС), яке використовувалося ним на дату подання заявки № m 2018 17538 - 26.07.2018. Використання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» знаку для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_1 вводить споживачів в оману щодо особи, що виробляє товар або надає послугу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним (ст.418 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.489 ЦК України право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Частиною 1 ст.420 ЦК України передбачено, що до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом (ч.1 ст.494 ЦК України та ч.3 ст.5 Закону України «Про охорону прав на торгівельні марки»).

Відповідно до ч.2 ст.494 ЦК України обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з тим, частиною 4 ст.5 закону України «Про охорону прав на торгівельні марки» передбачено, що обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов`язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг (ч.2 ст.157 ГК України).

Відповідно до ст.499 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

За змістом ст.ст.494, 495 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчуються свідоцтвом, зважаючи на що визнанню недійсним підлягає саме свідоцтво, відтак позивачем правильно обрано спосіб захисту порушених прав.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції, чинній станом на час подання відповідачем-1 заявки №m201817538 - 26 липня 2018 року), згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу (абз.4 ч.2 ст.6): не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг (абз.3 ч.3 ст.6).

Згідно з п.4.3.2.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 №116 (в редакції наказу Держпатенту від 20.08.1997 №72) позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.

Пунктом 4.3.2.6 вказаних вище Правил передбачено, що при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Встановивши, що зареєстрований на ім`я відповідача ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони, станом на дату подання заявки на його реєстрацію, оскільки він є схожим до ступеня сплутування із раніше використовуваним комерційним (фірмовим) найменуванням INFRONT X, LLX (ІНФОРМАЦІЯ_1 COMMUNICATIONS, LLC) (Інфронт ІКС, ЛЛС (ІНФОРМАЦІЯ_2 Коммунікейшнс, ЛЛС) для таких самих товарів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і визнання недійсним Свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам, викладені позивачем обставини є не доведеними, а надані докази є неналежними, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Так, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції помилково вважав належним доказом висновок експерта №14753 від 11 березня 2019 року за результатами експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведеної товариством з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр», який був наданий позивачем.

Наданий позивачем висновок експерта Петренка С.А, відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, зокрема ст.ст.102 , 106 ЦПК України, і не викликає сумнівів у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним обставинам справи. У висновку зазначено, що такий підготовлено для подання до суду, експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування наданого позивачем висновку експерта, який судом прийнято до уваги.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції в основу рішення суду покладено неіснуючий партнерський договір, є також безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З матеріалів справи вбачається, що оригінал партнерського договору від 12 листопада 2013 року був оглянутий в судовому засіданні 17 листопада 2022 року за клопотанням сторони відповідача, що зафіксовано протоколом судового засідання від 17 листопада 2022 року) /а.с. 198-199 том2/. Наявна в матеріалах копія договору перевірена на відповідність цієї копії оригіналу.

Партнерський договір від 12 листопада 2013 року був укладений між позивачем і відповідачем. Зазначені обставини були встановлені рішеннями судів у господарській справі.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи те, що обставини встановлені у судових рішеннях у справі №910/17738/18 встановлювались відносно ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.», колегія суддів вважає, що судом вірно прийнято до уваги висновки судів у справі №910/17738/18. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

В свою чергу, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» не було позбавлено можливості, як те визначено у ч.5 ст.82 ЦПК України, спростувати висновки судів у справі №910/17738/18, однак таких дій з боку скаржника зроблено не було.

Крім того, судовим рішенням установлено, що фірмове найменування («ІНФОРМАЦІЯ_1») належить позивачу позивач отримав право на фірмове найменування до дати подання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2.» заявки, а періодом першог7о використання позначення є січень 2008 року, товари і послуги за заявкою та фірмовим найменуванням є споріднені, оскільки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» зареєстрував оспорюваний знак ля того ж класу товарів і послуг, які від 2008 року становлять діяльність позивача під відповідним фірмовим найменуванням.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не встановлена правосуб`єктність позивача колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачем до позовної заяви додано до матеріалів справи належні та допустимі докази на підтвердження його правосуб`єктоності.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і на їх правильність не впливають.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позов підлягає задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2.» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 29 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколової