Постанова

від 29.02.2024 по справі 359/8036/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/6221/2024

справа №359/8036/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Семенюти О.Ю.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та трьох процентів річних від простроченої суми, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Вимоги заяви мотивує тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Зазначає, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06 листопада 2023 року заявник дійзнався, що 11 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Бориспільського районного округу Київської області Мурга С.Г. на підставі договору купівлі-продажу на ОСОБА_2 зареєстровано квартиру АДРЕСА_1 .

Мотивуючи наведеним, просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Бориспільського районного суду Київської області від 15 листопада 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального права, неправильну оцінку доказів та неповне установлення обставин справи.

Вказує, що оскаржуваною ухвалою заявник практично позбавлений права отримати надані відповідачу у борг грошові кошти, оскільки через виконавчу службу реалізувати квартиру можливо, а земельні ділянки попитом не користуються, внаслідок чого їх неможливо реалізувати.

В іншому апеляційна скарга є ідентичною заяві про вжиття заходів забезпечення позову.

Мотивуючи наведеним, просить оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Скаржник повідомлений шляхом направлення судової повістки на вказану в апеляційній скарзі електронну адресу, що підтверджується даними звіту про доставку вихідної кореспонденції. Причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовивши у задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року вже накладено арешт на земельні ділянки площею 0,7 га з кадастровим номером 5124586800:01:001:0943, площею 0,089 га з кадастровим номером 6824280700:04:001: 0009, площею 0,25 га з кадастровим номером 6824280700:04:001:0008, площею 0,0027 га з кадастровим номером 3220888003:02:001:0064, що належать на праві власності ОСОБА_2 .

Суд зазначив, що до поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не надав доказів того, що вартість чотирьох арештованих земельних ділянок є недостатньої для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення пред`явленого ним позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Установлено, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 15 000 доларів США (а.с. 9-11).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5124586800:01:001:0943, площею 0,7 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6824280700:04:001:0009, площею 0,089 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6824280700:04:001:0008, площею 0,25 га; земельну ділянку з кадастровим номером 3220888003:02:001:0064, площею 0,0027 га з цільовим призначенням для колективного гаражного будівництва, що належать на праві власності ОСОБА_2 ..

13 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №353285117 від 06 листопада 2023 року, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2023 року (а.с. 5).

Звертаючись повторно із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_3 послався на те, що накладення арешту лише земельні ділянки не сприятиме виконанню можливого рішення суду, оскільки земельні ділянки в теперішній час важко реалізувати.

Колегія суддів зауважує, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У цій справі установлено, що предметом позову є стягнення 15 000,00 доларів США. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року вжито заходи забезпечення позову у цій справі. При цьому, постановляючи вказану ухвалу, суд врахував принцип співмірності. Позивачем вказана ухвала не оскаржувалась, що свідчить про його згоду із обсягом майна, на яке накладено арешт.

Разом з цим, звернувшись повторно до суду із заявою про забезпечення позову позивач не наводить обґрунтованих мотивів необхідності у накладенні арешту на квартиру.

Доводи скаржника в тій частині, що земельні ділянки, на які вже накладено арешт, неможливо реалізувати, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повну постанову складено 29 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова